Системний аналіз це дисципліна що розвиває методи

Системний аналіз – це дисципліна, що розвиває методи проектування складних технічних, народногосподарських (економічних, соціальних), екологічних систем, організаційних структур тощо. (М. М. Моісеєв))

Література: Гнатів П. С. , Хірівський П. Р. Теорія систем і системний аналіз в екології. – Львів: Камула, 2010. – 204 с.

Історія систематизації знань Евклі д (близько 365 — близько 300 р. до н. е. ) — старогрецький математик і визнаний основоположник математики. Систематизація знань – геометрія Евкліда Аристо тель (384 до н. е. , Стагіра — 322 до н. е. Халкіда) — давньогрецький вчений енциклопедист, філософ і логік, засновник класичної (формальної) логіки.

Історія систематизації знань Демокріт (Демокрит) Абдерський (приблизно 460— 370 роки до н. е. ), давньогрецький філософматеріаліст, засновник атомістичної гіпотези пояснення світу. Епікур (341 до н. е. , Самос — 270 до н. е. , Афіни) — давньогрецький філософ матеріаліст. До нас дійшли лише фрагменти праць філософа.

Історія систематизації знань Гіппокра т (Ιπποκράτης) (бл. 460 до н. е. — бл. 370 р. до н. е. . ) — давньогрецький лікар. Створив вчення про цілісність людського організму

Історія систематизації знань Плато н 427 до н. е. — 347 або 348 до н. е. ) — давньогрецький мислитель, поряд з Піфагором, Парменідом і Сократом основоположник європейської філософії; глава філософської школи, відомої як Академія Платона. Створив теорію державного устрою

Історія систематизації знань Гіппарх (близько 190 до н. е. – після 126 до н. е. ) давньогрецький астроном, один з найвизначніших астрономів давнього світу[. Клавдій Птолемей (близько 87 — † 165) — давньогрецький вчений (математик, астроном, географ, астролог), твори якого мали великий вплив на розвиток астрономії, географії та оптики. Автори першої математиної моделі складної системи що описує рух Сонця й відомих на той час планет по небозводу

Історія систематизації знань Йога ннес Ке плер німецький філософ математик, астроном, астролог і оптик, відомий насамперед відкриттям законі руху планет, названих законами Кеплера на його честь. Микола й Копе рник (19 лютого 1473, Торунь, Польща — † 24 травня 1543, Фромборк, Польща) — польський астроном і математик, автор геліоцентричноїтеорії побудови Сонячної системи. Ти хо Бра ге – данський вчений. Першим в Європі проводив систематичні высокоточні астрономичні спостереження, на основі яких Кеплер вивів закони руху планет.

Історія систематизації знань Андреас Везалій (справжнє прізвище Віттінгс 1514— 1564) — творець сучасної анатомії як науки. Першим дав опис тіла людини побудований на докладному анатомуванні людських трупів і перший розробив у деталях правильну методику секції. Ві льям Га рвей (1578 1657) — англійський лікар і природознавець, засновник сучасної фізіології та ембріології. Описав кровоносну систему та систему роботи серця

Історія систематизації знань Ро берт Гук (1635— 1703, Лондон) — англійський природодослідник, учений енциклопедист, що зіграв важливу роль у науковій революції сімнадцятого століття. Дослідження клітинної будови організмів

Історія систематизації знань Ґотфрід Вільгельм Лейбніц (Ляйбніц) (1646— 1716) — провідний німецький філософ, логік, математик, фізик мовознавець та дипломат. Жорж-Луї Леклерк де Бюффон (1707 1788) французький натураліст, біолог, математик, геолог, письменник і перекладач XVIII століття. Основна праця Бюффона «Природнича історія» в 36 томах. Висловив ідею про єдність рослинного і тваринного світу. Автор так званої задачі Бюффона. Член Паризької академії наук.

Історія систематизації знань Миха йло Васи льович Ломоно сов (1711 — 1765) — російський учений-натураліст, геохімік, поет, заклав основи російської літературної мови, перший російський академічно освічений вчений. Каспа р Фри дрих Вольф (1734 — 1794, Санкт Петербург), німецький анатом і фізіолог

Історія систематизації знань Жан Бати ст П'єр Антуа н де Моне Лама рк (1744 — 1829) — французький учений. Він став першим біологом, який створив цілісну теорію еволюції живого світу. Етьєн Жофруа Сент-Ілер (1772 — 1844, Париж) — французький зоолог еволюціоніст. Один з попередників еволюційного вчення дарвінізму.

