Статути ЗС України Тема 10 Військова дисципліна Закон

Статути ЗС України. Тема 10. Військова дисципліна. Закон України про кримінальну відповідальність за військові та державні злочини.

1. Юридична відповідальність військовослужбовців. • Юридична вiдповiдальнiсть є частиною соцiальної вiдповiдальностi громадян України. • Вона є одним iз елементiв правової основи держави. Її змiст визначено нормами юридичного права (Конституцiя України, всi закони України, якi стосуються оборони i вiйськової сфери, вiйськовi статути, накази i директиви та iнші).

• Крiм цих загальних документiв є i спецiальнi: Карний Кодекс України, який визначає питання притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi та мiри покарання. • До карної вiдповiдальностi i покаранню притягуються особи, якi навмисно або по необережностi скоїли передбаченi законом суспільно небезпечнi дiї.

• Необхiдно зазначити, що у зв'язку з характером завдань, особливостями вiйськових взаємовiдносин, беззаперечностi послуху вiйськовослужбовцiв, вiдповiдальнiсть за дотримання законiв, порiвняно з iншими громадянами, у них значно зростає. Про це слiд пам'ятати кожному вiйськовослужбовцю протягом всього строку служби.

2. Правопорушення у військовій сфері та їх класифікація. • Правопорушення, якi здiйснюють вiйськовослужбовцi, розподiляють на загальнi i вiйськовi. • До вiйськових вiдноситься посягання на встановлений порядок несення вiйськової служби, а загальнi визначають все, що не вiдноситься до неї.

Вiйськовi правопорушення по ступеню тяжкості можна роздiли ти на двi групи : 1. злочини 2. дисциплiнарнi проступки Вони мають приблизно одне походження, але вiдрiзняються по ступеню громадської небезпеки.

Дисциплінарні проступки. • Основою настання дисциплiнарної вiдповiдальностi є наявнiсть у дiяннi правопорушника складу вiйськової провини. • Вiйськово дисциплiнарна провина (на вiдмiну вiд злочину) не спрямована проти основ державного та громадського ладу, проте являє собою порушення армiйського правопорядку. Тому вона хоч i є суспiльно небезпечною, але не торкає державного устрою. Тому як вид юридичної вiдповiдальностi вона зменшена, але не викреслена. • Вимоги до поведiнки вiйськовослужбовця у вiйськовий час або в бойовiй обстановцi пiдвищуються і її може бути класифіковано як злочин.

3. Військові злочини. • Вiйськовими злочинами визначаються злочини проти встановленого порядку несення вiйськової служби, вчиненi вiйськовослужбовцями пiд час проходження ними служби.

Групи військових злочинів: • проти порядку пiдпорядкування i вiйськової честi; • проти порядку несення служби та порядку несення спецiальної служби; • проти поведiнки в районi бойових дiй; • вiйськовi посадовi злочини; • проти порядку використання вiйськового майна та експлуатацiї зброї i технiки.

3. 1. Злочини проти порядку пiдпорядкування і військової честі. Вони являють собою велику суспiльну небезпеку, так як посягають на основи вiйськової дисциплiни i, тим самим, впливають на послаблення боєздатностi. До них вiдносяться: непокора, невиконання наказу, опiр начальниковi, або примушення його до порушення службових обов'язкiв, погроза начальниковi, насильницькi дiї щодо начальника, образа пiдлеглим начальника або начальником пiдлеглого, порушення статутних правил взаємовiдносин.

• НЕПОКОРА вiдкрита вiдмова виконати наказ начальника, а так само i iнше умисне невиконання наказу. Конкретно ця дiя може заключатись в тому, що наказ зовнiшнє приймається до виконання, але в дiйсностi умисно не виконується. Це також може виражатись у вiдступi вiд вказаних в наказi мiсця, характеру дiї i часу. • Карається позбавленням волi вiд 1 до 5 рокiв. Якщо непокора привела до тяжких наслiдкiв, рiвень покарання пiдвищується вiд 3 до 10 рокiв. • Особливi вимоги до прояву непокори в воєнний час або пiд час бойових дiй. Прояв цього карається позбавленням волi вiд 5 до 10 рокiв, а при наявностi тяжких наслiдкiв смертною карою.

