Самостійна робота з дисципліни Історія України Виконала: студентка І курсу групи ФК-12 -4 Скряга Яна Валеріївна
Зміст Тема 1. Київська Русь, її піднесення. Втрата політичної єдності Київської Русі і державності Тема 2. Українські землі у складі іноземних держав (ХІV-XVI ст. ). Україна у XVI – першій половині XVII ст. Тема 3. Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького, її політичні результати Тема 4. Українська козацька державність наприкінці ХVІІ – ХVІІІ ст. Тема 5. Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій Тема 6. Україна на початку ХХ ст. Українська національно - демократична революція 1917 -1920 рр. Тема 7. Розвиток України в умовах утвердження тоталітарного режиму (1920 -1939 рр. ) Тема 8. Україна в роки Другої світової війни та в повоєнний період Тема 9. Відродження незалежної України. Суспільно-політичний розвиток України в умовах незалежності
Тема: Київська Русь, її піднесення. Втрата політичної єдності Київської Русі і державності. Київська Русь - монархічна держава варязької династії ївська Русь Рюриковичів у Східній Європі зі столицею в Києві. Виникла в IX столітті в результаті завойовницьких походів варягів і об'єднання під їхньою владою східноєвропейських, переважно слов'янських, племен. В часи найбільшої могутності простягалася від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів'їв Вісли на заході до Таманського півострова на сході.
Тема: Київська Русь, її піднесення. Втрата політичної єдності Київської Русі і державності. Князювання Володимира Великого (980— 1015) стало початком нового етапу в історії Київської Русі, етапу піднесення та розквіту. Проведення реформ дозволило суттєво зміцнити державу та вивести її на новий рівень.
Тема: Київська Русь, її піднесення. Втрата політичної єдності Київської Русі і державності. У 1169 р. молодший син Володимира Мономаха суздальський князь Андрій Боголюбський (батько Юрія Долгорукого – засновника Московського князівства) зруйнував Київ, що стало початком занепаду Київської Русі. У 1240 р. Київ взяли монголо-татари, що започаткувало панування монголо-татарського іга. Тож до остаточного занепаду Київської Русі спричинили 2 чинники: внутрішній: князівські міжусобиці зовнішній: монголо-татарська навала
Тема: Українські землі у складі іноземних держав (ХІV-XVI ст. ). Україна у XVI – першій половині XVII ст. Після занепаду Галицько-Волинської держави від середини XIVст. наші землі поступово потрапляли під владу сусідніх держав - Польщі та Литви. Польща Галичина, Холмщина Литва Волинь
Тема: Українські землі у складі іноземних держав (ХІV-XVI ст. ). Україна у XVI – першій половині XVII ст. Утиски князів з боку польсько-литовської держави призвели до того, що частина прикордонних з Московією земель почали переходити під владу московського государя. Це спричинило литовсько-московські війни. Їх наслідком стало входження на початку XVI ст. до складу Московії Чернігово-Сіверських земель. Таким чином, на початку XIV — XVI ст. відбувся розподіл українських земель між сусідніми державами з повною ліквідацією ознак їх державності.
Тема: Українські землі у складі іноземних держав (ХІV-XVI ст. ). Україна у XVI – першій половині XVII ст. У 1569 р. була підписана Люблінська унія, за якою Польща і Литва утворювали єдину державу Річ Посполиту. Майже всі українські землі увійшли до складу Польщі і були поділені на шість воєводств: Руське (з центром у Львові), Белзьке, Волинське (з центром у Луцьку), Київське, Подільське (з центром у Кам'янці) та Брацлавське (з центром у Брацлаві).
Тема: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького, її політичні результати. Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького 1648 - 1657 pp. - війна українського народу, направлена проти національного, релігійного й соціального гноблення.
Тема: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького, її політичні результати. Релігійне гноблення Причини Національне гноблення Соціальне гноблення Головною рушійною силою визвольної війни було козацтво. Серед повстанців було багато селян та міщан, а також вихідців з дрібної української православної шляхти. Підтримувало повстання й православне духівництво. Цілями Національно-визвольної війни були: • усунення польського домінування, створення Української держави; • ліквідація кріпацтва, середньої та великої феодальної власності на землю; • затвердження козацького типу господарювання на основі буржуазної власності на землю.
Тема: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького, її політичні результати. Визвольна війна середини XVII ст. стала подією величезного значення, яка докорінно змінила подальший хід української історії. Найважливішим результатом стало формування незалежної української держави.
Тема: Українська козацька державність наприкінці ХVІІ – ХVІІІ ст. Наприкінці XVII ст. українські землі залишалися роз’єднаними. Туреччина 9 Лівобережна Україна, Київ (Гетьманщина), Слобожанщина та Запоріжжя Східна Галичина і Правобережжя р. ді 16 9 лл я Польща По Росія Північна Буковина і Молдовське князівство Угорщина Закарпатська Україна
Тема: Українська козацька державність наприкінці ХVІІ – ХVІІІ ст. Росія Річ Посполита “Вічний мир” Центр політ. і культ. життя зосереджується на Лівобережжі (Гетьманщині) Початок XVIII ст. став переломним у житті Гетьманщини. Спроба гетьмана І. Мазепи зберегти козацьку автономію зазнала поразки. Не увінчалися успіхом і намагання П. Орлика відновити українську державність.
