Ще в ранньому дитинстві я мав у

«Ще в ранньому дитинстві я мав у своєму серці два протилежних відчуття: жах перед життям та захоплення життям» . «Лише сягаючи найглибших прірв падіння, уява за законом протилежності запалює свічадо найвищих ідеалів» . Шарль Бодлер

Шарль Бодлер – французький поет, «пізній» романтик і один із батьків символізму. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. Шарль Бодлер – французький поет ІІ пол. ХІХ ст. , пізній романтик і один із зачинателів символізму. Світогляд і естетичні погляди Бодлера. Збірка «Квіти зла» : особливості будови, проблематика. Поетичне новаторство митця. Протиставлення дійсності і ідеалу як семантико-образна вісь збірки. Роль «діалогу з Данте» у викритті вад бездуховного суспільства та «внутрішнього пекла» ліричного героя. Пошуки «сучасної краси» , «видобування краси зі зла» в поезії Бодлера. Традиційність і своєрідність вирішення проблеми «поет і натовп» , гіркота почуттів від недосконалості сучасного йому суспільства у поезії «Альбатрос» . Філігранність поетичної техніки і сугестивність вірша «Вечорова гармонія» . Тлумачення предметних образів як «видимих знаків» ідей, почуттів, душевних станів ( «Відповідності» ). Афористичність лірики та світове значення творчості Шарля Бодлера.

Визначальні риси символізму Бодлера Бунт проти надто консервативної моралі; Захоплення витонченою поетичною формою і недооцінка змісту; Культ екзотичних і заборонених тем, хвороблива увага до позасвідомого; Спроби вирватися за рамки повсякденного, прив язаного до матеріального буття, зазирнути до “світу в собі”.

Поет Теодор де Банвіль говорив про Бодлера: «Якщо можна назвати людину приємною, то найбільшою мірою це стосується Бодлера…»

Поезія Ш. Бодлера Збірка “Квіти зла”

Відомий російський поет-символіст Валерій Брюсов писав: ”Два вірші Бодлера визначають межі його поезії, а можливо й поезії взагалі: “Краса” (“Гімн красі”) та “Відповідності”. В одному з них поет схиляється перед Красою світу, а в іншому – перед його Таїною. Людство з давніх-давен знає ці два ідеали. Боротьба між ними і складає всю історію людства”.

Гімн красі Красо! Чи з неба ти, чи з темної безодні В твоєму погляді - покара і вина, Безумні злочини й діяння благородні; Захмелюєш серця, подібно до вина. В твоему погляді - і присмерк, і світання, Як вечір грозовий, приносиш аромат. Німим стає герой з твого причарування, I сміливішає дитина во сто крат. Чи ти зійшла з зорі, чи вийшла із провалля, Йде фатум, наче пес, за покроком твоїм; I, розсіваючи біду чи безпечалля, У всьому вільна ти, хоч пані над усім! Коханець зморений, що пригортає милу, Що кволо хилиться й зітхає раз у раз, Нагадує того, хто сам свою могилу Вкриває ласками у свій вмирущий час. Немає значення, чи з пекла ти, чи з раю, Потворно вибредна, страхітлива й свята, Як до безмежностей, що я про них не знаю, Але жадаю їх, відчиниш ти врата! Це байдуже, хто ти, чи Діва, чи Сирена, Чи Бог, чи сатана, чи ніжний Херувим, Щоб лиш тягар життя, о владарко Красо! Ти по мерцях ступаєш без натхненна, мороки, Зробила легшим ти, а всесвіт - менш Злочинство, ревністъ, жах - то наче золоті гидким! Коштовності, твої чарівливі брелоки, Що витанцьовують на твому животі.

У поезії «Гімн Красі» Бодлер широко використовує антитезу

У вірші «Гімн Красі» найяскравіше відбилися погляди Бодлера

Красу можна відшукати і в потворному. Естетизація потворного характерна для творчості Бодлера.

У центрі уваги поета — одвічні теми боротьби добра і зла, прекрасного і потворного, високого і низького, духовного і плотського, морального та аморального.

