ШКОЛА МОЛОДОГО ЛІДЕРА 1 Тема Управління знаннями

«ШКОЛА МОЛОДОГО ЛІДЕРА» 1 Тема. Управління знаннями як основа конкурентоспроможності особистості МАМАТОВА Тетяна Валеріївна д. держ. упр, професор, професор кафедри менеджменту та управління проектами 2013, Дніпропетровськ

Тема. Управління знаннями як основа конкурентоспроможності особистості Лекція: Ø Трансформація суспільних систем Ø Суспільство знань Ø Розвиток «управління знаннями» Ø Дані – інформація – знання – мудрість Ø “Явне” і “неявне” знання Ø Сутність управління знаннями Ø Досвід Швейцарії Ø Знаннєві цінності Практика: Ø Інструмент управління знаннями: “Нетворкінг” 2

3 Трансформація суспільних систем Уровень развития Управление стратегиями Управление проектами Управление качеством Управление знаниями Время прошлое настоящее будущее Взаимосвязь различных элементов управления развитием экономических систем Джерело: проф. Рач В. А.

Економіка знань 4 Сучасні організації функціонують у постіндустріальному суспільстві Ø Остання чверть ХХ ст. – входження до нової економіки – економіки знань Ø Здатність країни до створення знань, зокрема наукових, їх поширення та ефективне використання для розвитку виробництва стають у такій економіці основними факторами зростання поряд з традиційними джерелами – інвестиціями й трудовими ресурсами Білорус О. Глобалізація і нова парадигма глобального постіндустріального розвитку / Олег Білорус // Економічний часопис-ХХІ. – 2002. – № 10. – С. 3 – 7.

Трансформація суспільних систем 5

Який % вашої роботи, експертних знань & досвіду є “видимими”? http: //olenaursu. wordpress. com/author/olenaursu/

Чи знайомі вам нижче наведені приклади 7 “Не можу знайти потрібні мені документи!” “Чому ми не знали про це раніше? Можна було б стільки часу зекономити!” “Не можу зв'язатися з потрібною мені людиною швидко, коли мені потрібна інформація!” “Колега звільнився, і тепер ніхто не знає, як це робити!” Ø Ø l Саме у таких життєвих ситуаціях організації починають усвідомлювати, що їм потрібно дещо, що називається Управлінням Знаннями http: //olenaursu. wordpress. com/author/olenaursu/

Розвиток «управління знаннями» Ø Часом виокремлення напряму управління знаннями в науках з управління –– вважають 90 -і роки ХХ ст. Ø 8 Передумовами цього називаються: l l l глобалізація та загострення конкуренції серед промислових корпорацій, які були змушені шукати ефективні інструменти ефективної організації праці швидкий розвиток та поширення інформаційнокомунікаційних технологій підвищення загального технологічного рівня освіти, науки та виробництва • піонерами запровадження ідей управління знаннями на практиці стали такі високотехнологічні компанії як l l Xerox Corporation, Hewlett-Packard Company, IBM, відомі ВНЗ – Мюнхенський технічний університет, Університет Гамбурга, Стенфордський університет.

Розвиток «управління знаннями» 9 Поява терміну «управління знаннями» (knowledge management) пов’язується з американським дослідником Карлом Віігом, відомим спеціалістом зі штучного інтелекту Ø Саме в його доповіді на конференції у Швейцарії, яка проводилася Міжнародною організацією праці під егідою ООН у 1986 р. , вперше було запроваджено цей термін l по аналогії з такими як «управління даними» , «управління інформацією» Ø Поєднання слів «знання» та «управління» поклало початок дискусіям щодо можливості управляти знаннями, що призвело до відсутності до теперішнього часу однозначного підходу до дефініції терміну Ø

Розвиток «управління знаннями» 10 Біл Гейтс у своїй книзі «Бізнес зі швидкістю думки» визначає «Управління знаннями» як «управління інформаційними потоками» Ø За Гейтсем УЗ l має гарантувати, l що потрібна інформація досягне потрібних людей l у потрібний час l для вчасного виконання ними необхідних дій Ø Управління знаннями є скоріше засобом аніж кінцевою метою, наголошує Біл Гейтс Ø

Розвиток «управління знаннями» 11 Ø Більшість вчених виокремлюють два ключові моменти в історії розвитку концепту управління знаннями: l виникнення терміну «працівник знання» (1959) та l запровадження поняття «приховане знання» у діяльність фірм (1995) Ø Перший пов’язаний з іменем американського вченоготеоретика менеджменту Пітера Друкера, який у 1959 р. увів до наукового вжитку термін «працівник знання» або інтелектуальний працівник, визначаючи його як працівника, який поціновується за вміння працювати зі знаннями у конкретній галузі

Пітер Друкер про УЗ 12 Ø П. Друкер визначив l знання як головний ресурс, який забезпечує бізнесу конкурентні переваги, l а управління знаннями як управлінський підхід для врахування особливостей знань як важливого ресурсу Ø За П. Друкером працівник знань: l l аналізує інформацію для встановлення взаємозв’язків прораховує ситуацію для виокремлення пріоритетів визначає напрями розвитку усвідомлює причини та наслідки