• НЕВИКОНАННЯ НАКАЗУ. Невиконання наказу, вчинене при вiдсутностi ознак характерних для непокори, карається позбавленням волi на строк вiд 3 х мiсяцiв до 3 рокiв. Теж саме дiяння при наявностi пом'якшуючих обставин тягне застосування мiр. Дисциплiнарного статуту. • Але невиконання наказу вчинене у воєнний час або бойовiй обстановцi карається позбавленням волi на строк вiд 3 до 10 рокiв.

• ОПIР НАЧАЛЬНИКОВI або примушення його до порушення службових обов'язкiв як вид вiйськового злочину занесено у Кримiнальний Кодекс. Опiр начальниковi, а також любiй особi, яка виконує покладенi на неї вiйськовi обов'язки, або навiть примушення до порушення їх, карається позбавленням волi вiд 1 до 5 рокiв.

• У випадку того ж самого дiяння(опір начальнику) яке вчинене групою осiб або iз застосуванням зброї, або iз причиненими тяжкими наслiдками застосовується пiдвищена кара позбавлення волi вiд 3 до 10 рокiв. • Законодавство передбачає i такий випадок, коли вказане дiяння опору не пов'язане з умисним вбивством. Випадок цього злочину у вiйськовий час чи в бойовiй обстановцi вимагає вiдповiдних мiр покарання вiд 5 до 15 рокiв i навiть застосування смертної кари.

• ПОГРОЗА НАЧАЛЬНИКОВI. Цей вид злочину скрадається в спробi залякати начальника вбивством i причиненням йому тiлесних пошкод жень у зв'язку з виконанням ним службових обов'язкiв. Ця погроза може бути виказана по рiзному: словом, письмово чи навiть за допомогою малюнку. Злочин рахується закiнченим з моменту промови погрози, незалежно вiд наявностi чи вiдсутностi наслiдкiв. Злочин карається позбавленням волi вiд 3 х мiсяцiв до 3 рокiв.

Але в КК є одна обмова, теж саме дiяння при пом‘якшуючих обставинах тягне застосування дисциплiнарного покарання. Разом з тим, вимоги до поведiнки вiйськовослужбовця у вiйськовий час або в бойовiй обстановцi пiдвищуються, тому наявнiсть погрози начальниковi в таких умовах карається законом, позбавленням волi злочинця на строк вiд 3 до 10 рокiв.

• НАСИЛЬНИЦЬКI дiї щодо начальника. • Закон квалiфiкує злочин в нанесеннi тiлесних ушкоджень, або побоїв начальниковi в зв'язку з виконанням ним обов'язкiв по вiйськовiй службi. Цей злочин виражається в нанесеннi пiдлеглим начальниковi всiх видiв ушкоджень (вiд легких до тяжких ) та побоїв. Тут також маються на увазi насильницькi дiї, не пов'язанi з опором начальниковi, чи примушенням його до порушення службових обов'язкiв. В той же час пiд цей злочин пiдпадають i такi дiї, якi чиняться не на особистому грунтi, а пов'язанi з виконанням службових обов'язкiв.

• Особи, що виннi у таких насильницьких дiях караються поз бавленням волi на строк вiд 2 до 10 рокiв. • Тi ж самi дiяння, вчиненнi у воєнний час або в бойовiй обстановцi, якщо вони спричинили тяжкi наслiдки, караються позбавленням волi на строк вiд 5 до 15 рокiв або смертною карою.

• ОБРАЗА пiдлеглим начальника або вiдповiдно начальником пiдлеглого. Це може бути образа мовою, насильницьким дiйством (наприклад, жестом образливого напрямку). • КК України цей вид злочину карається позбавленням волi вiд 6 ти мiсяцiв до 5 рокiв. Але образа стає злочином лише у тих випадках, коли хоча б один з вiйськовослужбовцiв знаходився при виконаннi обов'язкiв вiйськової служби.

• Враховуючи розповсюдженiсть, останнього виду злочиу вiдповiдальнiсть за його скоєння була розширена через додаткову 238 статтю Кримiнального Кодексу України, зокрема порушення статутних правил взаємовiдносин мiж вiйськовослужбовцями при вiдсутностi мiж ними вiдносин пiдлеглостi, яке виразилось в нанесеннi побоїв чи iншому насильствi, карається позбавленням волi на строк до 2 рокiв. • Те ж саме дiяння, вчинене щодо кiлькох осiб, або таке, що спричинило заподiяння потерпiлому менш тяжкого або легкого тiлес ного ушкодження, карається позбавленням волi на строк до 5 рокiв. • Коли дiяння, про яке ми говорили в попереднiх двох абзацах, було вчинено групою осiб або з застосуванням зброї, а так само такi, що спричинили тяжкi наслiдки караються позбавленням волi на строк до 12 рокiв.

