STRANGE Japan На питання чим відома Японія

STRANGE Japan

На питання, чим відома Японія , у більшості відразу виникають асоціації: • Сакура; • Гора Фудзіяма; • Новітні технології. Унікальним явищем є культура Японії, її менталітет, люди. Японія – це країна, де поєдналися древні традиції з сучасним способом життя, стриманість з епатажністю, простота із складністю…

Японська мова Перші документальні свідчення, які підтверджують існування японської мови, датуються 8 століттям.

Особливості • Речення будується за схемою «підмет • означення • присудок» . • Є 14 приголосних і 5 голосних • Японська, в основному, поділяється на розмовну, вічливу й офіційну • Підраховано близько 50 форм звернень, 50 -привітань, 40 – прощання, 20 – вибачення. • Не можна відразу говорити «НІ» – це засмутить співрозмовника. Потрібно відповісти «ТАК» , а потім вже поясними, наскільки це «ТАК»

Японська писемність У сучасній японській мові використовуються три основні систем письма. Знаки розташовані зверху вниз, а рядки-стовпці — справа наліво

KANA - «Складова» абетка. Існує 102 склади, кожному з яких відповідає свій знак. Передає лише звучання, але не значення. Хіраґана Катакана • Містить 48 знаків, кожен з яких позначає один склад • До середини 19 століття хіраґана вважалася жіночим письмом • Дозволяє озвучувати ті ж самі склади, що і хіраґана. • Використовується для запису іноземних слів

KANJI - ієрогліфічне письмо • Запозичені китайські ієрогліфи, які компенсують недолік kana, тобто носять смислове навантаження • До запозичених знаків були додані ієрогліфи, розроблені самими японцями (国字 — кокудзі). • Cучасні китайські словники містять понад 80 тисяч знаків. • Більшість із цих ієрогліфів не вживаються ані у сучасній Японії, ні у сучасному Китаї. Для того, щоб розуміти більшість японських текстів достатньо знати близько 3 тисяч ієрогліфів.

Каліграфія - сьодо (яп. 書道 «шлях письма» ). • Є повноправним предметом в школах. • Рахувалось, що культурна людина, естет була та, що володіла мистецтвом каліграфії. • 3 найкращих японських майстрів називали «сампіцу» ( 3 найкращі кисті) – це були монах Кукай(774 -834), імператор Сага(786 -842) і придворний Татібана-но Хаянара(ум. В 842). • Відповідно 3 японських стилі отримали назви: кайсьо(устав), гьосьо(полукурсив) і сосьо(курсив).

Театр В Японії можна побачити спектаклі, створені ще в 8 столітті і ультрасучасні постановки.

Форми традиційного театру • Театр Но(Ногаку) - синтобуддійський середньовічний мистеричний театр масок. Став поширеним в 14 ст. між самураями та аристократичною верхівкою

• Кабукі – театр пізнього середньовіччя для ремісників і купців, граючий гостросюжетні історико-героїчні і, переважно, побутові драми;

• Бунраку - театр великих ляльок, який розцвів паралельно з Кабукі (17 – 18 вв. ), кращі твори для якого написані японським Шекспіром - Тікамацу Мондзаемоном.

• Традиційно всі три форми – чоловічий театр, де було заборонено грати жінкам, але в останні десятиріччя активізувалося прагнення японських жінок опановувати співом і пластикою театру Ногаку і в кінці 20 століття в цьому театрі виникла жіноча школа. • Головні атрибути – • маски і танці

Поведінка • Мейваку - це доставлення незручностей оточуючим своєю поведінкою. • Японці життєрадісні і не проти повеселитися і випити, але роблять вони це завжди в компанії і в основному по п'ятницях, причому зазвичай сам собі ніхто не наливає. • Прийнято, щоб сусід наливав тобі, а ти сусідові. «Моє сп'яніння - в твоїх руках, так що потім, будь ласка, без претензій. • У японських містах практично на кожному розі встановлені торгові автомати, де можна придбати товари повсякденного попиту.

Хікікоморі – соціофоби(підлітки) • Розпорядок дня «середнього» хікікоморі: лягає спати рано вранці, а прокидається до вечора - після обіду. Прокинувшись, він може просто сидіти в своїй кімнаті, штовхати стінку, слухати музику, читати, сидіти в Інтернеті і в мобільних чатах. Не всі хікікоморі весь час стирчать в своїй кімнаті, деякі виходять на вулицю, коли стемніє - зазвичай для того, щоб купити їжу. Як правило ж, хікікоморі годують батьки, в буквальному сенсі залишаючи їжу під дверима їх кімнат або квартир! Або ж вночі, коли члени сім'ї засинають, хікікоморі виходить ( «прокрадається» !) на кухню, щоб поїсти.

