Скачать презентацию Самчук Улас Олексійович 1892 1937 Не шукайте Скачать презентацию Самчук Улас Олексійович 1892 1937 Не шукайте

Улас Самчук (Груша Н. В. 43 гр. ФУФ).pptx

  • Количество слайдов: 24

Самчук Улас Олексійович (1892 ─ 1937) «Не шукайте Україну біля Дніпра, а шукайте її Самчук Улас Олексійович (1892 ─ 1937) «Не шукайте Україну біля Дніпра, а шукайте її в Нью-Йорку, в Лондоні» . Виконала: студентка VІ курсу, 3 групи ФУФ Груша Наталія Вікторівна

Зміст: Вступ 1. Біографія 2. Літературна творчість 3. Пам'ять (музеї, вулиці, пам'ятники та меморіальні Зміст: Вступ 1. Біографія 2. Літературна творчість 3. Пам'ять (музеї, вулиці, пам'ятники та меморіальні дошки на честі письменника) 4. Твори (повісті, романи, спогади, листи, нотатки) Висновки Джерела

Вступ «Писати. . . про видатних людей дуже важко, - зауважила якось Наталя Левицька-Холодна. Вступ «Писати. . . про видатних людей дуже важко, - зауважила якось Наталя Левицька-Холодна. - Кожна така людина має в собі не одну, а може й кілька істот, які часом живуть побіч себе в мирі й злагоді, а часом бунтуються і не раз цілковито міняють духовне обличчя людини» . Істоти, які жили в Уласові Самчукові, були навіть правно уконституйовані, принаймні дві з них. Маємо на увазі те, що він цілком офіційно мав впродовж життя два прізвища - Самчук і Данильчук. Так, матричний запис про народження у церковній книзі зроблений на прізвище Самчук , а вже паспорт громадянина Канади 1975 року виписаний на Данильчука.

Біографія Улас Олексійович Самчук (7 (20) лютого 1905, Дермань тепер Здолбунівський район Рівненської області Біографія Улас Олексійович Самчук (7 (20) лютого 1905, Дермань тепер Здолбунівський район Рівненської області — 9 липня 1987, Торонто) — український письменник, журналіст і публіцист, редактор, лауреат УММАН, член уряду УНР у вигнанні, член ОУП «Слово» .

Народився у родині Олексія Антоновича та Настасії Ульянівни Самчуків, — як на той час, Народився у родині Олексія Антоновича та Настасії Ульянівни Самчуків, — як на той час, заможних селян. По суті, світогляд майбутнього визначного письменника світу формували як родина, так і довкілля: «… Дермань для мене центрів на планеті. І не тільки тому, що десь там і колись там я народився… Але також тому, що це справді «село, неначе писанка» , з його древнім Троїцьким монастирем, Свято-Феодорівською учительською семінарією, садами, парками, гаями, яругами, пречудовими переказами та легендами. »

У 1913 році, коли Уласові Самчуку було вісім років, сім'я переїхала в село Тилявку У 1913 році, коли Уласові Самчуку було вісім років, сім'я переїхала в село Тилявку Кременецького повіту. Але з Дерманем зв'язків не втрачав, в 1917– 1920 рр. він навчався в чотирикласовій вищепочатковій школі, що діяла при Дерманській Св. Феодорівській учительській семінарії. У 1921– 1925 роках — у Кременецькій українській мішаній приватній гімназії імені Івана Стешенка. Перед самим закінченням гімназії Уласа Самчука покликали до польського війська (гарнізон міста Тарнова). 23 серпня 1927 року він дезертирував з війська, після чого потрапив до Ваймарської Німеччини, де працював у місті Бойтені як наймит в одного міщанина, розвозивав рольвагою по копальнях і гутах залізо.