3. 2. Злочини проти порядку проходження вiйськової служби. самовiльна вiдлучка; самовiльне залишення частини; дезертирство; самовiльне залишення частини в бойовiй обстановцi; • ухилення вiд вiйськової служби шляхом членоушкодження або iншим способом. • •

• САМОВIЛЬНА ВIДЛУЧКА з частини (або з мiсця служби вiйськовослужбовця строкової служби (є самовiльне, без дозволу командира (начальника) залишення територiї частини або мiсця служби. Злочином визнається самовiльна вiдлучка, а так само нез'явлення в строк без поважних причин на службу при увiльненнi з частини, призначеннi, переводi, з вiдрядження, з вiдпустки або з лiкувального закладу тривалiстю понад одну добу, але не бiльше трьох дiб, або хоч i менше доби, але вчинена повторно протягом трьох мiсяцiв.

• При наявностi цих умов злочин карається направленням в дисциплiнарний батальйон на строк вiд 3 х мiсяцiв до 2 х рокiв. Це ж саме дiяння вчинене у воєнний час карається позбавленням волi вiд 2 х до 10 рокiв. • Поважними причинами нез'явлення вiйськовослужбовця на службу можуть бути: хвороба вiйськовослужбовця чи його близьких родичiв, стихiйне лихо i т. п. • Самовiльна вiдлучка скоєна вiйськовослужбовцем пiд час його знаходження у дисциплiнарному батальйонi (як мiсцi покарання) викликає необхiднiсть застосування такої мiри, як позбавлення волi вiд 1 го до 3 рокiв.

• САМОВIЛЬНЕ ЗАЛИШЕННЯ частини або мiсця служби квалiфiкується на вiдмiну вiд самовiльної вiдлучки як нез'явлення в строк без поважних причин тривалiстю вже понад 3 доби, але не бiльше одного мiсяця. • Ця стаття вже розповсюджена i на осiб надстрокової служби, прапорщикiв та офiцерiв. На них як i на вiйськовослужбовцiв строкової служби, розповсюджена мiра вiдповiдальностi та покарання за цей злочин позбавлення волi вiд 1 до 5 рокiв.

• Але є одна обмова. Якщо склад злочину у вiйськовослужбовця строкової служби настає при нез'явленнi на службу тривалiстю понад добу i не бiльше мiсяця, то для офiцерiв, прапорщикiв, надстроковиків це уточнено: тривалiстю понад 10 дiб, але не бiльше мiсяця, або хоч i менше 10 дiб, але не бiльше трьох дiб вчиненi повторно на протязi року. • Якщо вiдмiчене вище дiяння (по кожнiй категорiї) тривало понад мiсяць воно карається позбавленням волi на строк вiд 3 до 7 рокiв. Вчинене у воєнний час, коли самовiльна вiдсутнiсть тривала понад добу, карається позбавленням волi на строк вiд 5 до 10 рокiв.

• ДЕЗЕРТИРСТВО одне з тяжких вiйськових злочинiв, пiд ним розумiється залишення вiйськової частини або мiсця служби, а так само нез'явлення з тiєю ж метою на службу) призначеннi, переводi, з вiдрядження, з вiдпустки або з лiкувального закладу. Якщо воно вчинено вiйськовослужбовцем строкової служби застосовується мiра позбавлення волi вiд 3 до 7 рокiв. Якщо вчинено особою офiцерського складу, прапорщиком, або надстроковиком вiд 5 до 10 рокiв. • Теж саме дiяння вчинене у воєнний час карається смертною карою або позбавленням волi на строк вiд 5 до 10 рокiв i вiдповiдно другої категорiї вiд 7 до 10 рокiв. • Такий же само пiдхiд iснує i до самовiльного залишення частини у бойовiй обстановцi. Незалежно вiд тривалостi злочин карається позбавленням волi на строк вiд 3 до 10 рокiв або смертною карою.

