Стаття 57 Закону України про вищу освіту Науково-педагогічні

Стаття 57 Закону України про вищу освіту: “Науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники вищого навчального закладу всіх форм власності мають право: обирати методи та засоби навчання, що забезпечують високу якість навчального процесу. ” Стаття 58 Закону України про вищу освіту : “Науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники вищого навчального закладу зобов’язані: підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, наукову кваліфікацію. ”

Майстер педагогічної справи настільки добре знає азбуку своєї науки, що на занятті, в ході вивчення матеріалу, в центрі його уваги не сам зміст того, що вивчається, а студенти, їх розумова праця, їх мислення, труднощі їх розумової праці. В. Сухомлинський

ПЛАН 1. МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧА ДО ЛЕКЦІЙНИХ, СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ 2. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙ 3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Термін “методика” походить від давньогрецького слова “methodike”, що означає в перекладі “ сукупність методів ”. “Методика” це – сукупність методів опрацювання, виконання та дослідження чого-небудь; розділ педагогіки, що займається методами навчання якого-небудь предмета. Тлумачний словник української мови.

“Методика навчання” – це галузь педагогічної науки, що досліджує процес навчання певної навчальної дисципліни та розкриває закономірні зв’язки між трьома невід’ємно пов’язаними між собою структурними елементами навчання – навчальною дисципліною (об’єкт пізнання), викладанням (діяльність викладача) та учінням (діяльність студентів) для того, щоб на підставі виявлених закономірностей розробити вимоги до змісту навчальної дисципліни, викладання та учіння.

ДЖЕРЕЛА МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ДИСЦИПЛІНИ Методика навчання ПЕДАГОГІКА НАУКА ВИРОБНИЦТВО МОДЕЛЬ ФАХІВЦЯ

Методика навчання спеціальності - це педагогічна наука, яка вивчає закономірності освітнього процесу при вивченні спеціальності . Методика навчання дисципліни (часткова методика) – це педагогічна наука, яка вивчає закономірності освітнього процесу з конкретної дисципліни.

Стаття 50 Закону України про вищу освіту: Основними видами навчальних занять у вищих навчальних закладах є: 1) лекція; 2) лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття; 3) консультація.

АЛГОРИТМ ПІДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧА ДО ЛЕКЦІЙНИХ, СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ 1. Навчальний план та навчальна програма. 2. Форма проведення заняття: 2. 1. Мета. 2. 2. Принципи навчання. 2. 3. Методи навчання. 2. 3. 1. Вид заняття. 2. 4. Засоби навчання. 2. 4. Методи контролю та самоконтролю. 3. Опрацювання вітчизняної та зарубіжної літератури. 3. Конспект лекцій.

АЛГОРИТМ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЇ n 1. План лекції. n 2. Основні поняття лекції. n 3. Мета лекції. n 4. Вступ: актуалізація теми та активізація навчально- пізнавальної діяльності студентів. n 5. Викладення матеріалу. n 6. Узагальнення та систематизація матеріалу. n 7. Заключна частина.

ПРИКЛАД МЕТОДИЧНОЇ РОЗРОБКИ ЛЕКЦІЇ n ЛЕКЦІЯ З ДИСЦИПЛІНИ n n n n ”МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ДИСЦИПЛІНИ “КОРМОВИРОБНИЦВО” n Тема. Методика навчання теми „Польове кормовиробництво: однорічні кормові культури” План. Методика навчання питань: 1. Характеристика видів кормів. 2. Однорічні кормові культури. 2. 1. Однорічні бобові трави. 2. 2. Однорічні злакові трави. 3. Однорічні мальви.

ПРИКЛАД МЕТОДИЧНОЇ РОЗРОБКИ ЛЕКЦІЇ (ПРОДОВЖЕННЯ) n Основні поняття: лекція, актуалізація теми, самостійна робота студентів, практичні заняття, виробничі ситуації, проблемне навчання, активізація знань, тестування. n Домінуючі принципи навчання: виховуючого навчання, активність і свідомість, зв’язок теорії з практикою. n Домінуючі методи навчання: лекція з елементами проблемності, евристична бесіда, узагальнення і систематизація. n

ПРИКЛАД МЕТОДИЧНОЇ РОЗРОБКИ ЛЕКЦІЇ (ПРОДОВЖЕННЯ) n Методичні особливості лекції: велика кількість цифрового матеріалу спонукає до використання викладачем опорно-інформаційних схем і табличного алгоритму. Викладач акцентує увагу студентів на відповіді на запитання проблемного характеру, поставлене перед початком лекції, під час актуалізації теми.

