«Способи тимчасової і остаточної зупинки кровотечі»
Кровотеча — це виливання через пошкоджену тканину лімфи та крові. У залежності від того, куди виливається кров, кровотечі бувають зовнішніми або внутрішніми. За походженням кровотечі бувають травматичними, викликаними пошкодженням судин, та нетравматичними, пов'язаними з їхнім руйнуванням яким-небудь патологічним процесом або підвищеною проникністю судинної стінки. У залежності від того, які судини були пошкоджені, та способами їхньої зупинки, кровотечі поділяють на: *артеріальну *венозну *капілярну *паренхіматозну *шлунково-кишкову
Види кровотеч Артеріальна кровотеча Ознаки артеріальної кровотечі: кров яскравочервоного кольору, витікає пульсуючим струменем, товчками, одночасно із поштовхами серця. Притискання артерії вище місця пошкодження зупиняє кровотечу. Капілярна кровотеча Венозна кровотеча При венозній кровотечі кров темніша, витікає безперервно, явного струменя не спостерігається. При піднятті кінцівки догори кровотеча зменшується або зупиняється. Капілярна кровотеча виникає внаслідок пошкодження дрібних судин шкіри, підшкірної клітковини і м'язів. У цьому випадку кровоточить уся ранова поверхня. Колір темно-червоний. Ця кровотеча виявляється небезпечною при захворюваннях, які супроводжуються зниженням здатності крові згортатися.
При наданні першої медичної допомоги здійснюють тимчасову зупинку зовнішньої кровотечі. Тимчасово кровотечу можна спинити одним із таких способів: *накласти кровоспинний джгут або тугу пов'язку; *притиснути пальцем магістральну судину вище місця кровотечі, *притиснути і максимально зігнути кінцівку. Накладання тугої пов'язки — найпростіший спосіб зупинки незначної кровотечі. Для такої пов'язки використовують індивідуальний перев'язувальний пакет. Проте, пов'язку не слід накладати занадто туго. Якщо, після накладання пов'язки, кінцівка посиніє, то це означає, що пов'язка здавила вени, відтік крові до серця утруднений і вона застоюється. У такому випадку кровотеча може тільки посилитися. Збліднення кінцівки нижче місця накладання тугої пов'язки означає повне припинення кровообігу.
Найнебезпечніша для здоров'я людини артеріальна кровотеча, бо може призвести до втрати такої кількості крові, що буде не сумісною з життям. Притиснути артерію пальцями до кісток або поверхні суглобів, з метою зупинки кровотечі, можна за будь-яких обставин. Притискання проводиться не в рані, а вище — ближче до серця, перед накладанням джгута або пов'язки. Щоб уміло й швидко зупинити кровотечу цим способом, потрібно добре знати місця притискання артерій. Знаходять артерію за пульсом, притискають її до найближчих кісток вище місця поранення, до припинення пульсу і зупинки кровотечі.
Розміщення головних артерій людини. (а) і місця їх притискання (б): 1 — стегнова; 2 — плечова; З — підключична; 4 — вилична; 5 — сонна; 6 — пахова; 7 — ліктьова; 8 — променева; 9 — передня високогомілкова
Венозна Накласти у здавлююч пов'язку теріальна Ар нути Перетис артерію гут и дж Накласт
Коли поранено обличчя, слід притиснути такі судини: на лобі — вискову артерію спереду від вуха; якщо рана на підборідді або щоці — зовнішню щелепну артерію; при пораненні шиї або голови — сонну артерію збоку від гортані до хребта.
Накладання тиснучої пов’язки на рану, що кровить. Підсилює тиск тканин та стискає просвіт пошкодженої судини. Застосовується зазвичай після того, як кровотечу припинено яким-небудь іншим, більш швидким способом. Тиснучу пов’язку накладають за допомогою бинта, серветок та тиснучого предмету, використовуючи індивідуальний перев’язочний пакет або трикутну хустинку. В усіх випадках бинтом або хустинкою на рані туго фіксується стерильний перев’язочний матеріал. Якщо пов’язка просіклась кров’ю, міняти її не слід, а тільки підбинтувати зверху, підсиливши тиск. За допомогою тиснучої пов’язки можна зупинити практично будь-яку кровотечу.
Зупинка кровотечі максимальним згинанням кінцівок Спосіб заснований на максимальному згинанні кінцівки в суглобі, розташованому вище рани (в результаті чого стискається магістральна судина), та послідуючій фіксації кінцівки в цьому положенні бинтом, паском або іншого матеріалу (можна використовувати завернутий рукав або штанину).
При кровотечах із ран стегна, гомілки і стопи притискають стегнову артерію.
Техніка накладання джгута. *Джгут -є еластичною гумовою смужкою або трубкою, до одного з кінців якої прикріплений ланцюжок, до іншого — гачок, використовувані для закріплення джгута. Як імпровізований джгут можна використовувати будь-яку міцну гумову трубку або смужку завдовжки до 1, 5 м. 1. Захистити шкіру м'якою прокладкою з бинта або з любої іншої тканини (також можна прямо на одежу попередньо розправивши її зморшки). 2. Джгут не накладається в середній третій плеча та в верхній третині гомілки - небезпека травмування променевого та малогомілкового нервів. 3. Перед накладанням джгута кінцівки підіймають (щоб створити відтік крові).
4. Джгут накладається; проксимальніше рани як можна ближче до неї, без надмірного затягування до зупинки кровотечі з рани та зникнення пульсу на периферичних артеріях. 5. Джгут повинен бути помітним на хворому. Про час накладання його роблять відмітку на папері і підкладають її під тур джгута або кладуть в кишеню хворого. 6. У літній час тривалість перебування джгута на кінцівці не повинна перевищувати 2 години у зимній 1 годину. Забороняється поверх джгута накладати пов’язки, закривати його одягом, косинками.
Скачать презентацию Способи тимчасової і остаточної зупинки кровотечі
random-131025184720-phpapp02 (1).pptx