Сторона захисту та змагальність у кримінальному провадженні за























































33442-storona_zakhistu_ta_zmagalnist_u_krim_provad.ppt
- Количество слайдов: 55
Сторона захисту та змагальність у кримінальному провадженні за новим КПК України
НОВИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ: Проект внесений на розгляд Верховної Ради України Президентом України за № 9700 від 13.01.2012 р.; Прийнятий Законом України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI; Надрукований у газеті «Голос України» № 90-91 19 травня 2012 року та основні його положення набирають чинності через 6 місяців з дня опублікування.
Розробники КПК стверджували, що його прийняття було обумовлено тим, що в Україні: існує процесуальна та фактична нерівність прав сторони обвинувачення та сторони захисту; відсутні змагальні засади кримінального судочинства; яскраво виражений обвинувальний ухил кримінального процесу; надмірно та невиправдано застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; не передбачено належного судового контролю щодо застосування у процесі досудового розслідування заходів, які обмежують права людини; судові рішення відрізняються значною репресивністю.
Тому головні завдання нового Кримінального процесуального кодексу України - це: встановлення порядку кримінального провадження на засадах пріоритетності прав і свобод людини; забезпечення реалізації принципів змагальності та рівності сторін обвинувачення і захисту у кримінальному процесі; вдосконалення й оптимізація процедур кримінального провадження та підвищення оперативності кримінального судочинства.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до проекту Кримінального процесуального кодексу України законодавство про кримінальне судочинство має забезпечувати не лише невідворотність кримінального покарання, а й гарантувати належне дотримання прав людини у кримінальному процесі, повагу до її особистості, ставлення до неї як до особи, вина якої у вчиненні злочину ще не доведена; забезпечувати неупередженість та об’єктивність досудового розслідування та судового розгляду; передбачати існування ефективних процедур, які надаватимуть рівні процесуальні можливості стороні обвинувачення і стороні захисту та сприятимуть реальному утвердженню змагальності кримінального процесу.
Основні принципи нового КПК Вони відображені у статті 7 КПК «Загальні засади кримінального провадження». Частиною 1 ст. 7 КПК передбачено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. Серед загальних принципів нового КПК є багато нових, які раніше не були відображені у КПК 1960 р., або тих, що були значно вужче за змістом.
До них, зокрема, належать: 1) верховенство права; 4) повага до людської гідності; 8) невтручання у приватне життя; 9) недоторканність права власності; 11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї; 14) доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень; 15) змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 21) розумність строків.
Стаття 8. Верховенство права 1. Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. 2. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У 2011 Україна була на третьому з кінця місці щодо кількості рішень, прийнятих проти країни. Існуючі проблеми: надмірна тривалість кримінальних та цивільних процедур (66); відмова у праві на свободу і безпеку (42); порушення права на справедливий судовий розгляд (21); нелюдське та таке, що принижує гідність, поводження (15). Нові положення Кодексу запроваджують зміни, щоб вирішити більшість цих проблем. Чому необхідно застосування практики ЄСПР ? 9
Змагальність сторін (ст. 22 КПК) 1. Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. 2. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. 6. Суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.
Як забезпечити змагальність та процесуальну рівність сторін у кримінальному провадженні ? Це стає можливим шляхом: створення рівних можливостей для кожної із сторін у кримінальному процесі; реального впровадження у кримінальне судочинство принципу змагальності, за якого результат розгляду судом конкретного випадку притягнення особи до кримінальної відповідальності залежатиме виключно від обґрунтованості позиції сторін.
Участь захисника у кримінальному провадженні Захисником є адвокат, відомості про якого внесені до Єдиного реєстру адвокатів України (ч. 1, 2 ст. 45 КПК). Захисник не має права взяти на себе захист іншої особи або надавати їй правову допомогу, якщо це суперечить інтересам особи, якій він надає або раніше надавав правову допомогу (ч. 1 ст. 46 КПК). Одночасно брати участь у судовому розгляді можуть не більше п’яти захисників одного обвинуваченого (ч. 3 ст. 46 КПК).
