Скандинавська модель розвитку До скандинавських країн відносять

Скандинавська модель розвитку

До скандинавських країн відносять, як правило, три країни відповідного півострова – • Норвегію, • Швецію, • Фінляндію, • а також Данію, яка знаходиться поза його межами, але має тісні господарські зв‘язки з названими країнами та подібну до них економічну модель,

Особливості скандинавської економічної моделі • Висока питома вага державного сектора в структурі ВВП • Перерозподіл значної частини ВВП через бюджет (понад 50%); • Найвища у світі заробітною платою за годину роботи; • Один з найвищих у світі рівень оподаткування; • Великий соціальний пакет, що включає допомогу у разі безробіття, тривалу відпустку матері у зв‘язку з доглядом за дитиною, безкоштовне медичне обслуговування, безкоштовну освіту тощо.

Особливості скандинавської економічної моделі • Країни цієї групи належать до макроекономічних (за відносними показниками) лідерів нашої планети, питома вага яких у світовій економіці перевищує 3% світового ВВП, а населення становить менше 1%, що змушує їх проводити досить обережну політику щодо розширення не тільки в межах національних економік, а й в Європі.

Особливості скандинавської економічної моделі • Норвегія не увійшла до складу Європейського Союзу, залишившись членом Європейської Асоціації вільної торгівлі, • Данія і Швеція, перебуваючи в Євросоюзі, не бажають приєднуватися до монетарної системи і вводити євро, хоча їх валюти повністю відповідають системним критеріям ЄМС, • лише Фінляндія має в цьому плані «повноцінне членство» , замінивши фінську марку на євро у 2002 р.

Позиції скандинавських країн у світовій та Європейській економіці

ОСНОВНІ ІНДИКАТОРИ РОЗВИТКУ СКАНДИНАВСЬКИХ КРАЇН Країна Данія Індекс Питома Індекс розвитку вага технологічних ВВП (ПКС) людського експорту ВВП, досягнень, на душу потенціалу, високих і 2001 р. , населення, 1999 р. (у млн. дол. 2001 р. (у середніх 2001 р. , дол. дужках – дужках- технологій місце) , 1999 р. 162 817 29 000 0, 930 (11) … 41, 0 Фінляндія 121 987 24 430 0, 930 (14) 0, 744 (1) 50, 7 Норвегія 165 458 29 620 0, 944 (1) 0, 579 (12) 19, 0 Швеція 210 108 24 180 0, 941 (3) 0, 703 (3) 59, 7

ОСНОВНІ ІНДИКАТОРИ РОЗВИТКУ СКАНДИНАВСЬКИХ КРАЇН Індекс розвитку ВВП (ПКС) на людського ВВП, 2008 душу Країна потенціалу, 2007 р. , млн. дол. населення, р. (у дужках - 2008 р. , дол. місце) Данія 369 600 38 208 0, 952 (13) Фінляндія 287 600 36 844 0, 954 (12) Норвегія 481 100 55 200 0, 968 (2) Швеція 512 900 37 526 0, 958 (7)

Глобальний рейтинг конкурентоспроможності, 2008 р.

• Denmark is ranked 3 rd, with Sweden and Finland following closely at 4 th and 6 th places, respectively. • As in past years, the Nordic countries outperform the United States in a number of areas, such as macroeconomic environment, as they are running healthy budget surpluses and have achieved very low levels of public indebtedness. • The three countries have among the best functioning and most transparent institutions in the world, ranked only behind Singapore.

• Given the significant focus that the Nordic countries have placed on higher education and training over recent decades, it is not surprising that Finland, Denmark, and Sweden continue to occupy the top three positions in the higher education and training pillar. • This has provided the workforce with the skills needed to adapt rapidly to a changing environment and has laid the ground for their high levels of technological adoption and innovation in recent years.

• A marked difference among these three countries relates to labor market flexibility. • While Denmark (ranked 4 th) distinguishes itself as having one of the most flexible and efficient labor markets internationally, • in Finland Sweden, as is the case in a number of other European countries: – companies have little flexibility in setting wages, – nonwage labor costs remain very high – firing and hiring workers is deemed excessively expensive.

Структура господарства скандинавських країн

• Скандинавські країни належать до постіндустріальних держав і мають одну з найвищих у світі частку послуг, яка у структурі ВВП становить • у Швеції – 70% (2007 р. ), • у Данії – 72%, • у Норвегії – 54% та • у Фінляндії – 65%. • Питома вага сільського господарства у цих державах не перевищує 3%, разом з тим, ця галузь є високопродуктивною в усіх цих країнах, хоча кліматичні умови Північної Європи не сприяють її розвиткові.

