СКОВОРОДА ГРИГОРІЙ САВИЧ
Дата народження 22 листопада (3 грудня) 1722 Місце народження Чорнухи, Полтавщина Дата смерті 29 жовтня (9 листопада) 1794 (71 рік) Місце смерті ПанІванівка, Харківщина
Приятель і біограф Сковороди Ковалинський засвідчував «Коли писав Сковорода для свого краю, то і вживав деколи української мови та правопису, вживаного в українському виговорі. Він любив завжди свою природжену мову. Дуже любив свій рідний край, свою любу Україну й коли відлучався за її межі, обов’язково прагнув скоріше туди повернутися і бажав там померти. Він висловлює це в багатьох місцях своїх творів. «Всяк должен узнать свой народ і в народі себе» .
Портрет Катерини Ткаченко
3 грудня 1722 рок у День народження Григорія Савича Сковороди. 1738 р. Григорій Сковорода вступає до Києво-Могилянської Академії. 10 серпня 1742 р. Згідно царського указу "Про набір співаків у двірську капелу". . . дев'ятнадцятирічний студент із Києва стає "придворним уставщиком", тобто солістом придворного хору цариці Єлизавети, що любила тішити себе слуханням співу, особливо українських пісень. 1744 р. з валкою Єлізавєти Петрівни Григорій Сковорода повертається до Києва й продовжує навчання в Академії. 1750 р. подорож до Венгрії і далі по країнах Західної Європи. 1753 р. Григорій Сковорода повертається із-за кордону. 1 липня 1753 року єпископську каф написаний перший датований вірш Сковороди, присвячений вступові на
1769 р. початок странницького періоду в житті Григорія Сковороди. 1770 р. останні відвідини Києва. Григорій Сковорода три місяці живе в Китаєвій пустині, звідки перебирається до ахтирського Троїцького монастиря. 1772 р. написаний «Разглагол о древнем мире» , одразу після нього — «Разговор пяти путников о истинном щастии в жизни» . 1774 р. з початку цього року Сковорода Григорій живе в селі Бабаї на околиці Харкова. Тут він закінчує збірку "Байки Харківські" і дописує діалог "Кільце. Дружня розмова про душевний світ". 1775 р. Григорій Саввич присвячує В. С. Тевяшову свою нову роботу — діалог "Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу". 1776 р. написано трактат «Икона Алкивиадская» . 1781 р. подорож до Таганрогу.
Лев Толстой, для якого не існувало авторитетів, писав про Григорія Сковороду: "Багато в його світогляді є дивовижно близького мені. Я недавно іще раз його перечитав. Мені хочеться написати про нього. І я це зроблю. Його біографія, мабуть, ще краща за його твори, але які гарні й твори!"
Цитати Світ ловив мене, та не спіймав (слова, які Григорій Сковорода заповів написати на своїй могилі)[1] Всякому місту звичай і права, Всяка тримає свій ум голова. Що вподобав, на те й перетворився. Що може бути шкідливіше за людину, котра володіє знанням найскладніших наук, але не має доброго серця? Не шукай щастя за морем. Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою.
Дякую за увагу! Студентка 344 групи Євсюкова Ганна