СУДОВИЙ РОЗГЛЯД
План. 1. 2. 3. 4. Підготовча частина. Розгляд по суті. Судові дебати. Останнє слово обвинуваченого.
Складається з декількох частин, які взаємопов’язані і послідовно змінюють одна одну СУДОВИЙ РОЗГЛЯД Стадія кримінального провадження, в якій суд першої інстанції за активної участі сторін обвинувачення і захисту на підставі повного, всебічного й об’єктивного дослідження обставин судового провадження остаточно вирішує питання про винуватість обвинуваченого і його покарання
ЕТАПИ (ЧАСТИНИ) СТАДІЇ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ 1. Підготовча частина Основне призначення – з’ясувати можливість розгляду провадження на судовому засіданні, а в необхідних випадках – вжити заходів до усунення перешкод щодо його проведення 2. Розгляд по суті Суд безпосередньо досліджує зібрані у кримінальному провадженні докази, а також докази, які додатково подали сторони 3. Судові дебати 4. Останнє слово обвинуваченого 5. Ухвалення і проголошення судового рішення Учасники судового розгляду висловлюють суду свої міркування щодо доведення винуватості обвинуваченого та вирішення провадження Важлива процесуальна гарантія реалізації обвинуваченим свого права на захист. Остаточне вирішення питання про винуватість обвинуваченого і його покарання
“Підготовча частина” 1. Відкриття судового засідання; 2. Перевірка явки учасників; 3. Повідомлення про здійснення повного фіксування судового розгляду. 4. Оголошення складу суду, прізвище учасників і роз'яснення права відводу; 5. Повідомлення про права і обов'язки; 6. Видалення свідків із зали судового засідання.
“КПК-1960 р. ” 1. 2. 3. 4. Відкриття судового засідання; Перевірка явки учасників судового розгляду; Роз’яснення перекладачеві його обов’язків; Встановлення особи підсудного і часу вручення йому копії обвинувального висновку; 5. Оголошення складу суду і роз’яснення права відводу; 6. Наслідки неявки; 7. Видалення свідків із залу суду; 8. Роз’яснення прав підсудному; 9. Роз’яснення прав і обов’язків особам; 10. Заявлення і розв’язання клопотань.
“Республіка Білорусь” 1. Відкриття судового засідання; 2. Перевірка явки в судове засідання; 3. Роз’яснення перекладачеві його прав та обов’язків; 4. Видалення свідків із зали судового засідання; 5. Оголошення складу суду та інших учасників судового засідання; 6. Встановлення особи обвинуваченого і часу вручення йому процесуальних документів; 7. Роз’яснення прав учасникам. 8. Заявлення і вирішення клопотань. 9. Вирішення питання про можливість розгляду справи у відсутності будь-кого з учасників процесу.
“Російська Федерація” 1. Відкриття судового засідання; 2. Перевірка явки в суд; 3. Роз’яснення перекладачеві його прав; 4. Видалення свідків із зали засідання; 5. Встановлення особи підсудного і своєчасності вручення йому копії обвинувального висновку; 6. Оголошення складу суду, інших учасників, права відводу; 7. Роз’яснення підсудному та іншим учасникам прав; 8. Заявлення і вирішення клопотань; 9. Вирішення питання про можливість розгляду справи у відсутності будь-кого з учасників процесу.
“Республіка Казахстан” 1. Відкриття головного судового розгляду; 2. Перевірка явки учасників; 3. Роз’яснення перекладачеві його прав та обов’язків; 4. Видалення свідків із зали судового засідання; 5. Встановлення особи підсудного і своєчасності вручення йому копії обвинувального висновку; 6. Оголошення складу суду, інших учасників, відводи; 7. Роз’яснення прав учасникам; 8. Заявлення і вирішення клопотань; 9. Вирішення питання про можливість розгляду справи у відсутності будь-кого з учасників процесу.
”Наслідки неприбуття” “Обвинувачений”: q суд відкладає судовий розгляд і вживає заходів до прибуття; q має право застосувати привід; q накладення грошового стягнення (0, 5 -2 м. р. з. п. ) “Потерпілий”: q проведення судового розгляду без потерпілого; q відкладення судового розгляду; q накладення грошового стягнення (0, 5 -2 м. р. з. п. )
“Наслідки неприбуття” “Цивільний позивач”: v суд залишає цивільний позов без розгляду; v якщо є клопотання про розгляд цивільного позову без цивільного позивача; v якщо обвинувачений чи цивільний відповідач повністю або частково визнали цивільний позов. “Цивільний відповідач”: v проводить судовий розгляд без цивільного відповідача; v суд відкладає судовий розгляд; v накладення грошового стягнення (0, 5 -2 м. р. з. п. )
“Неприбуття свідка, спеціаліста, перекладача і експерта” üсуд призначає нове судове засідання (допитує інших свідків); üпривід свідка; üнакладення грошового стягнення (свідок); üзабезпечення прибуття свідка, спеціаліста, експерта і перекладача забезпечує сторона, яка клопоче про їх виклик; ü суд сприяє сторонам шляхом судового виклику.
“Наслідки неприбуття” “Прокурор”: Ø відкладає судовий розгляду і вживає заходи до прибуття; Ø порушує питання перед прокурором вищого рівня про відповідальність прокурора; Ø відбувається заміна прокурора (якщо його подальша участь неможлива). “Захисник” Ø відкладає судовий розгляд і вживає заходи до прибуття; Ø порушує питання перед КДКА про відповідальність адвоката; Ø обвинуваченому надається 3 дні на вибір іншого захисника (якщо його подальша участь неможлива); Ø якщо участь захисника є обов’язкова (суд відкладає судовий розгляд на 3 дні або інший необхідний час; залучає захисника за призначенням).
