Спеціальна гістологія Вивчає мікроскопічну та ультрамікроско пічну

Спеціальна гістологія

Вивчає мікроскопічну та ультрамікроско пічну будову, а також зв’язок структури і функції органів. Орган - це відокремлена

Трубчастопорожнинні органи серцевосудинної системи, травного каналу, повітроносних і сечовивідних шляхів, більша

Стінка трубчастопорожнистих органів має звичайно три оболонки, з яких головною є внутрішня (з огляду на функції). Якщо

Паренхіматозні органи складаються з двох основних компонентів 1) тканини, яка виконує специфічну функцію і має назву паренхіми

Функціональні системи комплекс нервових структур і відповідні робочі органи (напр. дихальна система). Групи органів,

Серцевосудинна система

До серцево-судинної системи входять серце, кровоносні та лімфатичні судини. У судинах циркулює близько 20% усього рідкого середовища організму. Серце – насос, що приводить кров у рух.

Види судин Артерії – кров тече від серця. Самі дрібні артерії називаються артеріолами. Вени – кров до серця. Самі дрібні вени називаються венулами. Звичайно вени ідуть поряд з артерією, утворюючи з нею і відповідними нервами судиннонервовий пучок. Капіляри – найбільш дрібні судини, часто анастомозують одна з однієї, утворюючи сітку. Між артеріолами і венулами майже у всіх органах знаходятьсяартеріоло-венулярні анастомози (АВА). Кров потрапляє із артеріальних судин у венозні, не проходячи через капіляри.

Це відбувається завдяки : широкому просвіту, малій довжині і більш товстій стінці (порівнюючи з капіляром). Артеріоли, капіляри, АВА і венули об’єднуються терміном “судини мікроциркуляторного русла”. Крім того, існують так звані чудесні капілярні сітки: у нирці – артеріальна чудесна сітка ( між двома артеріями), а в печінці - венозна чудесна сітка (між двома венами).

Артерія розширена і, як виняток, заповнена кров’ю. В такому стані внутрішня еластична мембрана не розрізняється. В оточуючій сполучній тканині видно багато інших дрібних артеріальних гілок і капілярів. Дрібна артерія і супроджуюча її м’язева вена

Функції серцево-судинної системи Трофічна Дихальна Екскреторна Регуляторна Функції мікроциркуляторного русла: Регуляція кровопостачання органів; Транскапілярний обмін; Дренаж; Депонування крові.

Принцип будови судин Три оболонки: 1 – внутрішня (tunica intima) 2 – середня (tunica media) 3 – зовнішня (tunica externa) Внутрішня оболонка - ендотелій і підендотеліальний шар( пухка сполучна тканина), краще розвинений у великих судинах. Крім того в артеріях – спеціальні еластичні структури (волокна і мембрани), в деяких венах ГМК. В 50% венах внутрішня оболонка утворює клапани

Середня оболонка на шари не підрозділяється. В ній присутні два основних компонента – ГМК (розміщені як правило, циркулярно) і міжклітинна речовина (протеоглікани, глікопротеїни, колагенові волокна, еластичні волокна або мембрани), утворені міоцитами. Зовнішня оболонка - пухка сполучна тканина (фібробласти, еластичні, колагенові волокна, адипоцити). В деяких великих судинах можуть бути пучки міоцитів. Судини судин (vasa vasorum): в артеріях тільки в зовнішній оболонці, в венах - у всіх оболонках.

Функції гемокапілярів: Обмін речовин між кров’ю і тканинами, роль гістогематичного бар’єру, забезпечують міроциркуляцію. Гемодинамічні умови: низький тиск (25 -30 мм рт. ст)- артеріальному кінці; 8 -12 – на венозному, мала швидкість кровотоку (0, 5 мм/с).

Будова капілярів В кровоносних капілярах замість трьох оболонок - три види клітин: Ендотеліоцити на базальній мембрані, витягнутої форми, мають 3 зони: ядерну - 4 -8 мкм, ядро овальної форми, зона органел -2 -3 мкм, периферійна - найтонша (200 нм) , для обміну речовин між кров’ю і тканинами.

Люменальна поверхня(обернена до току крові) вкрита глікопротеїнами. Піноцитозні пухирці вздовж внутрішньої і зовнішньої поверхні клітин, що свідчить про активний трансендоте ліальний транспорт різних речовин. Ендотеліоцити продукують оксид азот, що викликає розслаблення гладких міоцитів. Ендотеліни- судинозвужуюча функція. Простацикліни та тромбомодуліни протидіють агрегації тромбоцитів.

Селектини - сприяють адгезії до поверхні ендотеліоцитів нейтрофілів. Селектини нагромаджуються в цитоплазмі ендотеліоцитів у вигляді тілець Вайбеля. Паладе. У нормі судинний ендотелій непроникний для компонентів крові. Однак під впливом гістаміну ендотеліоцити втрачають контакти між собою і скорочуються. Це приводить до виходу водної частини і білків плазми крові у міжклітинне середовище і виникнення набряків.

