Сумський державний університет Кафедра військової підготовки Тема 3

Сумський державний університет Кафедра військової підготовки Тема 3 Визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків Заняття 4 Гіроскопічний спосіб визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків 1

Сумський державний університет Кафедра військової підготовки Тема 5 Визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків Заняття 2 Гіроскопічний спосіб визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків 2

Література n n n Підручник "Топогеодезическая подготовка ракетных войск и артиллерии", с. 69 -81; “Указания по работе на топогеодезических приборах”, с. 75 -87; Комплект гирокомпаса 1 Г 17. ТО и ИЭ. Комплект гирокомпаса 1 Г 25 -1. ТО и ИЭ. Комплект гирокомпаса 1 Г 40. ТО и ИЭ. 3

Навчальні питання 1. Призначення, ТТХ, комплектність артилерійських гірокомпасів 1 Г-25 -1, 1 Г-40, 1 Г-17. 2. Загальна будова гірокомпасів 1 Г-25 -1, 1 Г -17. 3. Загальна будова та принцип вимірювання азимуту гірокомпасом 1 Г-40. 4

Перше навчальне питання Призначення, ТТХ, комплектність артилерійських гірокомпасів 1 Г-25 -1, 1 Г-40, 1 Г-17 Гірокомпас 1 Г-25 -1, 1 Г-40, 1 Г-17 призначені для визначення істинних азимутів орієнтирних напрямків. Кутомірна частина гірокомпасів може використовуватися для виміру горизонтальних кутів (1 Г-25 -1, 1 Г-17) і визначення магнітних азимутів напрямків (1 Г-17) 5

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ГІРОКОМПАСІВ Характеристики 1 Г 25 -1 1 Г 17 1 Г 40 Серединна помилка 0 -00, 55 20” 0 -00, 5 визначення азимута Час визначення азимута, хв. 10 12 Межі роботи по широті, град. Напруга живлення, вольт Маса комплекта, кг ± 70 27 ± 10 90 27 ± 10 135 27 ± 10 109 6

Фото 2 - Гірокомпас 1 Г 17. Вид зі сторони зорової труби 1 - кронштейн для кріплення орієнтир-бусолі; 2 - оптичний візир; З — окуляр зорової труби; 4 - права стійка кутомірної частини; 5 – гвинт-затискач зорової труби; 6 — навідний гвинт зорової труби; 7 рівні; 8 - навідний гвинт кутомірної частини; 9 - затісний гвинт кутомірної частини; 10 - вимикач двигуну розвороту слідкуючого корпусу; 11 — перемикач СС - ПДВ для вмикання слідкуючої системи або системи "ПОДВЕС; 12 - ковпачок освітлення проекційного пристрою; 13 – лупа; 14 – маховик фокусування; 15 – маховик мікрометру 7

Технічні дані гірокомпасу 8

Комплект гірокомпасу складають: власне гірокомпас; пульт управління; акумуляторна батарея 12 САМ – 28; електровіха з комплектом освітлення; штатів з чохлом; 9 укладальний ящик гірокомпасу; комплект ЗІП; документація

1 – пульт управління; 2 – утримувач; 3 – ручка управління; 4 – лампа АРРЕТИР; 5 – вольтметр; 6 – лампи ФАЗЫ І, ІІІ; 7 - укладальний ящик; 8 – гайка; 9 – маховичок; 10 – пульт управління; 12 – труба; 13 – бусоль; 14 – візир; 15 – маховичок; 16 – маховичок; 17 – маховичок; 18 – маховичок; 19 – рівень; 20 – маховичок; 21 – маховичок; 22 – ручка; 23 – рукоятка тумблеру; 24 – гірокомпас; 25 – штатив; 26 – акумулятор у футлярі; 27 – кабель з’єднувальний; 28 – кнопка; 29 – утримувач; 30 – кабель; 31 – отвіс; 32 – штатив віхи; 33 – оптична віха; 10 34 – акумулятор у футлярі; 35 – кожух; 36 – гвинт.

