Станковий живопис 16 17 ст План 1

Станковий живопис 16 – 17 ст. План: 1. Іконопис • • • 2. • Історичні обставини Нова концепція іконопису Памятки ренесансного іконопису Портретний живопис Сакральний портрет – – • Ктиторські та фундаторські портрети Портрети, повязані з поховальним культом Світський портрет – – Західноукраїнські портретні зображення сарматського типу Портретний живопис Наддніпрянщини

Іконопис • Складні історичні обставини: – Південь – Кримське ханство, Туреччина – Закарпаття – Угорщина – Холмщина, Підляшшя, Волинь, Галичина – Польща – Північ – Литовське князівство – Московське князівство ( з 16 ст. Стає царством)

Поява Запорозької Січі • Вирішальну роль у захисті України на Заході, Сході, Півночі відіграло козацтво • Спричинило пожвавлення мистецького життя

Берестейська унія 1596 р. Розколола українстке суспільство • рішення Київської митрополії Константинопольського патріархату на території Речі Посполитої розірвати стосунки з Константинопольським патріархатом та об'єднатися з Апостольською Столицею у 1596 р. за умов підлеглості православних Папі Римському, визнання основних католицьких догм і збереження православної обрядності. Унію (від лат. unio — союз) формально й офіційно проголошено на церковному соборі в Бересті 1596 року.

У 16 ст. М-во іконопису виходить за межі монастирського середовища (процес ствоорення як містерія) • В українському іконопиисі панувала концепція візантійського іконопису: – Обовязковий звязок священних образів зі змістом Свщ. Писання – Ікона має докорінно відрізнятися від портретів світських людей – Особлива техніка іконопису – використання шляхетних матеріалів

Розквіт українського іконопису візантійського стилю припадає на 14 ст. • 1453 р. Візантійська держава перестає існувати, її вплив на країни “візантійського кола” припиняється • На межі 15 -16 ст. Українці виробляють власну іконографію священного образу, зорієнтовану на західноєвропейське ренесансне мистецтво, але українська ікона не пориває зі східнохристиянською філософією ікони • Овновне джерело ренесакнсних новацій – західні впливи

Процес формування власної іконології пришвидшили народні майстри: • Малювали ікони переважно для домашніх вівтарів • Народна ікона вплинула на розвиток професійного іконописання в Україні

Зміна концепцій • У Середньовіччі – протиставлення земного та небесного (Ікона - символ) • У епоху Відродження у західно-європейському мистецтві ці протиставлення знімаються (Секуляризація мистецтва, поява картини як наслідування реальності) • У східнохристиянському культурному ареалі (правослвя) цю концепцію переймають Білрусь, алкани, Україна

Ренесанснтй стиль в укр. Малярстві найповніше розкрився у 16 ст. У іконописі зявляються риси, властиві для світського західноєвропейського малярства: • Від візантійської ікони: – Напрацьовані у 9 -10 ст. Композиційні прийоми незмінні – Кольори зберігають символіку 1.

1. Гармонія – центральна побудова композиції • У багатофігурних композиціях використовували схеми геометричих фігур з центричною віссю – піраміди, кола, еліпса, конуса, трапеції • собор архистратига михаїла сер 17 ст волинь

Спроби передати простір: Ікона з пейзажним тлом (укр. Ікона 16 ст. – елемент краєвиду залишається умовним) Планова або лінійна перспектива Орієнтація на укр. Типаж обличччя Світлішає палітра іконостас успенської ц петрахнович різдво марії

2. З 16 ст. В іконі зявляється тиснені, гравіровані орнаментова не тло та німби. христос вседержител ь 1 пол 17 ст волинь

3. зображення дії кін 16 ст введення марії в храм

• 4. Звернення до засобів симетричної композиції

• Зображення в іконах архітектруи ренесансного стилю – мотиви арки, колони • іконостас пятницької ц львів вїзд в єрусалим

• Україна першою і станом на 16 ст. Єдиною в усьому тодішньому православному світі прийняла ренесанс як стиль свого церковного мистецтва • Межа 16 -17 ст. Та 1 половина 17 ст. В укр. Мистейцтві – перехідний період від Ренесансу до бароко • У період від Берестейської унії (1596) до українопольскьої війни (1648 -1654 рр) – ікони й іконостаси ренесансно-барокового характеру • У Європі – Ренесанс – бароко – взаємозаперечують один одного • В Україні – поступовий перехід

• Памяток із центральної та Лівобережної України того часу практично не збережено: • Ікони й іконостаси знищені після 1654 р. (після б. Хмельницького період “руїни”, Полтавська битва) • 1718 р. – пожежа у Києво-Печерській лаврізнищила велике зібрання двавніх ікон • На Зах. Україні – Львів 1596 р. Створено католицький цех, недопускали православних (позацехові майстри – “партачі”)

• Не зважаючи на конфесійний розбрат, іконопис розвивасвя у одному руслі • Між митцями різних земель. України існували тісні звязки

• Церковні діячі Петро Могила та Йосип Рутський: ідея створення єдиного київського патріархату • Прихильники західної культури у православному свті: Кирило Транквіліон Ставровецький, Захарія Копистенський (радить вивчати античну літературу й мистецтво) висловлюють ренесансні ідеї: – Матеріальний світ є віддзеркаленням Божественної творчої ідеї – Вершина досконалості – людина як творець, що наслідує Бога

• Богородичні ікони репрезентують перебіг зміни стилів малювання ікон з давніх часів • Одигітрія з с. Красів (поч. 15 ст) – початок ренесансу • Одигітрія з с. Ріпнів Львівської обл. 1599 (Ф. Сенькович) – завершує ренесанс