АЛГОРИТМ ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО (ЛАБОРАТОРНОГО) ЗАНЯТТЯ n 1. Вступний інструктаж. n 2. Поточний інстуктаж. n 3. Самостійна робота студентів. n 4. Заключний інструктаж.

ПРИКЛАД МЕТОДИЧНОЇ РОЗРОБКИ ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ n Форма організації навчальної діяльності: лабораторна робота. n Вид заняття: формування професійних умінь і навичок. n Домінуючі принципи навчання: виховуючого навчання, врахування індивідуальних особливостей, зв язок теорії з практикою, активність і свідомість. n Домінуючі методи навчання: інструктаж, самостійна робота, тестування, спостереження, препарування.

ПРИКЛАД МЕТОДИЧНОЇ РОЗРОБКИ ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ (ПРОДОВЖЕННЯ) n Методичні особливості заняття. n Завдання в інструкційних картах мають носити індивідуалізований характер: можуть бути у вигляді запитань проблемного характеру ( «Чому при закладці захисних лісових насаджень слід уникати посадки деяких плодових дерев, хоча з агротехнічної точки зору це можливо? » ); виробничих ситуацій ( «Ваші дії, як агронома з захисту рослин : на листках, бруньках плодових дерев з явився сірувато – білий наліт, а потім – іржава сіточка» ), типових завдань. n Тестування доцільне до - і після заняття.

АЛГОРИТМ ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ n 1. Вступна частина. n 2. Виступи. n 3. Обговорення. n 4. Підсумки.

ПРИКЛАД МЕТОДИЧНОЇ РОЗРОБКИ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ n Форма організації навчальної діяльності: семінар. n Вид заняття: розігрування ролей. Домінуючі методи навчання: розігрування ролей, аналіз виробничих ситуацій, інструктаж, узагальнення і систематизація. Домінуючі принципи навчання: зв язок теорії з практикою, врахування індивідуальних особливостей студентів, активність і свідомість. n Методичні особливості заняття. n Розігрується районна нарада господарств з питання «Підвищення врожаю плодового саду за рахунок зменшення кількості шкідників і хвороб» . Ролі – 1. агрономи із захисту рослин: завдання - система захисних заходів; роль опонентів, 2. бригадирів: завдання - характеристика шкідників і хвороб; роль рецензентів; 3. консультанти: завдання - нові дані з методів боротьби зі шкідниками та хворобами яблуневого саду; 4. керівник районної станції захисту рослин: завдання для викладача - роль головного арбітра.

ПРИКЛАД МЕТОДИЧНОЇ РОЗРОБКИ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ (ПРОДОВЖЕННЯ) n Виробничі ситуації можуть мати такий вигляд: «Яку систему захисних заходів плодових культур Ви, як дипломований фахівець, запропонуєте у весняний період, якщо дерева пошкоджені яблуневим довгоносиком цвітоїдом та уражені паршою» ; «Ви – агроном господарства. У складському приміщенні плодоовочевого складу з продукцією є шкідники – гризуни. Які Ваші дії в боротьбі з гризунами? » ; «У господарстві на площах, які займають молоді плодові насадження, доцільно вирощувати кормові культури. Які культури, як фахівець із захисту рослин, Ви порекомендуєте вирощувати у міжряддях молодого саду? »

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА n Вищий навчальний заклад слугує не тільки і може бути не стільки для передачі спеціальних знань, скільки для розвитку і відтворення особливого культурного прошарку, найважливішим елементом якого є і сам фахівець. n Тому викладач не тільки передає студентові знання і професійні уміння, а прилучає його до визначеної культури, і щоб ця культура розвивалася і відтворювалася, необхідні живі люди, живе людське спілкування. Цю істину понад сто років тому сформулював К. Д. Ушинский: "Тільки особистість може діяти на розвиток і визначення особистості, тільки характером можна утворити характер".

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ! juravska@ukr. net