• Особливістю цього мегарегіону є досить низькі за європейськими мірками рівні безробіття. Для Данії він склав 2% (2008 р. ), Норвегії – 2, 5%, Фінляндії – 6, 5%, Швеції 7, 3%. • Швеція, Данія, Фінляндія та Норвегія мають добре розвинуті сервісні галузі, провідними з яких є банківська та страхова справа, а також транспорт.

НАЙБІЛЬШІ СКАНДИНАВСЬКІ КОМПАНІЇ ЗА ОБСЯГАМИ ТОРГОВОГО ОБОРОТУ, 2000 р. Назва Країна Торговельний оборот, млн. євро Кількість працюючих Nokia Фінляндія 31 191 53 849 Statoil Норвегія 28 298 16 686 Ericsson Швеція 25 050 85 198 Volvo Швеція 24 251 70 921 Norsk Hydro Норвегія 18 992 35 600 Electrolux 14 673 87 139 Швеція

ГЛОБАЛЬНІ ЦЕНТРИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО НОВАТОРСТВА В СКАНДИНАВСЬКИХ КРАЇНАХ ТА ЇХ СВІТОВИЙ РЕЙТИНГ Назва центру Країна Оцінка в балах Світовий рейтинг Стокгольм - Кіста Швеція 15 3 Хельсінкі Фінляндія 14 8 Мальме – Копенгаген Швеція – Данія 11 20 Оулу Фінляндія 10 30 Трондхейлл Норвегія 6 45

Структура експорту країн ОЕСР за рівнем технологічності, 2005 р.

Сутність та основні особливості швецької економічної моделі. Багато в чому «скандинавська» модель економічного розвитку ґрунтується на осмисленні «швецької» моделі, яка була сформована наприкінці 60 х рр. ХХ ст. й імплементована у сусідні з цією країною держави, які й зберегли певні соціально економічні відмінності, проте чітко дотримувалися основних методологічних постулатів, «швецького соціалістичного підходу» , найважливішими серед яких були:

Сутність та основні особливості швецької економічної моделі. • Реалізація політики повної зайнятості; • Вирівнювання доходів населення за рахунок нової податкової моделі; • Висока питома вага державного сектору економіки, який на той період був чинником національної стабільності; • Перерозподіл бюджетних коштів на користь численних соціальних програм; • Доступність соціальних гарантій усім верствам населення (освіта, охорона здоров‘я); • Посилений вплив профспілок на всі сфери суспільно економічного життя країни.

Сутність та основні особливості швецької економічної моделі. • Упродовж 60 70–х років ХХ ст. . державні доходи в Швеції зростали в випереджаючими темпами, що вело до розгортання все нових і нових соціальних програм. • Рівень безробіття був найнижчим у всьому західному світі і дорівнював у цей період близько 1 %. • За вартістю промислової продукції на душу населення країна посідала перше місце в Європі • За темпами нарощування ВВП поступалася лише Японії. • Цей швецький феномен економічного розвитку в усьому світі називали «патріотизмом благополуччя» , чи «моральним імперіалізмом» .

Сутність та основні особливості швецької економічної моделі. • у Швеції активно розвивався процес децентралізації системи виробництва: – з одного боку, держава не втручалася у виробничу діяльність фірм, – а з другого – швидке зростання «економічних успіхів» приватного сектору і відповідних надходжень податків вело до значної концентрації бюджетних коштів, які перерозподілялись на користь населення.

• Досить специфічним є регулювання відносин між трудом і капіталом, яке збереглося й зараз. • Ще у 1938 р. у містечку Сальтшебаден була підписана угода між профспілками та підприємцями, яка чітко закріпила паритетні основи компромісу між першими та другими. • Обидва учасники мали за мету скорочення різниці у доходах осіб з високою та низькою зарплатами • Наприкінці 1980 х вона була доведена до 15%, що стало негативним чинником нівелювання «грошової оцінки» кількості та якості праці, знецінення намірів певної частини шведів щодо самовдосконалення.

• У післявоєнні роки у Швеції намагалися використати основні арсенали кейнсіанської системи макроекономічного регулювання • На початку 1950 х pp. від них відмовилися, оскільки дилема: «чи висока інфляція та низьке безробіття чи навпаки» не мала в країні перспективи через значний брак трудових ресурсів та жорстку позицію профспілок. • Невдалі спроби уряду щодо заморожування зарплати у 1940— 50 х pp. привели провідних економістів до думки, що такі кейнсіанські методи є малоефективними, а подекуди навіть шкідливими для Швеції.

