Штифт Нернста
Штифт Нернста Винайдений німецьким хіміком Вальтером Германом Нернстом, який вивів рівняння Нернста. Вони мають великий негативний температурний коефіцієнт електричного опору і повинні бути попередньо нагріті, щоб бути провідними.
Будова В принципі, штифт Нернста являє собою циліндричний стержень або трубку,яка складається з оксидів рідкісноземельних металів, таких як оксид цирконію(ZrO2), оксид ітрію(Y2O3) і оксид ербію(Er2O3). До кінців циліндрика припаюють електроди з платинових дротиків.
Переваги Споживає меншу потужність за глобар Більший термін роботи Більш пристосований до роботи в закритих приміщеннях
Недоліки Висока ціна Надзвичайно крихкий Чутливий до коливань температури,спричинених повітряними потоками
Типові характеристики Потужність:200 Вт Струм:50-60 А Напруга живлення:110-120 В Розміри:діаметр-від 1 до 3 мм,довжина-до 30 мм.
Спектральні характеристики Найкраще працює на довжинах хвиль від 2 до 14 мкм.
Глобар
Глобар являє собою стрижень з карбіду кремнію. Випромінюють в середньому ІЧ діапазоні.
Принцип роботи Через електроди на кінцях стержня пропускається електричний струм,який нагріває глобар. При температурі вище 1000 градусів спостерігається випромінювання в інфрачервоній області.
Будова Являє собою стержень,зроблений з силікату карбіду(SiC)
Спектральні та енергетичні характеристики
Спектральна випромінювальна здатність
Типові характеристики Потужність споживання:200 Вт Струм живлення:6А Кольорова температура:1470 К Довжина:50-100 мм Товщина:5 мм
Переваги Менша крихкість Менша чутливість до впливу зовнішніх чинників Не потрібно розігрівати для виходу у робочий режим
Недоліки Низька робоча температура Необхідність додаткового живлення Потрібне водяне охолодження Порівняно малий термін роботи