СТРУКТУРА ТЕКСТУ Текст складається з трьох структурно

СТРУКТУРА ТЕКСТУ Текст складається з трьох структурно – смислових частин: зачину, основної частини та кінцівки. Зв язність тексту – це одна з найважливіших категорій лінгвістики тексту. Вона полягає у наявності зв язків між окремими реченнями, абзацами та складовими частинами.

Існує два основних способи зв язку між реченнями тексту: ланцюговий – повторюється попередній член речення у наступному, який несе змістове навантаження, або перетворюється на інший член, думка попереднього розвивається, розширюється в наступному. 2. паралельний – речення не зближаються одне з одним, а зіставляються. Молодші школярі користуються переважно першим способом зв язку. 1.

Під час ознайомлення зі складовими частинами тексту звертаємо увагу, що кожна частина починається з невеликого відступу від початку рядка – абзац. У невеликих навчальних текстах абзаци збігаються зі складовими частинами тексу. Але є й такі тексти, де основна частина може складатися з двох і більше абзаців. Особливо активно учні користуються абзацом у роботі над планом.

Типи текстів За функціонально – смисловим призначенням тексти поділяються на три типи: розповідь, опис, міркування. 1. Текст – розповідь – відтворюється хід зображуваних подій, викладається, як розвивалася подія. 2. Текст – опис – створює загальне уявлення про явище, предмет. 3. Текст – міркування – на початку містять тезу , а далі – доведення чи спростування.

Процес творення зв язного висловлювання містить наступні етапи (М. С. Вашуленко, Л. О Варзаціка) : 1. Орієнтація у завданнях і обставинах спілкування ( яка тема висловлювання, з якою метою і кому ми його адресуємо) 2. Планування (про що будемо говорити, в якій послідовності, які мовні засоби використаємо для цього) 3. Словесне вираження думки ( усно чи письмово) 4. Удосконалення висловленої думки (редагування)

Чотири групи комунікативних умінь 1. інформаційно – змістові ( вміння орієнтуватися в ситуації спілкування) 2. 3. 4. структурно – композиційні (вміння дібрати необхідний матеріал, розміщувати його в певній логічній послідовності, продумувати смислові зв язки між частинами тексту) граматико – стилістичні (вміння обирати певний спосіб викладу і необхідні з огляду на завдання і умови спілкування мовні засоби) редагування ( вміння усунути допущені інформативно – змістові структурні та стилістичні помилки.