Співпраця України з Міжнародним Валютним Фондом Відомості

Співпраця України з Міжнародним Валютним Фондом

*Відомості про МВФ

Міжнародний Валютний Фонд (International Monetary Fund, МВФ) є міжнародною фінансовою організацією, засноване 29 ма державами. Фонд має статус спеціалізованої установи ООН. До її складу входять 188 країн. Штаб-квартира знаходиться в Вашингтоні (округ Колумбія). Згідно зі Статутом Фонду його кредити спрямовуються на підтримку курсу національної валюти, міжнародних резервів держави та активних позицій платіжного балансу. Отримувачами кредитів МВФ є центральні банки країн, які зараховують їх у свої міжнародні резерви і використовують виключно для інтервенцій на валютному ринку для вказаних цілей. Формування ресурсів МВФ відбувається шляхом внесення державою коштів до уставного капіталу Фонду відповідно до її квоти та за рахунок позичених коштів.

У загальному вигляді мета МВФ, визначена в ст. І Статуту Фонду регулювання валютнокредитних відносин країнчленів надання їм допомоги при дефіциті платіжного балансу шляхом надання коротко- і середньострокових кредитів в іноземній валюті. Мета створення: розвитку і гармонійному зростанню міжнародної торгівлі, що має стимулювати розвиток виробничих ресурсів, встановлення і підтримку високого рівня зайнятості та збільшення реально* го прибутку встановленню і підтримці багатосторонньої системи розрахунків за поточними операціями.

Рада керуючих Міжнародний валютний і фінансовий комітет Виконавча рада Комітет з розвитку Вищий керівний орган МВФ — Рада керуючих (Board of Governors), в якій кожна країна-член представленакеруючим і його заступником. Зазвичай це міністри фінансів або керівники центральних банків. До повноважень Ради належить — вирішення ключових питань діяльності Фонду: внесення змін до Статей Угоди, прийняття і виключення країн-членів, визначення і перегляд їх часток в капіталі, вибори виконавчих директорів. Керуючі збираються на сесії зазвичай один раз на рік, але можуть проводити засідання, а також голосувати через пошту в будь-який час. Міжнародний валютний і фінансовий комітет МВФК (International Monetary and Financial Committee, IMFC) відіграє важливу роль в організаційній структурі МВФ. З 1974 р. до вересня 1999 р. його попередником був Тимчасовий комітет з питань міжнародної валютної системи. Він складається з 24 керуючих МВФ і збирається на сесії два рази на рік. Цей комітет є дорадчим органом Ради керуючих і не має повноважень для прийняття директивних рішень. Але він виконує важливі функції: спрямовує діяльність Виконавчої ради; формує стратегічні рішення, які відносяться до світової валютної системи і діяльності МВФ; вносить на розгляд Раді керуючих пропозиції про внесення поправок до статей Угоди МВФ. Схожу роль відіграє також Комітет з розвитку — Об'єднаний міністерський комітет Рад керуючих Світового Рада керуючих делегує більшість своїх повноважень Виконавчій раді (Executive Board), тобто директорату, який несе відповідальність за ведення справ МВФ, які включають широке коло політичних, оперативних і адміністративних питань, а саме надання кредитів країнам-учасникам і здійснення нагляду за їх політикою валютного курсу. Виконавча рада складається з 24 директорів, 5 з яких призначаються країнами з найбільшими квотами: США, Німеччиною, Японією, Великою Британією та Францією. Рада засідає три рази на тиждень та керує поточною діяльністю Фонду, у тому числі й розподілом кредитів країнам-учасницям. Крім того до повноважень Виконавчої ради МВФ Комітет з розвитку є спільним органом МВФ та ЄБРР, що займається питаннямищодо надання коштів країнам, що розвиваються. Комітет складається з 24 членів — міністрів фінансів країнучасниць. Основною функцією комітету є підготовка аналітичних доповідей стосовно цих країн та надання рекомендації Раді керуючих МВФ та ЄБРР.

