Скачать презентацию Розсіяний склероз хронічне прогресуюче захворювання ЦНС що проявляється Скачать презентацию Розсіяний склероз хронічне прогресуюче захворювання ЦНС що проявляється

склероз.ppt

  • Количество слайдов: 42

Розсіяний склероз хронічне, прогресуюче захворювання ЦНС, що проявляється розсіяною неврологічною симптоматикою внаслідок демієлінізуючого процесу Розсіяний склероз хронічне, прогресуюче захворювання ЦНС, що проявляється розсіяною неврологічною симптоматикою внаслідок демієлінізуючого процесу і яке має в типових випадках ремітуючий перебіг

1868 рік Жан Мартен Шарко вперше описав РС і виділив його в окрему нозологічну 1868 рік Жан Мартен Шарко вперше описав РС і виділив його в окрему нозологічну форму

1878 рік Луіс Ранвьє відкрив мієлін і описав олігодендроцити, продукуючі мієлін. 1878 рік Луіс Ранвьє відкрив мієлін і описав олігодендроцити, продукуючі мієлін.

1935 р. Томас Ріверс відтворив на тваринах демієлінізуюче захворювання методом інокуляції основного білка мієліна 1935 р. Томас Ріверс відтворив на тваринах демієлінізуюче захворювання методом інокуляції основного білка мієліна и показав можливість аутоімунного характеру патогенезу енцефаломієліта. 1942 р. Г. Петте висунув поняття про нейроалергії, згідно якому демієлінізація являє собою алергічну реакцію організму на різні провокуючі, в т. ч. і неспецифічні впливи в умовах преморбідної сенсибілізації організму. 1981 г. Впроваджена магнітнорезонансна томографія мозку.

Основні причини росту розсіяного склерозу • Покращання якості діагностики після впровадження лабораторних (імунологічних) та Основні причини росту розсіяного склерозу • Покращання якості діагностики після впровадження лабораторних (імунологічних) та електрофізіологічних (ВП, МРТ) досліджень • Збільшення можливостей симптоматичної та антибактеріальної терапії, що привело до збільшення % випадків з тривалим перебігом хвороби • Істинне зростання захворюваності на РС

Етіологія • Спадкові генетичні фактори • Зовнішні фактори – Інфекційні (коли збудник самостійно вражає Етіологія • Спадкові генетичні фактори • Зовнішні фактори – Інфекційні (коли збудник самостійно вражає тканину мозку або індукує розвиток аутоімунних реакцій). – Географічні (склад грунту, води, число сонячних днів в році, тощо). – Токсичні (екзогенні, ендогенні інтоксикації, екологічна ситуація). – Соціальні (умови побуту, гігієнічні умови, психоемоційні стреси). – Дієтичні (переважання в дієті м`ясних продуктів). – Інші зовнішні фактори (травми голови)

Основні гени, що можливо відповідають за схильність до РС Основні гени Локалізація Ген головного Основні гени, що можливо відповідають за схильність до РС Основні гени Локалізація Ген головного комплексу гістосумісності 6 хромосома (ГКГ) (НLA-система) Гени Т-клітинного рецептора (a і b ланцюги) 7 і 14 хромосома Фактор некрозу пухлин (ФНП) 6 хромосома Ген основного білку мієліну (ОБМ) 8 хромосома Гени варіабельних та постійних ділянок 14 хромосома ланцюгів імуноглобулінів Ген комплементу 6 хромосома Ген транспортних білків -//Ген рецептора інтерлейкіна (ІЛ) 2 хромосома Ген мієлін-олігодендроцитарного 6 хромосома глікопротеїну (МОГ) Генетичний фактор захисту від РС – лейкоцитарний антиген В 40.

Патогенез • інфекційно-алергічна аутоімунна теорія фазність: – в перших стадіях - аутоалергія, – пізніше Патогенез • інфекційно-алергічна аутоімунна теорія фазність: – в перших стадіях - аутоалергія, – пізніше – стійкий імунодефіцит

Мультифокальний лейкоенцефаліт, викликаний цитомегаловірусом. Виявляются великі зони демієлінізації білої речовини з тенденцією до субкортикального Мультифокальний лейкоенцефаліт, викликаний цитомегаловірусом. Виявляются великі зони демієлінізації білої речовини з тенденцією до субкортикального розміщення.