Відображають перебіг стильового синетезу датовані ікони: • Іконостас ц. Св. Параскеви ятниці у Львові • І-с ц. Успіння (великі Грибовичі) • І-с ц. Св. Духа в Рогатині (Прикарпаття)

ц. Св. Параскеви ятниці у Львові • Майстри близькі до львіського малярського цеху • Класичний ренесансний ансамбль – Дзеркальна симетрія – В обрамленні ікон – мотив циркульної арки або прямокутника – Ренесансні мотиви різьби: виноград, гірлянди вінки – 5 -ий ярус – картуші з волютами й акантами – барокові риси (різьба глибока, наскрізна, гнучкі форми) – Празничкові ікони – страсті – барокові риси

І-с ц. Успіння (великі Грибовичі) • Бароковий • Ікони приписують Ф. Сеньковичу (пошкоджені пожежею) • Поновив М. Петрахнович (страсний, апостольський ряди, намісний ряд – Богородиця, Христос) • Розвиток портретного малярств – тенденція поступово порушувати канонічний припис малювати ікони з давніх зразків, малювати “з живства”

• Звернення до краєвиду замість орнаментального тла – освячення земного через небесне

• Петрахнович: ознака бароко – збільшення масштабності зображення • Динаміка – через драпіровки • Страсті: Пейзажне тло – ренесанане. Контраст характерів

• “Успіння Богородиці” приписують Ф. Сеньковичу – зразок нової іконографії на цей сюжет – гравер Ілля видав гравюри у книгах у Львові та Києві

• Ренесансна композиція • Психологічні портрети • Застосовував темперну таолійну техніку • Відмовився від традиційного локального накладання кольорів • Зникає система нанесення пробілів, зявляється лесування

І-с ц. Св. Духа в Рогатині (Прикарпаття) • Донаторський напис на іконі св. Трійця 1650 р. • 5 ярусів • нагадує фасад ренесансного палацу

Портретний живопис • Укр. Портрет як жанр мистецтва оформився у 16 ст. – Перші бзразки близькі до західноєвроп. – Портретна традиція з 11 -12 ст. : портрет – один з перших світських жанрів, що зявився ще у часи Київської Русі

• В Україні як і в усій Європі до кін. 17 ст. Побутувала іншомовна назва портрету, що стала інтернаціональним терміном – “контерфект”, від староголландського “conterfeyetsel”, латинського походження “contra facere” – наслідувати реальність • З 17 ст. Все частіше в українських документах трапляється темін “портрет” (з франц. “portrait”) або “парсуна”

• Портрети писали іконописці, учні монастирських шкіл, ченці • Портрет обовязково входив у іспит на майстра цеху • Часто майсстер виконував голову та обличчя, помічники – решту • Західноукраїнськіф малярські цехи за устроєм і методами праці грунтувалися на середньовічних засадах західноєвропейських ремісничих корпорацій • Львівський ремісничий цех – особливо потужний (міжнаціональні звязки) • Портретний жанр – чільне місце • Вільні художники, що служили королю або магнату, не звязані цеховими правилами, більше творчої свободи

На ранніх етапах портрет тісно повязаний з іконою: • Темперна техніка на дошці • З винайденням у Нідерландах олійного живопису – паралельно з темперою олія на полотні • Довго переважає нейтральне тло • Пізніше – інформативно-біографічні написи та герби, що засвідчують статус • Різьблене або гравіроване тло зявляється і в портреті

• Під впливом європейського парадного портрету (схема, що зяв. У 16 ст. , заснована Тіціаном – модель між завісою та колоною) зявляються повнофігурні зображення на тлі завіси і колони

• Встановлюється характерна поза моделі, типізуються жести: • У чоловічому портреті рука на пояссі або ефесі шаблі, друга тримає знаки влади або спирається на стіл з розпяттям • Інформативнобіографічний напис – частина композиції або внизу • Від ікони: крупномасштабність фігр, золочене орнаментальне золоте тло

Поява світського портрету натеренах Речі Посчполитої • Спочатку мав вузьке коло замовників: королівський двір, заможні українські князівські родини імагнати • Поступово розповсюджується серед магнатсько-шляхетської покатоличеної укр. Знаті – вплив польської та зах. –європ. Культури • Велику частину робіт виконували вихідці зі зах -європ. Країн • Світський портрет став як і герб виражати ознаки належності до вищої суспільної верстви

Найраніші портрети належакть до періоду пізнього ренесансу • Ренесанс – зображення людини-діяча, людини великої справи • Місцеві традиції – прагнення до старих канонічних форм

Портрети родини Острозьких • Кост. Ів Острозький, ктитор Києво. Печерської Лаври, збережена копія 18 ст. Портрету 16 ст. – найранішого світського портрету на теренах України

Василь-Костянтин Острозький копія п-ту поч. 17 ст. Кін 17 ст.

Портртеи жінок з родини Острозьких • Погрудні, наближені до поясного зображення, часом зі складеними під грудьми руками, на нейтральному тлі без гербів, з лаконічними написами Софія тарновстка-острозька копія п-ту 16 ст , 18

• Раїна Могилянка. Вишневецька 1 6 (19)

В. Стефановський п-т Стефана Баторія

• П-ти Роксолани

• П-т Софії Головчинської • П-т Р. Сангушка

• • • П-т К. Любомирської П-т В-Д. Заславського Острозького П-т О. Заславського Острозького