Стаття 200 Незаконні дії з документами на переказ

Стаття 200. Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення

1. Підробка документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, електронних грошей, а так само придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту підроблених документів на переказ, платіжних карток або їх використання чи збут, а також неправомірний випуск або використання електронних грошей - карається штрафом від трьох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, - - караються штрафом від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

П р и м і т к а. Під документами на переказ слід розуміти документ в паперовому або електронному виді, що використовується банками чи їх клієнтами для передачі доручень або інформації на переказ грошових коштів між суб'єктами переказу грошових коштів (розрахункові документи, документи на переказ готівкових коштів, а також ті, що використовуються при проведенні міжбанківського переказу та платіжного повідомлення, інші).

СКЛАД ЗЛОЧИНУ Об’єкт злочину: (безпосередній) суспільні відносини у сфері випуску в обіг і використання документів на переказ та інших засобів доступу до банківських рахунків. Платіжна картка — це спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Електронні гроші - одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими, ніж емітент, особами і є грошовим зобов'язанням емітента; Іншими засобами доступу до банківських рахунків слід вважати будь-які, крім документів на переказ та платіжних карток, електронних грошей, документи чи предмети, із застосуванням яких особа може з відома працівників банку отримати доступ до певного банківського рахунка та можливість здійснювати операції з коштами, які знаходяться на такому рахунку.

ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА Об’єктивна сторона: виражається в підробленні зазначених вище предметів, придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні з метою збуту підроблених документів на переказ чи платіжних карток або їх використанні чи збуті. Використання підроблених документів на переказ або платіжних карток здійснюється за їх прямим призначенням, тобто для розрахунків з банком чи іншою фінансовою установою. Момент закінчення: злочин визнається закінченим з моменту вчинення особою будь-якої дії, передбаченої ст. 200 КК.

СУБ’ЄКТ ТА СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА Суб’єкт злочину: фізична, осудна особа, яка досягла 16 -річного віку. Суб’єктивна сторона злочину: прямий умисел, який при підробленні, придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні вказаних предметів поєднаний з метою їх збуту.

ОСОБЛИВОСТІ КВАЛІФІКАЦІЇ Незаконні дії з платіжними засобами у випадках, коли вони вчинюються у формі підроблення документів на переказ чи інших засобів доступу до банківських рахунків (які завжди виступають у формі певних банківських документів), мають риси суттєвої схожості зі злочинами, передбаченими ст. 358 (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів), ст. 366 (Службове підроблення), ст. 158 (Фальсифікація виборчих документів, документів референдуму чи фальсифікація підсумків голосування, надання неправдивих відомостей до органів Державного реєстру виборців чи фальсифікація відомостей Державного реєстру виборців). Обов´язковою ознакою всіх вказаних злочинів є підроблення (виготовлення) певних документів, як і при вчиненні злочину, передбаченого ст. 200 КК України. Ці злочини відрізняються як об´єктом, так і предметом злочину. Причому відмежування їх слід проводити насамперед за ознаками предмета злочину. предметом злочинів, передбачених: статтями 358, 366 КК України виступають документи (офіційні документи) у сфері управлінської чи службової діяльності, а злочинів, визначених ст. 158 — виборчі документи чи документи референдуму (відповідні суспільні відносини — об´єкт злочину), то предметами злочину ст. 200 КК України, є документи на переказ, інші засоби доступу до банківських рахунків, які виконують у сфері кредитно-фінансових відносин функцію платіжних засобів.

СТАТИСТИКА ЗЛОЧИНІВ ПЕРЕДБАЧЕНИХ СТАТТЕЮ 200 КК УКРАЇНИ 350 300 250 200 Виявлено злочинів 150 Розслідувано злочинів 100 Нерозкрито злочинів 50 0 2009 2010 2011 2012 (за 6 місяців)