Сучасні принципи діагностики злоякісних пухлин Ендоскопічні та цитологічні

Сучасні принципи діагностики злоякісних пухлин. Ендоскопічні та цитологічні дослідження в діагностиці пухлинних захворювань. Рентгенодіагностика пухлин

Основу ранньої діагностики визначає рівень онкологічної настороженості, яка включає: - знання ранніх симптомів раку, - знання клініки, діагностики, диспансеризації і лікування хворих з передраковими станами - знання принципів організації онкодопомоги та цілеспрямоване направлення хворого в онкологічний заклад - ретельне всебічне обстеження кожного, хто звернувся в лікувальний заклад (проведення обов”язкового клінічного мінімума обстежень –ОКМО), - у всіх випадках так званої трудної діагностики установка на первинне виключення у хворого раку.

ОБОВ”ЯЗКОВИЙ КЛІНІЧНИЙ МІНІМУМ ОБСТЕЖЕНЬ ВКЛЮЧАЄ: Збір анамнезу за системами з метою виявлення ознак порушення функції органів. а також факторів ризику для виникнення раку, з подальшим поглибленим (комплексним) обстеженням органів і систем, які мають найбільший зв”язок з виявленими ФР і симптомами. Огляд шкіри, слизових, периферичних лімфатичних вузлів, методичне обстеження грудних залоз; в оглядовому кабінеті для чоловіків – огляд і промацування зовнішніх статевих органів і пальцеве дослідження прямої кишки з метою виявлення патології простати і дистальних відділів прямої кишки; в оглядовому кабінеті для жінок – вагінальне дослідження із забором мазків з шийки матки, а також ректальне дослідження. Тут також проводиться огляд грудних залоз. Флюорографія ОГК в 3 -ох проекціях. Аналіз крові і сечі. УЗД печінки, нирок, матки і додатків, сечового міхура

ЗАКОНОМІРНОСТІ ПУХЛИННОГО РОСТУ • Рак – це тривалий багатостадійний процес ( ініціації, промоції, росту утвору). У людини час між ініціацією і появою пухлини може складати від декількох місяців до десятиріч. Доведено що пухлини легені, шлунка грудної залози досягають 1 -1, 5 см. Через 3 -10 років. Більшість пухлин закладається у віці 25 -40 років. Перші ознаки раку : • • Поява візуально будь якого пухлинного утворення в грудних залозах, ) шкірі, та ін. Утворення виразок, зміна та ріст вже наявних Поява пігментних утворень шкіри та зміни у вже наявних, травма їх ; - втрата ваги, погіршення самопочуття, безприч. субфебрілитет Поява безпричинного кашлю, рецидив пневмоній, кровохаркання Наявність патологічних виділень ( піхви, соска , уретри , ПК) Затримки сечевипускання , закрепів які змінюються проносами Поява дисфагії, здуття живота , фіксованих болей в різних ділянках, шкірного свербіжу

Фактори онкологічного ризику • Безумовні - 1. Вік 2. Професійні шкідливості 3. Звязок з виробництвом; 4. генетична схильність5. Облігатний передрак • Умовні – факультативні передпухлинні стани, гормональні порушення, паління та інші. • Фактори ризику поділяються на : професійні, соціальнопобутові. Конституціональні, клімато-географічні; • Методи формування груп ризику : • 1 - анкетування • 2 -компютерне опрацювання анкет • 3 -Лікарський огляд вибраних осіб кл гр 1 а і спрямування на відповідне обстеження • 4 - спеціальне обстеження • 5 - Скерування на лікування

Рекомендації з ранньої діагностики • *РМЗ - СОМЗ самою жінкою щомісячно в 1 фазу ОМЦ; щорічне КОМЗ лікарем, після 45 років при наявності умов, а в даний час 3 ст. ризику із УЗД МЗ мамографією • Пухлини шлунка – щорічне обстеження осіб із групи ризику; • Пухлини легень – флюорографія ОГК 1 раз на 2 роки; • Шийки матки щорічне обстеження жінок понад 30 років • (огляд, кольпоскопія, цитологічне досл. Мазків); Пухлини кишківника – щорічне ректовагінальне обстеження жінок віком понад 30 років. У чоловіків починаючи із 50 років пальцеве ректальне досл. ФСС, кал на приховану кров.