Роль сторін та їх представників за новим КПК сторонам кримінального провадження надаються рівні права щодо подання доказів безпосередньо до суду; слідчий та прокурор позбавляються фактично "монопольного" права на подання доказів, оскільки кожна із сторін кримінального провадження матиме рівні можливості у збиранні доказів, отриманні допомоги суду у збиранні доказів при наявності труднощів їх отримання, а також наданні зібраних доказів суду для доведення винуватості або невинуватості особи у вчиненні злочину. підвищенню гарантій прав підозрюваних та обвинувачених сприятиме також удосконалення процедури судового розгляду, перетворення суду на незалежного та об’єктивного учасника кримінального процесу, скасування інституту повернення справи на додаткове розслідування, тощо.
Слідчій суддя відповідає за: Вирішення досудових питань, включаючи: погодження слідчих дій; погодження заходів забезпечення кримінального провадження: всі запобіжні заходи та випадки порушення їх умов; погодження таких заходів, як тимчасове відсторонення від посади, тимчасове позбавлення спеціального права, тимчасове вилучення майна, тимчасовий доступ до речей, судовий привід; вирішення питання взяття під варту; забезпечення права на захист. Стадія досудового розслідування – роль слідчого судді 14
Ст. 206, ч. 1: Кожен слідчий суддя має юрисдикцію щодо осіб, що тримаються під вартою в межах його територіальної юрисдикції. Ст. 206, ч. 2: Суддя зобов’язаний вимагати «негайно» доставити особу до суду, якщо: Він отримує інформацію з будь-якого джерела про позбавлення особи волі без рішення суду, включаючи випадок, коли особа внесла заставу та не була звільнена відповідно до Кодексу. Ст. 206, ч. 9 - суддя повинен забезпечити участь захисника. Роль слідчого судді щодо захисту права на свободу (ст. 206 КПК) 15
Якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі або, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання, суддя повинен: зафіксувати заяву; забезпечити проведення судово-медичної експертизи; доручити проведення розслідування фактів та відзвітувати. Слідчий суддя має право не вживати зазначених дій, якщо прокурор доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються. Загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини – ст. 206, ч. 6, 7, 8 16
Слідчий / прокурор повинен забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у певних обставинах: 1) коли особа підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину; 2) підозрюваному, обвинуваченому у вчиненні злочину не виповнилось 18 років; 3) особа внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, або не володііє мовою, якою ведеться кримінальне провадження; 4) стосовно особи передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування (ст. 507); 5) щодо реабілітації померлої особи. Коли участь захисника є обов’язковою, відповідно до ст. 52 суд повинен призначити захисника, навіть якщо підозрюваний / обвинувачений відмовляється від права мати захисника (ст. 54). Забезпечення права на захист Обов’язкова участь захисника (ст.52) 17
Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, коли: підозрюваний / обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно (ст. 49); розглядається клопотання про застосування запобіжного заходу (ст. 193); слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішать, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний / обвинувачений не залучив його (ст. 49). Відмова від захисника повинна відбуватися виключно в присутності захисника (ст. 54). Слідчий / прокурор повинен забезпечити доступ до захисника затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою (ст. 48). Загальні зобов’язання щодо забезпечення права на захисника 18
Обов’язки захисника (ст. 47 КПК) Ч. 2. Захисник зобов’язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов’язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).
Проведення процесуальних дій без участі захисника Неприбуття захисника для участі у проведенні певної процесуальної дії, якщо захисник був завчасно попереджений про її проведення, і за умови, що підозрюваний, обвинувачений не заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, не може бути підставою для визнання цієї процесуальної дії незаконною, крім випадків, коли участь захисника є обов’язковою. Якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, проведення процесуальної дії відкладається або для її проведення залучається захисник у порядку, передбаченому статтею 53 цього Кодексу.
Залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії (стаття 53 КПК) Ч. 1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд залучають захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, виключно у невідкладних випадках, коли є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі у проведенні процесуальної дії чи забезпечити участь іншого захисника або якщо підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.
