Структ-геол_будова.ppt
- Количество слайдов: 27
Суматохіна І. М. Презентації лекцій курсу “Фізична географія України” Тема: “Структурно геологічна будова”
Основні поняття: Тектоніка розділ геології, що вивчає структуру, рух, деформації та розвиток будь якої ділянки земної кори та верхньої мантії. Щит вихід фундаменту, складеного кристалічними породами, на поверхню. Плита ділянка земної кори у межах платформи складчаста основа відносно занурена і покрита товщею(1 16 км)горизонтально залегаючих, або слабопорушених осадових порід. Платформа ділянка земної кори з відносно малою інтенсивністю тектонічних рухів і магматичних проявів. Корисні копалини — мінеральні утворення земної кори, хімічний склад і фізичні властивості яких дозволяють ефективно використовувати їх у сфері матеріального виробництва.
Структурно геологічна будова • Тип земної кори – континентальний (базальтовий, rpaнітний, осадочний шари); • Потужність земної кори 25 65 км; • Max потужність земної кори на Українському щитi та Карпатах; • Min потужність земної кори у 3 акарпаттi та пiд Чорним морем; • Формування земної кори вiдбувалося вiд архею до сучасного часу; • Поверхня Мохоровичича лежить переважно на глибинi 40 50 км з коливаннями вiд 30 до 60 км.
Структурно геологічна будова • найдавнiшi riрські породи архейські ультрабазити Ущ (вiк оцiнюеться в 3, 7 млрд p. ); • метаморфiчна криворiзь ка рудоносна серiя вік 2 2, 5 млрд p. ; • кipовоградськi й житомирськi гранiти 1, 9 млрд p. , палеозойськi вiдклади Дон басу 440 250 млн p. , мезозойськi вiдклади Кримських rip 240 70 млн p. ; • кайнозойськi (палеоген i неоген) відклади Українських Карпат 65 10 млн p. Тек тон iчнi peгіони: • докембрiйська Схiдно Європейська платформа, • па леозойськ Скiфська i 3 ахiдно Європейська i платформи, • кіммe р iйськi й альпiйськi складчастi споруди.
Тема:
Украинский щит Розташування на Східно Європейській платформі
Український щит Харктеристики, показники Розміри Основні властивості L 1000 км, d max 250 км, S близько 180 тис. км 2 Історія розвитку Сформувався за умов розвитку геосинкліналі й платформи. Відбувалися інтенсивні процеси метаморфізму, вулканізму і складкоутворення, що зумовило складну внутрішню будову Породи щита мають різко порушене залягання, зібрані в складки, розбиті тектонічними розломами на окремі блоки (Див. слайд 8). Геологічна будова Нижній структурний поверх: – архейські відклади: Дніпровський комплекс – метаморфічні кристалічні сланці, граніти, гнейси, пегматити, гранодіорити, дуніти, передотити, чарнокіти та ін. ; породи верхньоархейські: інгуло інгулецька гнейсова серія, кіровоградсько житомирський інтрузивний комплекс, серія мета базитів і ультрабазитів, саксаганська (криворіька) залізорудна серія; породи протерозою: овруцько осадочно матеморфічна серія (ква рцити, пірофілітові сланці, пісковики, порфірити); коростенський магматичний комплекс (лабрадорити, габронорити, граніти); приазовський лужний комплекс (граніти, сієніти, піроксеніти). Верхній структурний поверх: осадочні породи крейди, палеогену, неогену (острівне поширення); товща антропогенових відкладів.
Мегаблоки Украинского щита Росинсько Тікичський мегаблок. Приазовський мегаблок.
Породи Українського щита Росинсько Тікичський мегаблок. Лабрадорит Черкаська обл. Токівський граніт Дністровсько Бузький мегаблок. Вивітрілий граніт, Вінницька обл. Лабрадорит
Волино Подільська плита – це крайова структура субмеридионального напрямку; складена породами: докембрію (рівненські базальти, глинисті сланці, конгломерати в долині р. Горинь), кембрію (у Придністровї), ордовіцької та силурійської систем (поблизу Камянця Подільського), девону (в долині Дністра), крейди (поширені суцільно), палеогену (піски, глини Волинського Полісся), антропогену (переважно лесоподібні суглинки, а також льодовикові, водно льодовикові, алювіальні відклади).
Дніпровсько донецька западина • розміри: 250 км х 500 км; • одна з найглибших на Східно Європейській платформі; • виділяються: південно-західна, бортова, центральна і північносхідна бортова частини; • центральна частина являє собою рифт або грабен, виконаний девонськими відкладами; її фундамент знаходиться на глибині 12 20 км; другий структурний поверх являє собою синеклізу. • девонські відклади (потужність понад 4000 м) представлені пісковиками, доломітами та соленосними породами, з якими пов'язано утворення соляних структур; виявлено більше 100 соляно купольних структур, деякі з яких відбиваються в сучасному рельєфі (Висачівська, Гайсинська, Солоницька); в Роменському куполі сіль залягає на глибинах від 200 до 3500 м і більше; • до девонських і карбонових порід приурочені запаси нафти й газу; до товщі тріасових порід – родовища газу. • Серед девонських відкладів зустрічається вулканогенна товща, складена діабазами, базальтами, туфобрекчіями; • ДДз структурно пов’язана з Донецькою складчастою спорудою.