Поезію Ш. Бодлера «Відповідності» називають «маніфестом символізму»

Теорія «відповідностей» грунтується на вірі в наявність прихованої від пересічного людського розуму системи “відповідностей” між душевними станами людини і “знаками” їх виявлення у реальному світі.

«Відповідності» Природа - храм живий, де зронюють колони Бентежні стогони і неясні слова. Там символів ліси густі, немов трава, Крізь них людина йде і в них людина тоне. Всі барви й кольори, всі аромати й тони Зливаються в мог. Уть єдиного єства. Їх зрівноважують співмірність і права, Взаємного зв'язку невидимі закони. Є свіжі запахи, немов дітей тіла, Є ніжні, як гобой, звитяжні, молодечі, Розпусні, щедрі, злі, липучі, як смола, Як ладан і бензой, як амбра й мушмула, Що опановують усі безмежні речі; В них - захват розуму, в них відчуттям - хвала.

Чи можна визначити тему вірша? Якою у цьому вірші є позиція автора? Якою постає Природа? У чому особливість зображення світу поезії? Визначте жанр поезії. Яка основна думка поезії “Відповідності”? Відповідності

«Вечорова гармонія» Надходить час, коли стебло співає росне, Немов кадило цвіт димує в тишині; Мелодій повіви зринають запашні, Меланхолійний вальс та очманіння млосне! Немов кадило, цвіт димує в тишині, І серце скрипки десь тремкоче стоголосне, Меланхолійний вальс та очманіння млосне, Як вівтар, небеса високі і смутні. І серце скрипки десь тремкоче стоголосне, Те серце, що труну ненавидить і в сні! Як вівтар, небеса високі і смутні, Упало в кров свою світило життєносне. Те серце, що труну ненавидить і в сні, З минувшини бере світання високосне, Упало в кров свою світило життєносне, Та сяє, мов потир*, твоє лице мені. Переклад Д. Павличка

Які почуття викликає у ліричного героя вечір? Які асоціації? Як у вірші досягається відчуття гармонії? Прослідкуйте за особливостями мелодики, чим вона забезпечується? Яку роль відіграє образ меланхолійного вальсу? Чи можете ви сказати про що цей вірш? (про невимовну тугу особистості, прагнення гармонії, гармонії недосяжність ідеалу, про життя і смерть) ідеалу смерть Яке значення має захід сонця, змальований у кінці вірша? (кривавий захід сонця набуває символічного значення. Він уособлює душевні втрати, що завжди супроводжують життя втрати людини. Але в останньому рядку звучить світла нота: згадка про кохану: “Та сяє , мов потир, твоє лице мені”. Невипадковою є згадка про потир, адже кохання набуває ознак святості. Саме таким і є це почуття). Які прийоми використовує автор у творі? (це прийоми: сугестії, повтори, синтаксичного протиставлення: “Упало в кров свою світило життєносне, /Та сяє, мов потир, твоє лице мені”.

Вечорова гармонія постає як симфонія почуттів

Лунає казкова музика — грає меланхолійний вальс, а стоголосе серце підспівує й «тремкоче» скрипкою.

Настання ночі порівнюється з урочисто-піднесеною літургією

Божественне начало контрастує з язичницьким уподібненням заходу сонця з його кривавим самогубством

Видовище вечора перетворюється на споглядання гри якихось містичних сил, боротьби світла й темряви. Відчувається якась недомовленість, незавершеність. І все це відбувається в душі ліричного героя.

У поезії Бодлера «Вечорова гармонія» вражає суг. Естія.

Особливості поетики Шарля Бодлера Глибокий ліризм Філософська глибина Символізм образів “Пізній” романтизм (контраст, антитеза, два світи, туга за Ідеалом) + символізм (теорія відповідностей, образ-символ, інтуїція, відчуття, а не пізнання)

Особливості символізму в поезіях Шарля Бодлера Поет – творець загадкового світу символів, головне - його внутрішні протиріччя. Протиставлення реального світу духовному, світу вічних ідей та символів Прагнення наблизитися до непізнаної Тайни, Вічності, Сенсу всього сущого; Прекрасним може бути будь-яка річ, будьяке переживання, але таїну Прекрасного ніхто і ніколи так і не осягне Досконале не може бути завершеним і має знайти своє продовження в душі читача.