Манга, аніме

МАНГА - японські комікси • У Японії мангу читають люди різного віку, вона шанована і як форма образотворчого мистецтва, і як літературне явище; • Манга практично завжди чорнобіла, в кольорі малюються тільки обкладинки і окремі ілюстрації; • Кожен з них орієнтований на певну аудиторію, скажімо, на молодших підлітків-хлопчиків, які цікавляться фантастикою, або на старших підлітків-дівчаток, які цікавлять балетом. Найбільш сильні відмінності між жіночими та чоловічими журналами.

Аніме – японська анімація • Багато аніме - екранізації популярної манги, і вони не змагаються, а підтримують в комерційному відношенні один одного; • велика частина аніме - дитяче та підліткове, хоча зустрічається і аніме для молодих людей; • аудиторію середніх років завойовує "сімейне аніме", яке діти дивляться разом з батьками. • актори, що озвучують анімацію - сейю

Краса по-японськи • В 17 ст. на чоловічих верірках гостей розважали чоловіки, які поєднували в собі фугкції масовика-затійника, тамади й акомпаньйона застільних пісень. Їх називали «гэйся» ( «іскусники» ) або «хокэн» ( «шути» ).

Гейші Основні завдання гейші: • – створити приємну атмосферу спілкування(розважали гостей танцями, піснями, читанням віршів, грою на сямісині) • – підливати гостям саке. В Японії не прийнято наливати самому собі

Підготовка гейші(майко) • Дівчат навчали з 9 -10 р. • Програма навчання включала: • Гру на музичних інструментах, каліграфія, танці, мистецтво подавати напої, риторика та ін. Гейша повинна бути надзвичайно ерудованою. Заняття тривали 12 -13 год. на день. Юна гейша встає у 8 ранку і лягає за північ • За навчання дівчата не платять, проте укладають договір: коли дівчина стане гейшою, то всі її прибутки будуть іти на рахунок школи. • Як і юдзе, гейша не мала права виходити заміж(або якщо це сталося, то залишити професію гейші), але має право мати дітей від свого покровителя, як складова довготривалих стосунків

Образ гейші • Покрите білою пастою лице(білий – невинність), яскраві червоні губи, очі підведені чорним і червоним у напрямку висків – маска ляльки, як в театрі. • Зачіска – три великі пучки укладаються за допомогою воску і дівчата повинні спати, підклавши валик під шию. Займає від 7 до 12 годин • Пошив кімоно підкреслював звабливі в Японії частини тіла – шию і верхню частину спини. • Одягали дерев'яні сандалі на платформі – ходили маленькими кроками

• Юдзе - жінки, які торгують сексуальними послугами. Не стільки своїм тілом, скільки тим, що вони здатні зробити з тілом клієнта. . . • Головна візуальна відмінність юдзе від гейші в поясі. Юдзе - це єдиний тип японських жінок, у кого пояс зав'язаний спереду. • Є 2 види юдзе: Тайю і Ойран

Візуальний вигляд • Комір кімоно у тайю: завжди трохи відігнутий праворуч, показуючи хвилюючу червоний виворіт. • Тайю й ойра білять все обличчя, як майко, а тайю: ще й чорнять зуби за старовинною японської традиції. Ойра виглядають дещо стриманіше, іноді їх навіть плутають з гейшами.

• Тайю: видає велику кількість есіте: (роздвоєних плоских шпильок) і обов'язкова наявність золотого кольору в одязі (конкретно - в накидці утікаке). Ще тайю носять на двох шпильках довгі червоні нитки, на які прикріплено по монетці. • Взуття тайю і ойра - дуже високі чорні сандалі з трьома підборами, через які кроки повинні бути дуже дрібними. • юдзе ходили без шкарпеток (на відміну від звичайних жінок), вважався надзвичайно еротичним

• Для своєї роботи дівчата мали спеціальну ліцензію. • Публічні будинки були звільнені від податків. Сам квартал був оточений ровом з водою і високою стіною з воротами, що закриваються на ніч, приблизно опівночі, проте клієн було дозволено ночувати в стінах кварталу.

• У квартал заборонявся вхід зі зброєю і в'їзд на коні. • Дівчатам юдзе дозволялося виходити з кварталу тільки в трьох випадках: для відвідування лікаря, за викликом до суду і під час прогулянки з клієнтом для милування сакурою. • У всіх випадках дівчину супроводжував поліцейський соглядатай.

• Зміна дівчата не заохочувалася, рекомендувалося, раз вибравши повію, "дотримуватися" її. • Вибір дівчини оформлявся напівофіційним договором • Дружини, в свою чергу, вважали за краще, щоб чоловіки заводили офіційних коханокюдзе, а не тинялися по сусідкам. • Багатий вдівець мав право викупити юдзе і одружитися на ній, але це було дуже дорого.

