СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ 1 Головко І А Відмежування

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Головко І. А. Відмежування жорстокого поводження з тваринами від незаконного полювання // Часопис Хмельницького університету управління та права : Університетські наукові записки. – 2008. – № 3. 2. Дзундза В. В. Суб’єкт втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність // Право і безпека. – 2004. – Т. 3 – № 4. 3. Кузнецов В. В. Особливості кримінально правого захисту документів Національного архівного фонду // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – 2007. – № 6. 4. Кузнецов В. В. Визначення суб’єкта групового порушення громадського порядку // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. – Серія: Право. – 2009. – № 841. – Вип. 1 (5). 5. Кузнецов В. В. Правові передумови встановлення кримінально правого захисту документів Національного архівного фонду // Вісник Академії адвокатури України. – К. : Видавничий центр Академії адвокатури України, 2009. – число 1 (14). 6. Ландіна А. В. Моральність як об’єкт кримінально правового захисту / А. В. Ландіна // Вісник правознавства та правоохоронної діяльності. – 2003. – № 3. 7. Налуцишин В. Питання кваліфікації хуліганства // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 7. 8. Олійничук Р. П. Визначення окремих ознак об’єктивної сторони групового порушення громадського порядку // Митна справа. – 2010. – № 1 (67). – Ч. 2. 9. Налуцишин В. В. Кримінальна відповідальність за хуліганство (ст. 296 КК України): Монографія. – Х. : Харків юридичний, 2009. – 252 с. 10. Кузнецов В. В. Злочини проти громадського порядку та моральності: Практ. посіб. – К. : Вид. ПАЛИВОДА А. В. , 2007. – 160 с. 11. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2004 р. № 2 „Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність”. 12. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 р. № 10 „Про судову практику у справах про хуліганство”. 13. Копотун І. М. Порушення громадського порядку: кримінально правовий аспект // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – 2010. – № 2 (69). 14. Одайник Б. Ознаки об’єктивної сторони злочину знищення, руйнування або пошкодження пам’яток–об’єктів культурної спадщини // Вісник прокуратури. – Київ, 2009. – № 12. 15. Олійничук Р. П. Визначення окремих ознак об’єктивної сторони групового порушення громадського порядку // Митна справа. – 2010. – № 1 (67). –Ч. 2. – С. 239 243.

Тема XIIІ. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ Злочини проти громадського порядку та моральності це передбачені розділом ХІІ Особливої частини КК суспільно небезпечні діяння, які посягають на громадський порядок у різних сферах забезпечення життєдіяльності людей і моральні основи життя суспільства Громадськ ий порядок Сукупність суспільних відносин, що забезпечують нормальні умови життя людей у різних сферах суспільно корисної діяльності, відпочинку, побуту і нормальної діяльності підприємств, установ та організацій у цій сфері Суспільна моральніст ь Погляди, уявлення і правила, що визначають поведінку, духовні та моральні якості, необхідні людині в суспільстві, та відповідні правила, що визначають умови нормального громадського життя людей Злочини проти громадського порядку Групове порушення громадського порядку (ст. 293) Масові заворушення (ст. 294) Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку (ст. 295) Хуліганство (ст. 296) Стаття 293. Групове порушення громадського порядку Злочин невеликої тяжкості Об’єкт злочину Порядок поведінки груп людей в громадських місцях Організація групових дій, що Об’єктивна сторона злочину призвели До грубого порушення громадського порядку Суттєвого порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації Активна участь у таких діях

Організація групових дій Активна участь у групових діях Підготовка, підшукування осіб для участі у групових діях, заклики до грубого порушення громадського порядку, керівництво групою під час порушень громадського порядку та ін. Вчинення протиправних дій під час порушення громадського порядку (блокування транспортних шляхів або підприємств, установ чи організацій, заклики до громадян не виконувати розпорядження органів державної влади тощо) у складі групи із трьох і більше осіб, які спільно порушують громадський порядок Суттєве порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації має місце, якщо вчинення вказаних групових дій призвело до тимчасового припинення нормальної діяльності підприємства, установи чи організації (наприклад, блокування підприємств з метою недопущення їх працівників на свої робочі місця та ін. ) або транспорту (наприклад, припинення, руху громадського транспорту — трамваїв, тролейбусів, автобусів, поїздів залізниці чи метрополітену та ін. ) Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь якої злочинної дій Грубе порушення громадського порядку – недотримання встановлених правил поведінки у громадських місцях Суб’єктивна сторона злочину Вина у формі прямого умислу: винна особа усвідомлює, що вона організує чи бере активну участь у групових діях, які грубо порушують громадський порядок, і бажає цього Суб’єкт злочину Організатори і активні учасники групового порушення громадського порядку, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років Стаття 294. Масові заворушення Об’єкт злочину Основний: Громадський порядок у сфері нормального функціонування державних і громадських структур, нормальний ритм суспільного життя, роботи і спокою людей; додатковий: життя та здоров‘я особи, конституційні права людини і громадянина, власність, порядок управління Суспільна небезпечність масових заворушень полягає у створенні небезпеки для життя і здоров’я громадян погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя

