Стандартизація мережних технологій Основні міжнародні організації зі

Стандартизація мережних технологій

Основні міжнародні організації зі стандартизації - Міжнародний союз електрозв'язку (ITU), який включає три сектори: 1. Сектор телекомунікацій (ITU-T), що відповідає за міжнародну координацію всієї телекомунікаційної області та з цією метою випускає різноманітні рекомендації. До його складу входять наступні дослідницькі групи: поділ служб; робота мережі; принципи тарифікації та обліку; підтримка мереж; захист від електромагнітних впливів; виносне обладнання; мережі передачі даних і відкриті системи; термінали для телематичних служб; телевізійна і звукова передача; мови для прикладних телекомунікаційних програм; комутація і сигналізація; передача «від краю до краю» , що здійснюється мережами й терміналами; основні аспекти мереж; модеми й технічні прийоми передачі даних; телеграфні й телематичні послуги; системи передачі. 2. Сектор радіозв'язку (ITU-R), що відповідає за розподіл радіочастот. 3. Сектор розвитку (ITU-D), що відповідає за проекти розвитку в області телекомунікацій та керування фінансуванням об'єднаних проектів у розвинених країнах. - Міжнародна організація зі стандартизації (ISO); - Міжнародний електротехнічний комітет (IEC). 1

Регіональні організації зі стандартизації 2 - Європейський інститут телекомунікаційних стандартів (ETSI); - Американський національний інститут стандартів (ANSI); - Американський Комітет телекомунікацій (T 1); - Американська Асоціація промислових телекомунікацій (TIA); - Американський Інститут електронної інженерії (IEEE); - Японський Комітет телекомунікаційних технологій (ТТС); - Японський Центр дослідження й розвитку радіосистем (RSR). Форуми впровадження технологій та послуг - Форум асинхронного режиму доставки (ATM Forum); - Форум ретрансляції кадрів (Frame Relay Forum); - Форум мультимедіа (Multimedia Forum); - Форум керування телекомунікаційними мережами (TMN Forum) - Група користувачів цифрових мереж інтегрального обслуговування (ISDN Users Group); - Група підтримки активності Internet (IAB), що випускає звернення до роз’яснень (RFC).

Концепція взаємодії відкритих систем (OSI) FE - функціональний елемент SAP - точка доступу до послуг 3

Типи та призначення примітивів 4 - “Запит” (REQUEST), що видається користувачем для виклику елемента послуги; - “Індикація” (INDICATION), що видається постачальником послуги для вказівки того, що елемент послуги викликається користувачем послуги в точці доступу рівноправної послуги або постачальником послуги; - “Відповідь” (RESPONSE), що видається користувачем для завершення формування в конкретній SAP доступу до деякого елемента послуги, виклик якого раніше був зазначений у цій SAP; - “Підтвердження” (CONFIRMATION), що видається постачальником послуги для завершення формування в конкретній SAP деякого елемента послуги, який був раніше викликаний запитом у цій SAP.

Еталонна модель взаємодії відкритих систем 5

Розподіл компонентів мереж передачі даних за характером взаємодії відкритих систем 6 Абонентська система призначена для обробки прикладних процесів користувача. Вона включає: - термінальне обладнання, яка є основною частиною системи, що виконує прикладні процеси і, якщо є потреба, то і протоколи верхніх рівнів; - станцію, яка є допоміжною частиною системи, що реалізує протоколи нижніх або всіх рівнів. За кількістю протоколів, що реалізуються, станцію називають канальною, транспортною абонентською. Адміністративна система замість прикладних процесів користувачів виконує прикладні процеси керування мережею або її частиною. Асоціативна система призначена для з'єднання в одне ціле частин мереж передачі даних і забезпечення взаємодії цих мереж між собою.

Структура абонентської та адміністративної систем 7

Поділ абонентської системи на термінальне обладнання та станцію 8

Типи асоціативних систем 9