Скачать презентацию СЕКТОРНІ ВІДМІННОСТІ ПРИРОДИ ЗОНИ ТАЙГИ За Скачать презентацию СЕКТОРНІ ВІДМІННОСТІ ПРИРОДИ ЗОНИ ТАЙГИ За

2. Сектори_ТАЙГА.ppt

  • Количество слайдов: 64

СЕКТОРНІ ВІДМІННОСТІ ПРИРОДИ ЗОНИ ТАЙГИ СЕКТОРНІ ВІДМІННОСТІ ПРИРОДИ ЗОНИ ТАЙГИ

За ступенем континентальності клімату виділяють сектори: 1. Приокеанічні (з дуже високою зволоженістю, м’якою За ступенем континентальності клімату виділяють сектори: 1. Приокеанічні (з дуже високою зволоженістю, м’якою зимою і Приокеанічні прохолодним хмарним літом: максимум опадів у холодне півріччя): а) приатлантична (скандинавська й шотландська тайга); б) притихоокеанська тайга (Берегових хребтів Кордельєр), яку іноді називають дощовими бар’єрними лісами. 2. Помірно-континентальні й континентальні : а) східноєвропейська помірно-континентальна тайга; б) західносибірська континентальна тайга; в) канадська тайга (приатлантична помірно-континентальна і континентальна центральна Канада); г) далекосхідна тайга (з дуже вологим помірно-теплим літом і холодною зимою). 3. Різкоконтинентальний сектор (Середній і Південний Сибір). сектор 4. Екстраконтинентальний сектор (Північно-Східний Сибір) Екстраконтинентальний сектор

Кліматичні умови в межах зони тайги неоднорідні, що зумовлює відмінності її рослинності й тваринного Кліматичні умови в межах зони тайги неоднорідні, що зумовлює відмінності її рослинності й тваринного світу. Із півночі на південь зони температура повітря поступово зростає, тому в її межах виділяють підзони (північну, середню, південну). Із заходу на схід природної зони тайги змінюється континентальність клімату, що зумовлює виділення в її межах таких секторів:

ОСОБЛИВОСТІ КЛІМАТУ та ГРУНТІВ СЕКТОРІВ і ПІДЗОН ТАЙГИ Сектор, підзона ЄВРАЗІЯ. Сектори: А. Приатлантичний ОСОБЛИВОСТІ КЛІМАТУ та ГРУНТІВ СЕКТОРІВ і ПІДЗОН ТАЙГИ Сектор, підзона ЄВРАЗІЯ. Сектори: А. Приатлантичний t. Л t. З 14. . 15 -3. . . -4 Опади >2000 Коеф. зв. БПК Ґрунти >2 12 Підзоли, торф’яники Б. Східноєвропейський сектор. Природні підзони: - північна тайга 12 -15 -6. . . -19 350 -600 >1 10 Глеєво-підзолисті, - середня тайга 15 -17 -14. . . -18 500 -700 >1 14 Підзолисті - південна тайга 18 -19 -14. . . -6 500 -600 >1 17 Дерново-підзолисті В. Західносибірський - північна тайга +16 -18. . . -30 500 >1, 5 10 Мерзлотно-глеєві - середня тайга +17 -18. . . -24 600 >1 14 Глеєво-підзолисті - південна тайга +18 -18. . . -22 450 >1 17 Підзолисті, дерновопідзолисті -20. . . -42 350 -500 >1/0, 5 6 -17 Мерзлотно-тайгові Г. Середній і Південний Сибір 12. . . 19 Д. Північно-Східний Сибір 12. . 16 -20. . . -50 350. . . 500 >1 10 Тайгові мерзлотні Е. Далекосхідний 15. . 18 -35. . . -18 500. . . 800 >1 18 Підзолисті гірські -1. . . -5 10004000 >2 15 -20 те ж -1. . . -20 300 -1600 >1 18 Тайгові мерзлотні ПІВНІЧНОАМЕРИКАНСЬКА ТАЙГА Є. Притихоокеанський 11 -14 Ж. Канадський а) північна тайга 12 -18 12 -14 Мерзлотно-тайгові