З 1927 року навчався у Бреславському Університеті. «Німецький» період життя Уласа Самчука позначений тим, З 1927 року навчався у Бреславському Університеті. «Німецький» період життя Уласа Самчука позначений тим, що, по-перше, завдяки Герману Блюме він, як вільнослухач, студіював у Бреславському університеті. Мама Германа Блюме — Германіна фон Лінгейсгайм – люб'язно дала притулок «обідраному українцю» у своїй оселі й терпляче навчала його німецької мови. Вдруге прийшов Герман Блюме на допомогу Уласові Самчуку через 15 років: завдяки його клопотанню німці 20 квітня 1942 року випустили письменника, арештованого 20 березня цього року, з Рівненської в'язниці. Герман Блюме в Рівному був начальником цивільної поліції райхскомісаріату «Україна» .

З 1925 почав друкувати оповідання в журналі «Духовна Бесіда» у Варшаві, згодом у «Літературно-науковому З 1925 почав друкувати оповідання в журналі «Духовна Бесіда» у Варшаві, згодом у «Літературно-науковому віснику» та ін. журналах (видані окремою збіркою «Віднайдений рай» , 1936). Свої перші новели він надіслав до «Літературно-наукового вісника» з Німеччини, там виникли задуми більших романів. У спогадах «Мій Бреслав» Улас Самчук стверджує, що саме у цьому німецькому містечку «в моєму всесвіті з'явилась туманність, з якої поволі вимальовувались контури майбутньої «Волині» . 1929 року переїхав до Чехословаччини та навчається в УВУ у Празі. Жодного вищого навчального закладу не зміг закінчити. Кожну науку Улас Самчук опановував без учителів, самотужки. Бездоганно володів німецькою, польською, чеською, російською, менше французькою мовами.

У Чехословаччині Улас жив з 1929 по 1941 рік. Українська Прага 1920 -30 -х У Чехословаччині Улас жив з 1929 по 1941 рік. Українська Прага 1920 -30 -х рр. жила бурхливим науковим та культурно-мистецьким життям. До безпосереднього оточення, яке торило «його Прагу» , Улас Самчук відносив Олександра Олеся, Спиридона Черкасенка, Олексу Стефановича, Оксану Лятуринську, Олега Ольжича, Михайла Мухина, Миколу Бутовича, Роберта Лісовського, Степана Смаль-Стоцького, Дмитра Дорошенка, Миколу Галагана, Леоніда і Надію Білецьких, Дмитра Антоновича, Сергія Шелухіна, Микиту Шаповала, Валентина і Лідію Садовських, Русових, Яковлевих, Мідних, Батинських, Слюсаренків, Щербаківських, Сімовичів, Лащенків, Горбачевського, Ольгерта Бочковського.

У Празі Улас Самчук належав до Студентської академічної громади. «Нас було кілька сотень з У Празі Улас Самчук належав до Студентської академічної громади. «Нас було кілька сотень з загальної кількатисячної української колонії, ми були поколінням Крут, Базару, Листопада, Четвертого Універсалу, України Мілітанс» . У 1937 році з ініціативи Євгена Коновальця була створена культурна референтура проводу українських націоналістів на чолі з Олегом Ольжичем. Центром Культурної референтури стала Прага, а однією з головних установ — Секція митців, письменників і журналістів, де головував Самчук.

1941 року в складі однієї з похідних груп ОУН-м повернувся на Волинь (до Рівного), 1941 року в складі однієї з похідних груп ОУН-м повернувся на Волинь (до Рівного), де був редактором газети «Волинь» до 1943. З ним працював редактором Петлюра Олександр Васильович, видавництво в ті роки очолював Іван Тиктор. У 1944 -1948 жив у Німеччині, був одним із засновників і головою літературної організації МУР. Після переїзду до Канади (1948) був засновником ОУП «Слово» (1954).

Юрій Станинець, Улас Самчук та Петро Міговк Ім'я Уласа Самчука прижиттєво було відоме в Юрій Станинець, Улас Самчук та Петро Міговк Ім'я Уласа Самчука прижиттєво було відоме в країнах Європи та в Америки. Як зазначала дослідниця творчості письменника Марія Білоус-Гарасевич, «вражає не те, що на українській землі народився цей винятково сильний творчий талант, а те, що він вижив, не зісох у «волинській тихій стороні» , в абсолютно безпросвітних обставинах» .