Комплект артилерійського гірокомпасу 1 Г 25 -1 призначений для визначення азимуту повздовжньої осі машини при роботі гірокомпасу на нерухомій відносно Землі основі 1 - контрольний елемент; 2 – візирна головка; 3 – проекційна оптична система; 4 - оптичний візир; 5 – зорова труба; 6 – марка; 7 – рівні; 8 – маховички горизонтування; 9 – стопорна планка фіксаторів внутрішнього кільця і зовнішнього кільця; 10 – важіль механізму захвату; 11 – установочний столик (основа); 12 – внутрішнє кільце; 13 – зовнішнє кільце; 14 – механізм фіксації візирної головки; 15 – пристрій амортизаційнофіксуючий 11

Технічні дані гірокомпасу 12

Гірокомпас і установочний столик з пристроєм амортизаційно-фіксуючим 13

Блок перетворення інформації і управління 14

Блок управління (БУ) 15

Блок живлення (БЖ) 16

Докуметанція гірокомпасу 17

Гірокомпас 1 Г 40 Артилерійський гірокомпас 1 Г 40 призначений для визначення істинного азимута повздовжньої вісі машини при роботі гірокомпасу на нерухомій відносно Землі основі. Гірокомпас 1 Г 40 складається з: гіроблоку, блоку перетворення і управління (БПІУ), пульту управління (ПУ), платформи, блока розгону і стабілізації (БРС-1), комплект кабелів. 18

Принцип роботи гірокомпасу оснований на використання властивості важкого гіроскопу (гіромаятнику), який розташований на Землі, що обертається, здійснювати періодичні коливання відносно площини меридіану, який проходить через нього. Гіроскопом називається тіло (ротор), яке швидко обертається і маса якого рівномірно розподілена відносно його осі обертання, і ось обертання може змінювати своє положення у просторі. 19

Вільний гіроскоп у кардановому підвісі Гіроскоп, який має три ступені свободи обертання навколо трьох взаємно перпендикулярних осей, що пересікаються у одній точці, яка співпадає з центром тяжіння гіроскопу, називається вільним 1 - диск-ротор; 2 – внутрішнє карданове кільце; 20 3 – зовнішнє карданове кільце

Спостерігаємий рух головної осі гіроскопу, який встановлено на екваторі, відносно площини горизонту 21

Видимий рух головної вісі гіроскопу, який установлений на проміжковий широті 22

Прецесування осі гіроскопу 23

Принципова схема маятникового гіроскопу 24

Принцип дії маятникового гіроскопу 25

Принцип використання гіроскопу у гірокомпасі 1 Г 17 Принцип дії гірокомпасу маятникового типу оснований на двох основних властивостях вільного гіроскопу, які полягають у наступному: 1. Напрямок головної осі обертання вільного гіроскопу (вектор кінетичного моменту, залишається постійним у світовому просторі. 2. Під дією моменту зовнішніх сил вісь вільного гіроскопу прецесує, тобто здійснює кутові переміщення навкруги осі у площині, яка містить сумарний момент зовнішніх сил і вектор кінетичного моменту , в сторону суміщення (співпадіння) кінетичного моменту гіроскопу з моментом зовнішніх сил. 26

Схема ЧЕ гірокомпасу 1 Г 17 О – точка підвісу ЧЕ; С – центр тяжіння ЧЕ; Х – головна вісь гіроскопу; Z – вісь прецесії; Y – вісь чутливості; З – напрямок лінії отвісу; Р – сила тяжіння; - вектор кінетичного моменту; l – плече маятнику. 27

Виникнення моменту зовнішніх сил Момент сили тяжіння Р, що дорівнює = Р · l · sin β, де - момент зовнішніх сил; Р – сила тяжіння; l – плече маятнику; β – кут нахилу вектору відносно площини горизонту. Β – кут нахилу вектору відносно площини горизонту; - момент зовнішніх сил; ωпр – кутова швидкість прецесії 28

Траєкторія видимого руху конусу вектору кінетичного моменту (спостерігач розташований з північної сторони) 1, 2 – точки реверсії; β 0 – відхилення великої осі еліпсу від площини горизонту, величина якої залежить від конструктивних параметрів гірокомпасу і географічної широти місця установки приладу. 29

Період коливання Термін часу одного повного коливання гіромаятнику (від першої точки реверсії до третьої) називається періодом коливання Т, який залежить від конструктивних даних гіроскопу і широти місця його установки. Період коливання визначається за формулою: , де - величина кінетичного моменту ротору гіроскопу; Р – маса гіроскопу; l – відстань від центру гіроскопу до точки прикладання сили; - кутова швидкість добового обертання Землі; В – географічна широта місця. 30

