ЩО ТАКЕ КІНО? Проблема інтерпретації смислів у синтетичному мистецтві
ПРИГАДУЄМО: КІНО КІНЕМАТОГРАФ кінема – рух графо - писати КІНОІНДУСТРІЯ кінема – рух індустрія - діяльність КІНОМИСТЕЦТВО кінема – рух мистецтво - майстер киноискусство кинема – движение искусство- опыт
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: КІНЕМАТОГРАФ галузь культури та економіки (промисловість + мистецтво) КІНО (повсякденно вживане поняття) КІНОІНДУСТРІЯ галузь промисловості (вироблення та розповсюдження кінопродукції) КІНОМИСТЕЦТВО вид мистецтва (образне осмислення, відтворення реальності)
пошуки істини: соціологія кіно функціонування кіно в суспільстві психологія кіно вплив, емоції, поведінка філософія кіно природа кіно, основні питання естетика історія кіно минуле: дати, імена, події теорія кіно вчення, ідеї, принципи методи вивчення предмета прогноз Кіно знавство
КІНОЗНАВСТВО film studies кінодослідження наука, що вивчає кіно у всіх його аспектах функціонування та дослідження: історія, теорія, практика, +… соціологія, психологія, філософія, +… менеджмент, маркетинг, +… спеціаліст – кінознавець (кінокритик)
підготовка спеціаліста. Всероссийский государственный университет кинематографии имени Сергея Аполлинариевича Герасимова
программа и преспективы: І –й киноведческом модуль: введение в киноведение, история отечественного кино, история зарубежного кино, теория кино, мастерство кинокритики, психология экранного искусства. . . ІІ –й модуль творческо-производственной подготовки – редактирование сценария и фильма, аудиовизуальные технологии, фильмоведение, литературное редактирование, композиция и монтаж изображения. ІІІ – й модуль педагогической подготовки – кинопедагогика и медиаобразование, методики и технологии кинообразования, психология педагогики. профессия: киновед: Киновед - наделяет кинематографию статусом искусства, объективирует теорию создания его произведений и определяет витки его развития, изучают закономерности в работе творческой киногруппы, достижения, нестандартные решения, новые методы.
практика творчий колектив менеджмент (сценарист, редактор, режисер, оператор, монтаж, актор, дублер, художник, гример, костюмер, +…) (контроль кінопроцесу + інститут продюсера) технічне забезпечення (світло, техніка…) кінофільм ? продукт-твір-реальність кінопоказ (сеанс/ діалог глядача та екрана) маркетинг (реклама, продаж, дистриб’юція кінопродукту + інститут продюсера)
Що таке кіно? / Андре Базен 1) Базен переконано доводив, що кіно - це самостійне, обгрунтоване поле інтелектальної діяльності. 2) 1951 рік Андре Базен з Жаком Доніоль-Валькрозом організовує легендарний журнал “Кайє дю Сінема”: кінокритик – режисер: французька “нова хвиля” : Жан-Люк Годар, Франсуа Трюффо, Жак Ріветт, Клод Шаброль, Ерік Ромер 3) Після смерті Базена його статті було надруковано та видано у 4 -х томах 4) Базенівська концепція кіно, яка отримала назву “онтологічний реалізм”, ґрунтується на досвіді феноменології та філософії Анрі Бергсона. 5) Ключові теоретичні положення Базена виокремлюють фотографію та кіно як особливі, кардинально нові (середина ХХ століття) засоби виразності. 6) Фотографія – радикально вчиняє радикальний переворот у пластичному мистецтві, отримує своєрідну перемогу над смертю; Кіно - завдяки технології відтворення руху, спроможне зафіксувати “саме життя” (рос. “самое жизнь”), не механічний час, а бергсонівське “продовження” (рос. “дление”) життєвого процесу. – Ці теоретичні посилання Андре Базен використовує в процесі дослідження простору кадру, руху камери, гри акторів. 7) В концепції кіно Андре Базена особливо привілійована РЕАЛЬНІСТЬ.