Ч. 1 – тяжкий злочин Об’єктивна сторона злочину Організація масових заворушень, що супроводжувалися Насильством над особою Підпалами Погромами Знищенням майна Захопленням будівель або споруд Насильницьким виселенням громадян Опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя Активна участь у масових заворушеннях Масові заворушення участь значної кількості людей; дії юрби скеровані не проти окремого потерпілого (підприємства, організації, особи), а мають спрямованість проти існуючого правопорядку, що виражається в протистоянні законним органам державної влади, і зовнішнім проявом цього є насильство над людьми, погроми, підпали, знищення майна та інші дії; кількість учасників заворушення не обмежена, до них можуть приєднуватися інші учасники, а окремі від них відходити Організація масових заворушень діяльність, спрямована на підшукування і підготовку осіб для участі в масових заворушеннях, а також керівництво такими діями, що направлені на збудження у людей негативного ставлення до законної влади та існуючого в державі правопорядку і громадської безпеки та на підбурювання натовпу для вчинення насильства над правослухняними громадянами, погромів, підпалів, знищення майна, озброєного опору представникам влади, захоплення будівель або споруд, насильницького виселення громадян Перебування у натовпі без участі у вчиненні вказаних вище суспільно небезпечних дій не утворює складу злочину Насильство Всі можливі форми насильницьких дій — нанесення ударів, побоїв, тілесних ушкоджень, мордування, незаконне позбавлення волі, незаконне введення в організм іншої особи проти її волі наркотичних засобів, грабіж, поєднаний з насильством, розбій тощо Погроми, підпали і знищення майна — це способи приведення майна у стан повної непридатності для використання або його пошкодження (руйнування приміщень, що займають державні чи громадські установи, приватні власники та ін. ) Насильницьке виселення громадян Протиправне і незаконне позбавлення права проживати в наданому чи їм належному на законних підставах жилому приміщенні

Захоплення будівель і споруд - протиправний насильницький доступ у приміщення і його зайняття повністю чи частково ( відкрито, таємно чи з використанням обману, з подоланням перешкод або опору чи без нього) з метою, перешкоджання чи виключення можливості їх використання законним власником чи користувачем за функціональним призначенням Опір представникам влади - активна протидія співробітникам міліції, СБУ, військовому патрулю, вартовому, депутату та іншим представникам влади, що мають право застосовувати примусові заходи до правопорушників; може здійснюватись із застосуванням вогнепальної чи холодної зброї або інших предметів (палиці, каміння, металевих прутів тощо) У масових заворушеннях — це безпосередня участь осіб в насильстві над іншими громадянами, в погромах, Активна участь підпалах, озброєному опорі представникам влади Злочин вважається закінченим, коли дії по організації масових заворушень призвели до вчинення діянь або до спроби їх вчинення Кваліфікуючі ознаки злочину До інших тяжких наслідків Ч. 2 – Ті самі дії, якщо вони призвели особливо тяжкий злочин Загибель людей Інші тяжкі наслідки До загибелі людей Заподіяння смерті одній чи кільком особам Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній чи більше особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом чи більше особам, значних матеріальних збитків юридичним чи фізичним особам Особливості кваліфікації окремих випадків вчинення злочину Умисне знищення або пошкодження чужого майна під час масових заворушень, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загально небезпечним способом, або заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах Умисне вбивство, безпорядків вчинене учасником масових Посягання на життя працівників правоохоронних органів під час вчинення масових заворушень ч. 2 ст. 294, ч. 2 ст. 194 ч. 2 ст. 294, ст. 115 ч. 2 ст. 294, ст. 348

