Сутність поняття "Сім'ї, які опинилися в складних життєвих обставинах"
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальні послуги” складні життєві обставини - обставини, що об’єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно ( інвалідність, часткова втрата рухової активності у зв’язку зі старістю чи станом здоров’я, самотність, сирітство, безпритульність, відсутність житла або роботи, насильство, зневажливе ставлення та негативні стосунки в сім’ї, малозабезпеченість, психологічний чи психічний розлад, стихійне лихо, катастрофа тощо).
До сімей, які класифікуються як ті, що опинились у складних життєвих обставинах належать: сім’ї з дітьми, що опинились у складних життєвих обставинах і не в змозі подолати їх самостійно в зв’язку з інвалідністю дітей або батьків, вимушеною міграцією, наркотичною або алкогольною залежністю одного з членів сім’ї, його перебування в місцях позбавлення волі, ВІЛінфекцією, насильством у сім’ї, безпритульністю, сирітством, зневажливим ставленням і негативними стосунками в сім’ї, безробіттям одного з членів сім’ї, якщо він зареєстрований у державній службі зайнятості, як такий, що потребує працевлаштування;
сім’ї, у яких існує ризик передачі дитини до закладів для дітей-сиріт та дітей, які позбавлені батьківської опіки; неповнолітні одинокі матері (батьки), яким потрібна підтримка; сім’ї, члени яких перебувають на державному утриманні.
Основою визначення типу сім’ї, яка перебуває у складних життєвих обставинах, є діагностика виконання сім’єю своїх функцій ( економічної, репродуктивної, рекреативної, господарської, соціалізуючої, терапевтичної). Порушення або відсутність будь-якої конкретної функції, що перешкоджає життєдіяльності, свідчить про дисфункціональність сім’ї, тобто наявність складної життєвої ситуації.
Особам та сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, держава надає соціальну підтримку.