Друге навчальне питання Загальна будова гірокомпасів 1 Г 25 -1 і 1 Г 17 31

Загальна будова гірокомпасу 1 Г 17 Гіровузол призначений для визначення напрямку істинного меридіану; він складається з чутливого елементу (ЧЕ) 31, слідкуючого корпусу (СК) 21, слідкуючої системи (СС), механізмів автоматичного і ручного аретування, системи струмовідводів 19 і комутації електричних кіл 22 (рис. ). Чутливий елемент 7 являє собою циліндричний корпус, у нижній частині якого закріпляється гіродвигун 1. За допомогою торсіону 11 він підвішується до слідкуючого корпусу 12 і створює гіроскопічну систему маятникового типу. 32

Принципова схема будови гіровузлу 1 – гіродвигун; 2 – гвинт; 3, 4 – губки; 5 – редуктор автоматичного аретиру; 6 – двигун; 7 – чутливий елемент; 8 – редуктор слідкуючої системи; 9 – підшипник; 10 – двигун; 11 – торсіон; 12 – слідкуючий корпус; 13 – торсіон; 14 – екран проекційного каналу; 15 – візирна головка; 16 – бусоль; 17 – марка; 18 – зорова труба; 19 – візир; 20 – лімб; 21 – косозуба шестерня; 22 – черв’як; 23 – підшипник; 24 – тригер; 25 – дзеркало датчика; 27, 28 – об’єктиви; 29 – призма; 30 – конденсатор; 31 – лампа; 32 – шестерня; Слідкуючий корпус 12 призначений для усунення закручування торсіону під час прецесійних коливань ЧЕ і передачі інформації щодо його положення у відлікову систему. На слідкуючому корпусі закріплюється 33 лімб, де нанесена шкала з ціною одного ділення 20'.

Оптико-кінематична схема приладу Слідкуюча система призначена для вироблення керуючого сигналу, який подається на двигун розвороту СК, під час розгалуження ЧЕ і СК. Вона складається з датчику кута розгалуження, вмонтованого на СК, дзеркала 42 ЧЕ, джерела світла 32 і двох фотоопірів (фотодатчиків) (рис. ) 34

Гіровузол призначений для визначення напрямку істинного меридіану; він складається з чутливого елементу (ЧЕ), слідкуючого корпусу (СК), слідкуючої системи (СС), механізмів автоматичного і ручного аретування, системи струмовідводів і комутації електричних кіл. 1 – торсіон; 2 – розділювальна призма; 3, 5 – призми; 4 – дзеркало; 6 – лінза; 7 – лампа; 8 – аретир; 9 – різьбова втулка; 10 – фотоопір; 11 – маховичок; 12 – шестерня; 13 – двигун автоматичного аретування; 14 – зовнішній корпус; 15 – гіромотор; 16 – чутливий елемент; 17 – двигун з редуктором; 18, 19 – автоколімаційні дзеркала чутливого елементу і слідкуючого 35 корпусу; 20 - слідкуючий корпус.

Слідкуючий корпус 20 служить для усунення закручування торсіону при прецесійних коливаннях ЧЕ і передачі інформації щодо його положення у відлікову систему. На спостережному корпусі закріплюється лімб, на якому нанесена шкала з ціною одного ділення 20'. 1 – торсіон; 2 – розділювальна призма; 3, 5 – призми; 4 – дзеркало; 6 – лінза; 7 – лампа; 8 – аретир; 9 – різьбова втулка; 10 – фотоопір; 11 – маховичок; 12 – шестерня; 13 – двигун автоматичного аретування; 14 – зовнішній корпус; 15 – гіромотор; 16 – чутливий елемент; 17 – двигун з редуктором; 18, 19 – автоколімаційні дзеркала чутливого елементу і слідкуючого корпусу; 20 - слідкуючий корпус. 36

Слідкуюча система служить для вироблювання керуючого сигналу, який подається на двигун розвороту СК, при розгалуженні ЧЕ і СК. Вона складається з датчику куту розгалуження, вмонтованого на СК, дзеркала 4 ЧЕ, джерела світла 7 і двох фотоопірів 10. 1 – торсіон; 2 – розділювальна призма; 3, 5 – призми; 4 – дзеркало; 6 – лінза; 7 – лампа; 8 – аретир; 9 – різьбова втулка; 10 – фотоопір; 11 – маховичок; 12 – шестерня; 13 – двигун автоматичного аретування; 14 – зовнішній корпус; 15 – гіромотор; 16 – чутливий елемент; 17 – двигун з редуктором; 18, 19 – автоколімаційні дзеркала чутливого елементу і слідкуючого корпусу; 20 37 слідкуючий корпус.