ЦИТАТА: • Именно поэтому его привлекает «жизнь врасплох» Дзиги Вертова, документальные фильмы Флаэрти, итальянский неореализм. Именно поэтому он сдержанно относится к Эйзенштейну, монтажные идеи которого стремятся уничтожить физическую реальность в киноизображении. Б. отдает очевидное предпочтение фильмам, где роль монтажа сведена к минимуму, но это еще не значит, что его концепция антимонтажна. Для него монтаж проблематичен тогда, когда передает смысл, не содержащийся в самих кадрах, то есть «навязывает зрителю интерпретацию изображаемого события» . Б. оспаривал монтажную природу кино, на которой настаивали Кулешов, Пудовкин и Эйзенштейн. Видимая реальность для него оказывается ключевым элементом не только изображения, но даже и киноязыка (в этом его позиция отчасти близка теории З. Кракауэра). Анализируя фильмы таких разных режиссеров, как Уэллс, Ренуар, Росселини, Висконти, Б. приходит к выводу, что главным кинематографическим элементом является «ощущение присутствия при совершении события» . Это переживание превращает созерцание некоторого эпизода в событие присутствия, которое можно охарактеризовать как феноменологическое, позволяющее открыться реальности мира в момент совпадения времени восприятия (формируемого посредством пространственных элементов кинематографа) с внутренним временем изображаемого объекта. Именно через событие присутствия можно проследить суть открытий Б. в области киноязыка.
ЦИТАТА: • «Глубинная мизансцена» , анализируемая им, — это не просто частный случай построения кадра, но особая динамика пространства, при котором основное действие переносится с фигур переднего плана к фигурам и элементам фона, которые обычно находятся втуне. «Планэпизод» — не просто долгое движение камеры, но такое, при котором все фигуры оказываются незакрепленны и их появление в кадре носит характер случайности, что фактически превращает их опять же в элементы фона. «Фон» и есть для Б. синоним кинематографического воплощения реальности, где прерывается игра фигур, формирующих кинонарративы, заимствованные из литературы, живописи, театра, и где открывается «природа» кино. Вышесказанное заставляет Б. пересмотреть я понятие автора применительно к кинематографу. Он солидаризуется с концепцией «камеры-пера» Александра Астрюка, согласно которой само изображение становится основным элементом авторского стиля. Б. , опираясь на Астрюка и на собственный опыт анализа кинопроизведений, становится одним из создателей «авторской теории» (theorie d'auteur), утверждающей, что визуальные эффекты, используемые режиссером, являются единственным местом в кинематографе, где сохраняется автор. Это позволяет распознать авторов в режиссерах, работающих в жестких жанровых рамках голливудской киноиндустрии, нивелирующей индивидуальность.
інтернет-посилання - http: //www. ktm. ukma. kiev. ua/show_content. php? id=120 Журнал Кіно-Театр/№ 4 за 2003 рік/Олександр Семашко/ Соціокультурні виміри сучасного кінопроцесу в Україні - http: //www. dissercat. com/content/otechestvennaya-sotsiologiya-kino Дисертація/Отечественная социология кино/Воробьева К. С. - http: //nastyha. ru/kinovedenie. html Киноведение - http: //istoriya-kino. ru/kinematograf/item/f 00/s 02/e 0002778/index. shtml Социология кино - http: //www. krugosvet. ru/node/35175 История кино - http: //www. lnu. edu. ua/faculty/web_kultura/visnyk 2003/29. pdf Кінознавство без наркозу/Галина Доможирова/ ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ Серія мист-во. 2003. Вип. 3. С. 366 -368 - http: //www. kinozapiski. ru/ru/article/sendvalues/554/ Киноведческие записки/Питер Метьюс/Погружаясь в реальность. Андре Базен вчера и сегодня - http: //cineticle. com/behind/755 -de-la-politique-des-auteurs. html Интернет – журнал об авторском кино Cinetikle/ Андре Базен/ О политике авторов/ перевод на рус. Влад Лазарев - http: //filmix. net/dramy/30848 -orfey-orpheus-orphee-1950. html Кінофільм “Орфей”/ реж. Жан Кокто
Наступна тема: Монтаж в кіно як творчий і технічний процес: проблема інтерпретації в мистецтві (С. Ейзенштейн, В. Пудовкін, Д. Вєртов, Л. Кулєшов, Д. У. Гріффіт, А. Сміт, Е. Портер, Т. Інс, А. Ганс)
Скачать презентацию ЩО ТАКЕ КІНО Проблема інтерпретації смислів у синтетичному
scho_take_kino.ppt