Шлунково-кишковий тракт Загальна морфо-функціональна характеристика шлунково-кишкового тракту

Шлунково-кишковий тракт.

Загальна морфо-функціональна характеристика шлунково-кишкового тракту. Оболонки ШКТ: І. Слизова. ІІ. Підслизова основа. ІІІ. М’язова. ІV. Серозна. І. Слизова. 1. Епітеліальна пластинка. 2. Власна пластинка (lamina propria). 3. М’язова пластинка (muscularis mucosae).

Епітелій. Функції: 1. Захисна (стравохід і задній прохід). 2. Секреторна (шлунок). 3. Всмоктувальна (кишка). Власна пластинка (ПВСТ). Функції: 1. Опорна (колагенові, еластичні і ретикулярні волокна). 2. Імунний захист (лімфоїдні фолікули, плазмоцити). 3. Трофічна (кровоносні судини). М’язова пластинка (ГМТ). Функція: локальні рухи та складчастість слизової.

ІІ. Підслизова основа (ПВСТ). Функції: 1. Опорно-трофічна (еластичні волокна, кровоносні судини). 2. Вегетативна регуляція (наявність інтрамуральних сплетень Мейснера). ).

ІІІ. М’язова оболонка. (2 шари ГМК: внутрішній – циркулярний, зовнішній – поздовжній). Функції: 1. Підтримання тонусу. 2. Ритмічні скорочення. 3. Перистальтичні скорочення. 4. Регуляція: Ауербахівське нервове сплетення. ІV. Серозна (ПВСТ + мезотелій).

Шлунок. Функції: 1. Механічна і хімічна обробка їжі (пепсин, хімозин, ліпаза, соляна кислота). 2. Секреція антианемічного фактору (фактор Кастла), необхідного для всмоктування вітаміну В 12. 3. Екскреція (аміак, сечовина, алкоголь). 4. Ендокринна (гастрін, мотилін, соматостатин, гістамін, серотонін, речовина Р та ін. ). 5. Імунна.

Особливості будови слизової оболонки. 1. Рельєф: складки, поля, ямки. 2. Епітелій: одношаровий, високий призматичний, залозистий. Слизовий секрет містить бікарбонат – іони. 3. Власна пластинка містить залози: фундальні (власні), кардіальні, пілоричні.

Фундальні залози шлунка (екзокринні, прості, нерозгалужені). Функції: продукція всіх ферментів і HCl (шлунковий сік). Сегменти залози і їх структури: 1. Перешийок (покривні епітеліоцити і парієтальні екзокриноцити). 2. Шийка (слизові і парієтальні). 3. Дно (групи головних екзокриноцитів і поодинокі парієтальні).

Морфологія і функції екзокриноцитів фундальних залоз шлунка. І. Головні (зимогенні) екзокриноцити. 1. Світлова мікроскопія: полярність, базофілія. 2. Електронна мікроскопія: гр. ЕПС, комплекс Гольджі, секреторні пухирці. 3. Функція: - продукція профермента пепсиногена.

ІІ. Парієтальні екзокриноцити. 1. Світлова мікроскопія: оксифілія. 2. Електронна мікроскопія: внутрішньоклітинні секреторні канальці, багато мітохондрій, тубуловезикулярний комплекс. 3. Функції: - секреція іонів Н і Cl, що у порожнині шлунка призводить до: а) руйнації білків; б) перетворення пепсиногена у пепсин; в) пригнічення росту патогенних мікроорганізмів; - секреція іонів гідрокарбонату у кров (через базальну плазмалему), яка нейтралізує HCl; - секреція антианемічного фактора Кастла.

. ІІІ. Слизові шийкові клітини. 1. Світлова мікроскопія: а) слабобазофільна цитоплазма; б) базофільна цитоплазма. 2. Електронна мікроскопія: а) комплекс Гольджі, слизові секреторні гранули; б) багато вільних рибосом. 3. Функції: - секреція слизу (для варіанту (а)); - регенерація епітелію шлунка (для варіанту (б)).

Кардіальні і пілоричні залози шлунка. Особливості: 1. Прості дуже розгалужені. 2. Переважають слизові екзокриноцити. 3. Невелика кількість у порівнянні з фундальними залозами.

Гістологічна будова травного тракту.

Перехід стравоходу у шлунок.

Слизова фундальної частини шлунка.

Тонка кишка (12 -пала, порожня і клубова). Функції: 1. Кінцева хімічна обробка їжі із розщепленням до мономерів. 2. Всмоктування продуктів розщеплення поживних речовин у кров і лімфу (площа 900 м 2). 3. Механічна. 4. Ендокринна. 5. Імунна.

