Розвиток дошкільного виховання в Україні за радянських часів

Розвиток дошкільного виховання в Україні за радянських часів Презентацію підготували: Овдей Валерія, 201 група Петрусь Ярослава, 209 група

Зусилля науковців було зосереджено на конкретизації проблем дошкільного виховання у нових історичних умовах. У 1922 році видрукувано пройняту ідею природовідповідності у вихованні книгу Ольги Дорошенкової Рік К-сть ДНЗ дітей в «Дитячий садок» , яку працівники них ДНЗ використовували як методичний посібник. 1920 800 48000 1921 48000 1922 230 10000 1924 148 6000 1926 -27 204 9780 1928 Танок маленьких пташечок в дитячому садку, 1920 рік 879 17836 431

Становленню суспільного дошкільного виховання на західноукраїнських землях у 20 30 ті роки сприяли громадські товариства «Просвіта» , «Українська захоронка» , «Рідна школа» та ін. У великих містах Галичини в 30 ті роки працювало до 20 постійно діючих закладів. У повітових містах і сільській місцевості влітку функціонували сезонні «діточні садки» для дітей віком 3 10 років. «Рідна школа» «Просвіта»

У 20 30 тих роках було немало спроб створити оригінальні системи дошкільного виховання за різноманітними авторськими моделями. Станіслав Шацький (1878 1934) Єлизавета Тихеєва (1867 1943) Певний вплив на дошкільну педагогіку мали також ідеї українського педагога, письменника Антона Макаренка (1888 1939)

На розвиток дошкільної педагогіки впливали дискусії на Всеросійських з'їздах працівників дошкільного виховання. Вони розгорталися навколо таких важливих проблем, як мета і місце дошкільного виховання у системі народної освіти; завдання розумового, морального, фізичного виховання дітей; роль гри, праці і навчання у розвитку дошкільника; програмне забезпечення виховання в дошкільних закладах тощо. Протягом З 0— 40 х років у колишньому СРСР було сформовано єдину систему народної освіти. Зростала кількість дошкільних закладів. Було затверджено Статут і програму дитячого садка (1934), а в 1938 р. запроваджено "Керівництво для вихователя дитячого садка". У 1938— 1939 рр. вийшов друком перший у Західній Україні часопис «Українське дошкілля» , присвячений організаційним і методичним питанням виховання дітей до шкільного віку.

Під час Другої світової війни розпочали роботу нові типи дошкіль них закладів — дошкільні інтернати, санаторні дитячі садки. У 1947 р. Народний комісаріат освіти УРСР затвердни новий Статут дитячого садка. Організацію, утримання і керівництво дошкільними закладами здійснювали державні органи. Над створенням програмно методичних матеріалів для дошкільних закладів і над утіленням їх у життя працювали Юхим Аркін (1873— 1948), Євгенія Фльоріна (1888 1952), Юлія Фаусек (1863— 1942), Ніна Сакуліна (1900 1976), Олександра Усова (1898— 1965).

Подальший розвиток вітчизняної дошкільної педагогіки пов'язаний із широким використанням надбань психології, науковими дослідженнями та узагальненням педагогічного досвіду дошкільних закладів, створенням програм удосконалення методик у дошкільних закладах. Істотний вплив на розвиток дошкільної педагогіки у цей період мали праці психологів Л. Виготського (1896 1934), О. Запорожця (1905 1981), Г. Костюка, Д. Ніколенка (1899 1993), які зосереджувалися на особливостях розвитку дітей дошкільного віку та ролі ви ховання. Вітчизняна дошкільна педагогіка розвивалася під впливом праць видатного педагога В. Сухомлинського, який дошкільне дитинство вважав періодом життя, що великою мірою визначає майбутнє людини.

У 1959 р. було створено новий тип дошкільного закла ду — ясла садок, що забезпечував виховання дитини від народження до 7 ми років. Відповідно до цього була розроблена нова єдина програма виховання дітей переддошкільного і дошкільного віку (1962). У 1960 р. у системі Академії педагогічних наук СРСР було засновано Науково дослідний інститут дошкільного виховання, який очолив український психолог О. Запоро жець ( 905 1981). 1

У 60— 80 ті роки в Україні постійно зростала кількість дошкільних закладів: у 1970 р. їх було 16, 5 тис, 1987 р. — 23, 1 тис, 1990 р. — 24 тис. Неодноразово доопрацьовується «Програма виховання в дитячому садку» (1962, 1966, 1971, 1975, 1986), у якій враховуються результати досліджень у галузі дошкільної педагогіки, дитячої психології, вікової фізіології, дошкільної гігієни, а також передовий досвід вихователів дошкільних закладів. Опубліковано методичні посібники: «Виховання поведінки дітей в іграх» (1964), «Моральні норми засвоюються з дитинства» (1968), «Дидактичні ігри і вправи в дитячому садку» (1977), а також монографіях: «Моральне виховання дошкільників» (1974), «Формування суспільної спрямованості дитини дошкільника у грі» (1988). У 1974 році видано посібник «Виховання і навчання дітей дошкільного віку» .

Для забезпечення наступності у здійсненні програмних вимог дитячого садка і школи опрацьовані шляхи підвищення рівня мовленнєвого, математичного і загального розвитку дошкільнят у підготовчій до школи групі. На основі цих матеріалів видано посібники: «Мовний і математичний розвиток у підготовці дітей до навчання у школі» (1971), «Дидактичний матеріал з математики для роботи з дітьми дошкільного віку» (1975). Вчені активно працювали над проблемами психологічного розвитку, фізичного, розумового, морального, трудового та естетичного виховання дітей дошкільного віку. ДНЗ № 71 «Золота рибка» , м. Вінниця 1979 рік

У 80 ті роки багато прихильників здобула ідея педагогіки співробітництва як прагнення педагога бути однодумцем дитини. Одним із лідерів цього напряму був Шалва Амонашвілі. Педагоги новатори кожен по своєму втілювали ідею педагогіки співробітництва, яка спонукала їх до співтворчості з дитиною у педагогічному процесі, орієнту вала а н цілісний розвиток особистості дитини, на прийняття її такою, якою вона є, на творення її як вільної, розвинутої та освіченої людини. Загалом, на дошкільній педагогіці, менше позначилася криза школи й офіційної педагогічної науки в період соціально економічного застою. Однак і її Шалва Амонашвілі вразили зарегламентованість педагогічного (народився 1931 року) процесу, ідеологізація виховання і навчання, формалізм в оцінці результатів навчально виховної роботи.

Дякуємо за увагу!