Відмежування злочинів Ст. 294 Ст. 293 Безпосереднє вчинення погромів, підпалів та інших подібних дій, що може дезорганізувати і навіть паралізувати на якийсь час діяльність органів влади та управління, створюючи загрозу для громадської безпеки Дії, які лише грубо порушують громадський порядок, можуть виходити не із натовпу, а від окремої групи людей і не супроводжуються погромами, руйнуванням, підпалами та іншими подібними діями Суб’єктивна сторона злочину Вина у формі прямого умислу: винна особа усвідомлює, що вона організує чи бере участь у масових заворушеннях, і бажає цього Суб’єкт злочину Загальний: особа, що досягла 16 річного віку

Стаття 296. Хуліганство Основний об’єкт злочину додатковий об’єкт Ч. 1 – Хуліганство злочин невеликої тяжкості Основний: громадський порядок як сукупність суспільних відносин, які забезпечують громадський спокій, нормальні умови праці, побуту і відпочинку людей Здоров‘я, честь, гідність особи, право власності Об’єктивна сторона злочину Грубе порушення громадського порядку З мотивів явної неповаги до суспільства Що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом Грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства лише таке порушення, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом Явна неповага до суспільства (мотиви дій винного) очевидна, демонстративна зневага винного до встановлених у суспільстві правил поведінки Вчинення з особливою зухвалістю злочинне порушення громадського порядку: що виявляє явну неповагу до суспільства і супроводжується, насильством із заподіянням тілесних ушкоджень або знущанням над особою, нанесенням їй побоїв або мордуванням, катуванням особи; — діє тривалий час і вперто не припиняється; — пов’язане зі знищенням чи пошкодженням чужого майна, зривом масового заходу (концерту, зборів, випускного вечора тощо), порушенням нічного відпочинку людей, тимчасовим припиненням нормальної діяльності підприємства, установи, організації чи громадського транспорту тощо

Вчинення з винятковим цинізмом хуліганські дії, що супроводжуються демонстративною неповагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад проявом безсоромності (непристойні рухи тіла, публічне оголення і демонстрування статевих органів, публічне вчинення добровільного статевого акту тощо), знущанням над хворими, старими, особами, які знаходяться в безпорадному стані Громадські місця спільного проживання, праці, відпочинку, Місце а також спілкування людей з метою задоволення різноманітних злочину життєвих потреб; за необхідних умов – квартири та інше помешкання особи Кваліфікуючі ознаки злочину Ч. 2 – злочин середньої тяжкості Ті самі дії, вчинені групою осіб Ч. 3 Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони злочин середньої тяжкості Були вчинені особою, раніше судимою за хуліганство Представникові влади Пов’язані з опором Представникові громадськості, який виконує обов’язки з охорони громадського порядку Іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії Ч. 4 Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені – тяжкий злочин Із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень Опір Активна протидія представникові влади чи представникові громадськості, які виконують свій службовий або громадський обов’язок щодо охорони громадського порядку, або громадянинові, який присікає хуліганські дії Громадянином, який присікає хуліганські дії, може бути як сам потерпілий від хуліганства, так і стороння особа. Присіканням хуліганства не можуть бути визнані умовляння потерпілого або вимоги сторонньої особи припинити хуліганство, оскільки припинення злочинних дій в такому випадку залежить лише від винної особи

Інші предмети, спеціально пристосовані для нанесення тілесних ушкоджень такі, які були прилаштовані для вказаної мети раніше або під час вчинення хуліганських дій (шляхом відбиття горловини від пляшки, відривання стовпчика огорожі тощо), а також предмети, які хоча й не піддавались попередній обробці, але були спеціально підготовлені винним для цієї ж мети Суб’єктивна сторона злочину Вина у формі прямого умислу: винний усвідомлює, що грубо порушує громадський порядок з особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, і бажає вчинити це діяння; Мотиви явної неповаги до суспільства Суб’єкт злочину Осудна особа, якій на момент вчинення злочину виповнилося 14 років Злочини проти моральності Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого (ст. 297) Незаконне проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини (ст. 298) Знищення, пошкодження або приховування документів чи унікальних документів Національного архівного фонду (ст. 298 1) Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискредитацію (ст. 300) Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів (ст. 301) Створення або утримання місць розпусти і звідництво (ст. 302) Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією (ст. 303) Стаття 297. Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого злочин середньої тяжкості Об’єкт злочину Суспільні відносини, пов’язані із збереженням пам’яті про померлих