Пітер Друкер про УЗ Ø 13 П. Друкер визначає 6 факторів продуктивності працівника знань: l для того, щоб працівник знань працював продуктивно, він має постійно ставити запитання «Яке моє завдання? » l відповідальність за продуктивність має лежати на самому працівнику знань, який повинен управляти своїм часом самостійно l постійна інноваційність має бути обов’язковою складовою працівника знань l інтелектуальна робота потребує від працівника постійного навчання та постійного навчання працівника з боку компанії l продуктивність працівника знань – це не лише кількісний вимір – якість є не менш важливою l продуктивність працівника знань потребує, щоб він розглядався не з позиції вартості, а з позиції капіталу

Пітер Друкер про УЗ Ø 14 До знань не можливо застосовувати підходи для менеджменту іншими ресурсами – фізичними, матеріальними, фінансовими Оскільки: l людина, яка транслює знання, залишається його власником – одне і теж саме знання може передаватись необмежену кількість разів та при трансляції знання в нього стає більше власників l знання не зношується, навіть навпаки – при постійному використанні воно розвивається та стає більш цінним l знання існує віртуально та може бути явним і неявним

Становлення поняття «управління знаннями» Ø 15 Три підходи до «управління знаннями» l «європейський» за якого акцент робиться на вимірюванні знання, під яким передусім розуміється управління інтелектуальним капіталом, який повинен враховуватися при вираховуванні вартості компанії l «американський» : управління знаннями з точки зору оптимізації роботи з клієнтами l «японський» , який наголошує на аспекті створення «знання» у контексті інноваційної діяльності

Дані – Інформація – Знання – Мудрість 16 Дані Інформація Знання Мудрість Ø Ці категорії відрізняються між собою: l l l контекстною залежністю • від дуже високої до її повної відсутності можливістю формалізації • від абсолютно повної до неможливості формалізації глибиною розуміння • від безконтекстно-рольового в контексті кількості та якості до розуміння цілісності у різноманітті і навпаки Рач В. А. Проектная деятельность в современных условиях / В. А. Рач // Корпоративные системы. – 2004. – № 5. – С. 11 – 14

Дані – Інформація – Знання – Мудрість Ø 17 Інформація – це перетворені в певному контексті дані, що є змістовними та корисними для конкретних користувачів З урахуванням чого-небудь Дані Контекст Інформація

Ієрархія знань 18 Персоніфіковані знання МУДРІСТЬ ЗНАННЯ ІНФОРМАЦІЯ Персональні, засновані на системі цінностей Контекстуальні, персоніфіковані, передача знань вимагає процесу навчання Закодовані, зовнішні стосовно особи, легко передаються ДАНІ Закодовані знання Вавжиняк Б. Управління знаннями – виклик майбутнього / Богдан Вавжиняк. – Режим доступу : www. management. com. ua.

Компетенція -- Кваліфікація -- Компетентність 19 Ø Службова компетенція – l це нормативно закріплене коло посадових функцій та обов'язків Ø Кваліфікація – l це здатність особистості проявляти знання, l адекватні певним стандартним ситуаціям l в рамках службової компетенції Ø Компетентність – l це здатність особистості генерувати нові знання, l приймати на їх основі рішення щодо вибору моделі дій, l адекватної нестандартній ситуації l в рамках службової компетенції Професор Рач В. А. , 2012 СНУ ім. В. Даля, Луганськ

Модель прояву кваліфікації особистості в стандартній ситуації 20 Професор Рач В. А. , 2012 СНУ ім. В. Даля, Луганськ

Модель прояву компетентності особистості у нестандартній ситуації 21 Професор Рач В. А. , 2012 СНУ ім. В. Даля, Луганськ

Дані – Інформація – Знання – Мудрість22 Ø Знання – l це суб'єктивні уявні моделі дій, l які постійно конструюються (пригадуються та/або генеруються) особистістю l адекватно певній ситуації життєдіяльності Професор Рач В. А. , 2012 СНУ ім. В. Даля, Луганськ

23 “Явне” і “неявне” знання “явні” / “формалізовані” знання (codifiable knowledge) (методичні документи, бази даних, звіти) “неявні” / “приховані” знання (tacit knowledge) (досвід окремих людей, мереж та особисті контакти) l http: //blogs. kent. ac. uk/change-academy/2012/04/30/change-and-the-knowledge-iceberg/

“Явне” і “неявне” знання Ø 24 Явне знання (explicit knowledge) трактується як знання, яке можливо викласти на папері, на інших носіях інформації, висловити Явні знання зафіксовані в текстах в документах, інших формах, накопичуються і зберігаються в сховищах і базах даних, на магнітних носіях Ø Ними обмінюються, вони копіюються і відтворюються безліч разів або належать організаціям чи особам на правах приватної власності Ø Явні знання прийнято вважати формалізованими знаннями Ø