Пухлини візуальних локалізацій. До візуальних належать пухлини: • шкіри; • губи; • слизової порожнини рота; • щитоподібної • молочної залози; • зовнішніх статевих органів; • шийки матки; • прямої кишки

Феномени пухлинного росту Феномен: обтурації. Зустрічається при пухлинах порожнистих органів. Він проявляється - в стравоході – дисфагією, в кишці – непрохідністю, в передміхуровій залозі – дизурією, в легенях – ателектазом. Прогресування обтурації вимагає проведення невідкладних, хірургічних, заходів. деструкції. частіше зустрічається при екзофітних і виразковах формах раку. Клінічно часто проявляється кровотечею або “прихованою кров”ю” наприклад у калі при пухлинах ШКТ. компресії виникає внаслідок тиску пухлини на оточуючі органи і тканини. Це зумовлює виникнення больового синдрому, або порушення функції органу (якщо пухлина стискує магістральну вену то виникають ознаки венозного застою, холедох – виникає жовтяниця і інш. )

Феномен інтоксикації. Виникає внаслідок впливу пухлин на процес травлення , обміну речовин та видільну функцію ( при пухлинах шлунка, підшлункової залози, печінки, нирки, сечового міхура) пухлиноподібного утворення. Характерним для злоякісного росту є наявність пухлини. За формою росту вони бувають: у вигляді вузла, поліпа, блюдце або грибовидної форми, “інфільтративної виразки”. Інші феномени пухлини. При пухлинах які виникають з органів, які продукують біологічно активні речовини – апудоми виникають симптоми, зв”язані з продукцією гормонів або інших речовин (інсулома –розвиток гіпоглікемічних кризів, феохромоцитома, альдостерома- гіпертонія і інш. )

ДІАГНОСТИКА ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ ПЕРЕДБАЧАЄ: 1. Інформація населення про фактори ризику виникнення раку, методам профілактики і можливостей ранньої діагностики і лікування хворих на рак. Навчання населення методиці самообстеження (ОСОБЛИВО САМООБСТЕЖЕННЯ ГРУДНИХ ЗАЛОЗ) 2. Обов’язкове проведення онкопрофоглядів з дотриманням обов’язкового клінічного мінімуму обстежень 3. Комплексне: рентгенологічне, ендоскопічне і цитоморфологічне дослідження всіх людей з підозрою на рак та при наявних клінічних ознаках злоякісного новоутвору 4. Здійснення всього комплексу діагностичних процедур передбачених стандартами діагностики (наказ МОЗ України № 540 від 17. 09. 2007 року)

МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ Лабораторний Імунологічний Визначення пухлинних маркерів Морфологічний Цитологічний УЗД Рентгенологічний Ендоскопічний

ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА Загальний аналіз крові Біохімічне дослідження взятих з вени зразків крові Дослідження сироватки крові для визначення пухлинних маркерів а) АФП – альфа фето протеїн б) ХГГТ – хоріогонічний гонадотропін ( трофобластична хвороба, ембріональний рак яєчка) в) РЕА _ раково ембріональний антиген ( для динамічного контролю у хворих на рак товстої кикши г) Са 15 -3 – для контролю у хворих на рак грудної залози д) Са 125 – для діагностики РЯ Е) РСА - простатоспецифічний антиген

Пухлина як складний органоїд може бути джерелом секреції великої кількості біологічно активних речовин, що використовується в діагностичних цілях – маркери пухлинного росту. Це такі маркери як: АФП, РЕА, ХГГТ, ПСА, СА-125 (РЯ), СА-19 -9 (РПЗ), СА-15 -3 (РМЗ) та інші

