L WP 2.pptx
- Количество слайдов: 60
Стратегії та методи дослідження у віковій психології
План 1. Характеристика понять “метод” та “методика” дослідження. Характеристика методів дослідження. 2. Емпіричні методи дослідження.
1. Характеристика понять “метод” та “методика” дослідження • Метод (грец. "шлях до чого-небудь") - це загальний підхід, спосіб дослідження. • методика - це окремий, тактичний спосіб отримання фактів, який залежить від конкретних умов праці вченого, від особливостей його об'єкту (наприклад, від віку дітей), від винахідливості самого дослідника тощо.
Характеристика методів дослідження • • Організаційні методи Емпіричні методи Методи обробки даних Інтерпретаційні методи
Організаційні методи • Порівняльний метод; • лонгитюдний метод; • комплексний.
Порівняльний метод • Порівняльний метод виступає у вигляді методу вікових, або «поперечних» , зрізів. Порівняльно – віковий метод являє собою співставлення окремих особливостей за віком з метою виявлення динаміки психічного процесу, що вивчається.
Лонгитюдний метод передбачає: багаторазові обстеження одних і тих же осіб на протязі достатньо довгого часу, який вимірюється інколи десятками років.
Комплексний метод • Комплексні дослідницькі програми це ті, в яких приймають участь представники інших наук. Такого виду дослідження дозволяє встановлювати зв’язки і залежності між явищами різного порядку (наприклад, фізичного, фізіологічного, психічного, соціального розвитку особистості тощо).
Емпіричні методи До цієї групи методів належать: • Спостереження та самоспостереження; • експериментальні методи; • психодіагностичні методи (тести, анкети, опитувальники, інтерв’ю та бесіда); • аналіз процесів та продуктів діяльності (робіт учнів, продуктів творчості дітей тощо); • біографічні методи (аналіз подій життєвого шляху людини, документації, свідчень тощо. ).
Методи обробки даних До даних методів належать: • кількісний аналіз (статистичний); • якісний аналіз (диференціація матеріалу за групами, варіантами, написання випадків, які найбільш повно виражають типи та варіанти, так і тих які є виключеннями).
Інтерпретаційні методи Сюди належать: • Генетичний метод. Він дозволяє інтерпретувати весь оброблений матеріал дослідження в характеристиках розвитку, виокремлюючи фази, стадії, критичні моменти становлення психічних новооутворень. Він встановлює «вертикальні» генетичні зв’язки між рівнями розвитку. • Структурний метод встановлює горизонтальні» структурні зв’язки між всіма вивченими характеристиками особистості.
2. Емпіричні методи дослідження: спостереження Метод спостереження може дати важливі результати і є одним із основних у дитячій психології. Але все залежить від того, що і як спостерігати.
Основна мета спостереження наукове пояснення причин того чи іншого явища. Необходні умови наукового спостереження: постановка мети; розробка плану; вибір об’єкта і ситуації спостереження; підтримка природніх умов життя; невтручання в діяльність об’єкта спостереження; об’єктивність и систематичність спостережень; розробленість способів фіксації результатів.
Переваги спостереження Переваги Метод спостереження має ряд незаперечних переваг: • 1. дозволяє описати реальне життя дитини; • 2. дає багато живих цікавих фактів; • 3. дозволяє досліджувати дитину в природних умовах її життя; • 4. він незамінний для первинного орієнтування у проблемі для отримання попередніх фактів.
Недоліки спостереження Головним є - його надмірна трудомісткість. • Він вимагає великого професіоналізму та великих витрат часу. Крім того, результати спостережень часто не дозволяють зрозуміти причини тих чи інших форм поведінки. • пасивна, очікувальна позиція дослідника; • необхідність психологічної освіти спостерігача; • висока вірогідність того, що частина психологічних фактів може пройти мимо доспідника, якщо вони нові або поєднані з багатьма супутніми явищами;
Недоліки спостереження • небезпека суб’єктивізму при здобутті та обробці даних, при інтерпретації результатів; • Неможливість перевірки; • Обмежене використання математичних методів обробки даних.
