Соціальна типологія особистостості 1 Типології як наукова процедура

Соціальна типологія особистостості 1. Типології як наукова процедура 2. Психологічні та соціальнопсихологічні типології 3. Соціологічні типології особистості.

1. Типології як наукова процедура • Типологія є тою ж самою процедурою, що і класифікація, яка встановлює звязки і співвідношення між різними типами об’єктів, предметів і явищ. • Класифікація досліджуємих явищ грає велику роль в науці. Це засіб впорядкування накопичених знань. • Типологія особистості – це намагання науковців впорядкувати типи людей згідно певних спеціально виділених, або сконструйованих ознак.

Класифікація (classis – група, facio – делаю, тобто групування) • Головне завдання соціології – типізувати людей як членів суспільства, які мають відмінні риси саме того або іншого суспільства. • Соціологію цікавлять не просто типи людей, а прояв відмінних рис людей в їх соціальній повединці: людські звязки, акти взаємодії, відносини. • Соціологія має свою типологію людей як представників великих груп: класів, етносів, общин. • Соціологія користується також антропологічними, соціально-психологічними і суто психологічними типологіями для кращого розуміння життя суспільства.

Класифікація має цінність тоді, коли ознаки поділу є вагомими і суттєвими • Основами для типології можуть бути: • Антропологічні ознаки: пол, раса, вік, тип культури, етнос; • Соціологічні: вищій клас, середній клас, робочий класс, маргінали. • Психологічні, наприклад право- та ліво півкульні (І. Павлов), екстраверти та інтроверти (К. Юнг), сангвіники, меланхоліки, холеріки, флегматики (Гіпократ).

Приклади типології людей у стародавніх вченнях • Перші типології людей спиралися на якості характерів і спостереження за поведінкою, яка приписувалася складовим людського організму: кров, жовч, слиз. • Аюрведе – знання життя – стародавнє індійське вчення про здоров’є на основі 7 типів людей, що склалося на основі співвідношення жовчі, слизу і вітру. • Типології, основані на астрономічному прогнозі. На Сході в залежності від року народження, на Заході – від місяця народження. Гороскопи діють і сьогодні. • В стародавньому Римі діяли за Гіпократовськими типами: холерики, меланхоліки, сангвініки, флегматики. • З початком Нового часу вчені намагаються створити класифікації на основі особистісних рис.

Приклади типології людей у ХІХ ст. • Ф. Ніцше (1844– 1900) розділив усіх людей на аполонічний і діонісійський типи (боги Аполон і Діоніс). Цією типологією користивалась Р. Бенедікт в антропологічних дослідженнях північно-американських індейців. • У Джеймс (1842– 1910) всіх мислячих людей розділяв на ідеологів і позитивістів. Перші – це люди принципів та ідей. Позитивісти – практично налаштовані люди. • В. Освальд (1853– 1932) - розділяв людей на класиків і романтиків, але це був поділ тількі геніїв.

2. Психологічні та соціальнопсихологічні типології ХХ ст. • Справжні дослідження типології особистостей пов’язані з розвитком психології та соціальної психології у ХХ ст. • Найбільш відомі спроби типології були зроблені Е. Шпрангером, К. Хорні, К. Юнгом, Е. Фроммом. • Типологія Шелдона-Кречмера спирається на фізіологічні особливості людей і будову тіла.

Едвард Шпрангер (1882 -1963) • Німецький філософ і психолог в книзі “Типи людей” (1922 р. ) розробив типологію, яка описує 6 типів. Їм відповідають види їх активної діяльності. Це: • Теоретичний – прагне до розкриття істини, раціоналізму та має критичний підхід; • Економічний – вигода, практичність; • Естетичний – прагнення гармонії; • Соціальний – любов до людей, самопожертва • Політичний – влада і лідерство; • Релігійний - пошук сенсу життя і єдність світу, віра в Божий задум.

Карен Хорні (1885 -1952) • Німецько-американський психолог і психоаналітик. Вважала, що неврози у людей викликають культурні умови життя, а не біологічні та фізіологічні причини. • Розглядала три типи особистості в залежності від реакції на конфлікт з іншими: • Той, що рухається до людей (moving toward) • Той, що рухається від людей (moving away) • Той, хто проти людей (moving against)

Карл Юнг (1875 -1961) • Згідно з типологією швейцарського психолога Юнга існують два типи людей • Екстраверти – базова орієнтація спрямована назовні, це соціально ангажований і дещо авантюрний тип. • Інтроверти – базова орієнтація внутрішня, спрямована на себе, це застережливий, рефлексивний, з коливаннями тип. • Перед кожною людиною стоїть завдання знайти єдність і згоду із самим собою, інтегрувати протилежності в характері особистості в самость (self).

