Скачать презентацию Суецький канал Характеристика Суе цький кана л Скачать презентацию Суецький канал Характеристика Суе цький кана л

Суецький канал.pptx

  • Количество слайдов: 6

Суецький канал Суецький канал

Характеристика Суе цький кана л -судноплавний канал в Єгипті, який з'єднує Середземне й Червоне Характеристика Суе цький кана л -судноплавний канал в Єгипті, який з'єднує Середземне й Червоне моря та дозволяє сполучення між Європою і Азією максимально коротким шляхом, замість обходу Африки або перевезення вантажів сушею. Канал було відкрито 17 листопада 1869 року. Він проходить між Порт-Саїдом на півночі й Суецом на півдні. Початкова довжина каналу становила 162, 5 км, а його глибина - 8 м. Станом на 2010 р. довжина Суецького каналу становила 193, 30 км, глибина - 24 м та ширина - 205 м. Це найбільший завантажений міжнародний морський судноплавний коридор у світі. Канал не має шлюзів: морська вода вільно прямує каналом у Велике Гірке озеро з Червоного моря та водночас замінює . випарувану воду Є власністю Арабської Республіки Єгипет.

Географічне положення Канал перетинає низовину ділянки піщаної пустелі та проходить маршрутом, де прокладці русла Географічне положення Канал перетинає низовину ділянки піщаної пустелі та проходить маршрутом, де прокладці русла сприяли озера Манзала, Тімсах, Велике Гірке і Мале Гірке. Водна поверхня обох Гірких озер лежала нижче за рівень моря, але при будівництві з них довелося проводити виїмку грунту, тому що їх глибини опинилося недостатніми для потреб каналу. На ділянці від Порт-Саїда до Ель-Кантари завдовжки 38 км траса проходить озером Манзала, що є мілководною лагуною Середземного моря. Характер грунтів в зоні Суецького каналу дозволив легко і швидко провести земляні роботи, а завдяки рівному рельєфу місцевості тут не знадобилося будувати шлюзів. Питна вода в район Суецького перешийка постачається з Нілу прісноводним каналом Ісмаїлія, який починається трохи північніше за Каїр. З центральними районами країни зона Суецького каналу зв'язана мережею залізниць, що виходять з міст Порт-Саїд, Ісмаїлія і Порт-Тауфік. Ще одна залізниця прямує західним берегом паралельно каналу по всій його довжині.

Роль каналу у різні роки Понад 70 % перевезень становлять нафта і нафтопродукти. За Роль каналу у різні роки Понад 70 % перевезень становлять нафта і нафтопродукти. За експлуатацію каналу Єгипет отримав у 1966 р. 95 млн єгипетських фунтів. За тоннажем вантажів, що перевозяться, Суецький канал до 1967 р. стояв на першому місці серед усіх міжнародних каналів. На нього припадало бл. 15 % світових перевезень вантажів і понад 20 % перевезень нафти і нафтопродуктів. У 1983 р. канал був реконструйований. У наш час через Суецький канал щорічно проходить бл. 30 тис. суден.

Судна Судна

Суецька криза Суецька криза, також Англо-франко-ізраїльська агресія проти Єгипту 1956 — напад Англії, Франції Суецька криза Суецька криза, також Англо-франко-ізраїльська агресія проти Єгипту 1956 — напад Англії, Франції та Ізраїлю на республіку Єгипет в жовтні 1956 з метою захоплення Суецького каналу і зміцнення в країнах Арабського Сходу своїх позицій, розхитаних національно-визвольним рухом. За планом агресорів під назвою «Мушкетер» збройні сили Англії і Франції заздалегідь були зосереджені на о. Кіпр, в Ізраїлі і в районі Червоного моря. В ніч на 30 жовтня 1956 ізраїльські війська вторглися на Сінайський півострів. 30 жовтня Англія і Франція поставили Єгипту вимогу негайно відвести війська на 16 км від Суецького каналу і погодитись на окупацію Порт-Саїда, Ісмаїлії та Суеца. Єгипет відхилив ці вимоги. 31 жовтня англо-франко-ізраїльські літаки й кораблі піддали бомбардуванню єгипетські міста та ін. населені пункти, а 5 і 6 листопада англо-франц. повітряні й морські десанти захопили ряд пунктів у зоні каналу. В інтервенції взяли участь 224 тис. солдатів і офіцерів, 199 військ. кораблів, понад 1000 літаків, бл. 600 танків та ін. Єгип. народ став на боротьбу проти загарбників. Особливий героїзм виявило населення Порт-Саїда. Агресія проти Єгипту, що загрожувала перерости в нову світову війну, викликала могутній рух протесту в усьому світі. В багатьох країнах, в тому числі в СРСР і, зокрема, в Україні, відбулися численні мітинги і демонстрації під гаслом: «Геть руки від Єгипту!» . Уряди КНР, Індії, Індонезії, Пакистану та ін. країн різко засудили агресорів. Вирішальне значення мала позиція уряду СРСР, який у зверненнях до урядів Англії, Франції та Ізраїлю поставив вимогу про негайне припинення агресії і попередив про свою рішимість вжити сили для відновлення миру на Бл. Сході. У цих умовах надзвичайна сесія Ген. Асамблеї ООН 2 листопада зажадала від агресорів припинити війну і вивести війська з Єгипту, війська Англії і Франції припинили вогонь і згодом почали евакуацію. Ізраїль, хоч і саботував рішення Ген. Асамблеї, але й він до 8 березня 1957 вивів свої війська з Єгипту.