Фактори аутоімунного процесу • Стан гематоенцефалічного бар`єру (ГЕБ) • Рівень антиген представлення в тканині Фактори аутоімунного процесу • Стан гематоенцефалічного бар`єру (ГЕБ) • Рівень антиген представлення в тканині і активність адгезії клітин до ендотелію судин • Активація Т-клітин • Недостатність контролюючих систем, тобто зрив механізмів контролю за імунними реакціями

Цитокіни Інтерлейкіни прозапальні ІЛ-1 ІЛ-2 ІЛ-3 ІЛ-6 протизапальні Інтерферони прозапальні протизапальні β інтерферон ІЛ-4 Цитокіни Інтерлейкіни прозапальні ІЛ-1 ІЛ-2 ІЛ-3 ІЛ-6 протизапальні Інтерферони прозапальні протизапальні β інтерферон ІЛ-4 -Інтерферон (фібробластний) ІЛ-10 (імунний) α інтерферон простагландин Е 2 (лейкоцитарний)

Стадійність імунологічних реакцій В стадії загострення • зростає кількість протеолітичних ферментів, • посилюються процеси Стадійність імунологічних реакцій В стадії загострення • зростає кількість протеолітичних ферментів, • посилюються процеси ПОЛ, • пригнічуються клітинні фактори імунітету, • гіперстимулюються гуморальні фактори імунітету, • виникає гіперпродукція аутоантитіл, • зростає проникливість ГЕБ • зростає рівень протимозкових цитотоксичних А-тіл.

Стадійність імунологічних реакцій В стадії ремісії: • знижується інтенсивність ПОЛ, • активуються Т-супресори, • Стадійність імунологічних реакцій В стадії ремісії: • знижується інтенсивність ПОЛ, • активуються Т-супресори, • знижується утворення аутоантитіл, • нормалізується функція ГЕБ, • знижується рівень протимозкових цитотоксичних антитіл

Патогенез місцевого процесу в ЦНС • периаксіальний неврит з демієлінізацією • очищення від продуктів Патогенез місцевого процесу в ЦНС • периаксіальний неврит з демієлінізацією • очищення від продуктів розпаду мієліну фагоцитами глії • фаза репарації і склерозу вогнища

Клініка Тріада Шарко • Ністагм • Скандована мова • Интенційний тремор Клініка Тріада Шарко • Ністагм • Скандована мова • Интенційний тремор

Пентада Марбурга (1936 год) • Ністагм • Скандована мова • Інтенційний тремор • Випадіння Пентада Марбурга (1936 год) • Ністагм • Скандована мова • Інтенційний тремор • Випадіння черевних рефлексів • бітемпоральне зблідненння дисків зорових нервів

Клінічні форми • Церебральна: – – коркова (епінапади, психічні розлади), очна (зорова), стовбурова, мозочкова Клінічні форми • Церебральна: – – коркова (епінапади, психічні розлади), очна (зорова), стовбурова, мозочкова • Спинальна: – – шийна, грудна, люмбосакральна, псевдотабетична • Церебрально-спинальна

Ураження зорового нерва Від легкого відчуття «туману» перед очима, який проходить самостійно впродовж 7 Ураження зорового нерва Від легкого відчуття «туману» перед очима, який проходить самостійно впродовж 7 -10 днів до повного амавроза При нейроофтальмологічному огляді : -виражені скотоми, -темпоральна деколорація очного дна, - одно- або двостороня атрофія зорового нерва.

Ураження пірамидних шляхів Від швидкого «демієлінізуючого» симптома Бабінского без зниження сили в ногах (характерна Ураження пірамидних шляхів Від швидкого «демієлінізуючого» симптома Бабінского без зниження сили в ногах (характерна клініко-функціональна дисоціація), втрати поверхневих черевних і підошвових рефлексів до спастичної нижної параплегії з верхнім центральним парапарезом і псевдобульбарними розладами, інколи з симптомами насильницкого сміху і плача.

Ураження стовбуру мозку Від легких признаків двоїння і тремтіння предметів перед очима, дрібноразмашистого монокулярного Ураження стовбуру мозку Від легких признаків двоїння і тремтіння предметів перед очима, дрібноразмашистого монокулярного горизонтального ністагма при відведенні ока в бік до спонтанного ротаторного ністагма при погляді прямо, вираженій дизартрії і поперхуванні під час їжі, а в далеко зайшлих випадках неможливість ковтати і говорити.

Ураження мозочка Від епізодичного головокружіння, нерівності почерка, односторонього інтенційного тремора при пальце-носовій пробі і Ураження мозочка Від епізодичного головокружіння, нерівності почерка, односторонього інтенційного тремора при пальце-носовій пробі і малопомітної хиткості при ходьбі до грубої статичної і динамічної атаксії з вираженою гіперметрієй.