Хости(Тайкомоті) – гейша в чоловічої статі • Раніше(14 ст. ) чоловіки-гейші розважали саміраїв, які вважали спілкування з жінкою недостойним. Вони розважали гостей, розповідали історії еротичного характеру, давали поради того ж характеру • Сучасний чоловік-гейша(хост) розважає клієнтів-жінок, робить компліменти і взагалі всю увагу концентрую на 1 жінці – своїй клієнтці

Самурай Звання самурая було спадковим

Виховання самурая • Ціль – виховання в дитини синівського почуття. Вищим пунктом морального навчання самурайської молоді в дусі вчення Конфуція була вироблення вірності государя, який також розглядався як батько воїна. Авторитет наставника – накази виконувались беззаперечно • Практикувалося відвідування хлопчиками публічних покарань і страт, а також нічний огляд відрубаних голів злочинців • У молоді виховували терпіння і витривалість; синів воїнів примушували виконувати непосильно важкі роботи, проводити ночі без сну (під час свят богів навчання), ходити босоніж взимку, рано вставати і т. д • Вимагались систематичні тренівання

• Молоді самураї повинні були досконало володіти прийомами фехтування (на мечах і алебардах), стріляти з лука, знати дзю-дзюцу, вміти поводитися з списом, їздити верхи (для юнаків з самурайських сімей високого рангу), володіти знанням тактики. Вивчали літературу, каліграфію та ін. предмети. • У 15 років виховання молодого самурая вважалося закінченим. Він отримував справжні бойові мечі, з якими не повинен був розлучатися все життя; дівчині вручався короткий кинджал - приналежність кожної жінки стану воїнів. • Основний акцент при оволодінні ними робився насамперед на моральноморальну сторону і розвиток "духовних здібностей самурая", тобто психічної врівноваженості воїна, а потім вже на формування фізично розвиненої особистості.

Ініціація самурая • Збривалося волосся у лоба і зав'язували на маківці вузол волосся (мотодорі). • Юнакові надягали спеціальний високий головний убір - ебосі, той, хто надягав – вельможа або опікун(не батько) • До складу ініціаційних дій входили отримання дорослого імені, церемоніальне співжиття зі своєю нареченою (ходуавасе), випробування сили самурая і т. д.

Сеппуку(харакірі) • За провину, невиконання наказу, втрати гідностівоїн проводив обряд сеппуку. Способи розрізу живота • Якщо самурай залишався ще живим, то найкращий друг повинен був допомогти – зрубати голову

Одяг Японці почали носити одяг західного стилю в епоху Мейдзі (1868 - 1912).

• В Японії можна зустріти два типи одягу - традиційну вафуку (яп. 和服 японська одяг), і більш просту, повсякденну, за європейським зразком. Кімоно (яп. 着 物) буквально перекладається «одяг, наряд» - загальний термін для позначення будьякого одягу, а у вузькому різновид вафуку. • Юката - легке бавовняне кімоно • Обі - різні види поясів • Гета - дерев'яні сандалі • Мон - фамільний герб родини

Кожне кімоно має свій символізм, тому його вибирають прискіпливо під конкретну людину і випадок. • Існує 8 різновидів жіночого кімоно. Основними з них є • Фурісоде (振袖, «довгорукавка» ) — кольорове і пишно декороване кімоно з довгими рукавами. Поділяється на три підтипи в залежності від довжини рукава — «велика довгорукавака» (大 振袖), «середня довгорукавка» (中振袖 ), «мала довгорукавка» (小振袖). Одягається переважно незаміжніми дівчатами на церемонію повноліття, випускний вечір і весілля. Найбільш парадне вбрання має 5 родових емблем мон. Вважається найбільш розкішним кімоно.

• Юката (浴衣, «одяг для ванни» ) — легкий бавовняний халат, який носять переважно влітку незалежно від сімейного статусу жінки. Першопочатково його використовували як одяг після ополіскування чи після прийняття ванни. Проте з 17 століття це вбрання набуло популярності серед простого люду як повсякденний костюм. Сьогодні з усіх видів простого повсякденного кімоно саме юката користується найбільшим попитом.

• На відміну від жіночого, чоловіче кімоно виглядає більш простішим і стриманішим. Його основною відмінністю є будова рукава, який вужчий і менший за аналогічні у жіночому вбранні. Крім цього, чоловіки частіше за жінок носять шаровароподібні штани хакама. • Чоловіки досить швидко пристосувалися до таких модних європейських туалетів, як костюми.