3. Соціологічні типології особистості • Перша спроба типології особистості в соціології пов’язана з роботою Ф. Знанецького і У. Томаса (Чиказький ун-т). • В книзі “Польский селянин в Європі і Америці (1918) вони досліджували процеси культурної, соціальної та економічної адаптації польских емігрантів в США. • Вони ввели поняття атитюд як розуміння і ставлення людей до нової ситуації. Було виділено 3 типи переселенців: філістайн (від евр. філістімлянє загарбники), богемний (відсутність дисципліни в повединці) , креативний (творчій). • Перша спроба типології не зберегла свого значення.

Психологічний, антропологічний та соціологічний підходи до типології • Протягом ХХ ст. кожна з наук виробляє свої критерії щодо типології особистості. • В психологічному підході головними ознаками є особливості характеру, певні риси, які повторюються у різних особистостей. • В антропології розглядається культурна та етнічна близькість, національні характери та модальна особистість, яка зустрічається частіше в культурі. • Соціологічний підхід розглядає загальні характеристики рольової поведінки людей, їх ставлення (атитюд) до мети і засобів діяльності у типових ситуаціях. Використовує статистику.

Типологія як взаємозв’язок культури і взаємодії для формування особистості • Протягом ХХ ст. соціологи зробили декілька проб для створення типології людей як членів певного суспільства. • Кожна з цих типологій - це відповідь на питання яким чином середовище формує особистість. Які зміни відбуваються в особистості в межах певної культури. • Початок такого напрямку типології пов'язаний з творчістю Дж. Міда і А. Кардінера

Кардінер Абрам (1892— 1981) — американський психоаналітик і соціолог • Кардинер разом з Олпортом і Лiинтоном розробляли теорію базової особистості. • Основной тип особистості - (базова особистість) – це сукупність суттєвих ознак, притаманних певній групі людей. Ця сукупність є результатом виховання і соціалізації, які в свою чергу є продуктом суспільного розвитку. • Кардінер вважає, що група психічних і поведінкових ознак особистості складається з наступних компонентів: комплексу ідей, цінностей, комплексу захисних механізмів, індивідуальної системи безпеки; из сукупності норм, приписів, засвоєних особистістю. Всі вони складають його суперего.

Роберт Мертон (1910 -2003) • Американський соціолог запропонував свою модель типології особистості. • Модель враховує цілі, до яких прагне спільнота і створена нею культура і шляхи досягнення мети.

Типологія відхилинь в повединці Р. Мертона • • .

Модель адаптації основана на цілях культури та інституціалізованих засобах • + + конформіст — лояльный член общества, принимающий одобряемые в нем культурные цели и институциональные средства; Conformity • + інноватор — член общности, достигающий своих целей неинституциональными, в том числе незаконными средствами; Innovation • + ритуаліст — человек, абсолютизирующий средства и игнорирующий цели, ради которых осуществляется деятельность; Ritualism Обрядность • - изольований тип — личность, которая отходит (изолируется) как от культурных целей, так и от институциональных средств Retreatism • ± ± бунтівник — личность, отступившая от целей и средств, принятых в обществе, и противопоставившая им другие ценности и нормы. Восстание Rebellion

Відповідність – це досягнення соціальних цілей соціально прийнятними засобами • Модель Мертона розроблена для США, де американською мрією є досягнення кредитногрошового успіху. І якщо в ХУІ-ХУІІІ ст. засоби збагачення були визначені – праця в ім’я Господа, то починаючи з ХІХ, а особливо у ХХ ст. законі шляхи сильно похитнулись. • Виникла девіантна поведінка при досягненні мети. Крім того була поставлена під сумнів і сама мета. • Модель Мертона дає можливість користування нею при аналізі соціальної ситуації в Україні.