Стаття 17 КПК. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини 2. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення… 5. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Стаття 17, ч. 2 : “Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом”. Стаття 17, ч. 4 : “Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи”. Стаття 94, ч. 1 : Суд оцінює докази базуючись на “внутрішньому переконанні”. Тягар доказування покладаєтся на прокурора 23
Обвинувачення повинно довести кожний елемент злочину поза межами розумного сумніву. Доказ поза межами розумного сумніву не означає доказу поза межами усіх можливих сумнівів. Можливі сумніви або сумніви, що базуються виключно на домислах, не є розумними сумнівами. Розумні сумніви – це сумніви, що базуються на розумі та здоровому глузді. Вони можуть виникати з доказів, відсутності доказів та характеру доказів. Доказ поза межами розумного сумніву означає, що доказ є настільки переконливим, що суд, не вагаючись, покладется на нього під час прийняття рішеняь. Якщо суд переконаєтьсяі, що винуватість обвинуваченого доведена поза межами розумного сумніву, це є підставою для обвинувального вироку. Якщо обвинувачення не переконає суд, він має винести виправдувальний вирок. Що є доказом поза межами розумного сумніву? 24
Не всі погоджуються з тим, що новий КПК насправді забезпечить змагальний процес Стаття 93 КПК. Збирання доказів Саме сторона обвинувачення збирає докази та працює з ними, а захист може тільки вимагати у обвинувачення збирання доказів, допитів свідків слідчими, проведення експертиз тощо. Задовольняти ці вимоги чи ні, вирішують-таки сторона обвинувачення та слідчий суддя.
Новий Кодекс не встановлює обов’язку будь-якої особи надати адвокату на його вимогу річ, яку б він міг використати як доказ у справі. Реалізувати право на витребування речей та документів захиснику надається виключно слідчим суддею. Захисник має право отримати на свій запит лише копії документів, що автоматично виключає задекларовану в КПК можливість отримання ним висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок, оскільки об’єктами дослідження експертиз, ревізій та і більшості перевірок можуть бути лише оригінальні речі та документи.
Отже, захисник для одержання доказів у кримінальному провадженні реально має право лише на звернення до сторони обвинувачення із клопотанням про проведення слідчих та інших процесуальних дій. Сторона захисту виглядає слабшою не тільки з огляду на її незрівнянно вужчі повноваження, а й в зв’язку з відсутністю належних гарантій реалізації цих повноважень. Цілком природно, що однією з ключових фігур у кримінальному процесі стає слідчий суддя, особливо на стадії досудового слідства. Саме він тримає на контролі всі слідчі дії, пов’язані з обмеженням прав і свобод громадян, перевіряє обгрунтованість відмови у задоволенні клопотання та ін.
Стаття 95, ч. 4 : “Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання …Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них”. Це означає – жодних зізнань обвинуваченого, наданих слідчому або прокурору. Сильний інструмент проти примусових зізнань. Зізнання та докази 28
Вимога до слідчого / прокурора про надання допомоги захисту / потерпілому у їхньому розслідуванні – ст. 220, 243-244 29
Ст. 225: У виняткових випадках може виникнути необхідність допитати свідка чи потерпілого під час досудового розслідування. Це збереже їх свідчення. В такому випадку свідчення відбираються згідно з правилами, що діють під час судового розгляду. Підозрюваний / обвинувачений та потерпілий повідомляються про слухання і мають право брати в них участь. Збереження свідчення перед судовим розглядом – Ст. 225 30
Обшуках, дозволених судом– ст. 236, ч. 1 Оглядах – ст. 237 Слідчих експериментах– ст. 240 Будь-які заяви підозрюваного / обвинуваченого або захисника підлягають занесенню до протоколу. Під час досудового розслідування підозрюваний / потерпілий може бути запрошений для участі у: 31
Стаття 283: Прокурор повинен закінчити досудове розслідування шляхом: Закриття кримінального провадження (ст. 284); Звільнення особи від кримінальної відповідальності (ст. 285 – 289); Звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Закінчення досудового розслідування повинно бути зафіксоване в Єдиному реєстрі. Закінчення досудового розслідування 32