Приатлантичний сектор (дуже вологий, з м’якою зимою і t липня +14. . 15 прохолодним Приатлантичний сектор (дуже вологий, з м’якою зимою і t липня +14. . 15 прохолодним літом): шотландська й скандинавська тайга. t січня - 3. . . - 4 Опади: >2000 мм Коеф. звол. >2 Ґрунти: Підзоли, торф’яники

Шотландська (каледонська) тайга з переважанням сосни, вересковими пустошами Шотландська (каледонська) тайга з переважанням сосни, вересковими пустошами

Приатлантичний сектор Ялинові, соснові, березові ліси Скандинавських гір Приатлантичний сектор Ялинові, соснові, березові ліси Скандинавських гір

Трогова долина Трогова долина

Тайга Кольського півострова – перехідна від скандинавської до східноєвропейської Тайга Кольського півострова – перехідна від скандинавської до східноєвропейської

Східноєвропейський помірно-континентальний сектор Природні підзони: t липня t січня Опади 12 -15 -6. . Східноєвропейський помірно-континентальний сектор Природні підзони: t липня t січня Опади 12 -15 -6. . . -19 350 -600 >1 Глеєвопідзолисті, 15 -17 -14 -18 500 -700 >1 Підзолисті Коеф. звол. 1) північна тайга Ґрунти: 2) середня тайга

північна тайга Східної Європи (розріджені ялинники чагарникові, на сухіших місцях – лишайникові, на вологіших північна тайга Східної Європи (розріджені ялинники чагарникові, на сухіших місцях – лишайникові, на вологіших – із сфагновими та іншими мохами). Поступово змінюється лісотундрою (північніше)

Середня тайга Східноєвропейської рівнини (ялинники чорницево-зеленомохові) Сфагнум – мох заболоченої тайги Середня тайга Східноєвропейської рівнини (ялинники чорницево-зеленомохові) Сфагнум – мох заболоченої тайги

І. І. Шишкін “ Лісове кладовище ” І. І. Шишкін “ Лісове кладовище ”

Південна тайга (ялинники складні кислицеві й папоротеві, з чагарниками й різнотрав’ям) Південна тайга (ялинники складні кислицеві й папоротеві, з чагарниками й різнотрав’ям)

Уральські гори. Із півночі на південь гір змінюються північна, типова, південна тайга Уральські гори. Із півночі на південь гір змінюються північна, типова, південна тайга

Західносибірський континентальний сектор тайги Характерні дерева: ялина сибірська (на суглинках), сосна і модрина сибірська Західносибірський континентальний сектор тайги Характерні дерева: ялина сибірська (на суглинках), сосна і модрина сибірська (на пісках); на півдні – кедрова сосна і ялиця сибірська Модрина сибірська Великі площі в Західному Сибіру займають болота й озера.

Грядово-мочажинні сфагново-осокові болота Західного Сибіру Грядово-мочажинні сфагново-осокові болота Західного Сибіру

Андромеда Росичка – комахоїдна рослина Озеро і край болота Пухівка Цвіте багно болотне На Андромеда Росичка – комахоїдна рослина Озеро і край болота Пухівка Цвіте багно болотне На болотах ростуть поодинокі сосни. Крізь моховий покрив пробиваються багно болотне, журавлина, андромеда, пухівка тощо.

Різкоконтинентальний сектор (Середній і Південний Сибір : температура січня -30. . . -42. Переважає Різкоконтинентальний сектор (Середній і Південний Сибір : температура січня -30. . . -42. Переважає модрина сибірська і даурська ) Тайга Якутії

Різкоконтинентальний сектор. Гори Південного Сибіру Південна тайга (кедрово-ялицево-ялинова) Єнісейського кряжу Ростуть ялина сибірська, ялиця, Різкоконтинентальний сектор. Гори Південного Сибіру Південна тайга (кедрово-ялицево-ялинова) Єнісейського кряжу Ростуть ялина сибірська, ялиця, кедр сибірський, чагарники Фото автора, 1979 рік