Донецька складчаста область Історія формування: • Формування пов'язане з герцинською складчастістю; • Складчасті структури почали формуватись в умовах вулканізму наприкінці девону; найінтенсивніші тектонічні рухи були в карбоні пермі, тривали в юрі крейді, виявлялися в альпійський час; • Являє собою синклінорій; Геологічна будова: • Палеозойські відклади: дислоковані відкладами девону, карбону, пермі; потужність карбонових відкладів – 10 12 км; вони представлені вапняками, пісковиками, сланцями з прошарками кам’яного вугілля; • Мезозойські відклади: породи тріасу (червоноколірна формація потужністю від 20 до 700 м), юри (потужність від 700 м), крейди (потужність до 840 м); • Кайнозойські відклади: породи палеогену (піски, пісковики, мергелі), неогену (піски, глини) , четвертинного періоду (глини, суглинки, леси)
Західно Європейська платформа • Займає невелику площу; • Представлена Львівським палеозойським прогином; • Складається нижньопалеозойськими породами, які сильно дислоковані й вважаються каледонськми структурами; • Велику роль відіграють девонські (2500 3000 м) та карбонові осадочні (пісковики, вапняки, аргіліти) відклади, які вміщують кам'яновугільні пласти.
Скіфська платформа • вік – герцинський; • глибина залягання фундаменту змінюється з півночі на південь від 3000 до 6000 м: • виділяється в її межах Сімферопольсько Євпаторійське підняття Причорноморська западина • має складну геологічну будову, що обумовлене положенням регіону на кордоні Східноєвропейської платформи і Скіфської плити; • асиметрична структура; її осьова частина просліджується по зоні грабенів| Причерноморсько Кубанського прогину (затока Сиваш); північний борт западини пологий, довгий; південний – короткий, крутий; • велика частина регіону розташована на південній околиці Східноєвропейської платформи (Північне крило), в основі якої залягають докембрійські| породи; • розбита системою глибинних розломів на окремі блоки; розломи групуються в ортогональну і діагональну системи.
Складчасто брилова споруда Кримських гір • Утворились в основному внаслідок альпійського орогенезу протягом палеогену й неогену, але мають зруйновані кіммерійські структури (Качинська, Південнобережна); • Являють собою мегантиклінорій, південне крило якого по тектонічному розлому занурене під рівень Чорного моря; • В складі виділяються антиклінальні підняття, синклінальні прогини, ускладнені диз'юнктивними дислокаціями, та лаколіти; • Геологічна будова: головна роль належить мезозойським відкладам, але зустрічаються й палеозойські; • Головне пасмо складене тріасовими (глинисті сланці, пісковики) та юрськими (фліш) породами; • Внутрішнє пасмо складене крейдовими (глини, вапняки) та палеогеновими (мергелі, вапняки, піски) породами: • Важлива роль належить магматичним породам (діорити, ліпарити, порфірити, андезити), які зустрічаються між Алуштою та Ялтою та між Алуштою та мисом Айя, у районі Феодосії; за характером залягання вони являють собою лаколіти (Аюдаг, Кастель, Партеніт), давні вулкани (Карадаг, Карагач), дайки, потоки, покрови.
Схема геологического строения Крыма по М. В. Муратову • • Мегантиклинорий горного Крыма: 1 большие антиклинории, 2 крупные синклинории, 3 северное и восточное погружение мегантиклинория. Платформенная часть Крымского полуострова: 4 участки с глубоким залеганием палеозойского фундамента, 5 выступ палеозойского фундамента под покровом мезозойских отложений, 6 Тарханкутско Джанкойские антиклинали, 7 предполагаемый глубинный разлом, разделяющий мегантиклинорий горного Крыма и Скифскую платформу, 8 линии разломов, 9 антиклинальные складки, 10 синклинальные складки.
Схематический геологический разрез через Крымский полуостров (по Е. В. Львовской)
Карпатська гірська споруда (східна частина) • Склад: Карпатська покривно складчаста споруда, Передкарпатський прогин, Закарпатська западина; • Характерною рисою є зональність структур, які простягаються через весь регіон з північного заходу на південний схід, та наявність насувів (скиб) з амплітудою горизонтального переміщення 15 20 км у напрямку на північний схід; • Головні елементи Карпатської покривно складчастої споруди: Скибовий (Зовнішній) покрив, Центральна (Кросненська) синклінальна зона, Чорногорсько Полонинська антиклінальна зона; Рахівський масив, Вулканічні Карпати; • Передкарпатський прогин складається з Покутсько Бориславської, Самбірської та Більче Волцької зон; • Закарпатська западина поділяється Вулканічним хребтом на Солотвинську і Чопську (Мукачівську) западини.
Геологічна будова Геологічна пам'ятка «Протяте каміння»
Геоморфологічні області (за М. П. Цисем): Предкарпаття (1), Зовнішніх Карпат (2), Вододільно Верховинська (3), Полонинсько Чорногорська (4), Вулканічних гір (5), Закарпаття (6).
Закарпатська область. г. Великий Шаян – лакколіт, родовище ртуті Шаян. Кіновар, родовище ртуті Шаян.
Україна як вона є
Україна як вона є
Україна як вона є