Ухилення вiд вiйськової служби шляхом членоушкодження, або iншим способом. • Пiд цей вид злочину пiдпадають такi дiяння з боку вiйськовослужбовця як заподiяння собi якогось покалiчення (членоушкодження) або симуляцiя хвороби з метою ухилення вiд служби, пiдробка документiв, вiдмова вiд несення вiйськової служби чи просто обман. Перераховані дiї вимушують (в залежностi вiд умов служби) застосувати такi мiри покарання як позбавлення волi на строк вiд 3 до 7 рокiв, а у воєнний час вiд 5 до 10 рокiв або смертну кару.

3. 3. Злочини проти порядку використання вiйськового майна та експлуатацiї зброї i технiки. • промотання або втрата вiйськового майна; • умисне знищення або пошкодження вiйськового майна; • порушення правил поводження iз зброєю, а також речовинами i предметами, що становлять небезпеку для оточуючих; • порушення правил водiння або експлуатацiї машин.

Промотання або втрата військового майна (особистого кор в/с строк служб). • Продаж, застава або передача в користування вiйськовослужбовцем строкової служби виданих йому для особистого користування предметiв, обмундирування чи спорядження. Звертаю увагу, що цi дiяння вiдносяться лише до осiб строкової служби. Промотання а так само втрата або зiпсування цих предметiв, внаслiдок порушення правил їх зберiгання в залежностi вiд характеру дiяння караються направленням у дисциплiнарний батальйон вiд 3 мiсяцiв до 1 року чи застосування дисциплiнарного стягнення. Дiяння, вчинене у воєнний час або в бойовiй обстановцi карається позбавленням волi на строк вiд 1 до 5 рокiв.

Промотання або втрата військового майна(до всiх вiйськовослужбовцiв). • Втрата або зiпсування ввiрених для службового користування зброї, боєприпасiв, засобiв пересування, предметiв технiчного постачання або iншого вiйськового майна, внаслiдок порушення правила їх зберiгання, карається позбавленням волi вiд 1 до 3 рокiв, а вчинене у воєнний час або в бойовiй обстановцi вiд 2 до 7 рокiв.

Умисне знищення військового майна. • Стаття 245 КК України. Пiд знищенням розумiється знищення вiйськового майна та технiки чи приведення їх в повну непридатнiсть. При цьому звертається увага на те як розгубленi властивi якостi майна та технiки частково чи повнiстю. Також вивчаються мотиви цього дiяння при вiдсутностi ознак особливо небезпечного державного злочину це дiяння карається позбавленням волi вiд 1 до 5 рокiв. Якщо це дiяння спричинило тяжкi наслiдки вiд 3 до 10 рокiв позбавлення волi. Дiяння, що спричинило тяжкi наслiдки, вчинене у вiйськовий час або в бойовiй обстановцi карається вже позбавленням волi вiд 5 до 10 рокiв або смертною карою.

Вiдповiдальнiсть за порушення правил поводження зi зброєю, а також речовинами i предметами, що становлять пiдвищену небезпеку для оточуючих. • При наявностi такого дiяння, враховуючи спричинене, внаслiдок цього тiлесних ушкоджень оточуючими, закон передбачає кару у виглядi позбавлення волi вiд 1 до 10 рокiв. При наслiдках цього дiяння, яке спричинило смерть кiлькох осiб чи iншi тяжкi наслiдки покарання сягає в межах позбавлення на строк вiд 3 до 15 рокiв.

Порушення правил водiння або експлуатацiї машин (бойових, транспортних чи спецiальних, якi належать вiйськовiй частинi чи установi) • В разi спричинення нещасних випадкiв з людьми або iнших тяжких наслiдкiв, караються позбавленням волi на строк вiд 2 до 10 рокiв. Окремо стоїть розмова про порушення правил польотiв та пiдготовки до них. При дiяннi, яке спричинило катастрофу або iншi тяжкi наслiдки, застосовується мiра покарання вiд 3 до 10 рокiв позбавлення волi.

3. 4. Проти порядку несення служби та порядку несення спецiальної служби. • порушення статутних правил караульної служби; • порушення правил несення прикордонної служби; • порушення правил несення бойового чергування; • порушення статутних правил внутрiшньої служби.