Тема: Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій. У 60— 80 -х роках XVIII ст. царський уряд ліквідував залишки Української козацької держави. Російська держава Лівобережжя, Слобожанщина, Правобережжя, Південь. Австрійська монархія Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття.
Тема: Україна на початку ХХ ст. Українська національно – демократична революція 1917 -1920 рр. Рубіж XIX і XX ст. характерний в Україні завершенням промислового перевороту і переходом до індустріалізації, суть якої полягала у розбудові крупної машинної індустрії, якісній зміні структури господарства (промисловість мала переважати над сільським господарством, а важка промисловість над легкою).
Тема: Україна на початку ХХ ст. Українська національно – демократична революція 1917 -1920 рр. 23 лютого 1917 року – початок революції, масові політичні демонстрації. В ніч з 2 на 3 березня Микола II зрікся престолу і передав владу Тимчасовому уряду, який проголосив політичні свободи і початок виборів до Установчих зборів - вони повинні були вирішити долю Росії, прийняти її конституцію.
Тема: Розвиток України в умовах утвердження тоталітарного режиму (1920 -1939 рр. ) За першого періоду – 1917 -1922 рр. – велася ще завзята збройна боротьба між політичними утвореннями, які виникли внаслідок волевиявлення українського народу: УНР, Українською державою, Директорією УНР і російськими окупантами (більшовиками і білогвардійцями). Цей період збігається у радянському масштабі з періодом так званого “воєнного комунізму". 14. 02. 1921 р. Ф. Коком та Ю. Коцюбинським було підписано першу мирну угоду УСРР з Литвою.
Тема: Розвиток України в умовах утвердження тоталітарного режиму (1920 -1939 рр. ) 18 березня Росія і Україна уклали Ризький мирний договір з Польщею. Незабаром Україна встановила дипломатичні стосунки з Латвією та Естонією. На початку 1922 р. було підписано договір між Україною і Туреччиною, зміст якого відповідав Російсько-турецькому договору, укладеному в березні 1921 р. і мав надзвичайно важливе значення для становлення і активізації зовнішньої торгівлі республіки, адже у ІІ пол. 20 -рр. 45% усього обігу зовнішньої торгівлі УСРР припадало на Туреччину.
Тема: Розвиток України в умовах утвердження тоталітарного режиму (1920 -1939 рр. ) На цьому етапі плідно йшла розбудова дипломатичних структур. Усією роботою керував наркомат закордонних справ УСРР і який очолював голова РНК України Х. Раковський. На початку 20 -х рр. Україна вийшла з міжнародної ізоляції. Радянській уряд України уклав 48 власних міжнародних угод. Складалося враження, що УСРР в цей час справді була самостійною і незалежною державою в зовнішніх зносинах, яку Москва підтримувала. Але ця самостійність була формальною, оскільки зовнішньополітичну лінію УСРР визначали рішення Політбюро ЦК КП(б)У, що керувався настановами з Москви.
Тема: Розвиток України в умовах утвердження тоталітарного режиму (1920 -1939 рр. ) 20 -рр. ХХ століття – період мирного розвитку, відродження економіки в Україні, мистецького піднесення пов’язаних із запровадженням НЕПу. Одним з важливих політичних завдань більшовицького режиму була подальша інтеграція радянських республік, які формально залишилися самостійними. 30 грудня 1922 р. 1 -й Всесоюзний з’їзд Рад проголосив створення єдиної союзної держави–СРСР, до складу якої увійшли Росія, Україна, Білорусія, Грузія, Вірменія та Азербайджан.
Тема: Розвиток України в умовах утвердження тоталітарного режиму (1920 -1939 рр. ) Втрата Україною незалежності відбувалася протягом тривалого періоду, поступово, у процесі входження УСРР до складу СРСР, який умовно можна поділити на кілька етапів: І етап (червень 1919 -грудень 1920) – утворення “воєннополітичного союзу” радянських республік, збереження за Україною формального статусу незалежної держави. ІІ етап (грудень 1920 – грудень 1922) – формування договірної федерації, посилення підпорядкування України, обмеження її суверенітету. ІІІ етап ( грудень 1922 – травень 1925) – утворення СРСР, втрата Україною незалежності.
Тема: Розвиток України в умовах утвердження тоталітарного режиму (1920 -1939 рр. ) На початку 1933 року країна була поставлена на межу економічної катастрофи. Тому в 1933 р. політика “надіндустріалізації” стрибкоподібного нарощування темпів розвитку промисловості припинилася. . . Внаслідок проведення політики індустріалізації УРСР перетворилася в індустріально-аграрну республіку. Рішення ХУ з’їзду ВКП(б) (1927 р. ) передбачали повільний, поступовий, добровільний процес кооперації У листопаді 1929 р. постановою пленуму ЦК ВКП(б) був офіційно проголошений перехід до суцільної колективізації, про здійснення в найкоротший термін колективізації в Україні.