Літературна творчість Літературна творчість

У літературній творчості Самчук був літописцем змагань українського народу протягом сучасного йому півстоліття. Улас У літературній творчості Самчук був літописцем змагань українського народу протягом сучасного йому півстоліття. Улас Самчук своє перше оповідання «На старих стежках» опублікував у 1926 році у варшавському журналі «Наша бесіда» , а з 1929 року став постійно співпрацювати з «Літературно-науковим вісником» , «Дзвонами» (журнали виходили у Львові), «Самостійною думкою» (Чернівці), «Розбудовою нації» (Берлін), «Сурмою» (без сталого місця перебування редакції).

У найвидатнішому творі Самчука — трилогії «Волинь» (І—III, 1932– 1937) виведений збірний образ української У найвидатнішому творі Самчука — трилогії «Волинь» (І—III, 1932– 1937) виведений збірний образ української молодої людини кінця 1920 -х — початку 1930 -х pp. , що прагне знайти місце України у світі й шляхи її національно-культурного й державного становлення. Робота над першою й другою частинами тривала з 1929 по 1935 роки, над третьою — з 1935 по 1937 роки. Саме роман «Волинь» приніс 32 -річному письменнику світову славу. Як стверджує дослідник творчості Уласа Самчука Степан Пінчук: «У 30 -х роках вживалися певні заходи щодо кандидування Уласа Самчука на Нобелівську премію за роман «Волинь» (як і Володимира Винниченка за «Сонячну машину» ). Але, на жаль, їхніх імен немає серед Нобелівських лауреатів: твори письменників погромленого і пригнобленого народу виявились неконкурентноздатними не за мірою таланту, а через відсутність перекладів, відповідної реклами» .

Ідейним продовженням «Волині» є повість «Кулак» (1932). У романі «Марія» (1934) відтворена голодова трагедія Ідейним продовженням «Волині» є повість «Кулак» (1932). У романі «Марія» (1934) відтворена голодова трагедія українського народу на центральних і східноукраїнських землях 1932– 1933, у романі «Гори говорять» (1934) — боротьба гуцулів з угорцями на Закарпатті. У повоєнний період творчості Самчука сюжетним продовженням «Волині» є його роман-хроніка «Юність Василя Шеремети» (І-ІІ, 1946 -47). У 1947 закінчив драму «Шумлять жорна» .

У незакінченій трилогії «Ост» : «Морозів хутір» (1948) і «Темнота» (1957), зображена українська людина У незакінченій трилогії «Ост» : «Морозів хутір» (1948) і «Темнота» (1957), зображена українська людина та її роль у незвичайних і трагічних умовах міжвоєнної й сучасної підрадянськоїї дійсності. Темами останніх книг Самчука є боротьба УПА на Волині (роман «Чого не гоїть вогонь» , 1959) і життя українських емігрантів у Канаді ( «На твердій землі» , 1967). Переживанням Другої світової війни присвячені спогади «П'ять по дванадцятій» (1954) і «На білому коні» (1956). Письменник помер у Торонто 9 липня 1987 р.

Пам’ять (музеї, вулиці, пам’ятники та меморіальні дошки на честі письменника) Пам’ять (музеї, вулиці, пам’ятники та меморіальні дошки на честі письменника)

Книга Гаврила Чернихівського «Улас Самчук: сторінки біографії» (2005) у році є першим ґрунтовним дослідженням Книга Гаврила Чернихівського «Улас Самчук: сторінки біографії» (2005) у році є першим ґрунтовним дослідженням про «українського Гомера ХХ століття» . Про Уласа Самчука Ігор Фарина написав повість «Пекуча чужина» (2005). На його честь також названо 33 курінь УПЮ імені Уласа Самчука. Постановою № 184 -VIII Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року 110 років з дня народження відзначатиметься на державному рівні.