Функції МВФ Офіційні цілі МВФ сприяння міжнародній співпраці в грошовій політиці «сприяти міжнародній співпраці в валютно-фінансовій сфері» розширення світової торгівлі «сприяти розширенню і збалансованому росту міжнародної торгівлі» в інтересах розвитку виробничих ресурсів, досягнення високого рівня зайнятості і реальних доходів держав-членів кредитування «забезпечити стабільність валют, підтримувати упорядковані співвідношення валютної системи серед держав-членів» і не допускати «знецінення валют з метою отримання конкурентних переваг» ; стабілізація грошових обмінних курсів надавати допомогу в створенні багатосторонньої системи розрахунків між державами-членами, а також в ліквідації валютних обмежень тимчасово надавати державам-членам засоби в іноземній валюті, з метою «виправлення порушення рівноваги їх платіжного балансу» .

Відсутність будьякої відповідальності за неправильні рішення Надання коштів за кредитами "не у ті галузі виробництва" держави Втручання у внутрішню політику держав чимало країн потрапляють у "Боргову яму" Критика Безпосередня підконтрольність владі США Зависокі відсоткові ставки за якими надаються кредити

Україна стала членом МВФ у 1992 р. відповідно до Закону України "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду. Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій", який було прийнято 3 червня 1992 р. Уданий час квота України у Фонді складає 1 млрд 372 млн СПЗ. Розмір квот для кожної країни-члена встановлюється на підставі її ваги у світовій економіці. При розрахунках квот застосовується спеціальна формула, що являє собою середньозважене значення ВВП (50%), відкритості (30%), економічної мінливості (25%) та міжнародних резервів (5%). Квоти виражаються в спеціальних правах запозичення (СДР, від англ. special drawing rights), розрахунковій одиниці Фонду. Найбільша сума квот припадає на США, Японію, Німеччину, Велику Британію та Францію. Частка 25 найбільш розвинутих країн становить близько 63%. З 1994 р. співпрацю України з МВФ було активізовано за такими програмами, як: STF, Stand-by та "Механізм розширеного фінансування'4 (EFF), кошти за ними в основному направляються на фінансування дефіцитів платіжного та торговельного балансів країни. Важливим напрямом використання кредитів МВФ є також формування валютних резервів. Зокрема, за рахунок кредитів МВФ Україні вдалось успішно провести грошову реформу та ввести конвертованість гривні за поточними операціями.

Кожні п'ять років квоти переглядаються у зв'язку з тим, що змінюється місце країни у світовій економіці. Загальний перегляд квот дозволяє МВФ оцінити адекватність квот відносно потреб держави-члена у фінансуванні її платіжного балансу та її здатності самостійно забезпечити цю потребу. Розподіл квот дозволяє збільшити квоти країн-учасниць з урахуванням зміни їхнього місця в світовій економіці. Запозичені кошти МВФ у своїй діяльності використовує й запозичені кошти. Фонд користується кредитом групи десяти в межах 17 млрд. СДР. Фонд також одержує позики центрального банку і скарбниці Саудівської Аравії та деяких інших країн. Загальна сума позик не повинна перевищувати 60% загального обсягу квот.

У співробітництві України з МВФ в межах кредитних програм можна виділити кілька етапів. Перший етап (1994 -1995 роки). У цей період України було надано фінансову допомогу у вигляді системної трансформаційної позики на суму 498, 7 млн. СПЗ(спеціальні права запозичення) (763. 1 млн. дол. США. ) для підтримки платіжного балансу України. Другий етап (1995 -1998 роки). Україна отримала від МВФ кредити на загальну суму 1318, 2 млн. СПЗ. (1 935 млн. дол. США. ) за трьома річними програми „Стенд-бай”. Головною метою цих кредитів була підтримка курсу національної валюти і фінансування дефіциту платіжного балансу України. Третій етап (1998 -2002 роки). Впровадження Програми розширеного фінансування (EFF-Extended Fund Facility), яка передбачає надання Україні кредиту на загальну суму 2, 6 млрд. дол. США У рамках Програми EFF Україна отримала 1. 193, 0 млн. СПЗ (1. 591, 0 млн. дол. США. ), які були спрямовані на поповнення валютних резервів Національного банку України.