Базальна мембрана – містить колаген, глікозаміноглікани, ліпіди, зумовлює проникливість капіляра, зовнішня опора ендотеліоцитів Перицити – в розщепленнях базальної мембрани, мають відростки, охоплюють капіляр зовні. Інша назва - адвентиційні або клітини Маршанаи– малодиференційовані клітини – забезпечують фізіологічну регенерацію та утворення нових капілярів.

Капіляр у розрізі

Типи кровоносних капілярів 1. Капіляри соматичного типу –діаметр до 10 мкм 1 - неперервний ендотелій, 2 – перицити, 3 – шар адвентиційних клітин, 4 – неперервна базальна мембрана, 5 – контакти- щільні і щілинні

Капіляри соматичного типу локалізуються в шкірі, м’язовій тканині, серці, головному мозку.

Найбільш розповсюджений тип капілярів. Характерна ознака - численні піноцитозні пухирці, які транспортують метаболіти і продукти обміну в одну і іншу сторони. Проникність такого капіляра визначається станом базальної мембрани і основної речовини навколо адвентиційних клітин.

Неперервний капіляр. Трикутники - з’єднання двох клітин, короткі стрілочки - піноцитозні пухирці, великі стрілки – великі пухирці, що формуються складками ендотеліоцитів

Капіляри вісцерального (фенестрованого) типу Ці капіляри мають фенестри – локальні витончення в ендотеліоцитах і безперервну базальну мембрану. Там, де процеси молекулярного і макромолекулярного транспорту проходять особливо інтенсивно: в клубочках нирки, в ворсинках кишечника, в залозах внутрішньої секреції.

Фенестрований капіляр. Звернути на базальну пластинку, що оточує капіляр

Фенестрований капіляр в нирці. Стрілки - фенестри закриті діафрагмами, подвійні стрілки – неперервна базальна мембрана

Фенестрований капіляр Показана гідрофільна транспортна система, яка представлена піноцитозними пухирцями(1) і фенестрами (2). Зверніть увагу , що фенестри закриті діафрагмами, хімічний склад яких все ще не відомий.

Капіляри синусоїдного (перфорованого) типу І в ендотелії і в базальній мембрані є щілевидні пори. Через пори можуть проходити і цілі клітини. Капіляри в одних органах є дуже широкими (синусоїдними – червоний кістковий мозок і селезінка), а в других – звичайного діаметру (в клубочках нирки).

Капіляр перфорованого типу

Артеріоловенулярні анастомози. 1. Справжні АВА, або шунти, де Схема будови простих АВА – в стінці анастомоза будова артеріоли безпосередньо замінюється будовою венули. скидається чиста артеріальна кров у вени. Серед них справжні прості анастомози і справжні анастомози, забезпечені скоротливими структурами. 2. Атипові АВА, або напівшунти, де тече мішана кров. Справжні прості анастомози мають межу переходу артеріоли у венулу, яка відповідає ділянці, де закінчується середня оболонка артеріоли. Регуляція кровотоку здійснюється мязевими клітинами середньої оболонки самої артеріоли без скоротливих апаратів; скоротливі пристрої у вигляді валків або подушок у підендотеліальному шарі.

Схема будови АВА епітеліоїдного типу (прості) - в середній оболонці анастомоза – овальні світлі клітини схожі на епітеліальні

Схема будови АВА епітеліоїдного типу (складні) – артеріола і венула зв’язані зразу ж декількома анастомозами епітеліоїдного типу, які об’єднані єдиною сполучнотканинною капсулою.

Значення анастомозів для: Регуляції кровяного тиску, кровопостачання органів, артеріалізації венозної крові, мобілізації депонованої крові, регуляції проходження тканинної рідини у венозне русло.

Артерії Гемодинамічні умови: Велика швидкість кровотоку і високий тиск ( в аорті -0, 5 м/с і 120 мм рт. ст. ) Артерії еластичного типу – аорта і легеневий стовбур. Особливості будови: 1) Підендотеліальний шар має значну товщину і саме тут при атеросклерозі відкладається холестерин.

2) На межі з середньою оболонкою еластичні волокна утворюють густе сплетіння (при звичайному забарвленні не видно). У середній оболонці – 60 -70 еластичних вікончатих мембран. Між мембранами розміщені косонаправлені пучки ГМК. В зовнішній оболонці – без особливостей, тільки судин є і в середній оболонці.

Атеросклеротична бляшка в артерії

Середня оболонка Артерія еластичного добре типу розвинена. Містить численні еластичні мембрани

Артерії м’язевого типу До них відносяться артерії середнього і дрібного калібру. Особливості: 1) внутрішня поверхня має складчастий характер. 2) Внутрішня оболонка має ще і внутрішню еластичну мембрану(на препараті вигляд блискучої звивистої смужки). 3)Середня оболонка найтовстіша і в ній переважають циркулярні пучки ГМК. На межі з зовнішньою оболонкою знаходиться зовнішня еластична мембрана. 4)В зовнішній оболонці міоцитів немає.