Стаття 301. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів Об’єкт злочину Нормальний духовний і культурний рівень життя кожної особи; нормальний фізичний та психічний розвиток особи, внаслідок чого може мати місце викривлене уявлення про інтимні стосунки між людьми, зневажання прав і свобод жінки, особливо її честі та гідності Предмет злочину Твори будь які друковані або рукописні матеріали (вірші, оповідання, романи, фільми, листівки, малюнки, емблеми, фотографії тощо), зображення або інші предмети порнографічного характеру; будь яке відтворення за допомогою спеціальних приладь або барвників, пристосоване виключно для зорового сприйняття людини Інші предмети порнографічного характеру — скульптури, різьблення тощо. Порнографією є відтворення статевого акту, що реально відбувається, та іншого статевого спілкування у всіх фізіологічних подробицях виключно з метою збудження поза контекстом стосунків між людьми, як правило, не мають ніякої культурної та художньої цінності, змістовного й естетичного навантаження, характеризуються примітивним сюжетом або взагалі його відсутністю Ч. 1 – злочин невеликої тяжкості Об’єктивна сторона злочину Ввезення в Україну творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру з метою збуту Розповсюдження або їх виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою Їх збут чи розповсюдження Примушування до участі в їх створенні

Злочин є закінченим з моменту вчинення злочинного діяння у будь якій формі (формальний склад злочину) Кваліфікуючі ознаки злочину Щодо кіно та відеопродукції, комп’ютерних програм порнографічного характеру Ч. 2 Ті самі дії, вчинені злочин середньої тяжкості Збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру Повторно (ст. 32 КК) Ч. 3 Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені Тяжкий злочин За попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28 КК) З отриманням доходу у великому розмірі Вчинені щодо творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію Ч. 4 Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті тяжкий злочин Примушування неповнолітніх до участі у створенні творів, зображень або кіно та відеопродукції, комп’ютерних програм порнографічного характеру Повторно (ст. 32 КК) Ч. 5 Дії, передбачені частиною четвертою цієї статті особливо тяжкий злочин За попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28 КК) З отриманням доходу у великому розмірі Суб’єктивна сторона злочину Вина у формі прямого умислу щодо злочинного діяння Мета — збут або розповсюдження порнографічних предметів Суб’єкт злочину Загальний: особа, яка досягла 16 річного віку

Стаття 302. Створення або утримання місць розпусти і звідництво Об‘єкт злочину Основні принципи суспільної моральності у сфері статевих стосунків Об‘єктивна сторона злочину Створення або утримання місць розпусти (діяння) Ч. 1 – злочин невеликої тяжкості Звідництво для розпусти (діяння) Вчинення розпусних дій безладне статеве спілкування природним або неприродним способом для задоволення статевої пристрасті за гроші, інші матеріальні цінності, а також предмети натурального обміну та безоплатно Створення та утримання всі аспекти функціонування місць розпусти (від пошуку відповідного приміщення до оснащення його меблями, посудом, предметами інтимної гігієни тощо) Місце розпусти — будь які приміщення або їх частини в будівлях промислово виробничого, комунально побутового та іншого службового призначення, в навчально виховних, медичних, торгівельних закладах, місцях розваг та ігорного бізнесу, масажних салонах, перукарнях, лазнях, жилих будинках, готелях, кемпінгах, будинках і таборах відпочинку, пансіонатах, санаторіях, інших лікувально профілактичних оздоровчих установах, наметових містечках, трейлерах, автомашинах, кіосках, сараях, землянках тощо, якщо їх пристосовано для заняття проституцією та вчинення розпусних дій Звідництво Посередницькі послуги по підшуканню осіб, які бажають задовольнити свої статеві пристрасті, і зведенню їх з тими, хто може надати сексуальні послуги Кваліфікуючі ознаки злочину з метою наживи Ч. 2 Ті самі дії, вчинені Злочин середньої тяжкості особою, раніше судимою за цей злочин вчинені організованою групою (ч. 3 ст. 28 КК) Ч. 3 Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті Тяжкий злочин Суб’єкт злочину Вчинені із залученням неповнолітнього Загальний: осудна особа, яка досягла 16 річного віку

