Рудановський Олександр Павлович 1863 1934 рр

Рудановський Олександр Павлович (1863– 1934 рр. ) – видатний вчений і практик, один із творців російської бухгалтерської школи, яким створені всебічні методологічні концепції обліку. О. П. Рудановський вважав, що саме з подвійним записом пов’язане народження бухгалтерського обліку та його виділення із статистики.

Публікації О. П. Рудановського Общая теория учета» (1912); «Принципы общественного счетоведения» (1913); «Позитивная теория счетоведения» (1914); «Основания теории учета баланса в условиях падающей валюты» (1923); «Верстка введения к книге «Общие руководящие начала счетоведения» – Леоте и Гильбо» (1924); «Руководящие начала (принципы) по счетоводству и отчетности в государственных хозяйственных объединениях» (1924); «Анализ баланса» (1925); «Теория учета. Дебет и кредит как метод учета баланса» (1925); «Построение баланса» (1926); «Построение государственного баланса» (1928); «Теория балансового учета. Введение в теорию балансового учета. Баланс как объект учета» (1928).

Предмет та метод бухгалтерського обліку: Предмет: баланс, а не конкретні елементи соціалістичного виробництва Метод – засіб пізнання об’єкта: - реєстрація; - систематизація; - Координація - Оцінка Завдання теорії – створювати нові методи

Методи бухгалтерського обліку: Реєстрація – найбільш традиційний і найпоширеніший метод обліку, відповідає за спостереження в статистиці, запис спостережуваного об'єкта. Систематизація – правила побудови рахунків бухгалтерського обліку.

Методи бухгалтерського обліку: Координація розміщення господарських операцій за рахунками балансу – здійснюється спеціальним координуючим прийомом – подвійним записом. Оцінка – виявлення фінансового результату, який може виникнути тільки в процесі реалізації, оскільки всі цінності відображаються за собівартістю.

Класифікація рахунків І. Рахунки активу (матеріальні рахунки - Д>К); ІІ. Рахунки пасиву: - рахунки власних засобів; А) рахунки агентів (Д>К); Б) рахунки фондів (К>Д) - рахунки кореспондентів А) рахунки дебіторів (Д>К); Б) рахунки кредиторів К>Д ІІІ. Рахунки бюджету - рахунки видатків (Д>К); - рахунки доходів (Д>К);

Моделі балансу: двобічна вертикальна форма (зліва дебет, справа кредит); горизонтальна форма, яка складається з трьох частин: пасив, актив і бюджет

Склад горизонтальної форми балансу: Горизонтальна форма Пасив показує зовнішні відносини підприємства, які можуть бути тільки юридичними і характеризують процес виробництва Актив відображає внутрішні відносини на підприємстві, які можуть бути тільки економічними і характеризують процес розподілу Бюджет фіксує суміжні відносини, тобто відносини, які лежать між внутрішніми та зовнішніми, ці відносини носять фінансовий характер і відображають процес споживання

Теорія нормованого балансу: (баланс, в якому виділяються бухгалтерські рахунки, що мають бухгалтерське значення) Нормування: 1) фондування – розподіл власних коштів активу відповідно до норм, вказаних на пасивних рахунках; 2) резервування – уточнення оцінки (знос, природне зменшення) 3) бюджетування – нарахування нових оцінок, які створюються в процесі оборот

Горизонтальний поділ балансу: Баланс постачання; Баланс виробництва; Баланс збуту

Відмінності між аналітичним та синтетичним обліком синтетичний облік – це звичайний бухгалтерський облік, який є засобом ревізії облікової інформації, предмет якого знаходиться в сфері зовнішніх відносин господарства. Тоді як аналітичний облік – статистичний облік, який є засобом контролю економічної інформації, а його предмет є сфера внутрішніх відносин господарства. Даний облік фіксує дані і тому містить планові показники.