Порушення статутних правил несення вартової (конвойної та патрульної) служби. • Пiд порушенням статутних правил караульної служби i виданих у розвитку цих правил, наказiв i розпоряджень, пiдпадають дiяння змiстом яких є вiдступ особистостi вiд вимог цих розпоряджень. Наприклад (хоча вони всiм вiдомi сон на вартi, самовiльне залишення посту, допуск на пост стороннiх осiб i т. п. ). Це дiяння карається позбавленням волi на строк до 3 рокiв. • Теж саме дiяння при наявностi пом'якшуючих обставин тягне застосування дисциплiнарних стягнень. Але якщо воно спричинило шкiдливi наслiдки для запобiгання яким назначено дану варту, мiра покарання пiдвищена вiд 1 до 10 рокiв.

• Порушення статутних правил патрулювання, що спричинило шкiдливi наслiдки для запобiгання яким призначено даний патруль карається позбавленням волi на строк до 5 рокiв. • Всi наведенi вище дiяння (якi складають змiст злочину) якщо скоєнi у воєннiй або в бойовiй обстановцi караються пiдвищеним термiном позбавлення волi i навiть смертною карою. • До змiсту Кримiнального кодексу включено статтю порушення правил конвойної служби, порушення її пiдпадає пiд визнання злочину як порушення статутних правил вартової служби.

Порушення під час бойового чергування. • Злочином є порушення функцiональних обов'язкiв чи вимог установлених вiдносно порядку несення чергування, самовiльне залишення територiї чергового пiдроздiлу, самовiльне включення апаратури, що може вплинути на своєчасне виявлення i вiдбиття раптового нападу на Україну i т. п. • Дiяння карається позбавленням волi на строк вiд 1 до 5 рокiв. При наявностi пом'якшуючих обставин використовують правила Дисциплiнарного статуту. При виявленi тяжких наслiдкiв або при скоєнi цього злочину у воєнний час або в бойовiй обстановцi, мiра покарання може бути до 15 рокiв ув'язнення або смертна кара.

Порушення статутних правил внутрiшньої служби. • Порушення особою, яка входить у добовий наряд частини (крiм варти) статутних правил внутрiшньої служби (наприклад, самовiльне залишення черговим території пiдроздiлу, невиконання вимог випуску машин з автопарку, порушення правил видачi зброї) карається позбавленням волi на строк вiд 3 х до 6 ти мiсяцiв дисциплiнарного батальйону або при наявностi пом'якшуючих обставин застосування правил Дисциплiнарного статуту Збройних сил. При спричиненi цим дiянням тяжких наслiдкiв, запобiгання яким входило в обов'язок даної особи, мiра покарання пiдвищена до 2 рокiв, а у воєнний час i бойовiй обстановцi до 5 рокiв.

3. 5. Вiйськово посадовi злочини • зловживання владою; • перевищення або бездiяльнiсть влади; • халатне ставлення до служби.

Зловживання владою. • При наявностi зловживання начальника або службової особи владою чи службовим станом, перевищеннi влади чи службових повноважень (якщо цi дiяння вчинялись систематично, або з корисливих мотивiв чи iншої особистої зацiкавленостi, а так само, якщо вони завдали iстотної шкоди), карається позбавленням волi на строк до 5 рокiв. По дiянню, що спричинило тяжкi наслiдки мiра покарання вiд 3 до 10 рокiв, i, при наявностi цього виду злочину у воєнний час або в бойовiй обстановцi, мiра покарання позбавлення волi на строк вiд 5 до 15 рокiв або смертна кара.

Халатне ставлення до служби • Халатне ставлення до служби начальника або посадової особи до служби, яке завдало iстотної шкоди, карається позбавленням волi на строк до 3 х рокiв або (при наявностi пом'якшуючих обставин) застосування правил Дисциплiнарного статуту Збройних Сил. • При наступi пiд час цього злочину тяжких наслiдкiв мiра покарання позбавлення волi на строк до 7 рокiв. • В воєнний час або в бойовiй обстановцi позбавлення волi за цей вид злочину може бути на строк вiд 3 до 10 рокiв.