“Розгляд по суті” 1) прокурор оголошує короткий виклад обвинувального акту. 2) цивільний позивач або його представник чи законний представник (у разі їх відсутності- головуючий) оголошує короткий виклад позовної заяви (якщо заявлений цивільний позов). 3) якщо є клопотання – обвинувальний акт і позовна заява оголошуються в повному обсязі.
“КПК-1960 р. ” 1) прокурор оголошує резолютивну частину обвинувального висновку; 2) потерпілий оголошує резолютивну частину скарги; 3) цивільний позивач чи його представник оголошує позовну заяву.
“Роз’яснення обвинуваченому суті обвинувачення” 1) анкетні дані обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, місце і дата народження, місце проживання, заняття та сімейний стан); 2) роз’яснення суті обвинувачення. 3) чи зрозуміле Вам обвинувачення? 4) чи визнаєте Ви себе винним? 5) чи бажаєте Ви давати показання? 6) чи визнаєте Ви цивільний позов?
“Порядок дослідження доказів” 1. Які докази необхідно дослідити? 2. В якому порядку слід досліджувати докази? 3. Докази обвинувачення досліджуються в першу чергу, захисту-в другу чергу. 4. Обсяг доказів і порядок їх дослідження визначаються в ухвалі суду. 5. Недоцільність дослідження обставин, які ніким не оспорюються.
“Допит обвинуваченого” 1. Допит обвинуваченого проводиться обов’язково (винятки, визначені КПК). 2. Головуючий пропонує обвинуваченому дати показання; 3. Обвинуваченого допитують: 1) прокурор, 2) захисник, 3) потерпілий, 4) інші обвинувачені, 5) цивільний позивач, 6) цивільний відповідач, 7) головуючий та судді. 4. Якщо обвинувачений висловлюється нечітко: відповідь: “так” чи “ні”. 5. Допит в режимі відеоконференції. 6. Перехресний допит.
“КПК-1960 р. ” Оголошення показань підсудного: 1) при наявності істотних суперечностей між показаннями, які підсудний дав на суді і під час досудового слідства або дізнання; 2) в разі відмови підсудного давати показання на судовому слідстві; 3) коли справа розглядається у відсутності підсудного.
“Допит свідка” 1. Головуючий встановлює відомості про особу свідка і його стосунки з обвинуваченим і потерпілим; 2. Роз’яснює права та обов’язки, в-ть. 3. Свідок складає присягу. 4. Свідок допитується у відсутності інших, ще не допитаних свідків.
“Прямий допит” 1. Свідка обвинувачення першим допитує прокурор, свідків захисту-захисник або обвинувачений; 2. Заборонено ставити навідні питання. 3. Головуючий за протестом сторони має прав зняти питання, що не стосуються суті кримінального провадження. 4. Питання можуть поставити потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, їх представники, головуючий та судді.
“Перехресний допит” q слідує після прямого допиту; q є основним способом перевірки показань свідка. q протилежна сторона допитує свідка. q допускається можливість ставити навідні питання: • можливість сприймати факти; • обставини щодо достовірності; • логіка попередніх показань.
“КПК-1960 р. ” Оголошення показань свідка: 1) наявності істотних суперечностей між показаннями, які свідок дав на суді і під час досудового слідства або дізнання; 2) неявки в судове засідання свідка, явка якого з тих або інших причин неможлива; 3) коли справа розглядається у відсутності свідка в порядку, передбаченому КПК.
“Допит потерпілого” 1. Головуючий встановлює відомості про особу потерпілого; 2. З’ясовує його стосунки з обвинуваченим; 3. Роз’яснює права та обов’язки, в-ть за завідомо неправдиві показання. 4. Допит потерпілого проводиться за правилами допиту свідка.
“Допит малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого” 1) допит малолітнього свідка, неповнолітнього свідка (за розсудом суду)-в присутності законного представника, педагога чи психолога, лікаря; 2) свідку (до 16 р. ) зобов’язаний говорити правду, не попереджається про кримін. вть, не приводиться до присяги; 3) Відеоконференція допиту.
“Пред’явлення для впізнання” q свідкові, потерпілому, обвинуваченому під час судового розгляду можуть бути пред’явлені для впізнання особа чи річ. q пред’явлення для впізнання проводиться після того, як особа, яка впізнає, під час допиту вкаже на ознаки, за якими вона може впізнати особу чи річ. q під час пред’явлення особи чи речі для впізнання особа, яка впізнає, повинна зазначити, чи впізнає вона особу або річ і за якими саме ознаками.
“Допит експерта” 1) головуючий встановлює особу експерта; 2) головуючий попереджає про кримін. в-ть (завідомо неправдивий висновок); 3) головуючий зачитує резолютивну частину висновку експерта.
“Види допиту експерта” 1) прямий допит: - першою допитує сторона, які ініціювала проведення експертизи; - питання можуть поставити потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, їх представники, законні представники, головуючий та судді; 2) перехресний допит. 3) одночасний допит двох і більше експертів.
“Дослідження речових доказів” q речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження. q особи, яким подані для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов’язані з річчю та її оглядом. q огляд речових доказів, які не можна доставити в судове засідання, за необхідності проводиться за їх місцезнаходженням. q учасники судового провадження мають право ставити запитання з приводу речових доказів свідкам, експертам, спеціалістам, які їх оглядали.