Система відділу Ascomycota 6 класів Lecanoromycetes ліхенізовані гриби

Система відділу Ascomycota (6 класів) Lecanoromycetes ліхенізовані гриби Ascomycetes Loculoascomycetes вільноіснуючі гриби аски бітунікатні Taphrinomycetes аски унітунікатні Eurotiomycetes аски еутунікатні, аскоспори брунькуються Saccharomycetes аски еутунікатні аски прототунікатні Плодові тіла відсутні, плазмалема аскоспор – з плазмалеми аску Плодові тіла наявні, плазмалема аскоспор – з мембран навколоядерного мішка

Система відділу 1. Сахароміцети - Saccharomycetes 2. Тафриноміцети - Taphrinomycetes 3. Аскоміцети – Ascomycetes 4. Леканороміцети - Lecanoromycetes (6 класів) Плодові тіла відсутні. Аски прототунікатні. Покриви аскоспор утворюються з плазмалеми аску. Специфічна особливість - клітинні оболонки є мананово-глюкановими Плодові тіла відсутні. Аски унітунікатні, проте двошарові. Покриви аскоспор утворюються з плазмалеми аску. Специфічна особливість - здатність аскоспор до брунькування Плодові тіла наявні (клейстотеції, перитеції, апотеції). Аски унітунікатні. Покриви аскоспор утворюються з мембран навколоядерного мішка Плодові тіла наявні (апотеції, рідше перитеції). Аски унітунікатні, леканорового типу. Покриви аскоспор утворюються з мембран навколоядерного мішка. Специфічна особливість - утворюення симбіотичних комплексів із водоростями - лишайників 5. Локулоаскоміцети – Loculoascomycetes Плодові тіла наявні (переважно - псевдотеції). Аски бітунікатні. Покриви аскоспор утворюються з мембран навколоядерного мішка 6. Евроціоміцети - Eurotiomycetes Плодові тіла наявні (переважно клейстотеції). Аски прототунікатні. Покриви аскоспор утворюються з мембран навколоядерного мішка. Специфічна особливість - відсутність у карпогону трихогіни

Клас 3. Аскоміцети – Ascomycetes Морфологічні особливості: 1. Вегетативне тіло – клітинний міцелій 2. Плодові тіла наявні - (клейстотеції, перитеції, апотеції). 3. Аски унітунікатні, аскоспори з аску звільняються активно. 4. Покриви аскоспор утворюються з мембран навколоядерного мішка аску. 5. Статевий процес - гаметангіогамія, аскогони мають трихогіну. Цитологічні особливості: 6. Клітинні оболонки - хітин-глюканові Біохімічні особливості: 7. Біосинтез триптофану – за допомогою 1 -ї групи ферментів Поділ на порядки - за типами плодових тіл, видозмінами міцелію (наявністю стром та їх забарвленням), наявністю конідіальних спороношень та частково - за екологічними особливостями. Три підкласи, сім основних порядків: Підклас Леоціоміцетові – Leotiomycetidae (аски іноперкулятні, плодові тіла – клейстотеції та апотеції) Порядки Erysiphales, Rhytismatales та Helotiales Підклас Сордаріоміцети - Sordariomycetidae (аски іноперкулятні, плодові тіла – перитеції, строми наявні) Порядки Hypocreales та Xylariales Підклас Пецицоміцети - Pezizomycetidae (аски оперкулятні, плодові тіла – апотеції) Порядки Pezizales та Tuberales

Порядок 1. Борошнисторосяні гриби - Erysiphales Плодові тіла – клейстотеції. Аски іноперкулятні. Облігатні паразити вищих рослин, спричинюють хворобу борошниста роса. Окремий аск з аскоспорами Клейстотецій з асками

Порядок 1. Борошнисторосяні гриби - Erysiphales Теломорфа з плодовими тілами – клейстотеціями (Erysiphe) Анаморфа з конідіальними спороношеннями (Oidium) Міцелій поверхневий, переважно на верхньому боці листків утворює борошнистий нальот. У клітини господаря занурюються лише трофічні гіфи - гаусторії

Порядок 1. Борошнисторосяні гриби - Erysiphales Збудник борошнистої роси злаків – Erysiphe graminis Збудник борошнистої роси яблуні – Podosphaera leucotricha

Порядок 1. Борошнисторосяні гриби - Erysiphales анаморфа (Oidium) уражений листок клейстотецій теломорфи Збудник борошнистої роси дуба – Microsphaera alphitoides

Порядок 1. Борошнисторосяні гриби - Erysiphales Збудник борошнистої роси представників родини березових – Phyllactinia (придатки виділяють слиз) Збудник борошнистої роси клена – Uncinula aceris

Порядок 2. Ритизматальні гриби - Rhytismatales Плодові тіла – апотеції. Аски іноперкулятні. Облігатні паразити вищих рослин, спричинюють різноманітні плямистості листків та хвої Уражений листок (анаморфа - Melasmia acerina) Строма з апотеціями Аск та парафізи Збудник чорної плямистості листків клену – Rhytisma acerinum

Порядок 2. Ритизматальні гриби - Rhytismatales аск уражена хвоя апотецій Збудник хвороби шютте сосни – Lophodermium pinastri