Модель “Рена - Мейднера” • Відтак виникла нова система регулювання ринку праці, відома під назвою «модель Рена Мейднера» за прізвищами відомих швецьких аналітиків, яким було поставлене завдання оптимізувати відповідні відношення в економіці. • Основними інструментами її реалізації було використання податкових і грошових обмежень, які стримували ціни на досить низькому рівні, що змушувало підприємців і профспілки відмовитись від механізму інфляційного зростання заробітної плати.

Модель “Рена - Мейднера” • Заходи, що підтримували сукупний попит, виявилися ефективними щодо вибіркової підтримки депресивних регіонів, деяких значущих для економіки галузей та соціальних груп населення що постраждали внаслідок структурних змін в економіці • Такі заходи зробили ринок праці в країні гнучким і таким, що чітко орієнтувався на реальні соціальні гарантії.

Економічна криза • Світова криза 1974— 1975 pp. болісно відбилася на господарському розвиткові Швеції • Спочатку уповільнилися темпи зростання, а потім стали від'ємними (у 1977 р. ВВП країни зменшився на 2, 5 %) • Зменшувався процес оновлення виробничих фондів • Велика зарплата робітників та службовців і значні розміри податків сприяли відпливу капіталу з країни • За період 1975— 1977 pp. випуск промислової продукції скоротився на 6 %, а виробничі потужності підприємств були завантажені лише на 75 %.

Проте навіть серйозні потрясіння для швецької економіки не були причиною відмови від «моделі Рена. Мейднера» , яка застосовувалася на всіх фазах економічного циклу.

Розвиток моделі “Рена - Мейднера” • У 1970 – 80 рр. активно відбувався процес інституціювання ринку праці • Створено державна адміністрацію ринку праці, яка складалася з управління ринком праці та спеціальних комітетів – ленів, що відповідали за відповідні біржі. • У 1980 ті pp. , найбільш успішні для економіки країни, великого поширення набула система соціальних пільг, яка з часом отримала назву «швецької моделі соціалізму» . • Саме вона багато в чому була показовою для двох наддержав СРСР та США.

Розвиток моделі “Рена - Мейднера” • У цей період майже '/з трудових ресурсів країни була зайнята в державному секторі • сумарні державні витрати у цей час вже перевищували 60 % ВВП країни • вводилося соціальне страхування від безробіття, хвороб, старості, при народження дитини. • У 1975 р. за законом про пенсії її отримувачі здобули виключне право на спеціальну надбавку до неї, що вивело країну у число лідерів у світі за рівнем пенсійного забезпечення.

Занепад моделі “Рена - Мейднера” • Коли темпи економічного зростання були досить високими, підвищення добробуту мало досить логічний та обґрунтований вигляд • Проте починаючи з 1990 р. «швецьке економічне диво» перестало бути взірцем для відтворення в інших країнах. • Стрімко зростав державний борг • Розпочалася структурна криза в промисловості • Дефіцит бюджету сягав 14 15% • Держава виявилася нездатною підтримувати «повну зайнятість» • Податковий тягар та висока питома вага трансфертних платежів відлякувала місцевих та іноземних інвесторів, капітал стрімко відпливав з країни за кордон.

Занепад моделі “Рена - Мейднера” • Постійне збільшення зарплати суттєво відставало від зростання продуктивності праці, що унеможливлювало стримування інфляції традиційними методами • До цього додавалася ще й банківська криза середини 1990 х pp. та нестійкість на ціональної валюти — крони.

Сучасна модель “швецького соціалізму” • Вступ Швеції до Європейського Союзу • спеціальні заходи уряду країни щодо зниження податків та соціальних трансфертів • застосування ряду монетаристських заходів у кредитно–фінансовій політиці держави • Все це призвело до того, що вже на початку ХХІ ст. системну кризу швецької економіки вдалося подолати.

Сучасна модель “швецького соціалізму” • Зараз швецька економіка тісно пов‘язана з європейською, про що яскраво свідчить зовнішня торгівля. • Так, на країни Європейського Союзу припадає 53, 6% експорту та 60, 3% імпорту (2000 р. ). • Зараз в країні найвища у світі зарплата за годину праці • витрати на освіту всіх рівнів становлять понад 7, 65% ВВП • на охорону здоров‘я – 7, 6% • а видатки, спрямовані на «соціальну безпеку» (пенсії, страхування, допомогу жінкам тощо), досягли у 1996 р. 34, 8% ВВП – найвищого в ЄС рівня.

ВИСНОВОК • Наведені вище аргументи яскраво свідчать, що Швеція, яка – переборола структурну кризу 90 х рр. ХХ ст. у цілому – зберегла одні з найвищих у світі соціальні стандарти життя населення – і є світовим лідером щодо гармонізації інтересів уряду, підприємців та населення, • хоча останнім часом у країні має місце перехід від неокейнсіанських методів регулювання економіки до неоліберальних.