Види спостереження Види БЕЗПОСЕРЕДНЄ ОПОСЕРЕДКОВАНЕ ° Проводить сам Використовуються дослідник, результати спостережень безпосередньо підготовлені іншими спостерігаючи за людьми: явищами і процесами, що повідомлення вивчаються вихователів; магніто-, кіно-, відеозаписи
Види спостереження Види ВІДКРИТЕ (ЯВНЕ) ПРИХОВАНЕ Спостереження, яке проходить в умовах усвідомленого педагогом і дітьми факту присутності сторонніх осіб. Поведінка учня, який знає, що за ним спостерігають, змінюється. Важливо, щоб мета спостереження прямо не повідомлялася. Спостереження через прозору стіну яка пропускає світло в одному напрямку. Використання прихованих камер тощо.
Види спостереження Види ВКЛЮЧЕНЕ (ПРИЧЕТНЕ) НЕВКЛЮЧЕНЕ (НЕПРИЧЕТНЕ) Спостерігач Дослідник веде включається в певну спостереження соціальну ситуацію і ззовні аналізує події «зсередини» . Спостерігач виступає як член групи, що спостерігає.
Види спостереження Види СИСТЕМАТИЧНЕ (СУЦІЛЬНЕ) НЕСИСТЕМАТИЧНЕ (ВИБІРКОВЕ) Регулярне постереження с протягом певного періоду. Фіксуються всі прояви психічної діяльності дитини у щоденниках батьків; у щоденниках педагогів. Спостерігається якийнебудь один психічний процес, яке-небудь одне психічне явище: навички спілкування вихователя з дитиною; мова дитини.
Види спостереження Види ДОВГОТРИВАЛЕ Короткочасне Спостереження при вивченні психічного розвитку дітей протягом декількох років. Різні варіанти: спостереження діяльності дитини в певний час дня протягом однієї години; спостереження для виміру інтервалів часу, частоти подій
Види спостереження Види КАУЗАЛЬНЕ (ПРИЧИННЕ) ЕПІЗОДИЧНЕ Спостереження окремих Фіксуються окремі факти випадків, які являють поведінки, який-небудь інтерес. типові для даної дитини. Спостереження за даними випадками об’єднуємо щоб отримати певні уявлення. Спостереження за збудливою дитиною.
Види спостереження Види ЗОВНІШНЄ(спостереження зі сторони) ВНУТРІШНЄ (самоспстереження) Спосіб збору даних про іншу людину, її психологію і поведінку шляхом спостереження за ним зі сторони. Переживаючи відповідне явище дослідник спостерігає за собою, за своїми відчуттями.
Зразок схеми спостереження дитини в процесі дослідження • • • • • Ім’я_________________________________ Вік________________________________ Дата спостереження____________________________ Мета спостереження____________________________ 1. Зовнішній вигляд_________________________ 2. Особливості встановлення контакту із дорослими і ставлення до обстеження _ 3. Оцінка дитиною своїх результатів _______________ Ставлення до невдачі і труднощів _______________ Ставлення до успіху_____________________ Реакція на зауваження ____________________________ Реакція на схвалення _____________________________ 4. Особливості емоційних реакцій; загальний емоційний тон ________________ 5. Динамічні характеристики__________________________ Загальний Темп роботи ________________________________ Швидкість реакції ______________________________ 6. Прийняттямання і самостійне використання допомоги ________________ 13. Інші особливості_____________________________ Підпис
Експеримент • Психологічний експеримент дозволяє цілеспрямовано викликати певні прояви психіки. В експерименті психолог спеціально створює та змінює умови, в яких знаходиться дитина.
Експерименти є: • Констатувальними оскільки вони дозволяють зафіксувати (або констатувати) які-небудь особливості розвитку дитини; • Природніми - які наближені до природніх умов життєдіяльності дитини;
Експерименти є: • Лабараторними – ті які проводяться в спеціально створених умовах з застосуванням спеціальних приладів та пристроїв; • Формувальні експерименти (генетикомоделюючі) полягають у тому, що методом дослідження психічних процесів стає експериментальне формування нових здібностей у дітей, яких раніше у них не було.