Четвертий етап (2002 -2008 роки). Наприкінці 2002 року Кабінет Міністрів України серед прийнятних форм подальшого співробітництва України з МВФ на безкредитній основі обрав програму “попереджувальний стенд-бай”, яка була затверджена 29 березня 2004 року Радою Директорів МВФ. Угода була укладена строком на 12 місяців, і фактично надавала можливість отримати від МВФ зарезервований кредит у сумі, еквівалентній 411, 6 млн. СПЗ, що складав близько 600 млн. дол. США. (30 відсотків квоти України), у випадку погіршення ситуації з платіжним балансом або валютними резервами країни. Враховуючи деякі ризики впровадження програми в березні 2005 року програму було завершено. У період з 2005 по 2008 роки співробітництво України з МВФ було сконцентровано у сфері технічної допомоги. Цей підхід відповідав тезам, висловленим Президентом України: «В майбутнє-без боргів» , які стверджували про необхідність поступового перенесення центру ваги у співробітництві з МВФ у площину безкредитних стосунків, узгодження головних параметрів макроекономічної політики з тенденціями та прогнозами розвитку світової кон’юнктури, з динамікою і напрямами світових фінансових та інвестиційних потоків та поглиблення координації у сфері валютної політики.

П’ятий етап (2008 – 2012 роки ). У зв’язку із несприятливою ситуацією на світових фінансових ринках, втратою взаємної довіри фінансових інститутів по всьому світу, виникненням стурбованості стосовно ризиків розповсюдження недовіри з країн-партнерів, а також невизначеністю перспектив світової економіки, Україна постала перед необхідністю отримати підтримку з боку міжнародних фінансових організацій, зокрема, Міжнародного валютного фонду. Враховуючи зазначене, 15 жовтня 2008 року Українська Сторона запросила до Києва комісію МВФ для проведення консультацій з питання про залучення Україною ресурсів Фонду в рамках програми співробітництва «Стенд-бай» . Наприкінці роботи місії з експертами МВФ було досягнуто домовленості щодо сум та умов залучення коштів. Пропозиція-запит України з цього питання була розглянута та підтримана Радою Директорів МВФ 5 листопада 2008 року. Графік вибірки коштів Україною був розрахований на два роки із загальним обсягом фінансування в 802% від квоти України в МВФ, або 11 млрд. СПЗ (приблизно 16, 4 млрд. дол. США). Після погодження параметрів програми 3 млрд. СПЗ були в терміновому порядку зараховані до золотовалютних резервів Національного банку України.

В рамках цієї програми «Стенд-бай» Україна отримала три транші загальним обсягом 7 млрд. СПЗ (10, 6 млрд. дол. США). Частина другого траншу у розмірі 1, 5 млрд. доларів США та третій транш у повному обсязі були спрямовані безпосередньо до Державного бюджету України. 28 липня 2010 року Україна ухвалила нову спільну з МВФ програму «Стендбай» на загальну суму 10 млрд. СПЗ (15, 1 млрд. дол. США), строком на 2, 5 роки, скасувавши Угоду «Стенд-бай» , затверджену в листопаді 2008 року у тому числі усі транші, що ще залишилися відповідно до тієї Угоди. 2 серпня 2010 року Україна отримала перший транш згідно нової програми у розмірі 1 250 млрд. СПЗ (1, 89 млрд. дол. США), з них до бюджету направлено 675 млн. СПЗ (1, 022 млрд. дол. США). 10 грудня 2010 року було завершено перший перегляд програми та підписано новий лист про наміри. Після виконання українською стороною попередніх заходів, Рада Директорів 22 грудня поточного року прийняла рішення про завершення перегляду програми. Результатом завершення перегляду програми Радою Директорів МВФ стало виділення траншу у розмірі 1 млрд. СПЗ (близько 1, 5 млрд. дол. США), з яких 1 млрд. дол. США надійшов на підтримку державного бюджету.