Суб’єктивна сторона злочину Вина у формі умислу: особа усвідомлює суспільну небезпечність вчинюваних нею дій, які дістають вияв в утриманні місць розпусти або звідництві для розпусти, і бажає їх вчиняти Стаття 303. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією Основні принципи суспільної моральності у сфері статевих стосунків Об‘єкт злочину Ч. 1 злочин невеликої тяжкості Об’єктивна сторона злочину (діяння) Втягнення особи в заняття проституцією Примушування її до заняття проституцією з використанням Обману Шантажу Уразливого стану цієї особи Із застосуванням або погрозою застосування насильства Сутенерство Проституція Втягування в заняття проституцією Систематичність випадкових, позашлюбних сексуальних зносин з різними партнерами (клієнтами), що не ґрунтується на особистих уподобаннях і відчуттях, та попередня домовленість про оплату (ціна може попередньо й не називатись) Схилення, силування, спонукання осіб жіночої та чоловічої статі до систематичної торгівлі своїм тілом Не утворює злочину у формі втягнення схилення до разового вступу в сексуальні відносини за плату, що не вважається втягненням у заняття проституцією Примушування до заняття проституцією вимога на виконання (невиконання) певних дій (різновидом є професійні обов’язки проститутки), що мають спрямованість на задоволення за плату статевих потреб, бажань і фантазій клієнта

Обіцянки надати роботу (у масажному салоні, нічному клубі, вар’єте тощо) при справжніх намірах винного використати жінку (чоловіка) для заняття проституцією Обман Погрози повідомити зацікавленим особам, наприклад батькам, чоловіку (дружині), державним, громадським чи іншим організаціям, приватним особам (сусідам, співробітникам та ін. ), відомості, що паплюжать особистість потерпілої (потерпілого), намір оприлюднити як правдиві факти і відомості, так і наклепницькі вигадки Шантаж Насильство Заподіяння тілесних ушкоджень, побоїв, незаконне позбавлення волі, зґвалтування, інші насильницькі дії Погроза застосування насильства Залякування потерпілої особи заподіянням фізичної шкоди Сутенерство – дії особи, спрямовані на втягнення (примушування) до заняття проституцією, подальша експлуатація у сфері надання сексуальних послуг, здійснення опіки та контролю такої діяльності, захист від будь яких посягань з боку третіх осіб, з метою отримання прибутків Втягнення в заняття проституцією чи примушування до заняття проституцією є закінченим злочином з моменту вчинення діянь (формальний склад злочину) Ч. 2 – Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені тяжкий злочин Кваліфікуючі ознаки злочину Щодо кількох осіб Повторно (ст. 32 КК) За попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28 КК) Службовою особою з використанням службового становища Особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності Ч. 3 – Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені тяжкий злочин Ч. 4 – Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені особливо тяжкий злочин Щодо неповнолітнього Організованою групою (ч. 3 ст. 28 КК) Щодо малолітнього Якщо вони спричинили тяжкі наслідки

Тяжкі наслідки Самогубство особи, яка втягнута у проституцію або примушена до зайняття проституцією, заподіяння їй через необережність смерті чи тяжких тілесних ушкоджень, за раження венеричним захворюванням чи ВІЛ Приклади кваліфікації за сукупністю злочинів в залежності від ознак складу злочину Втягнення, яке супроводжується мордуванням, катуванням, нанесенням потерпілій особі тяжких тілесних ушкоджень ч. 2, 3 ст. 303 і ст. 127, 121 Примушування із застосуванням фізичного насильства, наслідком якого стала смерть особи ст. 303, ст. 115, ч. 2 ст. 121 Торгівля людьми з метою втягнути (примусити) до заняття проституцією особу, котра опинилась в безпорадному стані, потрапила в залежність – ст. 303 та ст. 149 Втягнення (примушування) неповнолітніх із вчиненням стосовно них статевих злочинів – ч. 3 ст. 303 та ч. ч. 1— 4 ст. 152, ч. ч. 1 3 ст. 153, 155 або 156 Відповідальність за втягнення малолітнього чи неповнолітнього в заняття проституцією чи примушування їх до заняття проституцією за ст. 302 має наставати незалежно від того, чи вчинені дії з використанням обману, шантажу, уразливого стану зазначених осіб або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, використанням службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності Суб’єктивна сторона злочину Вина у формі прямого умислу: винна особа усвідомлює, що займається діяльністю, яка заборонена та переслідується законом, і бажає чинити саме так Суб’єкт злочину Загальний: осудні особи як жіночої, так і чоловічої статі, яким виповнилось 16 років Стаття 304. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність Об‘єкт злочину Потерпілі від злочину Суспільні відносини, які забезпечують принцип вільного розвитку особистості, умови нормального розвитку та виховання неповнолітніх Особа, якій на момент втягнення її в антисуспільну діяльність не виповнилося 18 ти років