3. 6. Злочини якi можуть бути вчиненi в районi ведення бойових дiй. здача або залишення вороговi засобiв ведення вiйни; • самовiльне залишення поля бою або вiдмова дiяти зброєю; • добровiльна здача в полон; • злочиннi дiї вiйськовослужбовця, який перебуває в полонi; • мародерство; • насилля над населенням у районнi воєнних дiй; • погане поводження з вiйськовополоненими; • незаконне носiння знакiв Червоного хреста i Червоного Пiвмiсяця та зловживання ними.

• Так злочин здача або залишення вороговi засобiв ведення вiйни, а так само не викликане бойовою обстановкою залишення вороговi укрiплень, бойової технiки та iнших засобiв ведення вiйни (якщо зазначенi дiї вчиненi не з метою сприяння вороговi) караються позбавленням волi на строк вiд 3 до 10 рокiв або смертною карою. • Самовiльне залишення поля бою або вiдмова пiд час бою дiяти зброєю карається лише суворо: смертною карою або позбавленням волi строком на п'ятнадцять рокiв. • Добровiльна здача в полон через боягузтво або малодушнiсть карається так само, як i залишення поля бою.

• Так, добровiльна участь вiйськовос лужбовця, який перебуває у полонi, у роботах, що мають воєнне значення або в iнших заходах, якi завiдомо можуть завдати шкоду Українi або союзним з нею державам (при вiдсутностi ознак зради Батькiвщинi), карається позбавленням волi на строк вiд 3 до 10 рокiв. • Насильство над iншими вiйськовополоненими або жорстоке поводження з ними з боку вiйськовополоненого який перебуває у становищi старшого, карається позбавленням волi на строк вiд 3 до 10 рокiв. • Вчинення вiйськовослужбовцем (який перебуває у полонi) дiй, спрямованих на шкоду iншим вiйськовополоненим з корисливих мотивiв або з метою забезпечення поблажливого ставлення до себе з боку ворога, карається позбавленням волi вiд 1 до 3 рокiв.

• Мародерство. Пiд ним розумiються дiї, пов'язанi з викраденням на полi бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених. Цей злочин карається позбавленням волi на строк до 10 рокiв або смертною карою. • Насильство над населенням в районi воєнних дiй. Закон має на увазi можливий розбiй, протизаконне знищення майна, насильство, а так само протизаконне вiдiбрання майна пiд приводом необхiдностi у населення, яке проживає в районi бойових дiй. Мiра покарання позбавлення волi на строк вiд 3 до 10 рокiв або смертна кара.

• Погане поводження з вiйськовополоненими яке мало мiсце неодноразово або пов'язане з особливою жорстокiстю, або спрямоване проти хворих i поранених, (а так само недбале виконання своїх обов'язкiв щодо хворих i поранених) особами, на яких покладено лiкування їх та пiклування про них, карається позбавленням волi вiд одного до трьох рокiв. При вiдсутностi обтяжуючих обставин застосовуються правила Дисциплiнарного статуту Збройних Сил. • Злочинними є i носiння в районi воєнних дiй знакiв Червоного Хреста або Червоного Пiвмiсяця особами, якi не мають на те права, а так само зловживання цими знаками для рiшення бойових дiй. Злочин карається позбавленням волi на строк вiд 3 х мiсяцiв до 1 року.

4. Заходи, що проводяться в військах з метою зміцнення правопорядку. пiдтримка мiцної вiйськової дисциплiни i високого морально психологiчного стану особового складу; • застосування заходiв по запобiганню загибелi i травмування; • пiдтримка твердого внутрiшнього порядку у частинi i пiдроздiлi; • проведення iндивiдуально виховної роботи. Слiд пiдкреслити, що ця робота проводиться постiйно i цiлеспрямовано. Вона пронизує всi сфери вiйськової служби i тiсно пов'язана з завданням змiцнення бойової готовностi.

Як досягається ефективність профілактичної роботи щодо недопущення правопорушень: • всiєю системою вiйськового виховання i бойового навчання, • вiдповiдною компетенцiєю i вимогливiстю командирiв, • чiткою системою профiлактичної роботи.

• Встановлена державна кримiнальна вiдповiдальнiсть вiйськовослужбовцiв є ефективним засобом охорони i змiцнення вiйськового порядку, законностi i пiдвищення бойової готовностi вiйськ. • Тому важливiшою умовою попередження правопорушень є знання норм, якi регулюють кримiнальну вiдповiдальнiсть вiйськовослужбовцiв, та їх використання у виховнiй роботi.