Ст. 221 – На стадії досудового розслідування: за поданням, слідчий / прокурор повинен надати надати «всі матеріали досудового розслідування для ознайомлення», за виключенням: 1) матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, або 2) матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню Особа має право робити необхідні виписки та копії. Прокурор може попередити про кримінальну відповідальність за незаконне викриття інформації. Питання: Що означає “всі матеріали”? Записи, електронні листи, реєстри та об’єкти? Питання: Чи може незадоволена особа звернутись до слідчого судді для вирішення проблеми? Ст. 290 – Визнавши, що існує достатньо доказів для пред’явлення обвинувачення особі, прокурор повинен доступ до всіх «матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні». Захист може попросити суд надати доступ до доказів. Потім потерпілі та цивільні позивачі можуть мати доступ до доказів. Ст. 290, ч. 7, 8. Зобов’язання відкривати матеріали існує і під час судового розгляду. (Ст. 290, ч. 11). Захисту необхідно надати достатньо часу, щоб переглянути матеріали і зробити копії Прокурор / слідчий повинен надати “всі матеріали”, включаючи будь-що потенційно корисне для захисту. Покарання за недотримання – невідкриті матеріали не можуть бути використані у суді (Ст. 290, ч. 12). Матеріали стосовно негласних слідчих дій не можуть бути скопійовані, захист повинен бути попереджений про кримінальну відповідальність за неправомірне викриття персональної інформації, що міститься у цих матеріалах. Доступ захисту до доказів – ст. 221, 290 33
Особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження. Ст. 235, ч. 1. Часові рамки – Протягом 12 місяців з дня припинення дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом. Ст. 253, ч. 2. Доступ захисту до доказів - ст. 253 34
За запитом прокурора сторона захисту повинна надати доступ до будь-яких речових доказів, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді. Ст. 290, ч. 6. Зобов’язання відкривати матеріали існує і під час судового розгляду. Ст. 290, ч. 11. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як доказ . Ст. 290, ч. 12. Сторона захисту не повинна надавати доступ до матеріалів, які можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого. Ст. 290 , ч. 6. Вирішення питання про віднесення матеріалів до таких, що можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого може бути відкладено до закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування. Ст. 290, ч. 6. Зобов’язання захисту по наданню доступу до доказів. Ст. 290 35
Нові положення, що впливають на судовий розгляд та підготовку до нього 36
Немає додаткового розслідування - Ст. 368-374 37
Державне обвинувачення буде повинно якісно представляти справу в суді з першого разу Обгрунтування скасування цього інституту: Дослідування підриває основу принципу неможливості двічі притягати до відповідальності за один злочин; Дослідування викликає непотрібні відтермінування в процесі, яких можна було б уникнути. Кримінальний процес без дослідування : 38
Ст. 341: Якщо в результаті судового розгляду факти показують, що необхідно відмовитися від підтримання державного обвинувачення, змінити його або висунути додаткове обвинувачення, суд за клопотанням прокурора може відкладасти судове засідання для погодження. Ст. 338: Якщо обвинувачення менш суворе, обвинуваченому надається 7 днів для підготовки. Ст. 339: Якщо нове обвинувачення пов'язане з первісним та є більш суворим, обвинувачений має до 14 днів (або більше) для підготовки, і суд розпочинається з підготовчого судового засідання (ст. 314). Можливість зміни обвинувачення після початку судового розгляду 39
Ст. 28, ч. 4: Першочерговий розгляд кримінального провадження щодо осіб, яки тримаються під вартою та неповнолітніх осіб Cт. 28, ч. 5: Кримінальне провадження та судовий розгляд повинні бути проведені у «найкоротший строк». Ст. 28, ч. 6: Підозрюваний/обвинувачений та потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду про здійснення провадження у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК. Як визначаються дати засідань? 40
Протягом 5 днів після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд повинен призначити підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження. Ст. 314, ч. 1. Суд може: Закрити провадження; Призначити дати розляду угоди; Призначити дату подання клопотань і їх задоволення; Повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає закону; Призначити дату судового розгляду. Підготовче засідання Ст. 314, ч.1, 315- 317 41
