Слово Лексичне значення Виконала студентка групи Б-12 Тютькіна

Слово. Лексичне значення. Виконала студентка групи Б-12 Тютькіна Софія Вчитель української мови та літератури Лебідь Олена Валеріївна

Слово — це найменша самостійна і вільно відтворювана основна мовна одиниця, що складається із звуків і називає певні предмети, процеси і явища, їх ознаки. Основною функцією якого є позначення цього елемента — його називання, вказування на нього або його вираження.

Слово є основною одиницею мови і мовлення, пов’язаною з усіма іншими мовними одиницями. На відміну від менших одиниць мови (звуків, морфем), слово характеризується самостійністю і повнозначністю. Водночас слово є будівельним матеріалом для більших одиниць — словосполучення і речення. Слова слугують для називання предметів, дій, явищ, якостей. Відображенням у слові будь-якого явища дійсності становить його лексичне значення.

Лексикою (від гр. lexikos — той, що відноситься до слова), або словниковим складом мови, називається сукупність усіх слів, що вживаються у мові. Розділ науки про мову, що вивчає лексику, називається лексикологією.

Лексикологія української мови вивчає словниковий склад мови на сучасному етапі її розвитку: встановлює місце різних слів у словниковому складі їх значення і вживання їх взаємовідношення з іншими елементами лексики виявляє загальні закономірності розвитку словникового складу української мови.

Лексичне значення слова — це той зміст, який містить в собі слово, те, що воно означає. Наприклад, характеризуючи смислову складову слова «школа» , можна сказати, що це «вигляд споруди, приміщення для навчання дітей» , лексичне значення слова блукати таке: «ходити, їздити без певної мети і напрямку» : Я люблю блукати старовинними вулицями Львова.

Лексичне значення включає в себе не всю сукупність ознак, властивих будь-якому предмету, явищу, дії, а тільки найбільш суттєві, що допомагають відрізнити один предмет від іншого. Лексичне значення розкриває ознаки, за якими визначаються загальні властивості для ряду предметів, дій, явищ, а також встановлює відмінності, що виділяють даний предмет, дія, явище. Лексичне значення може бути пояснено: описово, характеристикою відмінних ознак предмета, дії, явища; через однокорінне слово; підбором синонімів.

Крім лексичного, словам властиве граматичне значення, яке вказує на приналежність слова до певної частини мови та на його граматичні ознаки. При цьому лексичне значення слова є індивідуальним, основним, а граматичне — загальним, властивим усім словам, які належать до певної частини мови.

Слово Лексичне значення пряме Граматичне значення переносне

Слово може мати одне або кілька лексичних значень. Однозначні слова — це слова, які мають тільки одне лексичне значення, тобто називають якийсь один предмет, істоту, ознаку, дію, явище (верба, зозуля). Слова, що мають кілька лексичних значень, називаються багатозначними. Багатозначні слова мають пряме значення й одне або кілька переносних Наприклад, великий — 1) значний за розміром; 2) дорослий; 3) геніальний, загальновідомий.

Пряме значення слова — це його первинне, основне лексичне значення. Переносне значення слова — це його вторинне значення, яке виникло на основі прямого. Слово в прямому значенні — це звичайна, повсякденна назва чогось (вишневий садок). Слово в переносному значенні — дуже часто назва образна, перенесена з одних предметів і явищ на інші (вишневі пахощі думок). Переносних значень у слові може бути кілька. У якому значенні вжите багатозначне слово, стає зрозумілим із контексту.

Основні розділи лексичних одиниць Назва Види Омоніми повні неповні Синоніми загальномовні контекстні Антоніми загальномовні контекстні Паронімы повні неповні

Лексичний розбір — розбір, який покликаний закріпити теоретичні знання про слово як лексичну одиницю мови, виробити навички роботи над словом у контексті та роботи з тлумачним словником, із словниками синонімів, паронімів, антонімів тощо. При лексичному розборі з'ясовують лексичне значення слова, його багатозначність чи однозначність, визначають його синонімічні та антонімічні зв'язки, походження, стильо ву належність, стилістичне навантаження. Аналіз фразеологізму передбачає з'ясування його значення, структури і джерела.