Сучасні методи мікробіологічної діагностики інфекційних хвороб. Методи мікробіологічної

Сучасні методи мікробіологічної діагностики інфекційних хвороб

Методи мікробіологічної діагностики Прямі мікроскопічний культуральний біологічний Непрямі виявлення специфічних змін в організмі, спричинених збудником виявлення антигенів збудника в матеріалі виявлення генів збудника в матеріалі виявлення характерних для збудника ліпідних, білкових та вуглеводних компонентів

Мікроскопічний метод Світлова мікроскопія - сухим об’єктивом - водно-імерсійним об’єктивом - оліє-імерсійним об’єктивом - темнопольна мікроскопія - фазовоконтрастна мікроскопія - інтерференційна мікроскопія Імерсійна мікроскопія Люмінісцентна мікроскопія Електронна мікроскопія

Мікроскопічний метод Метод оснований на виявленні збудника в досліджуваному матеріалі та розпізнаванні його за характерними морфологічними ознаками Критерії діагностики: форма клітини розташування ультраструктурні компоненти відношення до складних методів забарвлення рухливість внутрішньоклітинний паразитизм

Культуральний метод Метод передбачає виділення чистої культури збудника з інфекційного матеріалу та його ідентифікацію за критеріями, прийнятими класифікацією Критерії ідентифікації: морфологія культуральні властивості ферментативні властивості фактори патогенності антигенна будова чутливість до фагів

Біологічний метод Метод передбачає виявлення збудника шляхом зараження досліджуваним матеріалом лабораторних тварин Способи введення: нашкірний підшкірний внутрішньошкірний внутрішньочеревний внутрішньом’язевий внутрішньовенний інтрацеребральний інтраназальний інтракон’юнктивальний

Біологічний метод Критерії діагностики: відтворення експериментальної інфекції відтворення певних типових ознак інфекції виявлення дії екзотоксину виявлення ефекту нейтралізації токсину антитоксичною сироваткою

Серологічний метод Метод оснований на виявленні в сироватці крові хворого специфічних до збудника імуноглобулінів Використовують серологічні реакції аглютинації, преципітації та зв’язування комплементу, а також імуноферментний аналіз, радіоімунний аналіз, реакцію імунного блоту Критерії діагностики: виявлення імуноглобулінів в діагностичному титрі виявлення достовірного зростання титру імуноглобулінів виявлення імуноспецифічних Ig M

Алергічний метод Метод оснований на виявленні у хворого розвитку реакції гіперчутливості уповільненого типу Критерії діагностики: in vivo - шкірно-алергічна проба in vitro - реакції гальмування міграції лейкоцитів в присутності алергену

Імунохімічний метод Метод оснований на виявленні антигенів збудника за допомогою мічених специфічних сироваток Реакція імунної флюоресценції (РІФ) – використовують сироватки, мічені флюорохромами Реакція основана на виявленні специфічного комплексу антиген-антитіло за допомогою люмінісцентного мікроскопа Розрізняють пряму і непряму РІФ

Імунохімічний метод Імуноферментний аналіз (ІФА) – використовують сироватки, мічені ферментами (пероксидазою або лужною фосфатазою) Після утворення специфічного комплексу антиген-антитіло в лунці твердофазного носія в систему додають субстрат, що розщеплюється ферментом, та індикатор, що реагує на продукти розщеплення зміною кольору (жовто-коричневий або жовто-зелений) Розрізняють прямий та непрямий ІФА N.B. ІФА контролюється реакцією імунного блоту

Радіоімунний аналіз Радіоімунний аналіз (РІА) – використовують сироватки, мічені радіонуклідами (йод-125) Після утворення специфічного комплексу антиген-антитіло його виділяють з системи і визначають радіоактивність за допомогою лічильників гамма-опромінення

Реакція імунного блоту Реакція імунного блоту основана на розділенні антигенів збудника методом електрофорезу в поліакриламідному гелі з наступним перенесенням його на нітроцелюлозну пластину (blot-пляма), пластина обробляється сироваткою хворого, після чого в зонах знаходження антигена за допомогою ІФА або РІА виявляють специфічні комплекси

Імунна електронна мікроскопія Імунна електронна мікроскопія (ІЕМ) основана на виявленні імунних комплексів за допомогою електронного мікроскопу Антиген оточений молекулами специфічних імуноглобулінів у вигляді вінка

Рестрикційний метод Метод оснований на виявленні в інфекційному матеріалі специфічних фрагментів ДНК збудника Інфекційний матеріал, в якому передбачається ДНК збудника, обробляють рестрикційними ферментами-ендонуклеазами, які розрізають ДНК на певні фрагменти. Після цього проводять аналіз отриманих фрагментів, які є унікальними для кожного виду мікроорганізму

Гібридизація нуклеїнових кислот Метод оснований на виявленні в інфекційному матеріалі ділянок ДНК, характерних для збудника, шляхом їх гібридизації з діагностичними ДНК-зондами ДНК-зонди є однонитковими фрагментами ДНК (комплементарними специфічним ділянкам ДНК збудника) які мічені радіонуклідами, ферментами або флюорохромом

Полімеразна ланцюгова реакція Метод оснований на виявленні в інфекційному матеріалі специфічних фрагментів ДНК або РНК збудника шляхом його нарощування (ампліфікації) Для цього використовують діагностичні специфічні зонди-олігонуклеотиди нуклеотиди для добудови ділянок ДНК або РНК ДНК- або РНК-полімерази (запускають полімеризацію)

Біохімічний метод Метод оснований на використанні газорідинної хроматографії різних сполук, розчинних в інертному газі (рухлива фаза) через розігріту колонку, заповнену рідкими смолами (нерухома фаза) На виході детектор реєструє присутність сполуки, використовуючи для порівняння стандарти Виявляють специфічні компоненти збудника (ліпіди, білки, вуглеводи)