Після завершення підготовки до судового розгляду, якщо суд вирішує, що справа готова до судового розгляду, судовий розгляд повинен бути призначений не пізніше ніж через десять днів. Ст. 316. Призначення дати розгляду справи – Ст. 316 42
Ст. 318: “Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку”. Ст. 322: “Судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку” з деякими обмеженнями. Строки судового розгляду 43
Стаття 17, ч. 2: “Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом”. Стаття 17, ч. 4: “Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи”. Стаття 94, ч. 1: Суд оцінює докази, базуючись на “внутрішньому переконанні”. Обов’язок доказування прокурора 44
Обмежений доказуванням належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого. Обов’язок доказування сторони захисту – Ст. 92 45
Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, Докази будуть визнані недопустимими, якщо суд визнає, що вони були отримані внаслідок істотного порушення прав людини, а також завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини - Ст. 11, 87, ч. 1, 2, 3. Істотні порушення прав і свобод людини визначені в ст. 87, ч.2: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; порушення права особи на захист; отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; порушення права на перехресний допит; отримання показань від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні. Недопустимі докази – ті, що отриманні незаконно – ст. 87 46
Протоколи допитів – не допускаються Необхідне безпосереднє свідчення - Отримання інформації безпосередньо від: Очевидців; Учасників розмов; Виконавців документів, хранителів документів, або осіб, знайомихі з місцем події; Експертів, що проводили експертизу або аналізували письмовий висновок. Ст. 101, ч. 7; Слідчіх, що оглядали місце події; Слідчіх, що вивчали документи. Допустимість доказів в суді 47
Ст. 224, ч. 9 : Оголошення показань, наданих учасниками допиту на попередніх допитах, дозволяється лише після давання ними показань в суді. Допустимість доказів у суді 48
Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Ст. 290, ч. 12. Якщо будь-яка сторона просить отримати доступ до доказів під час судового розгляду, суд з’ясовує, чому доступ не був наданий під час досудового розслідування. Ст. 333, ч. 2 Суд відмовляє в задоволенні клопотання прокурора, якщо він не доведе, що слідчі дії, про проведення яких він просить, не могли бути проведені під час досудового розслідування. Ст. 333, ч. 4. Відповідальність за ненадання доступу до доказів - Ст. 290 49
Спочатку сторона обвинувачення; Потім сторона захисту. Можливість додаткових аргументів, клопотань. Ст. 363. Рішення про допустимість доказів: Сторони подають клопотання під час судового розгляду. Ст. 89, ч. 3. Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення. Ст. 89, ч.1. Проте, якщо доказ є «очевидно недопустимим» під час судового розгляду, суд визнає цей доказ недопустимим і припиняє його розгляд. Ст. 89, ч. 2. Порядок пред’явлення доказів – Ст. 349, 89 50
Стаття 337. Визначення меж судового розгляду Ч. 3. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. Межі судового розгляду
Конфлікти інтересів; Дії, що шкодять презумпції невинуватості; Поведінка, що порушує принцип рівності сторін та право оспорювати докази, що направлені проти обвинуваченого; Неофіційні розгляди, бесіди, зустрічі або розслідування. Важливі речі, яких необхідно уникати у змагальному процесі: 52
Ст. 75-78: Прокурори, слідчі, судді та захисники зобов’язані уникати та викривати потенційні конфлікти інтересів. У випадку конфлікту, особо повинна негайно заявити відвід (немає вимоги публічно оголошувати підгрунтя конфлікту). Ст. 80: Будь-яка сторона може заявити клопотання про відвід іншої сторони під час досудового розслідування або судового провадження. Такі клопотання повинні бути подані одразу ж після отримання інформації про потенційний конфлікт. Конфлікт інтересів 53
Експерт Ради Європи Джеремі Мак-Брайд – газеті «Закон і бізнес»: «Можна вже тепер сказати, що новий кодекс потребуватиме серйозних культурних метаморфоз, зміни свідомості всіх учасників кримінального процесу — не тільки слідчих і прокурорів, а й адвокатів, суддів. Останнім необхідно скептичніше ставитися до того, що говорять і що приносять до суду прокурори».
Презентацію підготувала: Ольга Шаповалова, суддя Верховного Суду України у відставці, головний редактор науково-практичного юридичного журналу «Судова практика» E-mail: [email protected]

