Спеціальні контрастні методи рентгенологічного дослідження і їх клінічне


















































6742-07_spets_metodi.ppt
- Количество слайдов: 48
Спеціальні контрастні методи рентгенологічного дослідження і їх клінічне значення Доцент Витвицький З.Я.
В 1897 році в журналі “Хірургія” була опублікована стаття професора П.У. Дяконова про можливість рентгенівського зображення судин анатомічних препаратів в умовах наповнення їх контрастною масою.
В 1903 році – перші повідомлення про прижиттєву ангіографію на тваринах. Ritus вводив у яремну вену собаці свинцеві дробинки і за допомогою екрану спостерігав їх проходження в праве серце.
Перші дослідження на живій людині були виконані в 1923 році Сікаром і Форестіє. Серед контрастних речовин використовували йодистий натрій, йодистий літій, бромистий натрій.
Класифікація рентгенконтрастних речовин Сільченко Т.М. – 1927 рік. Поділ контрастних речовин в залежності від введення: Введення повітря в порожнину органа; Введеннясолей ртуті, свинцю, азотнокислого вісмуту в шлунково-кишковий тракт; Введення контрастних речовин в кров.
Класифікація рентгенконтрастних речовин
Сучасні неіонні монометричні препарати Омніпак; Ультравіст; Магневіст; Омніскан.
Побічна дія контрастних речовин та підвищена чутливість до них По даних літератури в світі проводиться біля 100000 досліджень в день з використанням контрастних речовин. В 16,2% випадків, або у кожного 6-го виникають побічні реакції.
Види побічних дій Локальні побічні дії: Подразнення внутрішньої оболонки судин; Спазми судин; Больові відчуття.
Загальні реакції: токсична дія на організм; нейроваскулярні реакції; реакції пов'язані з підвищеною чутливістю організму до контрастних речовин.
Проби на переносимість йодистих препаратів Кон’юктивальна проба. Внутрішньошкірна або підшкірна проба. Внутрішньовенна проба.
Контрастні методи дослідження і їх діагностичне значення І. Методи, які пов’язані з використанням рентгенвід’ємних контрасиних речовин (пневмографічні): Пневмоенцефало- та вентрикулографія. Штучний пневмоторакс. Пневмоперітонеум.
4. Пневмоурографія: А) пневмопієлографія; Б) пневмоцистографія. 5. Пневмогастрографія. 6. Пневмопарієтографія. 7. Пневмомамографія.
Пневмоенцефалографія: Шляхом прямої пункції в порожнину шлуночків (складний метод). Шляхом пункції субокципітальної або спинномозкової ділянок (введення 20,0 см3 кисню).
Пневмоенцефалографія
Штучний пневмоторакс
Пневмопієлографія
Пневмоцистографія
Пневмогастрографія
Пневмопарієтографія
Пневмомамографія
ІІ. Методи дослідження, які пов’язані з введенням рентгенпозитивних речовин (з високою атомною вагою): Ангіографія судин головного мозку. Ангіокардіографія. Аортографія. Ангіографія судин кінцівок. Артеріографія. Венографія (флєбографія). Лімфографія.
Артеріографія
Ангіографія судин головного мозку
Ангіокардіографія
Аортографія
Артеріографія судин печінки і селезінки
Лімфографія
Венографія Прямий метод. Непрямий метод.
Венографія
Контрастна мамографія
Методи дослідження печінки та жовчних шляхів Оглядова рентгенографія. Холецистографія (пероральна). Внутрішньовенна видільна холангіохолецистографія. Операційна холангіографія.
Конкременти жовчного міхура
Оглядова рентгенографія
Холецистографія
Холангіохолецистографія
Операційна холангіографія
Методи дослідження сечовидільної системи Оглядова рентгенографія. Висхідна (ретроградна) пієло-уретрографія. Низхідна (видільна або екскреторна) урографія.
Оглядова рентгенографія
Ретроградна пієлографія
Екскреторна внутрішньовенна пієлографія
Аномалія розвитку нирок
Туберкульоз нирок
Травматичне пошкодження нирок
Контрастні методи дослідження матки і придатків Метросальпінгографія. Гістеросальпінгографія.
Метросальпінгографія
Метросальпінгографія