Специфіка експерименту у дитячій психології полягає у тому, що його умови не повинні порушувати звичних форм діяльності дитини. Незвичні лабораторні умови (наприклад, застосування нової апаратури, незнайомі дорослі тощо) можуть збентежити дитину і викликати відмову від діяльності.
ЛЕКЦІЯ № 3 Допоміжні методи у віковій психології ПЛАН • 1. Характеристика психодіагностичних методів у віковій психології. • 2. Стратегії дослідження Л. С. Виготського.
Психодіагностичні методи (тести, анкети, опитувальники, інтерв’ю та бесіда) • Тестування - діагностика особових якостей за допомогою тестів. Але тестування є лише констатацією дійсності, а щоб змінювати, розвивати різні якості особи необхідно використовувати інші методи.
Тест • ТЕСТ — це система спеціально підібраних завдань, які пропонуються дітям в суворо визначених умовах, виконання яких може служити показником рівня розвитку певних психічних функцій і які дозволяють з відомою вірогідністю визначити актуальний рівень розвитку у дитини необхідних навиків, знань, особових
ЕТАПИ ТЕСТУВАННЯ • 1. ВИБІР ТЕСТУ. Визначається метою тестування і мірою достовірності і надійності тесту. • 2. ПРОВЕДЕННЯ ТЕСТУ. Визначається інструкцією до тесту. • 3. ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ. Визначається системою теоретичних допущень відносно предмету тестування
ОСНОВНІ ВИДИ ТЕСТІВ • Тести інтелекту для виявлення розумового потенціалу дитини. • Тести спеціальних здібностей для оцінки здатностей дитини до опануванні знаннями. • Тести досягнень для оцінки рівня оволодіння навчальними знаннями, вміннями, навичками. • Особистісні тести для вимірювання установок, ціннісних орієнтацій, емоційних, мотиваційних та міжособистісних властивостей, типових форм поведінки. • Проективні методики для цілісного вивчення особистості дитини.
Тести інтелекту Завдання можуть бути підібрані: • а) на понятійно-термінологічній основі (потрібно встановити логічні зв’язки класифікації, аналогії, узагальнення і ін. ); • б) на основі малюнків, геометричних фігур тощо (потрібно скласти з представлених деталей зображення предмету, або зібрати з кубиків з різноколірними сторонами заданий малюнок тощо).
Анкетування як метод є: • Анкетування - метод здобуття інформації про людину на підставі відповідей на спеціально підготовлені питання, складові анкети (можуть бути письмовими, усними, індивідуальними і груповими);
Анкета (класифікація питань анкети) За змістом ПРО ФАКТИ СВІДОМОСТІ ПРО ФАКТИ ПОВЕДІНКИ ПРО ОСОБИСТІСТЬ Виявляють: думку батьків, побажання, очікування, плани на майбутнє і так далі. Виявляють: вчинки, дії, результати діяльності. Виявляють: Стать Вік Освіту Професію
класифікація питань анкети За функцією ОСНОВНІ ПИТАННЯ Збір інформації про зміст досліджуваного явища: Чи читаєте ви додаткову літературу? Завжди Інколи (іноді) Ніколи НЕОСНОВНІ ПИТАННЯ ФІЛЬТРИ На виявлення адресата основного питання: З якою додатковою літературою ви знайомі? КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ На перевірку щирості відповіді: Які з матеріалів опрацьованих вами додаткових джерел варто було б винести на загальне обговорення?
класифікація питань анкети (продовження) За формою ВІДКРИТІ ПИТАННЯ Відповідь дається у вільній формі (компетенція того, хто відповідає) «Охарактеризуйте дітей, які люблять конструювати» Основне питання можна супроводжувати питанням про мотиви вислову: Чому саме так? ЗАКРИТІ ПИТАННЯ На питання дається повний набір варіантів відповідей АЛЬТЕРНАТИВНІ НЕАЛЬТЕРНАТИВНІ ПИТАННЯ Вибирається один Можна вибрати варіант відповіді декілька варіантів Чи займаєтеся ви відповіді спортом? Які якості|риси| вам Регулярно. більше всього Інколи. подобаються у ваших Ніколи. друзів|дитині|? Організованість. Чесність. Оптимізм. Які ще?
