СТАНОВЛЕННЯ ГЕНЕТИКИ ЯК НАУКИ ЇЇ ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ

СТАНОВЛЕННЯ ГЕНЕТИКИ ЯК НАУКИ, ЇЇ ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ. Методи генетичних досліджень.

Уявлення про механізми успадкування до виникнення генетики. • Гіпотезу пангенезису висунув у 1868 р. Ч. Дарвін. • Вона була настільки штучною й умоглядною, що навіть сам Ч. Дарвін, який із самого початку вважав гіпотезу пангенезису «тимчасовою» , пізніше визнав її хибною у цілому.

• Згідно з цією концепцією кожна клітина організму з током крові передає статевій клітині дрібний зародок — гемулу, з якої в майбутньому організмі розвивається така сама клітина.

Френсис Гальтон (1822— 1911) • Перевіряв правильність теорії пангенезису. • Для цього він переливав кров від темних кроликів світлим, очікуючи, що наявні в крові гемули темнозабарвлених клітин перетворяться в темні плями на шкірках світлих кроликів. • Однак гіпотеза не підтвердилася: переливання крові не справило жодного впливу на забарвлення шерсті потомства.

Грегор Мендель (1822 — 1884). • 8 березня 1865 р. на засіданні Брюннського (нині місто Брно) товариства натуралістів і лікарів виступив з доповіддю про результати схрещування гороху посівного. • Результати дослідів Менделя спростовували уявлення проте, що спадкові фактори змішуються, як два розчини, і демонстрували, що ознаки батьків успадковуються окремо, як дискретні ознаки.

Август Вейсман (1834— 1914) • Він висловив гіпотезу, що кількість хромосом у статевих клітинах повинна бути вдвічі меншою, ніж у соматичних. • Висловив припущення, що зачаткові клітини й клітини тіла — принципово різні. • Також він висловив думку, що невідомий тоді спадковий фактор повинен мати дискретну природу.

• — Карл Еріх Корренс (1864— 1933), • — Еріх Чермак (1871— 1962) • — Хуго де Фріз (1845— 1935) провели серію дослідів з гібридизації рослин, які підтвердили основні висновки Г. Менделя про незалежне спадкування батьківських ознак і про чисельні співвідношення цих ознак у потомстві. • У 1901 р. Фріз увів у біологічну термінологію поняття мутація.

• У 1902— 1903 рр. У. Саттон висловила думку про те, що «спадкові фактори» перебувають у хромосомах. • У 1906 р. англійський натураліст В. Бетсон увів назву нової науки — генетика. • У 1909 р. датський ботанік В. Йоханнсен запропонував термін “ген” на позначення структурної та функціональної одиниці спадковості, “генотип”, “фенотип”.

Томас Морган (1866— 1945) • Хромосомна теорія спадковості. • Головний її постулат такий: матеріальною основою спадковості є хромосоми, в яких локалізовані гени. • У 1933 р. Томас Хант Морган був визнаний гідним Нобелівської премії з фізіології і медицини «За відкриття, пов'язані з роллю хромосом у спадковості» . Він чи не єдиний з батьків генетики, хто удостоївся такої честі.

• М. І. Вавілов – сформулював закон гомологічних рядів спадковості (1921 р. ) • Г. А. Надсон, Г. С. Філіпов – отримали перші індуковані мутації (1925 р. ) • С. С. Четвериков – сформулював основні положення популяційної генетики (1926 р. ) • О. Ейвері, К. Мак Леод, К. Мак Карті – передача спадкової інформації пов’язана з ДНК (1944 р. ) • Д. Уотсон, Ф. Крік – запропонували модель структури ДНК (1953 р. ) • Ф. Крік, Л. Барнет, С. Бреннер – визначили природу та універсальність генетичного коду ( 1961 р. )

Етапи історії розвитку генетики • Перший — гібридологічні дослідження, що почалися з дослідів Менделя. Результатом їх стали докази існування спадкових факторів, які передаються від батьків нащадкам, підпорядковуючись певним математичним законам. • Другий — цитологічні дослідження, які ґрунтувалися насамперед на дослідах Моргана і завершилися доведенням того, що носіями спадкових факторів є хромосоми.

Завдання сучасної генетики • 1) механізми зберігання і передачі генетичної інформації від батьків потомству; • 2) способи і шляхи реалізації цієї інформації у вигляді ознак і властивостей організмів; • 3) різноманітність типів, причин і механізмів мінливості всіх живих істот; • 4) взаємозв'язки процесів спадковості і мінливості як рушійних факторів еволюції органічного світу.

генетика Залежно від об'єкта дослідження генетику рослин, тварин, мікроорганізмів, людини галузі прикладної генетики відповідно до проблеми, яка стоїть перед окремим напрямом еволюційну, фізіологічну генетику, генетику розвитку тощо селекція і генетична інженерія.

Методи генетичних досліджень Гібридологічний Полягає в схрещуванні (гібридизації) Гібридизація лежить в Схрещування буває моногібридним організмів, які основі (відрізняються за гібридологічного різними станами лише певними станами аналізу — однієї чи кількох однієї спадкової досліджен ня спадкових ознаки), дигібридним характеру Нащадків, одержаних успадкування станів (двох ознак) і від такого ознак з допомогою полігібридним (трьох і схрещування, більше). системи схрещувань. називають гібридами.

Генеалогічний Полягає у вивченні родоводів організмів. Це дає змогу простежити характер успадкування різних станів певних ознак у ряді поколінь. застосовується в жіночу стать медичній генетиці, позначають колом, селекції тощо. 3 його чоловічу — квадратом. допомогою Позначення особин встановлюють одного покоління генотип особин і розташовують у рядок і з’єднують між собою обчислюють горизонтальними імовірність прояву лініями, а батьків і того чи іншого стану нащадків — ознаки в майбутніх вертикальною нащадків.

Популяційно статистичний застосовують і в Дає можливість вивчати медичній генетиці для частоти зустрічальності вивчення поширення алелей у популяціях певних алелей серед організмів, а також людей (головним чином генетичну структуру тих, які визначають ті чи популяцій. інші спадкові захворювання)

Цитогенетичний Цей метод застосовують і в Ґрунтується на дослідженні систематиці організмів особливостей каріотипу (каріосистематика). Так, організмів. Вивчення багато видів двійників каріотипу дає змогу (видів, які важко, а іноді виявляти мутації, пов’язані зі навіть неможливо зміною як кількості розпізнати за іншими хромосом, так і структури особливостями) розрізняють окремих із них. за хромосомним набором

Біохімічний Використовується для діагностики спадкових захворювань, пов’язаних із порушенням обміну речовин. Полягає у вивченні особливостей біохімічних 3 їх допомогою виявляють процесів у організмів з різними білки та проміжні продукти генотипами. обміну, не властиві певному організмові, що свідчить про наявність змінених (мутантних) генів

Близнюковий Полягає у вивченні Досліджуючи такі однояйцевих близнят організми, можна з’ясувати (організмів, які походять з роль чинників до вкілля у однієї зиготи) та порівнянні формуванні фенотипу їх з різнояйцевими особин: різний характер близнятами. Однояйцеві їхнього впливу зумовлює близнята завжди однієї розбіжності у прояві тих чи статі, бо мають однакові інших станів певних ознак генотипи.

Методи генетичної інженерії Технології, з допомогою яких учені виділяють з організмів окремі гени або синтезують їх штучно, перебудовують певні гени, вводять їх у геном іншої клітини або організму