Японська вулична мода. • Головними деталями образу сучасної японки є: бантики, леопард, ботфорти на шпильках, багатошарові мініспідниці, великі в'язані шапки з помпонами. Крім цього прийнято вішати на телефони здоровенні іграшки, освітлювати і подовжувати волосся, подовжувати вії, мріяти про великі очах.

СУБКУЛЬТУРИ

Наймилішою субкультурою є культура Лоліти • Мода полягає в тому, щоб одягатися в старовинному вікторіанському стилі, і бути схожими на фарфорових лялечок. Ця мода чимось схожа на ЕМО. Дівчатка і хлопчики (хлопчиків, до речі, дуже мало, майже вимираючий вид) зображують із себе закомплексованих і постійно знаходяться в депресії.

• Молоденькі Лоліти одягають коротенькі до колін платтячка, красиві головні убори або ж замість платтячка вони одягають, пишні блузки вікторіанського стилю і змішують їх з коротенькими спідничками. І, звичайно ж, високі підбори або ж високі платформи та смугасті • гольфи до коліна. Перевага кольору готичних Лоліт це синій, чорний і білий.

Напрямки: • Готичні Лоліти це одна з найпопулярніших. • Солодкі Лоліти, це шанувальниці яскравих, цукеркових квітів. Їх можна помітити з повними кишенями і ротами цукерок. • Класичні Лоліти, більше уваги приділяють старим стилем бароко і слідують його квітам. Панк Лоліти, використовують у своїх образах різні реквізити аля штучна кров, бинти і розкидані мізки по всьому тілу.

Босодзоку • Напівкримінальна субкультура байкерів, що налічувала в 2009 році більше 42 500 чоловік. • Більшість з них озброєні і агресивні • Конфлікти між ними стали масштабними і часто переростали у великі заворушення. • Середній вік – 35 -50

• Кюсякай (яп. kyushaka). Нинішні босодзоку - дорослі байкери, вся діяльність яких знаходиться в рамках закону. • Натомість «агресивним бандам мотоциклістів» з'явилися «агресивні банди велосипедистів»

Visual Kei – культура j-rockерів • Мета - шокувати глядача візуально. • Шанувальники - віжуал кідс. • Чоловік з нафарбованими нігтями, довгим волоссям і відтінений очима не «блакитний» , а як раз навпаки - дамський угодник. • стиль був винайдений в Японії такими групами, як X Japan, Luna sea, Malice Mizer

• Суть - донести частину душі і свого таланту не тільки через музику, а й через зовнішній вигляд: шокувати людей і залучити таким чином слухачів. • Музиканти застосовують екстраординарні костюми, специфічний макіяж, привабливі зачіски, найчастіше фарбовані і незвичайні. • Активно використовуються елементи традиційної жіночої моди

Fruits • Головний принцип стилю «вінегрет» . • людина, одягається в цьому стилі, може надіти відразу очки, медичну пов'язку на обличчя, шапку, шорти, сорочку або футболку, куртку і головна ознака цього стилю - безліч аксесуарів. • Суть ідеології «ФРУТС» полягає в можливості кожної людини самому створити свій ідеал сучасної краси, доступний людям з будь-якими фінансовими можливостями. Головну роль при створенні костюма грають уява і практично не обмежена можливість вибору. • Токійська молодь не приймає бабусиних правил, на кшталт «колір сумочки повинен гармоніювати з кольором капелюшка» .

Гангуро з'явилася в 1990 -х рр До характерних особливостей стилю належать: • 1. Довгі вії, іноді неймовірних розмірів; • 2. Велика кількість тонального крему або пудри темної; • 3. Велика кількість прикрас, аксесуарів, штучних квітів; • 4. Яскравий одяг, переважно міні-спідниці; • 5. Черевики на високій (15 см) платформі; • 6. Освітлені волосся (їх можна фарбувати в будь-які кольори); • 7. Рясний макіяж; • 8. Гордістю Гангур є їх мобільний телефон, прикрашений наклейками і брелками.

• Зустрічаються Гангур і серед чоловіків. Їх зазвичай називають «center guy» (хлопчик з центру). Ці хлопці йдуть такою ж ідеології, як і дівчата, люблять сильний загар і різнокольорові волосся.

• Розрізняють також: ямамба (в перекладі - «гірська відьма» , дівчата з найбільш яскравим макіяжем, макияж а-ля панда), бі-гяру (любительки музики Rn. B), хімегяру (Гангур в образі принцес. Довге волосся зібрані в пишні зачіски з локонами і прикрашені штучними квітами-шпильками, в одязі і макіяжі переважають пастельні тони, на сукнях у великій кількості присутні мережива, квіткові малюнки, банти. ).

ARIGATOU