Стан економіки та сільського господарства України наприкінці 1950

Стан економіки та сільського господарства України наприкінці 1950 -х – у першій половині 1960 -х р. Реформи Микити Хрущова

Мета: Показати суперечливість реформаторської діяльності Микити Хрущова та її вплив на розвиток країни.

План 1. Зміни в сільському господарстві. 2. Реформування економіки країни в 1950 -1960 рр. 1. Рівень життя населення. Стан продовольчого і товарного забезпечення.

Реформування сільського господарства Розуміючи, що сільське господарство країни залишається в найбільш кризовому стані, М. Хрущов саме в цій економічній галузі прагнув досягти швидких позитивних результатів.

Початок реформування на селі було покладено на вересневому (1953 р. ) Пленумі ЦК КПРС, який намітив заходи, спрямовані на піднесення сільського господарства.

1. 2. 3. 4. 5. Так, передбачалося: Укріплення матеріально-технічної бази господарств. Матеріальне заохочення мешканців села. Підвищення закупівельних цін на сільгосппродукцію. Зменшення податків на присадибне господарство. Списування заборгованості колгоспів, поліпшення якісного складу керівників сільськогосподарських підприємств тощо.

Першорядним заходом у розв'язанні цієї проблеми стало освоєння цілинних та перелогових земель Казастану, Сибіру, Поволжя.

Тільки з України за комсомольськими путівками до Казахстану в 1954 -1956 pp. відправлено майже 80 тис. юнаків і дівчат, що заснували там 54 радгоспи. (відео)

Найбільший урожай цілинні землі дали в 1956 році, з них одержано половину зданого державі зерна. Проте «цілинний хліб» за своєю собівартістю виявився на 20% дорожчим, ніж у середньому по країні.

Іншим вагомим важелем піднесення сільського господарства М. Хрущов уважав збільшення виробництва кукурудзи, за надмірну «любов» до якої в народі він отримав прізвисько «Микита-кукурудзяник» .

Однак спроба привчити українських селян до запозиченої з Америки «королеви полів» увінчалася лише помірним успіхом. (відео)

У 1961 році одержано непоганий урожай. Але 1963 рік через посуху виявився надзвичайно неврожайним. Цього року Радянський Союз уперше закупив зерно за кордоном. = 9. 4 млн. тон = 372. 2 тон

Третя надпрограма полягала в різкому збільшенні виробництва м'яса та іншої продукції тваринництва

Із цією метою розпочалося будівництво гігантських відгодівельних комплексів. Їх будівництво створило проблему забезпечення кормами і ветеринарного обслуговування худоби.

Зміцнюючи колгоспи й радгоспи, М. Хрущов водночас розпочав рішучий наступ на індивідуальні селянські господарства. У 1955 році він віддав розпорядження про зменшення вдвічі розміру присадибних ділянок, а в 1959 році — про заборону утримання худоби в містах і селищах. Також заборонялося годувати худобу хлібом, зерном, крупами, купленими в магазинах, тощо.

У 1958 р. було ліквідовано МТС. Сільгосптехніку, що їм належала, мали викупити колгоспи за завищеними цінами упродовж 1, 5 року. Це був ще один удар по сільському господарству. Зросли борги колгоспів державі.

Невдале реформування сільського господарства стало причиною серйозного розладу в стосунках між українським керівництвом і М. Хрущовим.

У 50 -х роках Україна мала значний економічний потенціал. Але промисловість України, як і всього СРСР, була технічно відсталою. Повільно впроваджувались новітні досягнення науки і техніки.

В цих умовах з ініціативи першого секретаря ЦК КПРС М. Хрущова почалося здійснення рефом.

Цілі реформ: 1. Вивести промисловість і сільське господарство з кризи. 2. Дещо розширити права республік і місцевих органів влади в економічних питаннях. 3. Прискорити науково-технічний прогрес. 4. Скоротити розрив в економічному розвитку від західних країн світу.

Реформування економіки Серед економічних реформ М. Хрущова, найбільш відомою і суперечливою була радикальна децентралізація управління промисловістю.

У лютому 1957 року ліквідовано: -10 загальносоюзних, -15 союзно-республіканських міністерств. Замість них створено 103 територіальні ради народного господарства (раднаргоспи) в трьох найбільших республіках — Росії, Україні та Казахстані.

Зокрема, в Україні створено 11 економічно-адміністративних районів, де почали діяти раднаргоспи. Для централізованого управління ними у 1960 р. було створено Українську раду нородного господарства.

Раднаргоспи об'єднували 2, 8 тис. підприємств України, що виробляли переважну більшість промислової продукції республіки

У 1962 р. проведено реорганізацію народного господарства України і створено 7 економічних районів, якими управляли 7 раднаргоспів:

1. 2. Донецький (Донецька і Луганська обл. ) ; Київський (Київська, Житомирська, Черкаська, Чернігівська обл. ), ; 3. 4. 5. 6. 7. Львівський (Львівська, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська обл. ) ; Подільський (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька ); Придніпровський (Дніпропетровська, Запорізька й Кіровоградська); Харківський (Харківська, Полтавська, Сумська) ; Чорноморський (Одеська, І Миколаївська, Херсонська, Кримська обл. ).

Позитивні наслідки запровадження системи раднаргоспів: 1. Скоротився адміністративно-управлінський апарат; 2. Система управління стала більш раціональною у використанні матеріальних і трудових ресурсів; 3. Підприємства почали працювати в інтересах тих територій, де були розташовані, між ними налагоджувалися взаємовигідні зв'язки, скоротились безглузді перевезення; 4. Збільшилося виробництво товарів народного споживання; 5. Розширилися господарчі права республік і органів місцевого управління.