Кутомірна частина являє собою корпус з двома стійками, між якими розташована зорова труба, і призначена для фіксації точок реверсії ЧЕ шляхом зняття відліків по лімбу за допомогою проекційного пристрою (каналу). Крім того, вона може бути використовуватись для виміру горизонтальних кутів на місцевості. 38

Штатив гірокомпасу призначений для установки і горизонтування гірокомпасу над заданою точкою місцевості 1 - столик; 2 – притискач; 3 – маховичок; 4 – гвинт підйомний; 5 – основа; 6 – корпус; 7 – гвинт становий; 8 – маховичок; 9 – барашек; 10 – маховичок; 11 – редуктор; 12 – штир; 13 ніжка; 14 – ремінь з пряжкою; 15 – головка гвинту; 16 – замок; 17 – обмежувач. 39

Пульт управління гірокомпасом призначений для перетворювання постійного струму напругою 27 В у перемінний струм напругою 36 В 400 Гц для живлення гіродвигуну і елементів слідкуючої системи і у перемінний однофазний - напругою 6 В для живлення лампи освітлення СС, а також для управління роботою гірокомпасу. 40

Пульт управління гірокомпасом 1 – кабель зі штепсельним розйомом; 2 – сигнальні лампи ФАЗА І, ІІІ; 3 – вольтметр; 4 – ручка для переносу пульту; 5 – лампа АРРЕТИР; 6 – перемикач роду робіт; 7 – блок живлення; 8 – кнопка вимкнення слідкуючої системи; 9 – запобіжник освітлення кутомірної частини; 10 – запобіжник пульту від перевантаження по току; 11 – блок управління; 12 - штепсельний розйом для підключення АКБ; 41 13 – штепсельна розетка підключення освітлення

Пульт управління гірокомпасом 1 – кабель зі штепсельним розйомом; 2 – сигнальні лампи ФАЗА І, ІІІ; 3 – вольтметр; 4 – ручка для переносу пульту; 5 – лампа АРРЕТИР; 6 – перемикач роду робіт; 7 – блок живлення; 8 – кнопка вимкнення слідкуючої системи; 9 – запобіжник освітлення кутомірної частини; 10 – запобіжник пульту від перевантаження по току; 11 – блок управління; 12 - штепсельний розйм для підключення АКБ; 13 – кришка для доступу до підсилювача слдікуючої системи; 14 – штепсельна розетка підключення освітлення; 15 – пенал з запасом ламп; 16 – пенал з запасом запобіжників 42

Віха з штативом призначається для фіксування на місцевості орієнтирного напрямку 1 - штатив віхи; 2 – оптична віха; 3 – труба; 4 – кожух 43

Комплект освітлення віхи гірокомпасу 1 Г 17 44

Принципова схема гірокомпасу 1 Г 25 -1 Основними частинами гірокомпасу є гіровузол 2, і візирна головка. Гіровузол призначений для визначення напрямку істинного меридіану, а візирна головка – для зняття показників по візуальному каналу та автоколімаційній прив’язці до контрольного елементу установочного столику. Основними частинами гіровузлу є чутливий елемент (ЧЕ) 24, слідкуючий корпус (СК) 14, тригер 10, привід слідкуючої системи 6, механізми автоматичного та ручного аретування, системи струмопроводів та комутації електричних кіл. 45

Чутливий елемент являє собою циліндричний корпус, у нижній частині якого закріплений гіромотор 20. За допомогою каретки 29 він кріпиться у середині слідкуючого корпусу, утворюючи систему маятникового типу. Торсіон являє собою тонку стрічку перерізом 0, 27 х0, 0027 мм з молібденоренієвого сплаву з навантаженням на розрив 3 кгс при вазі ЧЕ 1, 2 кгс. Верхня частина підвісу за допомогою двигуну може обертатися. На корпусі ЧЕ закріплено дзеркало 38, котре є елементом слідкуючої системи. 46

