СПЕКТРАЛЬНИЙ АНАЛІЗ МОНОМЕРІВ ТА ПОЛІМЕРІВ I змістовний

СПЕКТРАЛЬНИЙ АНАЛІЗ МОНОМЕРІВ ТА ПОЛІМЕРІВ

I змістовний модуль. Максимальна кількість балів – 30. II змістовний модуль. Максимальна кількість балів – 20. Підсумковий контроль знань студента проводиться у формі письмового заліку, під час якого може бути отримана максимальна кількість балів – 20. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка складається з семестрової модульної та оцінки за залік і дорівнює 100 балам.

• Рекомендована література • 1. Ю. А. Пентин, Л. В. Вилков „Физические методы исследования в химии” М. : «Мир» . -2003. -683 с. • 2. К. Дж. Ивин «Структурные исследования макромолекул спектроскопическими методами» М. : «Химия» , 1980. • 3. Л. И. Тарутина, Ф. О. Позднякова «Спектральный анализ полимеров» Л. : «Химия» , 1986. -248 с. • 4. Фрэнк А. Бови «ЯМР высокого разрешения макромолекул» М. : «Химия» , 1977. - 456 с. • 5. Л. С. Калинина, М. А. Моторина, Н. И. Никитина, Н. А. Хачапурижзе, Анализ конденсационных полимеров. М. «Химия» , 1984. • 6. Дж. Бранд, Г. Эглинтон “Применение спектроскопии в органической химии» - М. : «Мир» , 1967. • 7. Драго Р. Физические методы в химии. В 2 -х томах. Т. 1, М. , 1981. • 8. Воловенко Ю. М. , Туров О. В. Ядерний магнітний резонанс.

• Додаткова література • 1. H. Gunzler and H. -U. Gremlich. IR Spectroscopy. An introduction. Wiley-VCH Verlag Gmbh, Weinheim, 2002. • 2. Л. А. Козицина, Н. Б. Куплецкая, «Применение УФ -, ИК- и ЯМР-спектроскопии в органической химии, М. , 1979. • 3. Л. Беллами, Инфракрасные спектры сложных молекул, М. 1963. • 4. П. Пейнтер, М. Коулмен, Дж. Кениг, Теория колебательной спектроскопии. Приложение к полимерным материалам. М. «Мир» , 1986. • 5. Симентал Дж. , Мак-Клелан О. Водородная связь. М. , 1964. • 6. Pash H. , Schrepp W. , MALDI-TOF Mass Spectrometry of Synthetic Polymers. Springer, 2003, ISBN 3 -540 -44259 -6.

1. Сучасна класифікація фізичних методів дослідження. 2. Спектральні методи дослідження полімерних матеріалів.

Класифікація фізичних методів: • І. За характером взаємодії речовини з полем, випромінюванням або потоком частинок: оптична та радіоспектроскопія, дифракційні методи, електричні методи, іонізаційні і т. п. • ІІ. За властивостями речовини, які можна визначити: методи визначення геометрії молекул, знаходження електричних дипольних моментів, електронних коливальних та обертальних енергетичних станів та спектрів молекул…

Дифракційні методи

Спектральні методи де ΔЕ – зміна енергії системи, Е 1 і Е 2 – початкова і кінцева енергії, h – стала Планка, ν – частота електромагнітного коливання.

Діапазони значень частот та довжин хвиль у спектроскопії Випромінюван ня λ, см Е, е. В ν, см-1 Процеси, що відбуваються при поглинанні випромінювання γ - промені 10 -11 -10 -8 107 2× 1013 Ядерні реакції γ– резонансна спектроскопія Зміни в енергетичному стані внутрішніх електронів атомів Рентген-електронна спектроскопія, рентгеноструктурний аналіз Зміна енергетичного стану зовнішніх електронів Спектроскопія в УФ- та ІЧ-, видимій області Рентгенівські промені 10 -8 -10 -6 УФ; видиме випромінюванн я 10 -6 -10 -4 10 4× 1062, 5× 103 ІЧ – випромінюванн я 10 -4 -10 -2 10 -1 104 -50 Коливання атомів в молекулі ІЧ – спектроскопія та комбінаційне розсіювання (СКР) 200 -10 Коливання атомів в кристалічній гратці; зміни обертального енергетичного стану Довгохвильова ІЧ – спектроскопія та СКР Мікрохвильове випромінюванн я Радіохвилі 10 -1 -10 3 -500 105 10 -3 10 -4 -10 -6 4× 106 - Метод дослідження взаємодії з речовиною 2× 10 0, 3 -0, 002 Зміна енергетичного стану спінів електронів; зміна енергетичного ЕПР ЯМР

Діапазони значень частот та довжин хвиль у спектроскопії Довжина хвилі може бути виражена в метрах, сантиметрах, мікрометрах (1 мкм=10 -6 м), нанометрах (1 нм=10 -9 м) або ангстремах (1Å=10 -10 м). В ІЧ – області як одиницю довжини хвилі використовують найчастіше см-1 і мкм, в УФ – та видимій області – нм. ~ Частота пов’язана з довжиною хвилі співвідношенням ν =с/λ, де с – швидкість світла, розмірність частоти – с-1. Хвильове число визначається співвідношенням ν = 1/λ, його розмірність см-1.

Діапазони електромагнітного спектра

Класифікація електронних переходів

Сила осцилятора