Девід Рісмен (1909 р. ) • Американський соціолог і журналіст, автор книги “Одинока толпа” • Проаналізував зміни особистості в американському суспільстві. Виділив 3 типи характерів, які відповідають особистісним типам певного суспільного устрою: • Традиційно-орієнтований тип – консервативний, дотримується традицій, сталих зразків поведінки, конформний. Традиційне суспільство • Внутрішньо-орієнтований тип характерний для індустріального суспільства. Особистість стає динамічною, цілеспрямованою, відкритою до нововведень і змін, хоча влада норм і цінностей остається великою • Ззовні-орієнтована особистість. Управляється модою, ЗМІ, авторитарною бюрократією. Людина стає космополітом і споживачем інформації. Стандартизований, він стає об’єктом маніпулювання, апатичний і цинічний.

Еріх Фромм (1900– 1980) • Німецький і американський соціальний психолог, психоаналітик, соціолог. В 1949 -1969 р. жив у Мексиці і працював у США. • Основні роботи: “Мати і Бути”, “Мистецтво любити”, “Утікання від свободи” • Один з головних авторів дослідження авторитарної особистості - основи нацистської держави.

Типологія Фромма • Особливості взаємодії із світом визначають 2 орієнтації людини: плідна і неплідна. Кожна людина вміщує в собі обидві орієнтації, хоча одна з них домінує. • Плідна орієнтація дає можливість людині для особистісного зростання і розвиток можливостей людини. ЇЇ мета – самореалізація своїх здібностей. Плідність розкривається через поняття свободи, незалежності і сприймання себе як творця, творча активність. • При плідному мисленні cуб’єкт не равнодушний до людей, схильний до поваги і пізнання інших, турботи і любові.

Неплідна орієнтація за Фроммом включає 4 варіанти: • “Залежний” Рецептивна орієнтація, коли людина вважає, що “джерело всіх благ” знаходиться ззовні і можно набути його задопомогою інших людей. Тому проявляється вірність тим, від кого залежить людина. • “Експлуататор” вважає так само як і залежний, але важає, що все можна забрати силою. • “Стяжатель” – нічого не можна отримати ззовні, треба економити. Трати сприймаються як загроза безпеці. • “Ринковий” тип сприймає себе як товар. Сьогодні зустрічається все частіше.

Існують інші підходи до типології, всі вони базуються на аналізі сучасності західного світу. • Завдання кожної типології – це пошук відповіді на питання: які зміни відбуваються в людях у зв'язку із змінами в суспільстві? • Сучасні типології, або стратифікації стали більш прагматичними і базуються на двох базових поняттях: ставлення до власності і рівень професійної підготовки. • Людина або володіє засобами виробництва, або ні. Тут важливо враховувати, що володіння буває різним, це може бути маленька майстерня, невеличкий завод, але і великі підприємства з колективною формою власності – Акціонерні товариства, до яких відносяться в тому числі гіганти промислового виробництва. • Рівень професійної підготовки також значно різниться. Крім відомого розрізнення на визу, середню професійну та начальну професійну підготовки, можна також побачити менеджерів вищої ланки: керівників великих підприємств.

Класифікація соціальних класів зайнятих та інші категорії населення згідно М. Кону. • В Україні проводились дослідження в межах Київського міжнародного соціологічного інституту (КМІС) американським дослідником М. Коном. Він пропонує наступну типологію, основану на зайнятості населення у виробництві: перші 2 групи – власники, всі інші – наймані працівники. • Роботодавці: власники засобів виробництва, що наймають принаймі 3 працівників, що не належать до їхньої родини. • Самозайняті: власники засобів виробництва, які мають не більше 2 найманих працівників з поза кола родичів, та члени їхніх сімей, що працюють на таких підприємствах. • Менеджери: працівники, котрі спрямовують та контролюють діяльність фірми, організації, значної урядової установи чи її великого підрозділу, а також інші працівники відповідних посадових категорій, які прямо чи опосередковано керують діяльністю більш ніж 50 осіб, серед яких є супервізори. • Супервізори: всі інші працівники, що керують діяльністю принаймі 2 осіб.

Продовження: • Експерти: не керівні працівники, котрі працюють на посадах, що зазвичай вимагають вищої університетської або технічної освіти. • Працівники не фізичної праці: всі не керівні працівники, чия праця включає суттєву нефізичну складову, але не належні до числа експертів. • Працівники фізичної праці. • Безробітні: ті, хто не є зайнятим оплачуваною працею принаймі 15 годин на тиждень та шукає роботу. • Пенсіонери: люди, які пішли за пенсію за віком або за непрацездатністю. • Домогосподарки: жінки, що не зайняті оплачуваною роботою хоча ю 15 годин на тиждень і вважають себе домогосподарками, еавіть якщо шукають оплачувану роботу.