В адвентиції видно Артерія м’язевого дрібні кровоносні типу судини (vasa vasorum)

Артерія м’язевого типу

Еластичнаартерії Дрібні мембрана не пофарбована і має вигляд блідої смужечки, що лежить зразу ж під ендотелієм. Вікончаста еластична пластинка на гістологічних препаратах має вигляд хвилястої блискучої стрічки (посмертне

Дрібні артерії Дрібна артерія з вираженою внутрішньою еластичною мембраною

Судини мікроциркуляторного русла Артеріоли: мають три оболонки, виражені досить слабко. Функція м’язевих елементів – не проштовхування крові, а вплив на просвіт судин. Вегетативна нервова система регулює просвіт за допомогою симпатичних і парасимпатичних нервів, які утворюють синапси з міоцитами артеріол. В гормональній регуляції приймають участь адреналін, гістамін, ангіотензин і інші. У відповідь ендотеліоцити виробляють медіатори, які впливають на ГМК.

Венули Три види венул, які послідовно переходять одні в інші. 1)Посткапілярні венули – мають практично таку ж будову, як капіляри, містять перицити, навіть в більшій кількості. Більші за діаметром. Це головне місце міграції клітин. 2) Збірні венули – ще більше перицицтів, утворюють суцільний шар, з’являються поодинокі міоцити, зовні адвентиційна оболонка. 3)М’язеві венули – перицити зникають, але міоцити утворюють 1 -2 суцільних шари, розміщені не циркулярно, а повздовжньо.

Функції ендотеліоцитів Бар’єрна і обмінна функції – між клітинами щільні, щілинні і інтердигитиції. Обмін між кров’ю і оточуючими тканинами за допомогою піноцитозних пухирців, а також дифузії речовин через фенестри і пори.

Участь в регуляції згортання крові – і в непошкоджених судинах попереджує згортання крові, маючи на поверхні гепарин, секретує простациклін ( із родини простагландинів), завдяки глікокаліксу має негативний заряд, що перешкоджає прилипанню до них тромбоцитів(з негативним зарядом). Але при пошкодженні судин ініціюють процес згортання крові, виробляючи тромбопластин Участь в регуляції тонусу судин. Участь в міграції лейкоцитів із крові. Судиноутворююча функція.

Типи мікроциркуляторного русла, утвореного дрібними кровоносними судинами. 1 -звичайна послідовність; 2 -АВА; 3 -артеріальна воротна система; 4 -венозна воротна система.

Артеріола і супроводжуюча її венула в міометрії миші. Зверніть увагу на видовжене велике ядро перицита, яке оточує стінку венули

являє собою сильно васкуляризовану структуру, чутливу до гіпоксії. В його головних клітинах знаходяться гранули зі щільним центром, які містять катехоламіни. Головні клітини оточені підтримуючими клітинами типу гліальних. Каротидне тільце -

Видалення судиннорозширюючих речовин і знижена потреба в кисні і інших поживних речовин веде до скорочення прекапілярного сфінктера

Прекапілярні сфінктери розслабляються завдяки збільшенню кількості судинорозширюючих речовин, таких, як вуглекислий газ, молочна кислота, аденизин, аденозинмонофосфат, аденозиндифосфат, окис азоту. Потреба в кисні, глюкозі, амінокислотах і інших поживних речовинах веде до розслаблення прекапілярних сфінктерів

Вени Вихідні функціональні особливості: Інші умови гемодинаміки, ніж в артеріях - тиск і його перепади значно нижчі - зміни тиску не носять пульсуючого характеру, залежать від зміни положення тіла, або з диханням - крім того, інший склад крові. І тому особливості будови вен: - Містять еластичних елементів значно менше. - Клапани - кількість м’язевих елементів залежить від локалізації вени

Співідношення оболонок – В венах найбільш виражена зовнішня оболонка. Судини судин містяться у всіх оболонках. Типи вен 1. Вени безм’язевого типу- міоцитів немає в жодній оболонці (вени мозкової оболонки, кісток, селезінки, сітківки, плаценти) 2. Вени зі слабким розвитком м’язевих елементів (міоцити тільки в середній оболонці). Всі вени голови і верхньої половини тіла.

3. Вени з середнім розвитком м’язевих елементів. Міоцити і в середній і в зовнішній оболонці. Плечова вена і середні вени нижніх кінцівок. 4. Вени з сильним розвитком м’язевих елементів. Міоцити у всіх трьох оболонках. Великі вени ніг і нижньої половини тулуба.

Серце

Кардіоміоцити • Робочі – міофібрили, саркоплазматичний ретикулум, міжклітинні контакти. Мітохондрії. Т-трубочки на рівні Z-ліній. Вставні диски. • Атипові - формують провідну систему серця. Серед них водії ритму і провідні міоцити. Головний водій ритму – клітини синусно-передсердного вузла – генерують ритм 60 -90 імпульсів за хвилину. Провідні – утворюють довгі волокна. Волокна Пуркіньє – найбільші клітини міокарду. • Секреторні – атріопентин – гормон, регулюючий артеріальний тиск.

Дякую за увагу!