СОЦІОЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В США Соціальна екологія виникла

СОЦІОЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В США

Соціальна екологія виникла в 20 -ті роки минулого століття в США (Р. Парк, Е. Берджесс, Р. Макензі та інші) як розділ соціології, в якому досліджувалися взаємозв’язки між людськими соціальними категоріями і середовищем їх існування. Метою американської соціоекології була розробка механізму розвитку людських цінностей, які б дозволили гармонізувати цілі і потреби людства з природним середовищем.

Особливий державний орган, що займається питаннями екології – Агентство по Охороні Навколишнього Середовища США (Environmental Protection Agency)

Середня щільність населення в США – 27 чоловік на 1 кв. км, що значно нижче, ніж в інших розвинутих капіталістичних країнах. Для розміщення населення в межах країни характерні дуже великі розходження. Наприклад, майже 70% жителів США проживають на території, що займає лише 12% загальної площі країни.

У 60 -70 р. деякі найбільш індустріалізовані й урбанізовані райони США виявилися на грані екологічної кризи. Розширення відкритого видобутку корисних копалин привело до росту площі "бедлендів", нарощування теплової енергії –до поширення кислотних дощів, продовженні бурхливої автомобілізації – до перетворення ряду міст у дійсні "смогополіси". Стало вгасати органічне життя у Великих озерах, особливо в озері Ері. В американській літературі описаний унікальний випадок, коли горіла ріка, на якій розташовано промислове місто Клівленд, - до такого ступеня її води були насичені нафтою.

У цих умовах у США був прийнятий закон про національну політику у відношенні навколишнього середовища. Були збільшені витрати на природоохоронні заходи. Стала впроваджуватися нова технологія. Значну ініціативу почала виявляти громадськість. Покращилася екологічна освіта і виховання молоді. І в результаті стан навколишнього середовища став поступово поліпшуватися.

Особливістю американської освітньої системи є орієнтація на екологічні проблеми тієї місцевості, де живуть учні, а не на охорону природи "взагалі". Така система екологічної освіти дає вагомі позитивні результати: до 1985 року в США мали місце біля 12 тисяч природоохоронних організацій; кожного року створюється до 250 нових. Охорона природи стала навіть "способом життя" багатьох американців.

Служба Gallup опублікувала результати традиційного опитування американців. Щороку в березні жителів США запитують про те, які екологічні проблеми їх найбільше турбують. Як виявилося, більшість опитаних (53%) найбільше непокоїть забруднення питної води. В число проблем, що викликають найбільшу тривогу, також входять забруднення ґрунту й води токсичними відходами (50%), забруднення рік, озер, струмків й ін. (50%), зникнення природного середовища існування комах, тварин і птахів (44%), забруднення повітря (43%), зникнення тропічних лісів (40%), існування "озонової діри" в атмосфері (39%), "парниковий ефект", що сприяє глобальному потеплінню (37%), зникнення окремих видів рослин і тварин (37%), збільшення територій, зайнятих містами, (33%) і кислотні дощі (23%). Опитані повинні були оцінити ступінь свого занепокоєння щодо кожної перерахованої проблеми.

З початку 70 -х років було прийнято у США «Закон про національну політику в царині охорони навколишнього середовища» . У США вже у 1970 р. сформульовано положення про обов’язковість державної екологічної експертизи всіх напрямів господарської діяльності. У спеціальних законах було визначено конкретні природозахисні заходи з охорони повітря, води, поводження з твердими відходами, контролю за отрутохімікатами й токсичними речовинами, рекультивації земель, боротьби з шумом, несприятливими вібраціями та запахами.

Так, у США 1972 р. конгрес прийняв «Закон про чистоту водного середовища» , на реалізацію якого було виділено 18 млрд дол. на найближчі три роки; інвестиції використано на будівництво муніципальних очисних споруд, які наполовину завантажені переробкою промислових стічних вод. На знешкодження звалищ хімічних та інших небезпечних відходів у 1980 р. було виділено 1, 6 млрд дол. ( «Закон про суперфонд» ), а 1986 р. — ще 8, 5 млрд ( «Новий закон про суперфонд» ).