Символізм в архитектурі Символізм Група 10 -2

Символізм в архитектурі Символізм Група 10 -2

Поняття символізм Символізм (фр. symbolisme, з грец. симболон — знак, ознака, прикмета, символ) — літературно-мистецький напрям кінця ХІХ — початку XX ст. , основоположники якого, базуючись на ідеалістичній філософії Шопенгауера, «теорії несвідомого» Едуарда Гартмана і поглядах Фрідріха Ніцше, проголосили основою мистецької творчості символ — таємну ідею, приховану у глибині всіх навколишніх, а також і потойбічних явищ, що її можливо розкрити, збагнути й відобразити тільки з допомогою мистецтва, зокрема музики й поезії. Жан Дельвіль «Прометей викрав вогонь для людей» , 1907 р.

Винекнення символізму Картина Ж. Уолл Ж. Мореас Символізм виник у Франції у 1880 их, як реакція проти міщанства і позитивізму, зокрема проти поезії «Парнасців» , натуралістичного роману й реалістичного театру. Основоположниками його були Поль Верлен і Стефан Малларме та їхні тодішні чи й пізніші учні поети і есеїсти Анрі де Реньє, СюлліПрюдом, Поль Клодель, Поль Валері, Андре Жид, Сен-Поль Ру та ін. Своїм предтечею вони вважали Шарля Бодлера. Термін символізм вжив найперше і виклав програмово його позиції Жан Мореас. Згодом символізм поширився в інших країнах і став першою маніфестацією модернізму у світовій літературі і живописі.

Символізм в європейському живопису Символізм в європейському живописі мав своїх палких прихильників, серед яких були Макс Клінгер (1857– 1920) Джованні Болдіні (1842– 1931) Арнольд Беклін (1827– 1901) Джованні Сегантіні (1858– 1899) Жан Дельвіль (1867– 1953) Макс Клінгер А. Беклін автопортрет зі смертю

Символ — поетичний троп, що грунтується на умовному означенні якогось явища чи поняття через інше на підставі подібності. За допомогою нього поети прагнуть стисло і яскраво передати певну думку. Наприклад: клевер – символ удачі

Символізм в Україні Першим організаційним осередком українського символізму було створене в Києві 1918 р. з участю поетів Якова Савченка, Олекси Слісаренка, Павла Савченка, Михайля Семенка, Володимира Кобилянського і Павла Тичини, як і діячів театру Леся Курбаса й Миколи Терещенка та художника Анатоля Петрицького, угруповання «Біла Студія» . Силами цієї групи був виданий того ж року «Літературнокритичний альманах» з творами названих поетів і митців і з теоретично -програмовими статтями. І. Майдана (Д. Загула) та Якова Савченка Лесь Курбас Олекса Слісаренко

Символізм в Україні Вершинним виявом українського символізму стала збірка Павла Тичини, «Сонячні кларнети» (1918), як своєрідна й унікальна подекуди в европейському симфолізмі «музична симфонія» (Агапій Шамрай). Під впливом символізму перебував початково й Павло Филипович. Символічна за настроєм і засобами була перша збірка не зв'язаного орг. з символістами Тодося Осьмачки «Круча» (1922). Поза межами УРСР впливами символізму була позначена рання творчість Романа Купчинського, Василя Бобинського ( «В притворі храму» , 1919; «Тайна танцю» , 1924) й інших галицьких поетів, згуртованих біля журналу «Митуса» (1922) та Івана Крушельницького, як також поетів і мистців емігрантів, згуртованих біля журналу «Сонцецвіт» у Тарнові (1922). Збірка П. Тичини «сонячні кларнети»