Слідкуючий корпус призначений для запобігання закручуванню торсіону при прецесійних коливаннях ЧЕ та передачі інформації про його стан у відлікову систему. У верхній частині слідкуючого пристрою закріплений лімб 31, на якому нанесена шкала з ціною поділки 0 -05. оцифрована шкали нанесена за ходом годинної стрілки через кожні 5 поділок кутоміру. Розворот СК за ЧЕ здійснюється за допомогою двигуну приводу слідкуючої системи 6. Ввімкнення двигуну та напрям обертання СК визначається сигналом, що утворює слідкуюча система при неузгодженні ЧЕ і СК. Крім того, розвертання СК може здійснюватися подачею напруги прямо на двигун при натисненні кнопок на БПІУ ВЛЕВО, ВПРАВО при знаходженні перемикачу механізму захвату у лівому положенні (положення І). 47

Слідкуюча система використовується для виробки керуючого сигналу, що подається на двигун розвертання СК, при неузгодженні ЧЕ та СК. Вона складається з датчику куту неузгодження 12, вмонтованого на СК, дзеркала 38 ЧЕ, лампи та 2 фотоопірів. 48

Механізм автоматичного аретування ЧЕ кріпиться у нижньому циліндрі гіровузлу. Він призначений для закріплення ЧЕ у похідному положенні та складається з пари основ 16, 17; 2 -х гвинтів 23, редуктору 21, двигуну 22. 49

Візирна головка розміщена на рухомій частині корпусу і має два стояки, між якими розміщені зорова труба з оптичним візиром 35. Візир призначений для грубого наведення труби на предмети. Для підводу напруги живлення до освітлення на корпусі окуляру розміщена колодка. Для взаємного візування з іншими оптичними приладами, на трубі встановлена марка 34. Молочне скло марки освітлюється лампою у патроні. На правій колонці розміщені гвинт-затискач і навідний гвинт зорової труби. 50

Поле спостереження відлікової системи. Відлік дорівнює 23 -29, 8 Проекційна відлікова система, яка розміщена у лівій колонці корпусу візирної головки, складається з мікрооб’єктиву, блоку дзеркал, сітки у оправі та чотирьох лінзової лупи. Зображення лімбу за допомогою об’єктиву та блоку дзеркал передається на сітку і розглядається через лупу. 51

Установочний столик і пристрій амортизаційно-фіксуючий (ПАФ) n n Установочний столик призначений для закріплення та горизонтувався гірокомпасу на об’єкті. Установочний столик складається з трьох кілець. Зовнішнє кільце базовим отвором „в” та пазом „і” кріпиться до об’єкту. На внутрішнє кільце болтами кріпиться гірокомпас. Пристрій амортизаційно-фіксуючий (ПАФ) призначений для зменшення механічних перевантажень, діючих на гірокомпас і установочний столик під час руху об’єкта. На пульті ПАФ розміщені сигнальні лампи ТРАНСПОРТИРОВКА і РАБОТА. 52

Блок перетворення інформації та управління 53

Блок управління (БУ) і блок живлення (БЖ) Блок управління (БУ) призначений для відпрацювання команд керування, що подаються з БПІУ і складається із комутаційних та виконуючих пристроїв. n Блок живлення (БЖ) призначений для забезпечення гірокомпасу, БУ, БПІУ відповідними напругами для роботи. n 54

Третє навчальне питання Загальна будова та принцип вимірювання азимуту гірокомпасом 1 Г-40 55

Загальна будова гірокомпасу 1 Г 40 n n Гіроблок (ГБ) – призначений для формування і видачі у БПІУ сигналів, які несуть інформацію про азимут контрольного елементу (КЕ). БПІУ – блок перетворення інформації та управління, призначений для прийому команд з ПУ, формування та видачу у гіровузол (ГВ) донесень, формування сигналів управління роботою гіроблоку (ГБ), перетворення аналогових сигналів, які поступають з КДУ і ротору датчику моментів ГБ, у цифрові та видачі їх у ПУ, розподілу на вузли та блоки комплекту напруги живлення, які поступають з блоку живлення, БРС-1 та джерела постійного струму 22 -30 В відповідно з командами, які поступають, і для введення поправки. Пульт управління (ПУ) – призначений для управління роботою ГК, прийому індикації донесень та кодової інформації, орієнтування та введення режиму роботи. Платформа - призначена для установки та горизонтування гіроблоку, а також пониження перевантажень, діючих на ГБ при транспортуванні в складі об єкту. 56

