Що значить бути культурним?
Що таке культура мови? Культура мови — це загальноприйнятий мовний етикет: ті звертання до людей, які прийняті в суспільстві, вітання, прощання, побажання і т. д. Їх не так уже й багато, але відіграють вони неабияку роль у житті кожного. Тому треба це добре знати, вміти поводитися між людьми так, щоб усім було приємно. І працювати над собою треба з раннього дитинства, щоб ці слова добре засвоїти і вживати їх автоматично, не задумуючись, щоб це стало доброю звичкою.
Як же звертатися до інших? Гадаю, ви хочете дізнатись, як до кого звертатись. Чи не так? Звичайно, до дітей, яких ви знаєте, треба звертатися по імені: Оленко, Тетянко, Сергію, Володю — саме так, як би ви хотіли, щоб зверталися до нас? А не: Лєнка, Танька, Сєрий, Володька! Ні, так звертатися не можна ні в якому разі! Це собі запам’ятайте. Такі звертання свідчать про те, що ви не лише невихована людина, а й неграмотна. І зараз хтось із вас обов’язково скаже, що деякі діти саме так до вас і звертаються, тому ви їм відповідаєте так само. А цього робити не треба. Нехай вони від вас переймають добре, а не ви від них погане. Врешті-решт, діти зрозуміють, як треба говорити, щоб ви на них реагували, і будуть звертатися до вас саме так, як ви того хочете. Поясніть їм, що до чого. Вчіться самі культури і вимагайте того від інших. За це вас будуть поважати і дорослі, і ваші однолітки.
Як же звертатись до інших? (2) Діти, звертаючись до людей, приміряйте завжди до себе слова та вчинки і думайте: «А як би мені було, що б я відчував, коли б до мене так звернулися, як оце я? » У Біблії, яка дає людям мудрі поради, є таке золоте правило» : «І так в усьому як хочете щоб з вами поступали люди, так поступайте і ви з ними. » (Євангеліє від Матвія 7: 12. )
Коли ви дітей не знаєте, а треба до них звернутися, то як тоді бути? — Хлопчику (хлопчики, хлопці), дівчинко (дівчатка, дівчата), діти — це правильно, а «дєвки» , «пацани» та інші звертання — звучать дуже образливо. Так звертатися негарно. А коли перед вами дівчина-старшокласниця, старша дівчина, а імені її ви не знаєте, то як звернетеся? (Відповіді учнів. ) Правильно буде так: «Панянко, панночко!» Дівчина тоді на вас зверне увагу, їй буде приємне таке звертання.
До юнака можна звернутись: «Юначе!» Це гарно і правильно. Йому теж буде приємне таке звертання. Колись в Україні так і звертались, але згодом ці слова були витіснені словами «товаришу, товаришко» , Що так і не прижились, а природне, українське, загубилось. Але його легко відродити, якщо ви з дитинства будете вживати правильні слова. Вони підуть з вами у життя і будуть слугувати людям. А коли вам треба звернутися до дорослої жінки, то як скажете? (Відповіді учнів. ) От слів: «тьотю, бабусю, тітко, дядино» до чужих людей не кажуть, їх говорять лише до рідних людей. А до чужих людей звертаються так: «Пані або добродійко» . Можна і так: «Шановна пані!»
Слова-вітання і побажання дуже важливі у житті кожної людини, тому що вони створюють сприятливий мікроклімат, який необхідний усім. Слова ввічливості ніби огортають людину теплом і добротою, захищають від злих сил, надають бадьорості і радості, впевненості і сили. Адже вже давно доведено, що слово — це матеріальна сила. Сказані погані слова скупчуються над людиною, наче чорна хмара, і несуть з собою зло. А добрі та щирі слова несуть радість, щастя і удачу. От чому так важливо говорити добрі слова і думати лише про хороше, зичити всім людям здоров’я, щастя, удачу. Недаремно кажуть: «Слово — не горобець, вилетить, не спіймаєш. » Але воно може заподіяти чимало шкоди, тому думайте, що говорите, щоб потім не жалкувати і не збирати над собою чорні хмари зла.
А коли ви звертаєтеся до людей, то не ховайте очі, а дивіться людині у вічі щиро і відкрито, чесно і з усмішкою, бо у вашому серці те, про що ви говорите, — доброта, любов, щирість. «Доброму завжди все добре» , — каже народна мудрість. І недаремно, бо вже давно помітили, що до добрих людей приходить добро, а до злих — те, що заслужили. А звідси і висновок: хочеш, щоб до тебе добре ставилися, то будь і ти добрим до інших. От вам, діти, і золоте правило.
