Шевченкове слово в віках не старіє
Щовесни, коли тануть сніги І на рясті просяє веселка, Повні сил і живої снаги, Ми вшановуєм пам’ять Шевченка 9 березня 1814 року в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії народився хлопчик Тарас у сім'ї кріпаків Шевченків
В’їзд у Моринці. Село, де народився великий український письменник, художник, драматург, борець за кращу долю українського народу – Тарас Григорович Шевченко!!!
Літературна спадщина. “Кобзар” Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх, Сама заснула коло їх (“Садок вишневий коло хати”) По діброві вітер віє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу (“Тополя”)
Зацвіла у лузі Червона калина, Ніби засміялась Дівчина-дитина (“Зацвіла у лузі червона калина…”) Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговорим тихесенько В неволі з тобою (“Зоре моя вечірняя…”)
Шевченко-художник Хоче малювати, Нишком він малює Статуї в саду, Прагне він до знань, Вночі пише вірші Та за це багато Про людську біду. Зазнає знущань. Шевченко малює портрети, картини, ілюстрації до своїх віршів. Ось подивіться, які чудові картини залишив у спадок Тарас Шевченко.
Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим. . . - • Селянська родина. Полотно, олія (60 × 72, 5). [Н. р. V 1843].
Мистецька спадщина Шевченка - художника: 210 акварелей, передусім пейзажів; 150 портретів, з яких 43 автопортрети; 27 офортів, з яких - 6 серій "Живописна Україна"; понад 230 олівцевих рисунків ландшафтів України; ескізи, етюди, начерки - на 360 сторінках рукописів та альбомів.
…Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями , Бо москалі — чужі люде, Роблять лихо з вами. Москаль любить жартуючи, Жартуючи кине; Піде в свою Московщину, А дівчина гине — Якби сама, ще б нічого, А то й стара мати, Що привела на світ Катерина. Полотно, олія (93 × 72, 3). божий, 1842 Мусить погибати…
Народ про Шевченка Хто із Шевченком знається, той розуму набирається. Хто Шевченка прочитав, той багатий серцем став. Шевченків “Кобзар” – для народу великий дар. Ми Шевченка славить будем і ніколи не забудем.
Шевченкові заповіти Всього 47 років прожив Т. Г. Шевченко. 24 з них був кріпаком, 10 – в засланні, і тільки 13 – на волі. Він був сином мужика, а став володарем в царстві духа, він був самоуком, а вказав нові, світлі шляхи професорам і ученим. Поховали…Тихесенько Україна плаче. Поховали дух великий І серце гаряче…
Він завжди житиме в наших серцях!
Пащук Людмила Миколаївна – завідуюча Недайводською сільською бібліотекою-філія № 19