Загальна будова гірокомпасу 1 Г 40 n n Блок розгону та стабілізації (БРС-1) – призначений для форсованого розгону ротору гіромотору до його номінальної швидкості обертання і для подальшого автоматичного стабілізування його значення, а також для забезпечення гірокомпасу напругою змінного струму 23 х400 Гц, 36 х400 Гц. Комплект кабелів – призначений для забезпечення електричного зв язку між блоками ГК і складається з шести кабелів. 57

Принцип вимірювання азимуту гірокомпасом 1 Г 40 полягає в тому, що маятниковий чутливий елемент, що знаходиться у положенні підвісу, в магнітному полі не прецесує до площини меридіану, узгоджненим з положенням фотоелектричного автоколіматору (АК). З цього видно, що метод визначення азимуту, взятий у гірокомпасі 1 Г 40 -1, називається компенсаційним, оскільки направляючий момент гіровузлу, компенсується рівними за величиною і протилежним за напрямом моментами, які створені датчиком моментів. Електричний сигнал, який надходить на датчик моментів, пропорційний куту відхилення головної вісі гірокомпасу від площини меридіану, який і є азимутом візирної вісі автоколіматору. В гірокомпасі 1 Г 40 автоколіматор (АК) жорстко з єднаний з ротором (і з єднаний з ним відліковим лімбом) кодувального датчику куту (КДК), статор якого (і відліковий індекс), що жорстко зв язаний з корпусом гіроблоку. “ 0” (нуль) відлікової системи зв язаний з нормаллю до контрольного елементу (КЕ). Положення автоколіматору (АК) відносно “нулю” відлікової системи кодового датчику куту, значить положення головної вісі гірокомпасу відносно “нуля” характеризується кутом Nор. Таким чином азимут (А) нормалі до контрольного елементу буде: А = Nор + Nвід + Nф. п. , де: Nор – відлік, знятий з цифрового табло пульту управління, який характеризує положення АК відносно “нуля” дор КДК; . Nвід. – відлік, знятий з цифрового табло ПУ, який характеризує кут відхилення візира осі АК від меридіану; Nф. п. – відлік знятий з цифрового табло ПУ, який характеризує постійну поправку приладу. 58

Завдання на самопідготовку n n n Підручник "Топогеодезическая подготовка ракетных войск и артиллерии", с. 69 -81; “Указания по работе на топогеодезических приборах”, с. 75 -87; Комплект гирокомпаса 1 Г 17. ТО и ИЭ. Комплект гирокомпаса 1 Г 25 -1. ТО и ИЭ. Комплект гирокомпаса 1 Г 40. ТО и ИЭ. 59

Питання і завдання для повторення: 1. Що називається гіроскопом? 2. Які властивості має вільний гіроскоп? 3. Що називається важким гіроскопом? 4. Які точки називаються точками реверсії? 5. В чому полягає принцип дії маятникового гіроскопу? 6. В чому полягає призначення гірокомпасу 1 Г 25 -1, 1 Г 40? 7. Який комплект гірокомпасу 1 Г 25 -1? 8. Назвіть технічні дані гірокомпасу 1 Г 25 -1. 9. Яку будову має гірокомпас 1 Г 25 -1? 10. Які основні частини має гідровузол? 11. Який склад і призначення чутливого елементу гірокомпасу 1 Г 25 -1? 12. Який склад і призначення слідкуючого корпусу гірокомпасу 1 Г 25 -1? 13. Який склад і призначення слідкуючої системи гірокомпасу 1 Г 25 -1? 14. Який склад і призначення механізму автоматичного аретування чутливого елементу гірокомпасу 1 Г 25 -1? 15. Який склад і призначення візирної головки гірокомпасу 1 Г 25 -1? 16. Який склад і призначення проекційної відлікової системи гірокомпасу 1 Г 25 -1? 17. Який склад і призначення установочного столику гірокомпасу 1 Г 25 -1? 18. Який склад і призначення пристрою амортизаційно-фіксуючого гірокомпасу 1 Г 25 -1? 19. Який склад і призначення блоку перетворення інформації і управління гірокомпасу 1 Г 25 -1? 20. Який склад і призначення блоку управління гірокомпасу 1 Г 25 -1? 60

Дякую за увагу ! 61