Історія систематизації знань Розробив класифікацію наук в роботі «Дослідження філософії наук, або аналітичний виклад класифікації всіх людських знань» (част. І — 1834 p. , II — 1843 p. ). Виділив спеціальну науку про управління державою й назвав її кібернетикою Ампе р Андре -Марі (1775 — 1836) — французький фізик і математик, творець основ електродинаміки.

Історія систематизації знань Дмитро Іванович Менделєєв (1834 — 1907) російський вчений, один з авторів періодичної системи хімічних елементів

Євграф Степанович Федоров (1853— 1919) російський кристалограф, петрограф, мінералог і математик Довів (1891), що все різноманіття кристалічних речовин у природі може бути зведене лише до 230 різних типів кристалічних решіток. Показав, що різні природні, технічні, суспільні й інші системи реалізуються з невеликої кількості вихідних форм. Встановив, що головним засобом підвищення життєздатності різних систем є їх здатність до пристосування (життєва рухливість)

Олександрович Богданов (Малиновський) (1873 — 1928) лікар, економіст, філософ, політичний діяч, вчений-природознавець. З 1926 р. — організатор і директор першого в світі Інституту переливання крові. Загинув під час досліду на собі. Започаткував вивчення системності, як самодостатній предмет. Видав у 1911 -1925 рр. тритомник «Всеобщая организационная наука (тектологія)»

Історія систематизації знань Норберт Ві нер (1894— 1964) — американський математик теоретик і прикладний математик. Автор книги “Кібернетика” (1948). Кібернетика – наука про управління та зв'язок у тваринах і машинах. Згодом аналізував процеси в людському суспільстві з точки зору кібернетики. В 1956 р. в Парижі відбувся перший міжнародний конгрес з кибернетики.

Історія систематизації знань Карл Людвиг фон Берталанфі (1901— 1972) — австрійський біолог, засновник узагальненої системної концепції, що отримала назву «Загальна теорія систем» (1950). «У відкритій системі встановлюється динамічна рівновага, яка може бути скерована в бік ускладнення організації системи всупереч ІІ закону термодинаміки (завдяки надходженню негентропії ззовні)» . «. . . організми це організовані явища, і ми, біологи, повинні аналізувати їх в цьому аспекті. Я намагався застосувати цю організмічну програму в різних дослідженнях метаболізму, росту, біофізики організму. Одним із моїх результатів виявилася так звана теорія відкритих систем і станів рухливої рівноваги, яка, по суті, є розширенням звичайної фізичної хімії, кінетики і термодинаміки. Виявилось, водночас, що я не зміг зупинитися жодного дня на обраній дорозі і був змушений прийти до тієї, яка ще більше генералізує, і яку я назвав загальною теорією систем» .

Історія систематизації знань Пригожин Ілля Романович (1917— 2003) — бельгійський фізик російського походження. Лауреат Нобелівської премії 1977 року. Був іноземним членом академії наук України. За Пригожиним матерія не є пасивною субстанцією. Рано чи пізно в результаті взаємодії з навколишнім середовищем будь яка система опиняється в нестійкому нерівноважному стані, вихід з якого супроводжується спонтанною активністю системи, що призводить до її внутрішньої перебудови. Так реалізується механізм самоорганізації систем

Основні рівні пізнання Всесвіту. • І рівень - це епоха становлення основ механіки і сучасної фізики. Водночас було апробовано методологію багатофакторного аналізу стану і розвитку еволюційних фізичних процесів і явищ, на базі якої досі твориться сучасна техносфера. • ІІ рівень — поширення дарвінізму, сприй няття ідеї руху й перманентної мінливості у живому світі. Явище розвитку це не просто динаміка, а якісний стрибок. • ІІІ рівень епоха визнання єдності та взаємозумовленості всіх еволюційних процесів у матеріальному світі (фізичних, хімічних, біотичних, соціальних).

Кібернетика – вивчає системи зі зворотнім зв’язком і аспект керування інформацією в цих системах, розглядаючи при цьому строго формалізовані задачі. Інформатика – займається дослідженням процесів збереження, накопичення, перетворення, передачі даних та інформації із застосуванням комп’ютерної техніки. ТС СА СС С І ДО К Дослідження операцій – вивчає методи прийняття рішень при цьому переважно розглядаються формалізовані задачі. Системотехніка – наука, яка вивчає застосування методів системного аналізу для дослідження технічних схем. Системний аналіз – це сукупність методологічних засобів, які використовуються для підвищення ступеня обґрунтованості рішень у складних (слабко структурованих) проблемах політичного, військового, наукового, соціального і економічного характеру.