Школа люблячих батьків Наслідки психологічної травми у дитини. Можливості соціально - психологічної та педагогічної допомоги. Світлана Бєляєва - головний психолог Західноукраїнського центру «Жіночі перспективи» незалежний експерт, супервізор соціальних проектів и програм Львів. 2015 р
Психологія дитячого переживання Аналіз виходу дитини з ситуації, насильства, життєвої кризи, в яких у даний час опинились діти із числа вимушених переселенців, показує, що такі травмуючі події у житті дитини потребують від неї значних зусиль і величезної внутрішньої роботи переживання і відновлення емоційної та психологічної рівноваги. Цей процес важкий навіть для дорослих, а для дітей дуже часто стає просто не досяжним. Діти не вміють переосмислювати своє життя і взаємостосунки з іншими людьми. У них немає поки що такого життєвого досвіду. Саме тому, дітям завжди потрібна допомога дорослих.
Психологія дитячого переживання Негативні кольори” Ємоційні стани дітей , які потерпіли від різних травмуючих подій чи насильства у різних формах його проявів, мають “негативні кольори” В наслідок тяжкого потрясіння - насильства, побиття, згвалтування, трагічного випадку, примушування із застосуванням сили, потерпіли від торгівлі діти, змінюють свою поведінку. Послаблюються і обмежуються зв» язки з близькими особами Дитина може шукати захисту у однолітків, які не в стані адекватно допомогти Оточуючий світ здається ворожим Згасає зацікавленість до навчання та інших видів діяльності Надходить почуття безнадії, меншовартості, злості і агресії Порушується сон, стан фізичного здоров» я Послаблюється увага і пам» ять Постійно присутнє руйнуюче почуття - почуття провини Шукається ерзац для покращення емоційного стану (різного роду залежності ) Дитина набуває моделі руйнівної поведінки
Наслідки травмуючої ситуації(насильства) для дитини У дитини з”являються пов”язані з травмою переживання почуттів страху, провини, сорому, безпорадності, звинувачення як себе, так і інших, гніву агресії Дитина переконана, що її не люблять, зраджують, обманюють Дитина перестає визнавати авторитети дорослих Дитина соромиться себе, вимушена мовчати, втікає з дому, йде на вулицю Дитина наслідує алкогольну поведінку дорослих Дитина вчиться говорити брехню – як захист від покарання Дитина хворіє, скаржиться на головний біль, болі у шлунку, має вигляд переляканої і нервової
Фактори, які збільшують ймовірність дітей, стати жертвами насильства чи торгівлі людьми Відсутність одного з батьків (розлучення, виїзд на заробітки в іншу країну, трагічні випадки) Відсутність можливісті втікти з дому, де чиниться насильство Тимчасові “добрі дяді і тьоті” розгойдують почуття дитини, від “ відчаю до надії” Лежеобрази «Приятелів» призводять дітей до пасток сексуального домагання, використання, продажу дитини Відсутність достатньої сили для охорони власних потреб і прав. Відсутність середовища, яке формує естетичні і моральні цінності, Відсутність своєчасного фахового втручання в тяжку життєву ситуацію дитини
Шлях дитини до віктимізації. (Жертовна поведінка дитини) 1 У дитини зникає почуття самоідентифікації (хто я, чого я така, чого мене не люблять) це викликає ізоляцію, бездіяльність, знищується власний позитивний образ( я погана(ний) 2 Повторене травмування (міліція, правоохоронні органи, приймальник розподільник, притулок, ), неадекватне сприйняття оточенням, відсутність процесу пошуку допомоги 3 Сприйняття себе у постаті “жертви” ”Я нічого не можу” відсутність будь якого усвідомлення власних не добрих вчинків, помилок, крайнощі у потребах “все, або нічого” 4 Почуття провини сприймається як справедливе покарання Таким шляхом ще у дитячому віці розвивається процес віктимізації
Загрози , які приховує віктимізація для дитини Дитина не шукає допомоги Не розуміє де безпека, а де небезпечне середовище Не вміє відреаговувати на пережиті болісні події Не вміє користуватись негативним досвідом, не робить висновки Не вміє аналізувати свої вчинки Не має здатності відчувати до себе добрі, позитивні почуття Не готова приймати допомогу різного характеру Не здатна і не готова до змін через «заморожуюче» почуття страху Найбільша небезпека від віктимізації полягає у тому, що така дитина виростає у дорослу особу, що по життю стає жертвою
Як допомогти зберігти дитячу особистість? Побудувати реальної системи для прийняття професійної допомоги та емоційної підтримки скривджених дітей (система психологічної допомоги, психотерапевтичних послуг, груп розвиваючого характеру, групи творчого самовираження, усі рухливі способи відпочинку і розвитку) Здійснити психологічний всеобуч для батьків Активізувати і створити нові можливості інституції “Батьківський комітет” люблячих Зміцнити і розбудувати інфраструктури для будь-яких активних дій дитини дб Концентрувати процес розвитку на підтримці , повазі і заохоченні дитини Відмовитись від так званих виховних методів , якими є критиканство, моралізування, дорікання, порівняння, повчання Навчити дітей і сформувати навички подавати сигнал “ SOS» Ознайомлювати дітей та навчати різноманітним духовним практикам
Що роблять професіонали? Формують розуміння того, що дитина заслуговує на повагу і безпеку o у власній родині та суспільстві o Створюють можливість переосмислити власну поведінку батькам, o які травмують своїх дітей o Виступають у ролі добрих слухачів і співрозмовників o випромінюють спокій та терплячість «Не вчать жити» o Підтримують завжди o Знають усе про ПТСР o Застосовують різноманітні практики допомоги і підтримки o Допомагають змінити ракурс уваги на проблеми дисфункційних o сімей без таврування і моралізування. o Створюють атмосферу безпеки і довіри, в якій і працюють. o Вчать духовним практикам
Що робить громада і влада? • • • Вивчає істинний стан речей і шукає ефективні, сучасні шляхи допомоги родинам і дітям у життєвій кризі Лобіює законодавство, що розвивається у надрах маленьких груп Володіє і поширює повну інформацію про усі підтримуючі системи, що створені у громаді для підтримки проблемної сім”ї. Особливу увагу приділяє допомозі сім”ям заробітчан, де існує алкогольна проблема та насильство. Формує доброчинні фонди і виступає у ролі провідників сучасних підходів до вирішення морально-етичних, психологічних і проблем із здоров”ям, для відновлення пошкоджених сімейних систем. Виступає у ролі координуючої одиниці, яка дбає про розвиваючий і навчальний клімат для усіх, кому не байдужі наші діти.
Література Лукас, Г Сейден. «Молчаливое горе» «Смысл» М. 2000 Ф. Василюк «Психология переживания» М. 1984 Дж. Виткин «Мужчина и стресс» П. 1996 И. Голецкая. Т. Сосновский «Психология здоровья» Л. 2006 С. Беляева. «Школа люблячих батьків» Л. 2009
Скачать презентацию Школа люблячих батьків Наслідки психологічної травми у дитини
3cbd660433a2fd230f50b6d604ecd8f0.ppt