“Село на нашій Україні – неначе писанка, село…” Лося тин - село у Васильківському районі Київської області. Засноване у 16 столітті. Колишня назва — село Висока Гребля. Відстань до райцентру становить близько 39 км. Населення — близько 1, 45 тис. жителів. Селом протікає річка Протока. Через Лосятин проходить одна із гілок Змієвих валів. Чи від господаря села на пріз вище Лось, чи від того, що у невеликі ліси прийшли лосі у пошуках їжі, село стало називатися Лосятин.
З історії села Лосятин Коли заглянути у сиву минувшину і подивитися на карту Київської Русі, там не побачиш назви Лосятин. Було невеличке містечко Соколово, яке не раз зазнавало набігів печенігів. Щоб захистити себе від смерті, соколовці насипали високу греблю, яку засадили деревами, а низину залили водою. Утворилися ставки. Згодом ця частина міста стала називатися Висока Гребля. Утворилося два поселення: м. Соколово і поселення Висока Гребля, яке відділилося від міста ставками і греблею. Та у 16 столітті вже поляки спалили і місто, і поселення. Проходили роки, місцеві жителі відбудували свої поселення, тепер вони входили до Білоцерківського полку. Жителі Високої Греблі продовжували насаджувати ліси, насипати високі греблі, а низини заливали водою. Мабуть, тому вся ліва сторона села горбиста, охоплена ставками, які з’єднані один з одним.
Ставки, широкі і глибокі, тягнуться майже до м. Біла Церква
Будинок культури с. Лосятин
Сільський парк
Пам’ятник воїнам, загинувшим у боях за визволення села Лосятин
Обеліск Слави в селі Лосятин Ветерани війни Сьогодні Перемоги день настав. Зібрались люди зранечку на мітинг, Щоб пом’янути вбитих всіх солдат І щоб живим подарувати квіти. Та боляче дивитися мені: Десятки ймен на обелісках видно, А ветеранів, що он там сидять, Порахувать на пальцях можна вільно. Й сидять вони у срібній сивині, І згадують оте страшне минуле, Як молоді не поверталися з війни, Але нам мирне небо повернули. День Перемоги! Ці слова прості – Наше життя й спокійний сон по ночах. Людино! Не спіши сьогодні ти, постій, Перед могилами схили в скорботі очі. Сіптарова Маріанна, учениця 9 кл.
Лосятинська ЗОШ І – ІІІ ст.
Історія Лосятинської школи . Початок XX ст. -у селі Лосятин відкрита церковно-приходська школа. Вчитель у ній був дяк, який вчив селянських дітей читати духовну літературу, трохи писати і рахувати. З 1912 року - в церковно-приходській школі села вже працювала вчителька, яка вчила дітей російської мови, елементам арифметики. Закон Божий читав священик місцевої церкви. Кількість учнів у школі станом на 1912 рік – 62. Тоді як всього дітей шкільного віку було 365. 1917 -1919 рр. - школа існувала, але діти в ній навчалися в теплий період року. 1920 рік - у зв’язку з утвердженням радянської влади в селі відновила свою діяльність початкова школа. Завідуючою школи була Ковальська Олена Петрівна. 1930 рік-силами жителів села було збудовано приміщення школи, яке існує до цього часу. У ньому діти здобували семирічну освіту. Першим директором семирічки бів Лукашевич Михайло Антонович. Історик за фахом, випускник Київського університету. Але під час громадянської війни він був офіцером армії УНР. Цього йому тогочасна влада не змогла пробачити. У 1937 році Лукашевич був заарештований і розстріляний. Така ж доля була і в одного з кращих вчителів школи Слабощницького.
Історія Лосятинської школи 1941 -1944 рр. - школа припинила свою діяльність. У приміщенні школи була розміщена фашистська комендатура. 1 вересня 1944 року - після визволення села від німецькофашистських загарбників відродилось навчання в школі. Директором школи була Овдієнко Поліна Йосипівна. 1945 рік-школа стала середньою, перший випуск якої був у 1946 році. У школі здобули середню освіту більше 1000 юнаків і дівчат сіл Лосятин, Соколівка, Степове, Глушки, Скребиші, Храпачі. 28 учнів закінчили школу з золотими медалями, 29 учнів — зі срібними. Зараз у школі працює 21 вчитель. 1 – вчитель-методист, 5 – старших вчителів , 8 вчителів вищої категорії; 9 – вчителів І категорії, 4 – спеціалісти. Станом на 01. 2015 р. у школі навчається 97 учнів.
Баланюк Ганна Олександрівна – директор Лосятинської школи З 2005 року Лосятин- ською ЗОШ І - ІІІ ст. вправно керує Бала- нюк Ганна Олек- сандрівна, вчитель вищої категорії, старший вчитель.
Степанида Демидівна Виштак майстер високих врожаїв зернових культур і цукрових буряків 1918 - 1993 – роки життя. У 1945 році Степанида Виштак очолила комсомольсько-моло діжну ланку. Щороку ланка збирала по 600— 850 центнерів цукрових буряків, по 80— 100 центнерів кукурудзи і по 500— 600 центнерів картоплі з гектара. За самовіддану працю Степаниді Демидівні Виштак першій в Укра -їнській РСР двічі присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці: у 1949 та 1952 роках. Всі члени ланки нагороджені орденами і медалями.
У 1957 році в селі Лосятин встановлено бронзове погруддя героїні колгоспних ланів Степанида Демидівна Виштак нагороджена шістьма орденами Леніна, орденами Жовтневої Революції, Трудової Слави III ступеня, медалями. Степанида Демидівна Виштак багато зробила для села: і газ провела, і дороги заас фальтувала, і школу, й дитячий садок побудувала… А скільком людям допомогла! Степанида Демидівна по– материнськи плекала свій рідний Лосятин.
У селі діє унікальний центр неврології та реабілітації «Лосятинська лікарня» Лосятинська лікарня є спеціалізованою медичною установою, що об'єднує в собі переваги класичної лікарні, санаторія, водогрязелікування та центру лікування природними (народними) методами. Заснована більше 37 років тому, кліника неврології в с. Лосятин постійно модернізуєтсья і продовжує оснащуватися сучасним медичним облад нанням. Також в арсеналі "Лосятина" постійно з'являються нові й ефективні медичні препарати, методики, апарати - все, що необхідно людині для отримання сучасного і високо- ефективного лікування.
Головний лікар — заслужений лікар України, кандидат медичних наук, лікар вищої категорії, автор численних наукових робіт — Паламарчук Леонід Іванович. Чуйний і досвідчений медичний колектив запрошує Вас у невелику клініку на 60 місць, яка розташована в 70 км від Києва в екологічно чистому і тихому місці і спеціалізується на таких напрямках діяльності: реабілітація після інсульту, лікування таких захворювань, як: гіпертонія, головний біль різної етіології , полінейропатія, розсіяний склероз та ін.
Головченко Петрович – кращий самодіяльний композитор Київщини Головченко П. П. двічі - у 2007 і 2008 роках – на міжрайонних конкурсах самодіяльних компо зиторів виборював почесне звання “Кращий композитор Київщини”.
Дякую за увагу!