“Явне” і “неявне” знання Ø 25 Неявне знання (tacit knowledge) охоплює інтуїцію, ідеали, цінності та навіть емоції Неявні знання зберігаються в головах людей – це набуті досвід і практика, навички, власні думки, ідеї, концепції Ø Тому вони часто називаються персоналізовані знання Ø Їх важко вербалізувати, вони передаються від вчителя до учня під час спільної роботи, люди навчаються один у одного, працюючи над спільними проектами Ø Неявні знання бути іноді бувають нечіткими та неусвідомленими Ø

Сутність управління знаннями Ø Значний внесок у розвиток концепту управління знаннями було зроблено американським вченим Пітером Сенге Ø Його концепція організації, що самонавчається (learning company), тобто організації, яка перебуває у процесі постійного розвитку та пошуку шляхів самовдосконалення, набула великого розголосу 26

Сутність управління знаннями 27 Публікація монографії японських вчених Ікуджиро Нонакі та Хіротакі Такеучі «Компанія, яка створює знання» в 1995 р. трактується як друга важлива подія для розвитку концепту «управління знаннями» Ø Ікуджиро Нонакі та Хіротакі Такеучі розглядають знання у двох вимірах Ø l l Ø онтологічному (індивідуальний, організаційний, міжорганізаційний рівень і т. д. ) та епістемологічному (явні і неявні знання) На чисельних прикладах автори доводять вирішальну важливість виявлення неявних знань та зводять творення знань до постійного руху по спіралі від явних до неявних знань і навпаки, та на різних рівнях онтологічного виміру

Сутність управління знаннями 28 Менеджмент знаний (англ. knowledge management) — это Ø систематические процессы, благодаря которым создаются, сохраняются, распределяются и применяются основные элементы интеллектуального капитала, необходимые для успеха организации; Ø стратегия, трансформирующая все виды интеллектуальных активов в более высокую производительность, эффективность и новую стоимость Гапоненко А. Л. Управление знаниями. — 2001. — 60 c.

Сутність управління знаннями Ø 29 Управління знаннями – оксюморон, l тому що ніхто не може реально управляти активом, що знаходиться у головах співробітників, та передається, головним чином, через спілкування. l Але ви можете зробити таке: • управляти середовищем, у якому знання можна створювати, відкривати, фіксувати, обмінювати, видобувати, підтверджувати, передавати, приймати, адаптувати й застосовувати. • З метою створення цінності для справи К. Коллісон http: //www. 12 manage. com/methods_collison_knowledge_management_ru. html

Сутність управління знаннями Ø 30 Організаційні знання – l це знання організації, l які накопичені у формалізованому вигляді l у зв'язках між її співробітникамиособистостями l та зв'язках з іншими організаціями Професор Рач В. А. , 2012 СНУ ім. В. Даля, Луганськ

Сутність управління знаннями Модель організаційних знань 31 Професор Рач В. А. , 2012 СНУ ім. В. Даля, Луганськ

Сутність управління знаннями Піраміда управління знаннями 32 Професор Рач В. А. , 2012 СНУ ім. В. Даля, Луганськ

33

Досвід Швейцарії 34 Що дає управління знаннями для організації? - Надає підтримку стратегічним планам підприємств - Забезпечує процеси, що ведуть до змін - Допомагає ввести в курс справ нових співпрацівників - Забезпечує досягнення результатів

Сутність управління знаннями Управління знаннями включає в себе: Ø Ø Ø накопичення існуючих знань створення нових знань розповсюдження прихованих (індивідуальних) знань підвищення ефективності здобуття знань підвищення обсягу накопичення та розповсюдження знань 35

Сутність управління знаннями 36 Для забезпечення даних процесів необхідні відповідні інструменти, до яких належать: Ø методи трасферу знань (нетворкінг, кафе знань, опен спейс …) Ø об’єднання людей, що переймаються певною проблемою у спільноту практики для її вирішення Ø віртуальна діяльність Ø інтерактивні методи навчання, які реалізують у форматах наочних сесій (f 2 f) та дистанційного навчання (e-Learning) Ø добра практика – це напрацьований досвід Ø колективне навчання Ø методи командної роботи

Досвід Швейцарії Показати знання 37 Показати знання – проявити їх Усвідомлення сили знань – прихованість, небажання їх передавати (ділитися)

Систематизація Культура 38 Повинна виникнути постійна потреба в обміні знаннями

Знаннєві цінності Ø 39 Цінності, які мотивують та забезпечують ефективне управління знаннями в організації та спільноті практики: 1. Довіра (в епоху мозаїчності знань без неї неможливий розвиток) 2. Відкритість (до сприйняття нового, іншого, до взаємного збагачення знаннями) 3. Повага (до думки, ставлення, підходу, поглядів …) 4. Гармонія ( «в душі та навколо неї» ) 5. Відповідальність ( «знання – це сила» , а сила має бути соціально відповідальною)

40 Практика: Ø Інструмент управління знаннями: “Нетворкінг”

Дякую за увагу! До наступного заняття: Згенерувати тему для обговорення у контексті тематики “Школи молодого лідера”