Сучасні проблеми української мови Підготувала: студентка1-курсу 3-групи Фармацевтичного

Сучасні проблеми української мови Підготувала: студентка1-курсу 3-групи Фармацевтичного факультету Пастушенко Олена

Українська мова впродовж багатьох століть була поставлена в такі умови, що можна тільки дивуватися, як вона вижила й зберіглася взагалі. Зрозуміло, що кількасотрічне приниження української мови і водночас насаджування іншої, тобто російської, не могло не позначитися на усному та писемному мовленні її носіїв. Отож, у таких умовах українська мова навіть там, де вона активно функціонувала, зазнала такого негативного впливу російської, що перетворилася на суржик, "язичіє", на мішанину українських та російських слів, кальок, а частіше всього — мовних покручів, які витворилися на базі цих двох великих мов, тобто російських слів, вимовлених на український лад, або оформлених по-російськи.

Звичайно процес взаємопроникнення слів із однієї мови в іншу - закономірний процес. В українській мові є немало «законних», унормованих русизмів, полонізмів, германізмів, тюркізмів, запозичень з інших європейських мов. Вважається, що близько 10% слів нашої мови є іншомовними запозиченнями. Однак, коли слова з чужої мови вживаються бездумно, безсистемно, коли перекручується їх зміст і спотворюється звукове оформлення, це засмічує мову.

Дані соцопитування. Місце та роль української мови в Україні. «…сучасна молодь не цікавиться історією, літературою, традиціями нашої країни і таким чином морально деградує. Звичайно зручніше вживати в повсякденному житті звичний нам «суржик», а не намагатися відшліфувати власну мову» «…інша частина населення — це свідомі українці, які праг- нуть змінити ситуацію в країні, але, не знайшовши підтримки, виїжджають за кордон в пошуках свого щастя на чужій землі. Вони асимілюються з однорідною масою в іншій країні і зовсім забувають про рідну країну, її мову, традиції. Деякі навіть со- ромляться зізнаватися, що вони українці та намагаються забу- ти нашу мову, тому що їм не хочеться розповідати іншим про те, що його рідна країна — це країна «третього сорту»..

«…серед емігрантів існують такі люди, які не лише не за- бувають власну мову та культуру, а всіляко сприяють її роз- витку. Яскравим прикладом може слугувати постать відомого емігранта — Петра Яцика. Цей великий Українець протягом всього свого життя збирав кошти для того, щоб потім відпра- вити їх на Батьківщину — в Україну. Навіть, перебуваючи за кордоном, він залишив вагомий слід в розвитку української мови. Саме Петро Яцик зробив українську мову популярною серед школярів — створив спеціальний грант для знавців української мови. Щороку сотні шанувальників нашої мови отримують спеціальні премії Петра Яцика. Тепер знати укра- їнську мову — це вигідно, а значить популярно».

«…є така країна — зветься Україна, в ній живуть переважно українці. Є така мова — українська. Батьківська мова. Вона єдина і неповторна. Україна в нас одна. І не треба її ділити. Формула “Дві мови — одна нація” є нісенітницею». «…одна Батьківщина, одна мати, одна й МОВА. Знати ба- гато мов — це чудово. Спілкуватися можна і українською, і російською, і англійською, і турецькою. Але нація має свою культуру і МОВУ — ОДНУ. ТІЛЬКИ ОДНУ!»

Суржик- елементи двох або кількох мов, об'єднані штучно, без додержання норм літературної мови; нечиста мова

Суржик — мовний засіб спілкування. За даними КМИС суржиком спілкуються від 11 до18 % усього населення України: від 2,5% на Західній Україні до максимального показника 21% у Полтавській, Сумській та Чернігівській областях ; в південних та східних регіонах кіль- кість носіїв суржика значно перевищує долю україномовно- го населення (на Півдні говорять суржиком 12,4 %, україн- ською 5,2 %, на Сході України використовують суржик 9,6 %, говорять українською-3,7 %. Суржомовне населення підчас проведення соціологічних опи- тувань зазвичай фіксується як україномовне,переписи населен- ня взагалі не фіксують суржик як мову спілкування.

Також слід зауважити, що під впливом російскої мови ігноруються: Лексичні Фонетичні Граматичні акцентувальні форми Наприклад, говорять: ад, бутилка, брезгувати, карніз, блєф, магазін, бабушка, замітити, гардеробщиця, новий. український…. Ігнорується кличний відмінок: Ваня, Вася, Міша, Свєта…

Відбувається проросійська вимова цілого ряду звуків і звукосполучень, це: оглушення дзвінких приголосних звуків у кінці слів та в кінці складів м'яка вимова звука ? ч? ; оглушення вимови дзвінкого фарингального звука ? г? .

Звичайно, це не всі признаки впливу російської мови, цей ряд можна продовжувати ще дуже довго. Це найяскравіші, зримі фактори, що негативно впливають на чистоту української мови, але при детальному дослідженні можна виявити й інші, які заховані глибше, але шкоди українській мові приносять не менше. Треба мати на увазі, що згубний вплив на нашу мову мають не тільки самі русизми, тобто неунормовані, фонетично чи морфологічно спотворені лексеми, а й інші фактори, які деформують нашу мову, розхитують її зсередини, нівелюють її специфічні особливості й ознаки - усе те, що визначає її самодостатність як окремої мови, позбавляють її здатності протистояти російському впливу.