Русова, Алчевська.ppt
- Количество слайдов: 17
Софія Русова та Христина Алчевська видатні українські педагоги виконала студентка групи 12 ВЛ Василенко Катерина
Софія Русова і Христина Алчевська
Дві великі українські постаті: Христина Данилівна Алчевська (18411920) та Софія Федорівна Русова (1856 -1940) – просвітительки, педагоги, вихователі, громадські діячі, що увійшли до історії української культури як засновники ідеї національної школи.
Важливим засобом освіти народу, виховання молоді в дусі демократії вони вважали матеріали народної педагогіки, твори українських прогресивних письменників і поетів, які уможливлювали і робили ефективнішою боротьбу за соціальне й національне визволення.
Русова Софія Федорівна Народилася у французько-шведській родині. З 9 років жила у Києві, де закінчила Фундуклеївську гімназію і увійшла в українське патріотичне середовище Лисенків. Старицьких. • Від 1871 рокуразом із сестрою Марією, , вела в Києві перший дитячий садок і позашкільну освіту для дорослих. • 1874– 1876 — у Санкт-Петербурзі була членом українського земляцтва, допомагала чоловікові в підготовці повного «Кобзаря» Тараса Шевченка для видання у Празі 1876 року.
• Ув'язнена 1881 року зв'язки з за російськими революційними колами і відтоді постійно перебувала під поліційним наглядом. Часто переслідувана, змінювала місце перебування, проте всюди включалася у громадську роботу (в «Київський Громаді» , «Одеській Українській Громаді» , «Харківському Обществі Грамотности» , була головою «Національного Комітету Учителів» та ін. ), влаштовувала прилюдні народні читання, організувала таємні школи.
• Від 1909 року- викладач і професор на Вищих жіночих курсах А. В. Жекуліної та у Фребелівському педагогічному інституті в Києві. • Співзасновниця і співробітниця педагогічного журналу «Світло» (1910– 1914). • 1917 — член Української Центральної Ради. У Міністерстві освіти (за гетьманату) очолювала департамент дошкільної та позашкільної освіти, активна у дерусифікації шкіл, у влаштовуванні курсів українознавства, підготовці українських шкільних підручників і в укладанні плану й програми єдиної діяльної (трудової) школи. • З 1992 – перебувала в еміграції, професор педагогіки Українського високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова — педагогічна школа у Празі.
Найважливіші принципи педагогічної концепції Русової: • гуманізм • демократизм • народність • природовідповідність • культуровідповідність • особистісно-орієнтований підхід • соціальна обумовленість виховання • загальнолюдські цінності У центрі педагогічної концепції вченої перебуває дитиназ її природженими задатками, здібностями, можливостями, талантами.
Головне завдання виховання • забезпечення розвитку відзначених чинників, а також національної самосвідомості і загальнолюдської моралі; • формування соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості, здатної до свідомого суспільного вибору і збагачення інтелектуального, духовного, економічного, соціально-політичного і культурного потенціалу свого народу.
Концепція рідної української школи Успішно вирішувати ці завдання покликана рідна українська школа — школа рідної мови, гуманна й демократична, в якій вся структура, система, мета й завдання, зміст і методи, принципи і форми, сам дух наповнені ідеєю українства, забезпечення всебічного і гармонійного розвитку дитини. Система освіти, школа, виховання, за Русовою, повинні здійснюватися, насамперед, згідно з принципом природовідповідності виховання, який передбачає, що виховання повинно ґрунтуватися на науковому розумінні природних і соціальних процесів, узгоджуватися з загальними законами розвитку природи і людини.
Виховні принципи • Розум повинен керувати всією духовною діяльністю людини, а отже необхідне виховання розуму. • Відведення провідної ролі моральному вихованню у здійсненні загальної мети виховання — «витворити… людину в найкращому значенні цього слова» , звучить лейтмотивом у багатьох творах С. Русової, виражаючи гуманістичну спрямованість її педагогічних ідей. • Засоби морального виховання: за допомогою виховання вчена пропонувала поступово поширювати коло дитячої любові. Спочатку природжену любов до матері перенести на батька, потім на інших рідних — дідуся, бабусю, брата, сестру та ін. , далі на вчителя, товаришів по школі і садку і т. д. Так, поширюючи свою любов все далі й далі, дитина на певному етапі свого розвитку починає відчувати любов до свого народу, своєї нації, врешті до всього людства.
Христина Алчевська – український педагог, прогресивна діячка народної освіти, засновниця й учитель Харківської приватної жіночої недільної школи. Ця жінка віддала справі народної освіти майже шість десятиліть свого життя і залишила помітний слід у розвитку освіти та культури України.
Харківська приватна жіноча недільна школа У цьому навчальному закладі в різний час здобули освіту майже 17 тис. жінок. Викладачі -“недільники” на чолі з Х. Алчевською у своїй практиці використовували передові освітні методики: апробувався та популяризувався звуковий метод навчання грамоти, розроблений К. Ушинським, метод бесіди, пояснювального та позакласного читання, центром якого була шкільна бібліотека, видавалися розроблені у школі “Програми з усіх предметів навчання в недільній школі для дорослих і малолітніх учнів”.
Організація позакласного виховання Поряд з уроками в недільній школі Х. Алчевської великого значення надавали позакласній роботі, особливо ж проведенню шкільних свят. Новорічні ялинки, прогулянки за місто, відвідування театрів, музично-театралізовані вистави були ефективними складовими виховного процесу. Унікальним явищем у діяльності Харківської приватної жіночої недільної школи став музей наочних посібників (таблиць, картин, альбомів, історичних та географічних карт, манекенів, чучел тощо) – єдиний у своєму роді, якого не мала жодна початкова школа Російської імперії. У 1896 р. музей налічував 434 експонати, причому, були посібники, спеціально виготовлені для цього музею.
Все життя Х. Д. Алчевської пов’язане з ім’ям Т. Г. Шевченка, взірцем служіння українському народу. Христина Данилівна приділяла багато уваги вивченню його біографії і творів, а школу назвала ім’ям поета. Популяризації творчості Шевченка сприяли і шкільні свята, на яких читали його вірші, співали пісні, ставили п’єси.
Педагогічна діяльність Христини Алчевської була визнана у світі. Вона була обрана віцепрезидентом Міжнародної ліги освіти, почесним членом російських і зарубіжних освітніх товариств.