НАЙВАЖЛИВІШІ МАРКЕРИ ПУХЛИН Показання до визначення Карцино-ембріональний (СЕА) При РОК, шлунку, легенів Раковий 15 -3 (СА 15 -3) При раку грудної залози Раковий 125 (СА 125) При раку яйників А 1 -фетопротеїн Гепатоцелюлярний рак, РОК Хоріонічний гонадотропін (НСG) Пухлини яєчок, хоріонепітеліома Простатоспецифічний (РSA) Передміхурова залоза

Гепатоцелюлярний рак Найпоширеніший фактор ризику – цироз печінки будь-якого генезу: • Гепатит B Гепатит C Алкоголь інш. • Лабораторія: • AFP – альфа фето • протеїн - маркер • гепатоцелюлярного • раку при рівні • >100 нг/мл

РЕНТГЕНОЛОГІЧНИЙ МЕТОД ДІАГНОСТИКИ Крупнокадрова флюорографія та Рентгенографія ОГК в двох проекціях дозволяє виявити основні ознаки периферичного раку легенів (округлої форми тінь) або ателектазу ділянок легені (при центральному РЛ) Рентгенологічне дослідження ШКТ із застосуванням барієвої суспензії ознаки рака стравоходу (звуження просвіту), шлунка ( дефект наповнення) Рентгенологічне дослідження товстої кишки – іригоскопія методом подвійного контрастування (введення барієво-танінової клізми – з наступним с введенням повітря в кишку(пневмоіригоскопія) Ангіографія (пункція периферичної артерії із введенням контрастної речовини з одночасним виконанням рентгенівського знімка). Сучасна ангіографія здійснюється на серіографах шляхом катетеризації артерій через стегнову артерію з динамічним спостереженням на екрані за проходженням контрасту в вибраній для дослідження артерії.

ЦИТОЛОГІЧНИЙ МЕТОД ДІАГНОСТИКИ 1. Мазки відбитки та мазки зішкреби - із звиразкованих пухлин шкіри, слизових рота, шийки матки, аспірату із просвіту матки, із бронхів (під час ФБС) із слизової шлунка (ФГС), кишечника (ФКС), із поверхні видаленої пухлини. 2. Мазки аспірати із матеріалу отриманого при пункційній ( аспіраційній) біопсії пухлин 3. Мазки центрифугату ( осаду ) рідин отриманих при пункції порожнин ( асциті, гідротораксі, кистозних утворів), а також при дослідження мокротиння, залишкової сечі і ін. .

МОРФОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА Дослідження біоптатів з пухлини добутих під час операції або при ендоскопії (ФГС, ФБС, ФКС, ЛС, ТС. ) Види біопсії: а) інцизійна (видалення шматочка пухлини) б) ексцизійна ( видалення всієї пухлини) в) кюретаж г) трепан-біопсія д) щипцева біопсі е) випадкова біопсія Прицільні біопсії: 1. Під контролем УЗД 2. Стереотаксична біопсія

РАДІОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА Використання радіоактивних ізотопів для отримання зображення органа, який вибірково захоплює цю речовину: бенгальський рожевий мічений J 131 захоплюється тканиною щитовидної залози (при раці щитовидної залози виявляються зони підвищеного і зниженого накопичування ізотопа) Технецій – використовується для остеосцинтіграфії – виявляє метастази в кістках Р 32 використовується для виявлення пухлин шкіри (меланома при накопиченні ізотопа, що на 300 -400% первищує норму)

ЕНДОСКОПІЧНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ФГС – фіброгастроскопія ФКС – фіброколоноскопія РРС - ректороманоскопія ФБС – фібробронхоскопія Лапароскопія Торакоскопія Гістероскопія

ПЕРЕДПУХЛИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ ШЛУНКУ Перніціозна анемія – аутоімунний атрофічний гастрит збільшує ризик в 2 -3 рази Хронічний атрофічний ВОГНИЩЕВИЙ ГІПО-анацидний гастрит з метаплазією – гастрит перебудови Поліпи(АДЕНОМАТОЗНІ) і поліпоз шлунку Хронічна кальозна виразка щлунка Резекований шлунок – 8 РОКІВ ПІСЛЯ РЕЗЕКЦІЇ Хронічний ригідний антральний гастрит Хвороба Менетріє (ГІПЕРПЛАСТИЧНИЙ ГАСТРИТ)

Рак шлунка

Інші шлункові пухлини

Передракові захворювання Стравохід Лейкоплакія, папіломавірусна інфекція Хронічний езофагіт Стравохід Баретта Синдром Пламмера-Вінсона Ахалазія Рубці і стріктури

Діагностика РС • контрастне обстеження стравоходу з барієм: – найточніший метод при великих ураженнях – може застосовуватися, як первинний тест у хворих з дисфагією • ендоскопія з біопсією • ендоскопічна ультрасонографія • КT

Стравохід Баретта виявляється при гістологічному дослідженні наявністю клітин циліндричного епітелію кишкового типу Передраковий стан Нормальний плоский епітелій стравоходу замінюється на циліндричний епітелій (епітеліальна метаплазія) Сильний зв’язок між хронічним опіком, стравоходом Баретта і раком стравоходу Адаптація і захисна відповідь призводить до хронічного гастроезофагального рефлюксу Прямий попередник раку стравоходу

Гастроезофагальний рефлюкс шлункового вмісту в стравохід, як результат – пошкодження слизової

Діагностика (ендоскопія)

§ Друга за частотою причина смерті від онкологічних захворювань у Євросоюзі § Щороку в Євросоюзі виявляють 376. 000 пацієнтів з вперше діагностованим КРР, з яких близько 200000 помирають § Найбільша захворюваність на рак у світі (2005 р. ) – Чеська республіка § У більшості випадків КРР є результатом малігнізації аденоматозних поліпів § Фактори, які збільшують ризик виникнення КРР: чоловіча стать вік >50 років ожиріння малорухливий спосіб життя споживання червоного м’яса і алкоголю сімейний анамнез поліпів і раку товстої кишки сімейний анамнез хронічного коліту (неспецифічний виразковий коліт) недостатнє споживання продуктів, багатих на клітковину Hammer HF. Colorectal cancer: epidemiology, genetics, diversity and pathogenesis. Update Gastroenterology 2005. Copenhagen. P. 89 -92

Анатомія і функції товстої кишки Функції товстої кишки: У товстій кишці відбувається травлення розчинної клітковини. У правій половині здійснюється мікробний синтез і всмоктування вітамінів групи В, а також всмоктування фолієвої кислоти, завершення всмоктування міді і заліза.

ДІАГНОСТИКА КРР Шскарги ШАнамнез ШДослідження калу на приховану кров(гемокульт-тест) Шоб’єктивне обстеження (пальцева ревізія прямої кишки) Шраково-ембріональний антиген (РЕА) Шпроменева (іригоскопія, УЗД, КТ, ЯМР) Школоноскопія, біопсія,

Правила гемокульт-тесту • За 3 дні до обстеження вилучити із дієти м”ясо, рибу, зелені овочі • Протягом 2 днів не травмувати ясна • Вилучити прийом залізо вмістимих фарм. Препаратів; • Не проводити його при діареї; • Видають пацієнтам віком після 50 років разом із анкетою 3 пакети через день на протязі тижня • Позитивна реакція 0, 5%

Підготовка кишечника • Механічне очищення (проносні засоби – при відсутності ознак кишкової непрохідності, очисні клізми, вазелінове масло 20 мл. 3 рази на добу). Остання клізма не пізніше ніж за 2 години до операції(іригоскопії) • Боротьба з вірулентною мікрофлорою( ніфуроксазід 2 табл 3 рази на добу) • Дотримання безшлакової дієти протягом 3 -4 діб

КОЛОНОСКОПІЯ ПРИ ОБСТРУКТИВНОМУ РАКУ ТОВСТОЇ КИШКИ

Дякую за увагу.