Негативні наслідки запровадження системи раднаргоспів: 1. Збої у виконанні шостої п'ятирічки; 2. Кожен раднаргосп намагався налагодити випуск повної номенклатури продукції, що іноді було нераціонально; 3. Поява місництва.

Зміни в економіці:

Кременчуцька гідроелектростанція Каховська Дніпродзержинська

Дніпровський Освоєно нові вугільні басейни: Львівсько. Волинський

Газові родовища на Полтавщині На Харківщині

У 1955 році збудованний Південний гірничозбагачувальни й комбінат.

У 1956 -1963 рр. в Україні побудовано 35 нових заводів. І понад 250 великих хімічних виробництв.

Чотири гіганти “великої хімії”: Черкаський та Чернігівський заводи хімічних волокон, Роздольський гірничо-хімічний комбінат,

Дніпропетровський шинний завод

Заново було створене вітчизняне автомобілебудування

Налагоджено виробництво сучасних машин для гірничорудної промисловості.

З 1956 року у Ворошиловграді й Харкові розпочали виготовляти тепловози та електровози.

Харківський авіазавод випустив турбореактивний літак ТУ-104

Київський – турбогвинтовий лайнер АН-24

Певні позитивні зрушення окреслилися й у традиційно занедбаних сферах економіки — харчовій та легкій

На підприємствах важкої індустрії вперше за радянські часи в спеціально створених цехах стали виробляти товари широкого вжитку, що сприяло зростанню народного добробуту.

У багатьох сім'ях з'явилися товари, про які не можна було навіть мріяти у сталінську добу: телевізори, магнітофони, холодильники, пральні машини.

Символом науково-технічного прогресу СРСР став штурм космосу.

У жовтні 1957 р. був запущений перший штучний супутник Землі. Потім космічні ракети понесли в космос тварин, облетіли Місяць. А в квітні 1961 р. в космос ступила перша людина планети, Ю. А. Гагарін. (відео)

Рівень життя населення. Стан продовольчого і товарного забезпечення Для того, щоб мати підтримку трудящих у боротьбі проти своїх політичних опонентів, М. Хрущов намагався «проштовхнути» , насамперед, найбільш популярні і конче потрібні для простих людей заходи.

Було скорочено тривалість робочого дня для підлітків і в передсвяткові та передвихідні дні. Збільшено відпустки для вагітних жінок. Відмінено плату за навчання. Скасовано жорсткий закон, що фактично закріплював робітників за підприємствами, не даючи змоги залишити їх і перейти на інші.

Була здійснена справжня «пенсійна революція» , яка водночас знизила межу пенсійного віку і підвищила розміри пенсій. Середня заробітна плата за 19531965 рр. у робітників і службовців зросла на третину, а мінімальна – з 27 до 45 крб.

У 1957 р. ліквідовані регулярні державні позики, що існували у вигляді розповсюдження облігацій. Вони фактично забирали 10% зарплати трудівників і служили засобом непрямого оподаткування трудящих. Виплата державного боргу населенню за придбані облігації відкладалася на 20 років.

В 1958 р. колгоспники нарешті отримали паспорти. Підвищилися заготівельні ціни на сільськогосподарську продукцію, що одразу дало поштовх до зростання продуктивності праці в сільському господарстві.

Восени 1953 р. з колективних господарств було списано всю заборгованість минулих років щодо поставок продукції тваринництва. Замість традиційної оплати праці за так званим залишковим принципом (по закінченню господарського року), поступово запроваджувалося грошове і натуральне авансування.

У відповідності з постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про розвиток житлового будівництва в СРСР» (липень 1957 р. ) ставилося завдання забезпечити кожну радянську сім'ю окремою квартирою.

Для цього в кожному великому місті створювалися високопродуктивні домобудівні комбінати. Їх силами в містах і селищах України за 10 років було споруджено понад 3 млн. квартир.

В магазинах помітно побільшало продуктів, почались закупки деяких товарів за кордоном. Раціон середньої радянської сім'ї, розширився до більш-менш регулярного споживання овочів і м'яса. В магазинах з'явилися навіть такі екзотичні для тих часів делікатеси, як цитрусові. (Відео етикеток)

Появилися ткани яскравого забарвлення. Урізноманітнились фасони одягу і взуття. Вони стали не тільки зручними але й красивими. На початку 1960 рр. появилась мода в СРСР. Відео про показ мод

В 1963 р. , коли з'явилися серйозні перебої з хлібобулочними та м'ясомолочними виробами і різко зросли ціни на основні продукти харчування. Ці негативні явища викликали відверте невдоволення трудящих керівництвом країни, внаслідок чого М. Хрущов швидко втратив завойовані раніше авторитет і підтримку народу.

Оцінюючи економічну політику М. Хрущова, слід зазначити, що поруч із позитивними зрушеннями, які вдалося досягти, проведені ним економічні і соціальні перетворення часто відзначалися поспішністю, непродуманістю і непослідовністю. Його «ми за два-три роки вирішимо будь-яку проблему» , стало крилатою фразою, яка увійшла майже в кожну його доповідь чи виступ.

Хрущовське десятиліття було періодом постійних пропагандистських обіцянок, більшість з яких, на жаль, так і залишилися на папері. Усе це згодом стало серйозною підставою для звинувачення М. Хрущова в «суб'єктивізмі і волюнтаризмі» .

Домашнє завдання: Параграф 21, ст. 137 Конспект лекції

Дякую за увагу! Лекцію підготувала: Чикита М. В. викладач історії України ПВНЗ “Медичний коледж” м. Тернопіль, 2011