класифікація питань анкети (продовження) ПРЯМІ ПИТАННЯ У питаннях включено те, що цікавить дослідника: Яка сучасна дитина? Наскільки Ви задоволені роботою в дитячому садку? Цілком задоволений. Швидше так, чим ні. Не знаю Чи подобається Вам професія вихователя? Так Ні Не знаю. НЕПРЯМІ ПИТАННЯ У питання включається уявна ситуація: Що думають Ваші знайомі про сучасних дітей? Передбачимо що Ваш знайомий зайнятий вибором фаху, порадили б Ви йому свою спеціальність? Так Ні. Не знаю. Чи згодні Ви із твердженням| що професія вихователя одна з кращих? Так Ні Не знаю.
ШКАЛИ ВІДПОВІДЕЙ Той, що відповідає лише вибирає один з представлених йому чітко сформульованих відповідей. Наприклад: «Які мотиваційні засоби в керівництві дошкільниками Ви вважаєте ефективними? » № Мотиваційні Дуже Досить Малоп/п засоби ефективно 1 Доручення відповідальних завдань Вимоги самостійності 2 у виконанні завдань 3 Поради по виконанню завдання Вказівка на певні 4 можливості і здібності дитини 5 Знайомство з роботами інших дітей 6 Популяризація успіхів окремих дітей 7 Суспільна похвала
У питаннях анкети можуть бути використані різні шкали відповідей. Наприклад: «Чи важко вам заговорити з незнайомою людиною? Так Ні Дуже важко Достатньо важко Не дуже легко Достатньо легко Дуже легко Так Скоріше так, ніж ні Скоріше ні, ніж так Ні Не можу сказати
Питання можуть бути сконструйованні у вигляді поперечних профілів. Наприклад: «Як ви ставитесь до інновацій у вихованні дітей? » Виявляю дуже велику 5 4 3 2 1 цікавість Дуже прагну їх застосувати в своїй роботі Дуже стараюся сам запропонувати нові форми роботи Зовсім не виявляю цікавості 5 4321 Зовсім не застосовую 54321 Зовсім не пропоную
Деякі питання можуть бути оформлені у вигляді малюнків. Наприклад; «Який вираз обличчя відповідає вашому настрою в даний момент? » Питання про соціальне оточення опитуваного про колектив, сім'ю, коло спілкування можуть бути змальовані у вигляді концентричних кіл. Наприклад: приведені кола є творчою діяльністю колективу.
Бесіда • Бесіда - емпіричний метод здобуття відомостей про людину в спілкуванні з нею, в результаті відповідей на цілеспрямовані питання (необхідно: проводити бесіду в природній обстановці; постаратися увійти в психологічне поле співбесідника; сформулювати питання заздалегідь; фіксувати відповіді, по можливості це робити приховано; бути тактовним);
Метод бесіди застосовується: • а) при вивченні особистості дитини, її минулого життя, домашньої ситуації, її батьків, товаришів, інтересів і т. д. ; • б) при застосуванні інших методів дослідження для отримання додаткових даних (підтвердження, уточнення того, що було виявлене); • в) при первинному знайомстві, коли починається яке-небудь дослідження.
Бесіда може бути: • стандартизована (точно сформульовані питання, які задаються всім опитуваним ); • нестандартизована (питання ставляться у вільній формі). Кожна бесіда повинна мати чітко сформульовану мету і план її проведення.
Вимоги до проведення бесіди • 1. Сформулювати мету бесіди. • 2. Скласти план (цільові питання). • 3. Підготувати «стимулюючі» питання. • 4. Визначити способи реєстрації (магнітофон, бланки запису, кодування відповідей, умовні позначення)
Основні прийоми встановлення контакту: • -ділові, природні взаємини; • -врахування інтересів і потреб співрозмовника; • -врахування подій, що мають емоційний характер.