Ураження чутливих шляхів і структур • Захврювання частіше починається з порушення чутливості, з відчуттям Ураження чутливих шляхів і структур • Захврювання частіше починається з порушення чутливості, з відчуттям «ватних ніг» . • Феномен Лермітта, проявляється відчуттям удару електричного струму в руках або спині при різких поворотах або форсованому згибанні голови.

Ураження спиного мозку • флексорні та екстензорні стопні і кистьові патологічні рефлекси, • феномен Ураження спиного мозку • флексорні та екстензорні стопні і кистьові патологічні рефлекси, • феномен «складного ножа» і хиткість в позі Ромберга, • сильная спастика мязів, спинальні автоматизми, постійні клонуси стоп, згибальні контрактури в колінних суглобах з приведеням ніг до живота, • аміотрофії, • пролежні, • тазові розлади.

Порушення ВНД • неврозоподібні астенічні та обсесивнофобічні синдроми, • тревожність, депресія, • ейфорична деменція, Порушення ВНД • неврозоподібні астенічні та обсесивнофобічні синдроми, • тревожність, депресія, • ейфорична деменція, • підвищена втомлюваність, не звязана з мязовою слабкістю, • депресивний настрій.

Перебіг • Гострий • Підгострий • Хронічний: – – ремітуючий, ремітуюче-прогресуючий, прогресуюче-ремітуючий, прогресуючий (злоякісний) Перебіг • Гострий • Підгострий • Хронічний: – – ремітуючий, ремітуюче-прогресуючий, прогресуюче-ремітуючий, прогресуючий (злоякісний)

Періоди хвороби • Період загострення • Період ремісії – повної, – часткової • Стаціонарний Періоди хвороби • Період загострення • Період ремісії – повної, – часткової • Стаціонарний період

Ступені важкості РС I. дефект ходи виявляється лише після фізичного навантаження, або не виявляється Ступені важкості РС I. дефект ходи виявляється лише після фізичного навантаження, або не виявляється зовсім II. ходить самостійно (без сторонньої допомоги), але відчуває втому на відстані 2 -3 км III. ходить самостійно (без сторонньої допомоги, хода спастична або спастико-атактична). Відчуває втому на відстані 200 -300 м IV. хода зі сторонньою допомогою. V. не ходить або втратив зір

Діагностичний алгоритм • Клінічна картина, виявлення неврологічного ураження • Офтальмологічне дослідження • МРТ головного Діагностичний алгоритм • Клінічна картина, виявлення неврологічного ураження • Офтальмологічне дослідження • МРТ головного мозку, спиного мозку • Наявність олігоклональних Ig. Gзвязків в лікворі

Критерії діагноза • вік початку захворювання від 10 до 50 років. • Багатовогнищевість ураження Критерії діагноза • вік початку захворювання від 10 до 50 років. • Багатовогнищевість ураження центральної нервової системи. • Прогредієнтно-ремітуючий перебіг • імунологічне виявлення сенсибілізації до ОБМ або іншим специфічним білкам.

МРТ-критерії • • Наявність не менше одного вогнища з накопиченням контрасту або дев'яти вогнищ МРТ-критерії • • Наявність не менше одного вогнища з накопиченням контрасту або дев'яти вогнищ підвищеної щільності. Наявність не менше одного інфратенторіального вогнища. Наявність не менше одного юкстакортикального вогнища (вогнища, захоплюючого субкортикальні волокна). Наявність не менше трьох перивентрикулярних вогнищ більше 3 мм в діаметрі.

Патогенетичне лікування Імунотерапія I. Глюкокортикоїди і АКТГ II. Цитостатики та імуномодулятори, антиметаболіти та інші Патогенетичне лікування Імунотерапія I. Глюкокортикоїди і АКТГ II. Цитостатики та імуномодулятори, антиметаболіти та інші неспецифічні імуносупресори III. Цитокіни і антицитокінові агенти (інтерферони) IV. Антигеноспецифічна імунотерапія (кополімери)

І. Глюкокортикоїди і АКТГ • преднізолон 1 -1, 5 мг/кг ваги 10 -14 днів І. Глюкокортикоїди і АКТГ • преднізолон 1 -1, 5 мг/кг ваги 10 -14 днів з поступовим зниженням дози протягом 2 місяців. • метилпреднізолон (метіпред) 500 -1000 мг в день 35 днів в/в на 500 мл фізрозчину з наступною терапією преднізолоном в дозі 0, 5 -1 мг/кг ваги 3 -7 днів з наступним зниженням дози протягом 2 -3 тижнів. В таблетках (медрол, метіпред, урбазон) 80 мг через добу 5 днів з поступовим зниженням дози • Дексаметазон в/в або в/м по схемі 8 мг на день – 7 днів, 4 мг – 4 дні, 2 мг – 3 дні • Сінактен-депо (синтетичний АКТГ) по 1 мл в/м 3 дні підряд, потім по 1 мл через день ще 10 -12 днів (тобто всього 12 -15 ін`єкцій) або по 1 мл 7 -10 днів