Порядок 3. Гелоціальні гриби - Helotiales Плодові тіла – апотеції. Аски іноперкулятні. Сапротрофи та факультативні паразити вищих рослин, найчастіше спричинюють плодові гнилі. Характерна особливість – утворення склероціїв Анаморфа – Monilia fructigena (конідії поширюються жуком-казаркою) Збудник фруктової гнилі яблук - Monilinia fructigena

Порядок 4. Гіпокреальні - Hypocreales Плодові тіла – перитеції, розвиваються у яскраво забарвлених стромах. Аски іноперкулятні. Сапротрофи та паразити рослин і комах Червоні строми нектрії (Nectria) Ріжки – Claviceps purpurea (склероції, строми, перитеції, аски та анаморфа – Sphacelia)

Ріжки - Claviceps purpurea Склероцій зі стромами Зріз через строму Перитеції у стромі

Ерготизм Антонів вогонь (Брюель, 1568) Св. Антоній (ХVIII ст. ) ЛСД (ХХ ст). Виникає під дією алкалоїдів склероціїв Claviceps pururea Лізергінова кислота ЛСД Ергопептини (ергозин, ерготамін та ін. )

Порядок 4. Гіпокреальні - Hypocreales Паразит комах – кордіцепс озброєний (Cordiceps militaris) Збудник чохловидної хвороби злаків – епіхлоє (Epichloe)

Порядок 5. Ксиларіальні - Xylariales Плодові тіла – перитеції, розвиваються у чорних стромах. Аски іноперкулятні. Сапротрофи та паразити рослин Строма Ксилярія - Xylaria Перитецій Гіпоксилон - Hypochylon

Порядок 6. Пецицальні гриби - Pezizales Плодові тіла – макроскопічні апотеції. Аски оперкулятні. Грунтові сапротрофи, ксилотрофи. Анаморфи відсутні Пецица - Peziza Апотеції та схема їх будови, оперкулятні акси при оптичній та скануючій електронній мікроскопії

Порядок 6. Пецицальні гриби - Pezizales Леоція - Leotia Гельвела - Helvela Строчок - Gyromitra Зморшка - Morchella Токсин гіромітрин Їстівні пецицальні гриби Отруйні пецицальні гриби

Порядок 7. Туберальні гриби - Tuberales Плодові тіла – макроскопічні вторинно замкнуті підземні апотеції. Аски оперкулятні. Мікоризоутворюючі гриби. Анамофи відсутні Білий трюфель (Choiromyces meandriformis) Чорний трюфель (Tuber melanosporum)

Клас 4. Леканороміцети – Lecanoromycetes Морфологічні особливості: 1. Вегетативне тіло – клітинний міцелій 2. Плодові тіла наявні (переважно апотеції). 3. Аски двошарові, але унітунікатні, аскоспори з аску звільняються активно. 4. Покриви аскоспор утворюються з мембран навколоядерного мішка аску. Екологічні особливості: 5. Симбіотрофи. Утворюють лишайники Біохімічні особливості: 6. Синтезують лишайникові кислоти (в асоціації з водоростями) Xanthoria Cladonia Evernia

Клас 5. Локулоаскоміцети – Loculoascomycetes Морфологічні особливості: 1. Вегетативне тіло – клітинний міцелій 2. Плодові тіла несправжні - псевдотеції. 3. Аски бітунікатні, аскоспори з аску звільняються активно. 4. Покриви аскоспор утворюються з мембран навколоядерного мішка аску. конідіальне спороношення (анаморфа) псевдотецій бітунікатний аск Провідний порядок - Плеоспоральні гриби (Pleosporales)

Порядок 1. Плеоспоральні гриби - Pleosporales Збудник парші яблуні - Venturia inaequalis (анаморфа – Fusicladium dendriticum)

Порядок 1. Плеоспоральні гриби - Pleosporales аскоспори весняне ураження листків аск літнє ураження листків та плодів строма конідія псевдотецій конідіальне спороношення зимуюча стадія (строма) весняний міцелій статевий процес Життєвий цикл збудника парші листків яблуні (Venturia inaequalis)

Порядок 1. Плеоспоральні гриби - Pleosporales Збудник парші груші – Venturia pirina (анаморфа – Fusicladium pirinum)

Клас 6. Евроціоміцети – Eurotiomycetes Морфологічні особливості: 1. Вегетативне тіло – клітинний міцелій 2. Плодові тіла – клейстотеції. 3. Аски прототунікатні, аскоспори з аску звільняються пасивно. 4. Покриви аскоспор утворюються з мембран навколоядерного мішка аску. Теломорфна стадія оленячого трюфеля - Elaphomyces Теломорфи утворюються зрідка. Більшість евроціоміцетів існує у стадії анаморф і часто викликають кольорові цвілі.

Клас 6. Евроціоміцети – Eurotiomycetes Характерні анаморфи евроціоміцетових грибів Конідієносці пеніцила - Penicillium Конідієносці аспергіла - Aspergillus Продуценти антибіотиків (пеніцилін, гризеофульвін, фумагілін), ферментів та органічних кислот. Утворюють мікотоксини (афлатоксин). Збудники мікозів (аспергільоз). Викликають зелені та жовті цвілі. Біодеструктори.