Ч. 1 Втягнення неповнолітніх Тяжкий злочин У злочинну діяльність У пияцтво Об‘єктивна сторона злочину (діяння) У заняття жебрацтвом Азартними іграми Втягнення неповнолітнього в злочинну діяльність ініціативна поведінка дорослої особи, пов’язана із безпосереднім психічним або фізичним впливом на неповнолітнього і вчинених з метою викликати у нього прагнення взяти участь в одному або кількох злочинах в якості виконавця, співвиконавця або пособника: обіцянкою грошей, подарунків, розваг та ін. ; обманом (неповнолітній, виконуючи прохання дорослих, не усвідомлює, що вчиняє злочин); залякуванням і погрозами заподіяти матеріальну шкоду, ославити в очах однолітків, виключити із середовища повсякденного спілкування (неформальної групи); розпалюванням почуттів помсти, заздрості або інших негідних спонукань; пропозицією або переконуванням вчинити злочин; підкупом, обіцянкою збути викрадене, даванням порад про місце та спосіб вчинення злочину або приховання його слідів; розпиттям спиртних напоїв з неповнолітнім з метою полегшити схилення його до вчинення злочину тощо Втягнення в пияцтво Дії дорослого, що виявилися у неодноразовому (не менше двох разів) спільному з одним й тим же неповнолітнім вживанні спиртних напоїв, придбанні, а також інші дії, спрямовані на спонукання або примушування неповнолітнього до вживання будь яких спиртних напоїв (коньяку, горілки, вина, самогону, пива тощо) Не утворює складу злочину: одночасна разова випивка з кількома підлітками або споювання різних підлітків у різний час, вживання неповнолітнім алкоголю разом з дорослим за власним бажанням чи ініціативною неповнолітнього Втягнення у заняття жебрацтвом Втягненням в азартні ігри Схилення (підмовлення або примушування) неповнолітнього до систематичного випрошування грошей чи інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб; як до самостійного заняття такою антигромадською діяльністю так і залучення його до участі в ній разом з дорослим Схилення особи до систематичної гри на гроші або інші матеріальні цінності: гра на матеріальний інтерес, в якій виграш залежить від випадку повністю або частково; ігри в карти, рулетку, гральні кістки, наперсток тощо Злочин вважається закінченим з моменту вчинення винною особою дій, спрямованих на втягнення неповнолітнього в злочинну або іншу антигромадську діяльність, незалежно від того, чи вчинив неповнолітній злочин або інші правопорушення, зазначені у законі (формальний склад злочину)

Кваліфікуючі ознаки злочину Ч. 2 Ті самі дії, вчинені Тяжкий злочин Щодо малолітньої особи Батьком, матір’ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, або особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого чи піклування про нього Приклади кваліфікації за сукупністю злочинів в залежності від ознак складу злочину Якщо втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність супроводжується заподіянням тілесних ушкоджень, побоями, погрозами вчинити вбивство або іншими діями, що утворюють самостійний склад злочину – ст. 303 та ст. 121, 122, 129 та ін. Втягнення неповнолітнього в заняття злочинною діяльністю, азартною грою, жебрацтвом є способом їх експлуатації з метою отримання наживи, ст. 150, 150 1 та ст. 304 Суб’єктивна сторона злочину Вина у формі умислу: Винний усвідомлює, що своїми діями втягує неповнолітнього (малолітнього) у злочинну діяльність, пияцтво, заняття жебрацтвом, азартними іграми, і бажає так чинити Склад злочину відсутній: якщо дорослий несвідомо допустив присутність неповнолітнього при вчиненні злочину, не маючи мети втягнення його у злочинну або іншу анти суспільну діяльність; якщо неповнолітній не усвідомлює, що може стати учасником злочину чи іншого діяння (при використанні немовляти під час заняття жебрацтвом; при обманному використанні неповнолітнього для виконання дій, що сприяють вчиненню дорослою особою злочину, коли неповнолітній цього не усвідомлює) Суб’єкт злочину Особа, яка на момент вчинення злочину досягла 18 річного віку Винний, який втягнув неповнолітнього, що не досяг віку кримінальної відповідальності, повинен нести відповідальність незалежно від форми його участі в злочині як виконавець даного конкретного діяння та за ст. 304