У жовтні 1993 в селі Тилявка Шумського району Тернопільської області відкрито літературно-меморіальний музей письменника У жовтні 1993 в селі Тилявка Шумського району Тернопільської області відкрито літературно-меморіальний музей письменника У. Самчука. У приміщенні колишньої учительської семінарії, де навчався У. Самчук (нині – Дерманський навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа І-го ступеня – гімназія» ), 12 лютого 1995 року відкрито літературно-меморіальний музей Уласа Самчука. Згодом удостоєний звання народного. 2015 року це звання літературномеморіальному музеєві Самчука було підтверджено. У м. Рівне діє Літературний музей Уласа Самчука.

Вулиці Уласа Самчука є в Луцьку, Рівному, Крем'янці, Шумську. У Луцьку на честь Уласа Вулиці Уласа Самчука є в Луцьку, Рівному, Крем'янці, Шумську. У Луцьку на честь Уласа Самчука встановлено меморіальну дошку. У Рівному є пам'ятник видатному письменникунаціоналісту. Також у Рівному є меморіальна дошка на честь Олени Теліги та Уласа Самчука – редакторів газети «Волинь» . Пам'ятник Уласу Самчуку є в Здолбунові.

Твори (повісті, романи, спогади, листи, нотатки) Автор повістей «Марія» (1933), «Кулак» (1932), трилогії «Волинь» Твори (повісті, романи, спогади, листи, нотатки) Автор повістей «Марія» (1933), «Кулак» (1932), трилогії «Волинь» ( «Куди тече річка» (1932), «Війна і революція» (1936), «Батько і син» (1937)), романів «Юність Василя Шеремети» (1946– 1947), трилогії «Ост» : «Морозів хутір» (1948), «Темнота» (1957) і «Втеча від себе» (1982); книг спогадів і репортажів «П'ять по дванадцятій» (1954), «На твердій землі» (1967), «На білому коні» (1956), «На коні вороному» (1979), «Плянета Ді-Пі» (1979), «Слідами піонерів» (1980).

Висновки Отже, можна смілово сказати про те, що така постать в українській літературі як Висновки Отже, можна смілово сказати про те, що така постать в українській літературі як Улас Самчук є по праву однією з найвизначніших. Лише тепер творча спадщина видатного письменника повертається в Україну. Тривалий час він був заплямований радянською пропагандою як «фашистський посібник» , і лише тепер знімаємо гіркі, несправедливі звинувачення. І відкриваємо великого письменника, ім’я якого давно відоме у всьому світі. Улас Самчук не завинив перед власним народом, як «завинив» перед комуністичним режимом своєю різкою опозицією до нього. Навпаки, своєю величною творчістю він уславив цей народ, створив художній літопис його боротьби, його перемог і поразок у складному і тривожному XX столітті. За величчю таланту письменника Самчука можна порівнювати хіба що з найбільшими авторитетами української прози – Володимиром Винниченком та Іваном Багряним.

Джерела: 1) Український Гомер XX століття: До 90 -річчя від дня народження укр. письменника Джерела: 1) Український Гомер XX століття: До 90 -річчя від дня народження укр. письменника Уласа Самчука: Реком. список л-ри. – Рівне, 1994. – 12 с. 2) Улас Самчук: [Бібліографічні дані] // Слово: Збірник 12: Література, Мемуари. Документи. – Нью-Йорк, 1990. – С. 209 -210. 3) Волинські дороги Уласа Самчука: Збірник / Упоряд. Я. Поліщук. – Рівне: Азалія, 1993. – 103 с. – (Реабілітовані історією). 4) Степанишин С. Гомер із Волині: Улас Самчук: письменник, публіцист, патріот // День. – 2004. – 14 трав. – С. 8. 5) Рибенко Л. Уласові Самчуку: [Вірш] // Волинські дороги Уласа Самчука: Збірник / Упоряд. Я. Поліщук. – Рівне, 1993. – С. 77. 6) Скоропада О. Дещо про Уласа Самчука: [Спогади про перебування письменника влітку 1941 р. на Рівненщині] // Погорина: Літ. -мистец. альм. – Рівне, 1998. – Вип. 2. – С. 71 -73.