Гори Південного Сибіру. Саяни Гори Південного Сибіру. Саяни

Чернева тайга взимку Чернева тайга взимку

Гори Південного Сибіру. Саяни Гори Південного Сибіру. Саяни

Екстраконтинентальний сектор (Північно-Східний Сибір – температура січня до -50. Переважає модрина Каяндера, в горах Екстраконтинентальний сектор (Північно-Східний Сибір – температура січня до -50. Переважає модрина Каяндера, в горах – кедровий стелюх ) Північно-Східний Сибір – полюс холоду північної півкулі Модрини Каяндера Чагарникові березки Гілка й шишки модрини

Кедровий стелюх Кедровий стелюх

Далекосхідна тайга характеризується дуже вологим помірно-теплим літом тайга (під впливом мусонів), та холодною зимою Далекосхідна тайга характеризується дуже вологим помірно-теплим літом тайга (під впливом мусонів), та холодною зимою (під впливом антициклонів). У горах зростають ялина аянська, ялиця білокора і сахалінська, кедр корейський; на низовинах - модрина Гмеліна. Багатий чагарниковий і трав’янистий яруси

Рододендрон (маральник) Тигр уссурійський Рододендрон (маральник) Тигр уссурійський

Тайга Північної Америки А – Притихоокеанські бар’єрно-дощові ліси Б – Гірська тайга Кордельєрів В Тайга Північної Америки А – Притихоокеанські бар’єрно-дощові ліси Б – Гірська тайга Кордельєрів В – Канадська тайга; Г – Приатлантична тайга (Лабрадор і Ньюфаундленд)

Сектор: Тихоокеанський - навітряних схилів гір (дуже вологий, з м’якою зимою (-1 … -5° Сектор: Тихоокеанський - навітряних схилів гір (дуже вологий, з м’якою зимою (-1 … -5° на узбережжі) та прохолодним хмарним літом (+11 … 14°) Північноамериканська тайга (дощові бар’єрні ліси) u Бар’єрно-дощові ліси притихоокеанського узбережжя Кордельєрів (між 42° і 62° пн. ш. ) дехто з учених вважає самостійним типом рослинності. Вони сформувалися в умовах надзвичайно великої кількості атмосферних опадів, високої вологості повітря, невеликих річних амплітуд температури повітря. Іноді ці ліси за висотою й різноманітністю деревної рослинності порівнюють з лісами Амазонії. На відміну від інших типів хвойних лісів помірного поясу, у першому ярусі зростають кілька видів дерев висотою до 75 метрів. Домінуючі дерева: ялина сітхинська, тсуга (західний хемлок), туя гігантська (західний червоний кедр), дугласія (псевдотсуга), жовтий кедр, кедр високо в Кордельєрах – сосни і модрини.

Ту я скла дчаста (гіга нтська; Thuja plicata); або Західний червоний кедр часта Ту я скла дчаста (гіга нтська; Thuja plicata); або Західний червоний кедр часта

У бар’єрно-дощових лісах Кордельєрів випадає 4 -6 тис. мм опадів за рік. Мохи У бар’єрно-дощових лісах Кордельєрів випадає 4 -6 тис. мм опадів за рік. Мохи Лишайники, папороті :

ПАРК Capilano Suspension Bridge (західне узбережжя Канади) ПАРК Capilano Suspension Bridge (західне узбережжя Канади)

Олімпійський національний парк Олімпійський національний парк

Олімпійський національний парк, США Олімпійський національний парк, США

Берегові пасма Кордельєрів являють собою бар’єр для проходження вологих повітряних мас із заходу Берегові пасма Кордельєрів являють собою бар’єр для проходження вологих повітряних мас із заходу

На сухіших ділянках зростає ялина біла, тсуга канадська На зволожених ділянках ростуть ялина чорна, На сухіших ділянках зростає ялина біла, тсуга канадська На зволожених ділянках ростуть ялина чорна, ялиця бальзамічна, модрина “тамаракс”