Гістофізіологія стінки тонкої кишки. Особливості будови, обумовлені виконанням функції всмоктування. Необхідність великої площі досягається наявністю: 1. Циркулярні або спіральні складки Керкрінга (основа - підслизова оболонка). 2. Кишкові ворсинки (вирости слизової 0, 5 – 1 мм висотою), основа – власна пластинка. 3. Мікроворсинки (вирости клітини, які збільшують її площу у 40 разів

Особливості будови стінки тонкої кишки обумовлені функцією перетравлення їжі. 1. Наявність келихоподібних клітин. 2. Наявність протоків підшлункової залози і печінки у 12 -палій кишці. Ферменти активуються лише у просвіті кишки. 3. Наявність у підслизовій основі 12 -палої кишки брунерових залоз (складні, трубчасті, слизові). Продукція бікарбонату, який нейтралізує кислий вміст шлункового соку. 4. Наявність кишкових крипт (ліберкюнові Продукують лізоцим (клітини Панета). залози). 5. Наявність стовпчастих клітин з облямівкою, які продукують ферменти пристінкового травлення: лужна фосфатаза, лактаза, сахараза, дипептидаза.

Типи клітин епітелію тонкої кишки: І. Стовпчасті епітеліоцити (основна маса клітин ворсинки і верхня частина крипти). Будова: 1) посмугована облямівка (мікроворсинки до 3000 на клітині). 2) глікокалікс (ферменти пристінкового травлення: дипептидази сахарази). Функції: 1) пристінкове перетравлення. 2) всмоктування мономерів білків, жирів і вуглеводів.

ІІ. Келихоподібні (одноклітинні слизові залози), (ворсинки і крипти). ІІІ. Клітини Панета (на дні крипт). Будова: - ацидофільна апікальна зернистість. Функція: - продукція лізоциму; - продукція дипептидази.

. ІV. Недиференційовані клітини (на дні крипт). Будова: - базофільна цитоплазма (вільні рибосоми). Функція: - регенерація епітелію крипт і ворсинок. V. Ендокринні клітини (переважають у криптах), (EC, G, I, S, K і D-клітини).

Власна пластинка тонкої кишки (основа ПВСТ). Типи клітин: 1. Т-хелпери. 2. Плазмоцити (Ig. A). 3. Макрофаги. 4. Еозинофіли. 5. Тучні клітини.

КАЛТ – кишково-асоційована лімфоїдна тканина (25% маси кишки, 40% ефектроних клітин імунної системи). 1) солітарні лімфатичні вузлики (0, 4 – 0, 3 мм) у кількості 10 тис. 2) згруповані лімфатичні вузлики (Пейерові бляшки) переважають у клубовій кишці (від 250 до 100 -50 у старечому віці). Лімфатичний вузлик – В-зона. Міжвузликові лімфоцити – Т-зона.

Тонка кишка.

Ворсинки і крипти тонкої кишки.

Схема системи крипта - ворсинка.

Міжклітинні контакти в епітелії кишки.

Інтерцелюлярне всмоктування глюкози із порожнини кишки у кров.

Посмугована облямівка стовпчастого ентероцита.

Схема крипта – ворсинка. Мікропрепарат крипта – ворсинка.

Товста кишка. Функції: 1. Всмоктування води, електролітів (ободова і пряма) із хімуса і формування калових мас (7 літрів рідини: 1 л – слини, 2 л – шлункового соку, 0, 5 л – підшлункового, 1 л – жовчі, 1 л – кишкового соку). 2. Всмоктування вітамінів К і В, продуктів гідролізу клітковини (результат діяльності мікроорганізмів). 3. Механічна. 4. Ендокринна (клітини ДЕС). 5. Імунна (дифузна лімфоїдна тканина, лімфатичні вузлики і їх скупчення у червоподібному відростку). Особливості слизової оболонки товстої кишки: 1. Відсутність ворсинок. 2. Крипти більш глибокі. 3. Велика кількість келихоподібних клітин. 4. Відсутність клітин Панета. 5. Дуже мала кількість стовпчастих клітин.

Товста кишка.

Характеристика основних типів ендокринних клітин гастро-ентеро-панкреатичної системи. Тип Гормон Локалізація ШТ ШП ДПК ТНК ТВК ПО Найважливіші ефекти A глюкагон - - - + підвищує глікогеноліз у печінці B інсулін - - - + підвищує поглинання глюкози тканинами D соматостатин + + + знижує секрецію клітин ГЕП і залоз шлунка D 1 ВІП - - - + + + розслаблення гладких м’язів розширення судин EC серотонін + + + посилює моторику кишки Мотилін посилює моторику кишки речовина Р посилює моторику кишки ECL гістамін + - - - + - підвищує секрецію НСl шлунком G гастрін - + + - - - підвищує секрецію НСl і пепсиногену шлунком I ХЦК/ПКЗ - - + + - - підвищує секрецію ферментів підшлункової залози посилює скорочення стінки жовчного міхура і виділення жовчі K ШІП - - + + - - знижує секрецію і моторику шлунка знижує секрецію інсуліну L ентероглюкагон + + + - підвищує глікогеноліз у печінці PP панкреатичний поліпептид - - + + знижує секрецію підшлункової залози секретин - - + + - - підвищує секрецію бікарбонату підшлунковою залозою S