Соціальні конфлікти в юридичній практиці Конфлік т

Соціальні конфлікти в юридичній практиці

Конфлік т — це зіткненн протиле я жних ін тересів, крайнє з погляді агостре в; ння суп яке при еречнос зводить тей, до ускл гострої аднень а боротьб бо и.

Соціальни й конфлік т — це та суперечні ка сть, в якій два або бі активно ш льше суб´ укають мо єктів жливість з одному в авадити о досягненн дин і певної м намагають ети, ся запобіг ти задово інтересів с ленню уперника, змінити йо або соціал го погляди ьні позиці ї.

Причин ик суб'єкти онфліктів мож на вн впливаю і, причому в об поділити на об ' ох випа ть як на дках вон єктивні та стосунк сферах, и не ив та особист к і на психолог офіційній та не гативно ості. ічний ст о ан окрем фіційній ої

ими єктивн Об' ами причин в у кті конфлі і можуть ив колект бути: недоліки в організа ції роботи, н ераціонал ьний розподіл обов'язкі в та нерівном ірна завантаж еність працівни ків формальн роботою, е об'єдна ння в робочі гр упи (відд іли, підрозділ и) без врахуванн я психоло гічної сумісност і учасник ів.

ми 'єктивни Суб є: ичинами пр негативний соціально-психологічний клімат, негативні риси характеру та деякі особливості особистості (егоїзм, недостатні самовладання та витримка, завищені самооцінка та рівень домагань, тривожність), наявність психологічних бар'єрів.

Проблем ою повед інки людини в конфлі ктній ситуації займали ся вчені всіх стор іч. Вони вва жа нормаль ли конфлікт ним соці альним явищем, ос людській кільки природі і суспільн им відно син властиві біологічн ам і, психолог ічні, соці ал інші фак тори, які ьні та породжу ют різноман ь ітні конф ліктні ситуації.

Завдяки конф лікту чіткіше розпіз наються фігури тих чи інших посадових ос іб, керівників.

Конфлікти виникают ь в будь які й сфері людської діяльност і. Зрозуміло , юридичн а практика не вільна від конфліктн их ситуац ій в колекти ві.

Дослідже ння свідча ть, що пер конфлікті еростання в у злочин и на грунт побутових і сімейно стосунків частіш за зумов лю все ється пияц твом (87, 4 причому з %), начна кіль кість поте також зло рпі вживали с пиртними лих (17, 5 %) напоями.

Більше половини злочинців раніше були засуджені, з них 40, 7 % — за злочини в сімейно-побутовій сфері.

У них виявлені такі риси характеру: агресивність — 77, 4 %,

брутальність — 71, 5 %

цинізм — 26, 6 %

злобливість — 46, 4 %

жорстокість — 27, 6 %.

Негативні емо ційні та вольові якост і стали грунтом для виникнення і загострення конфліктів у переважній б ільшості випадків

А у значної кількості осіб раніше констатувал ися психічн і відхилення в межах осудності.

21, 6 % перебу вали на облік ув медичних зак ладах із прив оду психопатії, р озумової відсталості, з ловживання токсичними речовинами та алкоголем.

Зазначен і конфлік тні ситуа довго 74 ції трива , 1 % — п ли досит онад 6 м і виявлял ь ісяців, ися в беш кетах (92 образах , 9 %), (83 %), бійках (6 5, 2 %), загрозах життю та здоров'ю (51, 2 %).

Причому приводом для цього могла бути як неправомірна, так і правомірна поведінка потерпілого (наприклад, зауваження з приводу антисуспільної поведінки, спроби попередити злочин, повідомлення в міліцію).

В останньому ви падку злочинне реагування на п равомірну поведінку зумов люється певним и чинниками: низьким рівнем розвитку, зловживанням с пиртними напоями, непов агою до інших людей.

Медиація – це одна із форм альтернативного розширення конфліктів, при котрій нейтральна третя сторона (медиатор) здійснює переговори між сторонами, підводить їх до знаходження взаємних рішень.

Юристи, особливо адвокати, мають навики медитора, і в першу чергу намагаються вирішити конфлікти медитивними способами.

Ми про понуєм о Вам відео, на якому предста влено вирішен ня конф лікту без суд ового в тручанн (додато я к 1)

В ході на ших досл іджень м висновок и зробил , що сусп и ільство н без конф е може іс лікту. нувати Це невід 'ємна рис а кожної істоти, лю дини, кол ективу, д Але коже ержави і н конфлі країн. кт можн щоб не н а виріши аступили ти так, небажан наслідки і, а іноді. і трагічн і