При формулюванні і постановці питань необхідно: • Створити сприятливу атмосферу (місце, час і так далі). • Забезпечити наявність контакту, атмосферу довіри. • Уміти володіти собою (педагогічний такт) • Стежити за поведінкою співрозмовника, його мімікою, емоційними реакціями і особливостями мови. • Фіксувати результати бесіди
При формулюванні і постановці питань необхідно: Віддавати перевагу питанням: - у непрямій формі ; - у визначальній формі; - коротким та максимально зрозумілим співрозмовникові; • - що досягають певної мети. • •
При формулюванні і постановці питань необхідно: Уникати: • питань «в лоб» ; • малопоширених слів; • слів із подвійним значенням; • формулювань, на які можуть бути дані шаблонні відповіді; • формулювань, що навіюють певні відповіді; • слів, що викликають певне негативне (позитивне) ставлення; • неетичних питань щодо інтимних сторін особистості співрозмовника.
Основні прийоми ведення бесіди • 1. Не квапити співрозмовника. Дати висловитися повністю. • 2. Допомагати навідними (що не навіюють) питаннями. • 3. Щирість відповідей перевіряти відповідними питаннями. • 4. Заохочувати співрозмовника. Слухати доброзичливо. • 5. Дотримуватись вимог виховного процесу
ПИТАННЯ БЕСІДИ (прямі): • Питання із однозначним смислом, який розуміється: Чи подобається тобі твоя група? • Пряме «особисте» питання інколи бентежить співрозмовника і його відповідь не щира
Непрямі (дійсні цілі для співрозмовника замасковані): • Чи завжди тобі хочеться бути в групі? або: • Передбачимо, що ти не встиг закінчити малюнок у відведений час, чи будеш ти його домальовувати пізніше? • Чи подобається вашим дітям ваша група? При відповіді на такі безособові питання співрозмовник виражає свою точку зору.
Непрямі (дійсні цілі для співрозмовника замасковані): Проективне питання. У ньому ведеться мова не про самого співрозмовника, а про якусь іншу уявну людину: • — Як ти вважаєш, як би вчинила дитина, якби її незаслужено покарали? У питанні може бути описана ситуація із вигаданою особою.
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ПРОВЕДЕННЯ БЕСІДИ Визначити мету бесіди. Інакше бесіда — пуста розмова Дійсні цілі бесіди не мають бути відомі співрозмовникові Визначити цільові питання, які експериментатор задаватиме 1. Розподілити питання в порядку їх значущості. 2. Звернути увагу на відповідність формулювання питання до психологічних вимог. 3. Скласти план бесіди виходячи з конкретної ситуації Визначити питання, що підтримують бесіду Виходячи з потреб, інтересів співрозмовника (саме його)
Аналіз продуктів діяльності Аналіз • Аналіз продуктів діяльності - метод вивчення людини через аналіз (інтерпретацію) продуктів його діяльності (малюнки, креслення, музика, вигадування, зошити, щоденники);
2. Стратегії дослідження Л. С. Виготського • Стратегія спостереження. Основне завдання - накопичення фактів і розташування їх в тимчасовій послідовності. Спостереження - незамінний метод в роботі з маленькими дітьми, хоча може застосовуватися при вивченні розвитку людини будь-якого віку. Спостереження бувають суцільними, коли психолога цікавлять, всі особливості поведінки дитини, але частіше вибірковими, коли фіксуються лише деякі з них.
Стратегія природничо-наукового констатуючого експерименту • Стратегія природничо-наукового констатуючого експерименту. Основна мета - встановити наявність або відсутність явища, що вивчається, за певних контрольованих умов, виміряти його кількісні характеристики, дати якісний опис.
Стратегія формуючого експерименту • Основна мета - активне втручання в побудову процесу із заданими властивостями (засновник методу Л. С. Виготський)