Тема: Україна в роки Другої світової війни та в повоєнний період. 22 червня 1941 р. о 3 -й годині 30 хвилин війська вермахту завдали могутнього артилерійсько-мінометного удару по радянській території. За кілька хвилин танкові та моторизовані частини гітлерівської армії перетнули кордон СРСР. На Україні їм протистояли армії Київського особливого військового округу (КОВО), перетвореного на Південно-Західний фронт (командуючий - генералполковник М. Кирпонос) і Одеського військового округу (Од. ВО), перейменованого у Південний фронт (командуючий - генерал I. Тюленєв).
Тема: Україна в роки Другої світової війни та в повоєнний період. Після загарбання фашистськими військами всієї України, її територія була поділена на чотири частини: - землі Східної Галичини (у складі Львівської, Дрогобицької, Станіславської та Тернопільської областей) були приєднані до генералгубернаторства Польщі під назвою Дистрикт «Галичина» ; - з більшої частини українських земель був утворений Райхскомісаріат «Україна» , до якого увійшли Рівненська, Волинська, Кам'янець. Подільська, Житомирська області, північні райони Тернопільської, Вінницької, східні райони Миколаївської, Київської, Полтавської, Чернігівської, Сумської, Дніпропетровської і Кримської областей, а також південні території Білорусії та РРФСР; - райони Чернігівщини, Сумщини, Харківщини та Донбасу, як прифронтові, підпорядковувались безпосередньо військовому командуванню; - Чернівецька, Ізмаїльська, Одеська, південні райони Вінницької та західні райони Миколаївської областей були приєднані до Румунії під назвою «Трансністрія» .
Тема: Відродження незалежної України. Суспільно-політичний розвиток України в умовах незалежності. Причин та передумов власне відродження незалежної України саме в 1991 році було чимало. Українці не могли вічність зносити тягар меншовартості і непотрібності у складі СРСР. Але серед найпопулярніших і найбільш широко вживаних можна назвати такі. Зовнішні чинники: 1) поразка соціалістичного табору в «холодній війні» , порушення світового балансу сил у зв'язку з розпадом соціалістичної системи; 2) помітне погіршення соціально-економічної та політичної ситуації в СРСР; 3) втрата центром контролю за подіями на місцях; 4) синхронне посилення відцентрових тенденцій у союзних республіках; 5) поразка путчу, тимчасова деморалізація консервативних сил; 6) намагання Росії зберегти домінуючу роль у післяпутчовий період.
Тема: Відродження незалежної України. Суспільно-політичний розвиток України в умовах незалежності. Внутрішні чинники: 1) існування в Україні системи формально легітимних (законних за радянським правом) органів державного управління; 2) бажання київської номенклатури звільнитися з-під опіки центру; 3) певна стабільність українського товарного ринку; 4) активізація націонал-демократичного крила політичних сил республіки; 5) післяпутчове посилення відцентрових настроїв у суспільній думці; 6) дотримання політичного нейтралітету армійськими формуваннями, небажання правоохоронних органів виступити проти власного народу; 7) багатовікова боротьба народу за створення власної незалежної держави. Факт проголошення незалежності України не можна назвати випадковістю або спонтанністю. Цей процес почав свій відлік іще дуже давно, просто був повільним, незначним та ще й постійно пригнобленим.
Тема: Відродження незалежної України. Суспільно-політичний розвиток України в умовах незалежності. День Незалежності України прийшов як результат тисячолітньої боротьби українського народу за право мати свою національну державу, проте, як пізніше виявилося, Україна була не готова чи то не навчена правити самостійно, і тому і досі ми можемо спостерігати спроби верхівки української влади займати вагомі позиції у світі.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА • Бандурка О. М. Влада в Україні на зламі двох тисячоліть / О. М. Бандурка, В. А. Греченко. – Х. , 2000. • Бойко О. Д. Історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К. : Видавничий центр “Академія”, 2002. • Борисенко В. Курс української історії. - К. , 1997. • Брайчевський М. Ю. Утвердження християнства на Русі / М. Ю. Брайчевський. – К. , 1988. • Гольденберг Я. М. Історія України: схеми, таблиці, джерела, думки істориків. -К. : Видавництво „Орбіта”, 1999. • Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. - К. , 1996. • Греченко В. А. Історя України: модульний курс: навч. посібник / Греченко В. А. . – Х. : Торсінг плюс, 2009. – 384 с. • Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття: Нариси політичної історії. - К. , 1993. • Історія України. /Під ред. В. А. Смолія. — К. : «Альтернативи» , 2002. -472 с. • Історія України. /Керівник авт. кол. Ю. Зайцев. — Львів, 1998.
Скачать презентацию Самостійна робота з дисципліни Історія України Виконала студентка
Сам. работа по истории (ФК-12-4 Скряга).pptx