З 24 жовтня по 4 листопада 2011 року в Україні перебувала Місія Європейського департаменту МВФ з метою завершення другого перегляду спільної з МВФ програми «Стенд бай» . За результатами роботи Місії було підготовлено проект Листа про наміри Уряду України і Національного банку України до Міжнародного валютного фонду. Однак, у процесі узгодження Листа про наміри виникли питання щодо переліку попередніх заходів в рамках програми. На даний час Міністерство фінансів проводить переговори з постійним представником МВФ в Україні паном Максом Альєром щодо переліку попередніх заходів

З 17 травня по 28 травня поточного року в м. Києві перебувала місія Європейського Департаменту МВФ консультацій за Статтею IV Статей Угоди МВФ. У ході зустрічей з фахівцями зацікавлених міністерств та відомств обговорювались питання економічної та фінансової ситуації в Україні, а саме: фіскальний прогноз на 2012 та 2013 роки; надходження до бюджету у 2012 та 2013 роках; видатки у 2012 році; реформи державного адміністрування-останні ініціативи та плани, динаміка заробітних плат у державному секторі; доходи та видатки Пенсійного фонду України у 2012 році; плани Уряду щодо приватизації на ІV квартал 2012 року та 2013 рік; відшкодування ПДВ; плани Уряду України щодо запозичень на ІV квартал 2012 року та на 2013 рік; розвиток економічних процесів за останній період, результати за I квартал 2012 року, прогноз на 2012 -2017 роки; фінансовий стан НАК «Нафтогаз України» у 2012 та 2013 роках; плани щодо формування ціни на газ та житлово-комунальні послуги; фінансове становище газорозподільчих підприємств та плани щодо встановлення оплати послуг; перспективи розвитку валютного ринку України, поступове згортання дії Постанови № 109; монетарна політика на II-IV квартал, зміцнення бази провадження монетарної політики; стратегія вирішення питання проблемних позик, слабкі банки; законодавчі ініціативи у фінансовому секторі; динаміка платіжного балансу за останній період, перспективи та ризики на 2012 та 2013 роки, основні припущення щодо платіжного балансу на 2012 рік; проекти в рамках ЄВРО 2012; бюджет ЄВРО 2012.

За результатами зустрічей експертами місії Європейського Департаменту МВФ було відмічено прогрес із забезпечення підтримки економічної стабільності, проведення Урядом України Пенсійної реформи і ухвалення нового Митного кодексу, також позитивним для суспільства відмічено низький рівень інфляції, який підтримується монетарною політикою Національно банку України. Окрім цього було наголошено на тому, що Уряд України сформулював важливу мету - досягнення енергетичної незалежності. Збільшення тарифів на газ і опалення для населення є важливою складовою для досягнення цієї мети. Рекомендацією місії є здійснення суттєвого підвищення тарифів і проведення регулярних підвищень у майбутньому в рамках розписаного у часі плану зі скасування субсидій. Іншою рекомендацією було виділення більше коштів в контексті надання грошової підтримки найбіднішим верствам населення для відшкодування їх зростаючих платежів. На думку експертів місії, підняття цін сприятиме зниженню дефіциту НАК «Нафтогаз України» , зменшенню імпорту і можливості вивільнення ресурсів для інвестування у національне виробництво та забезпеченню ефективного використання енергетичних ресурсів. З метою покращення бізнес-клімату експерти місії закликали Уряд встановити та дотримуватися чітких правил в процесі регулювання бізнесу та адміністрування податків.