ІІ. Цитостатики та імуномодулятори Імуномодулятори: • Т-активін по 100 мкг п/ш щодня ввечері 5 ІІ. Цитостатики та імуномодулятори Імуномодулятори: • Т-активін по 100 мкг п/ш щодня ввечері 5 днів підряд, потім по 1 -3 ін`єкції кожні 10 днів. • Тімалін по 10 мг в/м 2 рази в день 5 днів, а потім кожних 10 днів по 2 ін`єкції. • мієлопід, • левамізол

ІІІ. Інтерферони • Бетаферон (фірми Шерінг, Німеччина). Вводиться по 8 МО через день п/ш. ІІІ. Інтерферони • Бетаферон (фірми Шерінг, Німеччина). Вводиться по 8 МО через день п/ш. • Ребіф – рекомбінантний людський інтерферон бета (фірма “Serono”). Вводять по 6 і по 12 млн. МО через день п/ш 3 рази на тиждень. • Інтерферон бета 1 а (Avonex). • Індуктори вироблення інтерферонів: – – проперміл, аміксин, циклоферон, продигіозан

ІV. Антигеноспецифічна імунотерапія • Кополімери : – копаксон фірми “Teva”, Ізраїль. Застосовується в дозі ІV. Антигеноспецифічна імунотерапія • Кополімери : – копаксон фірми “Teva”, Ізраїль. Застосовується в дозі 20 мг в день протягом 6 -24 місяців п/ш • Імуноглобуліни 2 мг/кг ваги

Базова терапія • • • вітаміни групи В десенсибілізуючі засоби амінокислоти (глутамінова, метіонін) ноотропи Базова терапія • • • вітаміни групи В десенсибілізуючі засоби амінокислоти (глутамінова, метіонін) ноотропи АТФ, кокарбоксилаза Біостимулятори Ентеро-, гемосорбцію Антиагреганти (трентал, курантіл) Антиоксиданти (вітамін Е, пармідин) Ангіопротектори Інгібітори протеолітичних ферментів (емоксипін) Стимулятори регенерації (даларгін 1 мг 2 рази в день в/м 10 днів)

Симптоматичне лікування РС • Тазові порушення: – прозерін, галантамін зменшують гіперрефлексію детрузора – α- Симптоматичне лікування РС • Тазові порушення: – прозерін, галантамін зменшують гіперрефлексію детрузора – α- адреноблокатори (празозин) зменшують диссинергію дії сфінктера і детрузора) • Спастичність – Міорелаксанти (баклофен 5 мг 3 рази; мідокалм 50 мг; скутаміл С; елатин 10 мг; мелектін по 20 мг; сірдалуд (агоніст a рецепторів) 1 -2 мг 3 рази в день, потім по 4 мг 3 рази в день. ) – Дандролен

Симптоматичне лікування РС • Тремор – – – β- адреноблокатори (анаприлін, пропранолол) барбітурати (фенобарбітал). Симптоматичне лікування РС • Тремор – – – β- адреноблокатори (анаприлін, пропранолол) барбітурати (фенобарбітал). клоназепам, карбамазепам, ізоніазід. препарати L-dopa: наком, мадопар • При гіперкінетичній формі: – адреноблокатори (анаприлін, пропранолол, тразікор, обзідан) – антидепресанти (амітриптилін)

Симптоматичне лікування РС • Психопатологічні симптоми (депресія, насильний плач, сміх, емоційна лабільність) – амітриптилін Симптоматичне лікування РС • Психопатологічні симптоми (депресія, насильний плач, сміх, емоційна лабільність) – амітриптилін по 20 -75 мг в день (побічна дія – затримка сечопуску) – Флюоксетин – препарат з нового покоління антидепресантів – гальмують зворотнє захоплення серотоніну • Астенічний синдром – Психостимулятори (пемолін, метилфенідат), допамінергічні препарати: амантадин, селегелін. • Пароксизмальні симптоми – карбамазепін, фінлепсин (м`язові спазми), дифенін

Зміни МРТ на фоні гормональної терапії Зміни МРТ на фоні гормональної терапії